• два патріарші просинкели (Никифор);

• два східні архімандрити;

• два східних руських владики-епископи – Гедеон Балабан та Михайло Копистенський (яких Острозькому вдалось переманити на свій бік);

• сербський митрополит Лука;

• три руські архімандрити та протопопи;

• 200 Шляхтичів на чолі з Острозьким.

Православна частина Берестейського собору позбавила сану митрополита Рогозу, владик-єпископів: володимирського Потія, луцького Терлецького, полоцького Германа, холмського Діонісія Збируйського та пінського Іону.

Прихильники унії - ухвалили унію (утворилась греко-католицька або уніатська церква 1596), позбавили сану львівського і перемишльського владик, архімандрита печерського Никифора Тура і всіх православних присутніх на соборі «Хто тебе, від нас проклятого, буде вважати в колишньому сані, той сам проклятий буде від Отця, і Сина, і Святого Духа!»

Король затвердив рішення уніатської частини Берестейського собору.

Константин Острозький став на захист Никифора, якого поляки хотіли заарештувати (1597 року заарештували), а потім все більше став схилятись до протестантства (під впливом Христофора Бронського з псевдонімом Філарет).

Михайло Рогоза продемонструвавши керівні здібності в ході Берестейської унії і відчуваючи себе переможцем «світської опозиції» заходився забирати її майно:

• забрав землі у князів Соломирецьких;

• сварився з Ю. Радзивілом, І.Немиричем, А. Полубенським, і підтриманий королем, сприяв масовому переходу шляхти до унії;

• забрав у нового архімандрита К.- П. лаври Н. Тура монастир.

Політико-правова думка українських гуманістів

Проекти шляхетської демократії розробляли: Павло Русин, Лукаш з Нового Мяста, Мартин з Журавець;

• про поділ влади між королем, парламентом і народом – Станіслав Оріховський-Роксолан – «Про природне право», «Взірець устрою польської держави, «Життя і смерть Яна Тарновського»;

• радник Івана Грозного, розробник його «Судебника», проти «лінивих бояр» - за нове дворянство – Іван Пересвєтов;

• за Земський Собор і конституційну монархію – Андрій Курбський;

• про місце людини в світі – В. Малюшицький, Д. Наливайко.

В першій половині 16 ст. архітектура носить характер пізнього ренесансу в північно італійському варіанті:

- Петро з Риму - в 1543 році побудував замок в Меджибожі та костьол в Бистриці;

- Джакомо Мадлен – костьол бернардинців в Ізяславі (Заславі);

- Себастьяно Браччі – Успенська церква на Подолі в Києві;

- Октавіано Манчіні – відбудова Софійського Собору в Києві;

- Петро Сперендіо – Острозький замок;

- ренесансна забудова Львівської площі Ринок – будинок та вежа купця Костянтина Корнякта (1580);

- Петро Красовський – у 1577році будинок Чорна кам»яниця для міщанки Софії Ганель;

- пізньоренесансна забудова – ратуші у Самборі та К- Подільському, будинки з галереями в Жовквах та К- Подільському;

- Павло Римлянин – Успенська церква у Львові (будувалась протягом всього 16 ст.);

- Андрій Підлісний - каплиця Трьох святителів біля Успенської церкви у Львові.

В другій половині 16 ст. архітектура набуває новітнього барокового стилю (наслідування):

- Петро Сперендіо – Богоявленська церква в Острозі;

- ………………… - Троїцька церква в Межиріччі під Острогом;

- ………………… - міські фортифікаційні споруди: Порохова вежа (1554-1556) у Львові, міський арсенал у Львові (1574-1575), Звіринецькі та Глинські ворота у місті Жовкни та замок чотирикутної форми з подвір»ям оточеним двоповерховими корпусами;

- ………………… - Замок Острозьких у Старокостянтинові (Стародубі), замок Острозьких на околицях Львову у Старому Селі;

- ……………….. – замок Сенявських у Бережанах (1554) – неправильний багатогранник за формою подвір»я з окремо стоячою каплицею;

- Джакомо Бріано – єзуїтський костьол у Львові класичне римське бароко (справжнє) – виняткова будівля для всієї України;

- ……………….. – парафіяльний та домініканський однонефні костьоли в Києві;

- ……………….. – костьол Святого Флоріана в Шаргороді на Поділлі (1595);

- ………………. – домініканський костьол в К- Подільському;

- ………………. – дерев»яні храми – церква Святого Духа в Потеличі, собор Благовіщення в Ковелі;

- за малюнками М. Груневега – Львівська дерев»яна синагога.

