План – конспект

Питання та його короткий зміст

Методичні вказівки

1

2

Прилади радіаційної розвідки (дозиметричні прибори) призначені для вимірювання потужності іонізуючих випромінювань (рівня радіації) на радіактивно зараженій місцевості, і ступеню радіактивного зараження різних предметів. До них відносяться вимірювачі потужності дози іонізуючих випромінювань (рентгенометри) ДП-5А, ДП-5Б, ДП-5В.

Діапазон вимірювання ДП-5А поділено на шість піддіапазонів.

Основні частини прибора – вимірювальний пульт і зонд, з’єднаний з пультом за допомогою гнучкого кабелю довжиною 1,2 м. Крім того, в комплект вимірювача потужності дози входять: телефон, подовжувальна штанга, акумуляторна колодка для підключення прибора до зовнішнього джерела постійного струму, футляр з ремнями і контрольним препаратом (радіактивним джерелом), запасне майно.

На панелі вимірювального пульта розміщено: мікроамперметр, переключатель піддіапазонів, ручка потенціометра регулювання режиму роботи, кнопка збросу показань, тумблер підсвітки шкали, гніздо включення телефонів.

Зонд герметичний. В ньому розміщено два газорозрядних лічильника і інші елементи електричної схеми, мається вікно для індикації бета-випромінювання, заклеєне водостійкою плівкою, а також поворотний екран, який фіксується в двох положеннях – „Б” і „Г”.

Споживається прибор від трьох елементів, які забезпечують його безперебійну роботу на протязі 40 годин, або від сторонніх джерел постійного току напругою 3, 6 або 12 В. Маса прибора 2,1 кг.

Підготовка прибора до роботи.

При підготовці прилада до роботи потрібно встановити стрілку мікроамперметра на нуль, ручку „4 режим” повертути проти ходу годинникової стрілки до упору, ручку перемикання піддіапазонів встановити в положення „Викл.”, відкрити відсік споживання і підключити сухі елементи, дотримуючись при цьому полярність. Потім включити прибор поставивши перемикач в положення „Реж.” і, плавно повертаючи ручку „Реж.” по ходу годинникової стрілки, встановити стрілку мікроамперметра на трикутну мітку шкали. Після цього потрібно перевірити працездатність прилада по контрольному препарату – встановити екран головки зонда в положення „Б” і піднести його до радіактивного джерела, попередньо відкрив його, повертаючи захисну пластину кругом осі і підключивши телефон. Потім перемикач послідовно встановлюють в положення: „Х1000” , „Х100” , „Х10” , „Х1” , „Х0, 1” . При цьому в телефоні повинно прослуховуватись поклацування, на піддіапазоні „Х10” стрілка приладу відхилиться приблизно до середини шкали, а на піддіапазонах „Х1” і „Х0, 1” – за межі шкали.

Випромінювання потужності дози випромінювання (рівня радіації) на місцевості і радіаційного зараження різних поверхностей і води.

Вимірювання потужності дози випромінювання на місцевості проводиться по шкалі „0-5” , при потужності дози випромінювання до 5 Р/ч при положенні перемикача „Х1000” , а при положенні перемикача більш високої потужності – по шкалі 0-200 при положенні перемикача „200” . Пульт прибора з зондом повинен знаходитись на рівні грудей; зонд повинен бути укладений в чехол.

Визначення ступіню зараження шкіряних поверхностей людини, одягу, техніки, транспорта, продуктів, води і інших предметів роблять на піддіапазонах „Х1000, Х100, Х10, Х1, Х0, 1” , знімають показання на верхній шкалі („0-5”) прибора і множать їх на коефіціент, відповідний положенню перемикача піддіапазона. Так, якщо при зміні ступеню зараження кожного покрову чоловіка показання по верхній шкалі приладу складає 2,5 мР/ч, а перемикач піддіапазонів знаходиться в положенні „Х10” , ступінь зараження складає 25 мР/ч.

Перед вимірюванням ступеню зараження визначають величину гама-фона, для цього вимірюють потужність дози випромінювання (рівень радіації) на відстані 15-20 м. від зараженого об’єкта. Потім зонд приладу підносять до поверхні зараженого об’єкта і переміщують вздовж нього по частоті проклацування в телефонах відшукують найбільш заражену дільницю. Зонд встановлюють на висоті 1-1,5 см. над місцем максимального зараження, перемикач встановлюють в позицію, при якому стрілка приладу дає показання в межах шкали, і знімають показання. З отриманих показань вираховують значення гама-фона. Наприклад, якщо при вимірюванні величини гама-фона складає 200мР/ч. , а величина, сумарної залежності об’єкта 250 мР/ч. то величина зараження об’єкта складає 50 мР/ч.

Будова приладів ДП-5Б і ДП-5В і робота з ними взагалі подібна будові приладу ДП-5А і робота з ним.

Догляд за приборами.

Дозиметричні прибори зберігаються в приміщеннях, температура повітря в яких підтримується від 10-25° С, відносна волога – від 50 до 65%. Вони розміщаються в шкафах на полках.

При зберіганні приборів більш 10 діб джерело живлення необхідно відключити, вийняти з приладів і зберігати окремо в сухому прохолодному (+5 до -6°) і затемненому приміщенні. Виводи джерел живлення повинні бути добре заізольовані.

При експлуатації приладів необхідно поводитися з ними обережно і правильно використовувати. Не можна піддавати прилади тривалій дії прямих сонячних променів, дощу або снігу, захищати від бруду та пилу, від ударів при перевезенні в автомобілях не ставити на дно кузова. Забороняється відкривати контрольні радіактивні препарати, торкатися до їх поверхні голою рукою.

