• мандрівні театри організовані вчителями початкових шкіл або дяками;

• 1751-1767 – Глухівський гетьманський придворний театр, перша вистава комедія «Ізюмський ярмарок» (1751), та інші «Витівки Скапена», «Вимушене одруження»;

• кріпацькі театри: любительський театр Д. Трощинського в с. Кибинцях на Полтавщині, постійний театр у Харкові (1789).

Архітектура

Європейське або козацьке бароко (мазепинське бароко) поєднало в собі кращі європейські елементи з традиціями мурованого будівництва княжої доби і дерев»яного зодчества.

Мазепа-ктитор:

• поновлено і дещо перебудовано Софійський, Успенський та Михайлівський Золотоверхий собори, Троїцьку надбрамну церкву (покрив золотом, зробивши купола грушоподібними);

• Георгіївський собор у Видубицькому монастирі (1696 – 1701);

• Преображенський собор Мгарського монастиря біля Лубен (1684-1692);

• Хрестовоздвиженський собор у Полтаві (1709);

• Покровський собор у Харкові (1689);

• Спасо-Преображенський собор в Ізюмі (1684);

• Церква Святої Катерини у Чернігові (1716);

• Полкова канцелярія у Чернігові та будинок Чернігівського колегіуму;

• Корпус К-М академії;

На зміну бароко з Європи поступово в другій половині 18 ст. приходить рококо, в Україні його традиція дуже змішана з барочними та народними мотивами:

• І. Григорович-Барський – церква святих Антонія і Феодосія в Василькові, Покрови Богородиці в Охтирці, Миколаївська церква на Оскольдовій могилі, торгові ряди та Покровська церква в Києві, Трьохсвятительська в Лемешах, Михайлівська церква у Воронежі, Кирилівська церква у Києві, київська системуа водогону, зерносховище, бурса Київської академії;

• С. Ковнір (будучи кріпаком 60 років оздоблював Лавру – побудував дзвіницю на Дальніх печерах, за що звільнили), В. Неєлов - Кловський палац;

• Ж. Деламонт -

• Ч. Камерон, Рінальді – резиденція Кирила Розумовського у Глухові;

• А. Квасов – собор Різдва Богородиці в Козельці, разом з І. Григоровичем-Барським;

• Б. Растреллі, І. Мічурін – Маріїнінський палац, Андріївська церква;

• Й Шедель – Велика дзвіниця К-П лаври (93 м), надбудова дзвіниці Софійського собору;

• Б. Меретин (Мердер) – Львівський кафедральний собор, Бучацька ратуша;

• Г. Гофман – Успенський собор у Почаєві;

• відтворення форм дерев»яної архітектури: Воскресенська церква Хорошівського монастиря, Покрови Богородиці в Сумах, Київський магістрат у вигляді хати з вежею та годинником;

• Я. Погребняк (козак) – собор у Новомосковську (65 м);

• Ханський палац у Бахчисараї, фонтан сліз (Сельсебіль), мавзолей у Кирк-Оре, мечеть Джума-Джамі в Гезлеве.

Скульптура

Сницарство – орнаментальне декоративне різьблення по дереву (виноградна лоза та рослинний декор).

Жовківська школа різьблення – ажурне оздоблення колон, ви різьблення троянд.

Шедевр українського різьблення – іконостас Спасо-Преображенської церкви в селі Великі Сорочинці (30-ті рр.. 18 ст.);

• іконостас Вознесенської церкви в Березні на Чернігівщині та іконостаси Києва в Софійському, Михайлівському та Успенському соборах;

• Й. Пінзель - дерев»яні статуї собору Святого Юра у Львові;

• С. Фесінгер, А. Осинський - фігура Геракла на Бучацькій ратуші, фігури з каменю на Домініканському та Марії Магдалини у Львові;

• І. Григорович-Барський – фонтан Самсона у Києві;

• І. Равич – мідні фігури для Київської ратуши;

• С. Талманов – храмові скульптури в Чоповичах та в Ромнах;

• фігури муз і гетьманів на будинку ІІ Малоросійської колегії в Глухові.

Математика

З середини 18 ст. в К-М академії викладають курс математики (Ф. Прокопович – геометрія), з 1784 року ввели курс чистої математики та змішаної математики (з іншими природничими дисциплінами), готують викладачів математики в Львівському університеті та в Харківському колегіумі.

Фізика

З 1783 року професор І. Фальбовський при К-М академії заснував перший фізичний кабінет де розвивається і астрономія (І. Фіалковський). Харківський колегіум давав ґрунтовні знання з фізики та змішаної математики.

1764 рік – підручник з фізики Я. Козельського «Механічні пропозиції».

Медицина

В 1787 році у Єлизаветграді – перша медична школа.

• О. Шумлянський досліджував роботу нирок, відкрив капсули Шумлянського-Боумена;

• М. Тереховський досліджував мікроорганізми, дисертація «Про наливний хаос Ліннея»;

• І. Полетика досліджував спадкові хвороби;

• Д. Самойлович досліджував на практиці проблему розповсюдження чуми;

• Н. Амбодик – практика та теорія акушерської справи, підручник «Повивальне мистецтво».

В 1792 році перший Київський військовий госпіталь.

Географія розташування Запорізької Січі протягом 18 ст.

1652 – 1709 – Чортомлицька Січ, яка проіснувала найдовше всіх та з її періодом існування пов»язується доба Руїни та героїчні ватажки Дроздовський, Сірко, Самусь, Гордієнко. Останній підтримав шведську авантюру Мазепи, тому втік від росіян під захист татар.

1709 – 1711 – Кам»янська Січ на краю Дикого поля, але дуже незручне місце.

1711 – 1728 – Олешківська Січ, подарована Гордієнку ханом Капланом-Гіреєм разом з Кизикерменським перевозом на Дніпрі (з правом збирати податки) за службу татарам. Черговий хан Саадет-гірей не любив запорожців і, навіть, іноді хапав їх в полон. Почались російсько-турецькі війни і козаки втікли.

1730 – 1734 – Кам»янська Січ, знову, тимчасове місце перебування козаків, поки вони не отримали дозвіл на повернення від росіян.

1734 – 1775 – Підпільненська або Нова Січ ( за 4 км від Чортомлицької Січі), саме її зруйнував Текелій. Останній запорозький кошовий – Петро Калнишевський (прожив 112 років).

Частина козаків-втікачів заснувала Задунайську Січ – 1775 – 1828 рр. під владою Туреччини.

За цей час чисельність українців з колишньої Гетьманщини зменшилась на 3,2 %, а на Північному Кавказі (Землі Війська Чорноморського заснованого Потьомкіним) чисельність українців зросла в 7,7 разів.

10