Мусульманська архітектура:

• мечеть Джума-джамі у Євпаторії (1552-1554);

• мечеть у Феодосії Муфті-Джамі (1623).

Скульптура:

• Станіслав Дріад – декоративний дерев»яний різьблений іконостас в церкві Успіня Богородиці (село Великі Грибовичі);

• надгробний пам»ятник на могилі К. Острозького в Успенському соборі К-П лаври (1579);

• скульптурні зображення на львівській каплиці Боїмів та Камп»янів, Чорна кам»яниця.

Живопис

Монументальні розписи.

на релігійну тематику:

• Якуб Ліщинський з Самбора - працював у Львові – розписав Львівський парафіяльний костьол;

• Павло Богуж – розписував Львівський вірменський собор;

на світську тематику:

– портрети Анастасії Лісовської (Роксолани), Я. Гербурта, К. Острозького;

• Войцех Стефановський – портрет Стефана Баторія для міської ратуші у Львові (1576), (перший світський характер живопису);

• ……………………….. – батальний жанр «Рокош Зебжидовського»;

Іконопис:

• маляр Федор зі Львова – ікона «Богородиця Одигітрія з похвалою»(1599) з церкви Покрови Богородиці в Рівному (вплив західноєвропейської школи малярства);

• Іконостас з зображенням Страсного циклу у П»ятницькій церкві Львова, П»ятидесятниці в Успенській церкві Львова;

• «Богородиця» - у Володимир-Волинському соборі;

• Петро Ратенський - «Петровська ікона» в Успенському соборі.

Мініатюра:

• розписи Пересопницького Євангелія (1556-1561);

• розписи Євангелія для церкви Зішестя святого Духа в Перегінську (1574).

Філологія.

Всю першу половину 16 ст. книжки писались старою складно зрозумілою церковнослов»янською мовою, але з другої половини 16 ст. з»являється «проста мова» - діалект того часу, який можна вважати українською мовою:

• Михайло Василевич з Сянока та архімандрит Пересопницького монастиря Григорій – Пересопницьке Євангеліє (1556-1561);

• Христофор Філарет «Апокрисис»;

• Йов Борецький «Пересторога»;

• Захарій Копистенський «Палінодія»;

• твори Івана Вишенського, переклади «Пісні пісень», «Апостола», Псалтиря та кількох десятків «Учительських Євангеліє»;

• Арсеній Еласонський «Адельфотес» у Львові греко-церковнослов»янську граматику (1591);

• В друкарні Віленського братства «Граматика словенська» не літературної, а церковної мови (1596), «Буквар», «Лексик» (словник) Лаврентія Зизанія.

Освіта

Братства – релігійно-громадські організації міського населення при православних (греко-католицьких) парафіях в Україні та Білорусі в 16-19 століттях, вони часто поставляли вчительські кадри для приходських шкіл.

Братства засновувались при церквах Львівське – Успенське (1530), Віленське – Свято-Духівське, Луцьке – Чеснохресне. В 1539 році Успенське братство Львова добилось ставропігії – церковної автономії, перший єпископ Макарій Тучинський.

До 1569 року – тільки початкова освіта в приходських (парафіяльних) школах при

монастирях та школах з низьким рівнем навчання.

Після 1569 року – чисельні єзуїтські колегіуми.