Сучасні отруйні речовини володіють великою токсичністю. Багато з них не мають не кольору, ні запаху. Для визначення наявності отруйних речовин в повітрі, на місцевості і на різних предметах використовують прилади хімічної розвідки. До них відносяться військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР).

Будова ВПХР.

Принцип роботи ВПХР основано на зміні кольору спеціально підібраних речовин (індикаторів) при взаємодії з отруйними речовинами (ОР) .

Прилад складається з корпуса з кришкою і розміщених в ньому насоса, паперових касет з індикаторними трубками, противодимними фільтрами, насадками до насоса, захисних ковпачків, в комплект приладу входять лопатка і інструкція по роботі з приладом. Маса приладу близько 2,3 кг.

Індикаторні трубки, які входять в комплект приладу, бувають трьох видів:

• з червоним кільцем і червоною точкою для визначення зарина, ВІ – Ікс;

• з трьома зеленими кільцями для визначення фосгена, синильної кислоти і хлорціана;

• з жовтим кільцем для визначення іприта.

Визначення ОР в повітрі в небезпечних і безпечних концентраціях.

Для визначення ОР в повітрі за допомогою ВПХР необхідно відкрити кришку приладу, відсунути задвижку і вийняти насос. З касети вийняти дві трубки з червоним кільцем і червоною крапкою, надрізати їх кінці, розкрити. За допомогою ампулорозкривача з маркіровкою, відповідаючій маркіровці індикаторних трубок, розбити верхні ампули обох трубок і енергійно встряхнути їх 2-3 рази (взяв за маркіровочні кінці) . Потім вставити одну з трубок немаркірованим кінцем в насос і зробити 5-6 качків (друга трубка – контрольна, через неї повітря не прокачують) . Тим же ампулорозкривачем розбити нижні ампули обох трубок, встряхнути їх і спостерігати за зміною кольору з наповнювачів.

Пофарбування верхнього шару наповнювача дослідної трубки в червоний колір (до часу появи жовтого кольору в контрольній трубці) свідчить про наявність в повітрі зарину і ВІ-Ікс. Якщо колір наповнювача в обох трубках одночасно зміниться на жовтий, то в повітрі данних ОР в небезпечних концентраціях нема.

Визначеня цих же ОР в небезпечних концентраціях виконують в тому ж порядку, але робиться 30-40 качків і нижні ампули розбивають не зразу, а через 2-3 хвилини після прокачки.

Незалежно від того, що покаже трубка з червоним кільцем і червоною крапкою, необхідно продовжити визначення ОР за допомогою решти трубок – спочатку з трьома зеленими кільцями, потім з одним жовтим кільцем.

Для визначення наявності в повітрі фосгена, хлорціана, синільної кислоти необхідно вскрити трубку з трьома зеленими кільцями, пробити в ній ампулу, вставити її в насос і зробити 10-15 качків.

Потім витягнути трубку з насоса і порівняти забарвлення наповнювача прубки з еталоном, нанесеним на касеті. Після цього визначають наявність в повітрі парів іприта (за допомотою трубки з жовтим кільцем), для чого трубку вскривають, вставляють в насос і роблять 60 качків, потім її виймають з насоса, витримують 1 хвилину і порівнюють з забарвленням зображеному на касеті.

Визначення ОР в повітрі при низьких температурах.

При понижених температурах чутливість трубок знижується. Успішне застосування індик. трубок зимою можна тільки при використанні грілки. Трубки з червоним кільцем і червоною крапкою підігрівають при температурі зовнішнього середовища 0°С і нижче, трубки з жовтим кільцем при температурі нижче 15°С.

Для підготовки грілки до роботи необхідно вставити патрон в центральне гніздо грілки і биттям руки по головці штиря розбити в патроні ампулу. Поява парів з патрона вказує на нормальний пуск грілки.

Перед вскриттям індик. трубок з червоним кільцем і червоною крапкою вставити їх в бокові гнізда грілки для відтаювання. Відтанувши трубки швидко вийняти і помістити в штатив. Вскрити трубки, розбити верхні ампули, енергійно потрусити, вставити в насос і прокачати повітря через дослідну трубку. Контрольну трубку тримають в штативі. Потім одночасно підігріти обидві трубки на грілці на протязі 1 хвилини, розбити нижні ампули дослідної і контрольної трубок, одночасно потрусити їх і спостерігати за переміною кольору наповнювача.

Для визначення факту і ступеня зараження ОР засобів індивідуального захисту, одягу, техніки, транспорту, продуктів, води здійснюється хімічний контроль. Він проводиться за допомогою ВПХР і дозволяє визначити необхідність санітарної обробки людей і дегазації техніки.

Догляд за приладами.

Прилади хімічної розвідки будуть надійними в роботі, якщо їх правильно зберігати і використовувати. Вони повинні зберігатися в шафах і на стелажах, а в польових умовах – на дерев’яних полицях, настилах і підкладках. Оберігати від прямих попадань та довгочасної дії прямих сонячних променів.

Особливо потрібно звертати увагу на гарантійні строки індикаторних трубок, заміняючи їх придатними. Перед виходом у розвідку перевіряти комплектність, цілісність ампул в індик. трубках та справність насоса. При діях в зараженій зоні, місцевості потрібно берегти прибори від зараження отруйними і радіаційними речовинами, а у випадку зараження старанно їх дегазувати і дезактувати.

Дати під запис