1576 року - заснування Острозької школи ( з 1578 року колегіуму) – «слов»яно-греко—латинська» (1578 року вивчають грецьку та латинську) східнослов»янська школа найвищого рівня. Перший ректор Герасим Смотрицький, викладачі І. Княгинський, Кирило Лукаріс (ректор), Т. Михайлович, А. Римша, Д. Наливайко … Вихованці: М. Смотрицький, Й. Борецький, П. Конашевич-Сагайдачний (за 1576 – 1608 рр. понад 500 вихованців).

Програма колегіуму: «тривіум» (граматика, риторика, діалектика), «квадріум» (арифметика, геометрія, музика, астрономія). До академії Острозька школа не дотягувала – не вивчали обов»язкової академічної дисципліни богослов»я.

Гурток науковців: Федоров, Смотрицький, Мотовило, Малюшицький, Аннич, Грабович, Флячич, Лукаріс, Броневський, Лятош, Грек, Нафанаїл, Парасхес, Палеолог, Мосхопулос.

- Школа Львівського Успенського братства 1586 року для підготовки вчителів та священників, викладались грецька та старослов»янська мови та «сім вільних мистецтв». Викладачами школи були Кирило Транквіліон-Ставровецький, Й. Борецький, Ісайя Козловський.

Книгодрукування.

У місті Празі - 1517 рік – «Псалтир», 1519 рік – «Біблія руська» (перекладено з «Вульгати»), друкар білорус з Полоцька, доктор медицини Франциск Скорина на кошти Богдана Онукова з Вільно.

У В.К. друкарні були засновані у Слуцьку Юрієм Олельковичем; в Заблудові (Білорусь) Григорієм Ходкевичем з Київщини.

1573 у Львові Іван Федоров заснував друкарню де в 1574 року надрукував «Апостол» та «Буквар»(перший шкільний підручник).

К. Острозький переманив Федорова в Острог – 12.08.1581 року вийшла друком найбільш повна редакція Острозької Біблії (1256 ст., перекладачів з латини було 72). В Острозькій друкарні (до цього Константин Острозький мав друкарню в Дерманському монастирі) вийшли в світ «Листи патріарха Ієремії», «Діалог патріарха Геннадія» (1583), «Сподівання про сходження С. Духа» (1588), «Про пісництво» Василя Великого (1594), «Маргарит» Іоанна Златоуста (1596).

Полемічна література.

За унію:

• «Ектезис» 1596 р. доведення канонічності Берестейської унії;

• «Унія» Іпатія Потія;

• «Про єдину православну віру та святу апостольську церкву» П. Скарги.

Проти унії:

- «Про єдину істину і православну віру і святу апостольську церкву» (1588) священика Василія (відповідь Скарзі);

• «Апокрисис» Хр. Філалета (Бронського) 1597 року найбільш повна відповідь уніатам (334 року);

• «Палінодія» Захарія Копистянський;

• «Рада про очищення церкви», «Послання до єпископів», «Извещение о латинских прелестях» Івана Вишенського;

• «Ключ царства небесного» (1587, перша друкована полемічна література), «Календар римський новий» Герасима Смотрицького;

• «Тренос» (Плач) Мелетія Смотрицького;

• «Лікарство на ледачий розум» Дем»яна Нливайка;

• «Протестація», «Пересторога» - Й. Борецького.

Літописання

- «Короткий Київський літопис» до 1545 року;

- Львівський літопис 1489-1649 рр.;

- Літопис міста Баркулабово біля Орисі про події 1563-1608 рр.;

- Густинський літопис;

- литовські літописи: Густинський, Львівський, Хмельницький, Межигірський, Острозький.

Література

- Сімеон Будний в Несвіжі 1562 року на замовлення Радзівіла Чорного «Катехізис для простих людей язика руського»;

- поет Сакович – «Вірші на пам»ять Сагайданого» ( «на жалісний погреб»), відстоював природну рівність всіх людей;

- С. Кльонович – поема «Роксоланія» (1584) історія України латинською мовою;

- С. Оріховський – публіцистичні, історичні та філософські твори;

- «Ізмарагд» (1575, Львів).

- 1581 року перший слов»янський поетичний друкований твір «Хронологія» А. Римші (поет-гуманіст).

Географія розташування Запорозьких Січей протягом століття