- •А) поняття, функції та елементи податку як юридичної категорії;
- •1. Поняття фінансової діяльності держави. Фінансова політика та фінансова система України.
- •А) поняття, функції та елементи податку як юридичної категорії;
- •1. Поняття фінансової діяльності держави. Фінансова політика та фінансова система України.
- •Органи, які здійснюють фінансову діяльність.
- •Фінансова політика та фінансова система України.
- •2. Поняття фінансового права та система фінансового права.
- •2)“Правовий режим фінансування окремих галузей народного господарства”.
- •3. Поняття та значення бюджету для функціонування держави.
- •4. Поняття, предмет та джерела бюджетного права.
- •1. Бюджетний устрій та бюджетна система України.
- •2. Система оподаткування в Україні
- •А) Поняття, функції та елементи податку як юридичної категорії.
- •Види податків та зборів в Україні
- •За формою оподаткування:
- •За платником податків:
- •За спрямованістю:
- •За порядком введення та територією справляння:
- •За способом стягнення:
- •За джерелами сплати податку:
- •3. Законодавство України про банки і банківську діяльність.
- •4. Поняття страхування.
Органи, які здійснюють фінансову діяльність.
Систему органів управління державними фінансами, складають: державні органи законодавчої влади; державні органи виконавчої влади загальної компетенції; спеціальні органи державної виконавчої влади з управління фінансами.
Відмінність між державними та приватними фінансами, адже державні фінанси на відміну від приватних: а) визначаються рішеннями держави і діями публічної влади; б) можуть забезпечуватися у примусовому порядку; в) пов'язані з грошовою системою держави; г) є засобом досягнення загального інтересу.
Централізовані фінанси формуються на рівні держави згідно з прийнятими законодавчими і нормативними документами і охоплюють державний та місцеві бюджети, Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд зайнятості населення тощо. На відміну від централізованих,
децентралізовані фінанси формуються на рівні підприємств для забезпечення їхньої господарської діяльності за рахунок своїх прибутків і включають фонд обігових коштів, амортизаційний фонд, ремонтний фонд, фонд оплати праці, фонди економічного стимулювання, резервний фонд тощо.
Фінансова політика та фінансова система України.
Фінансова політика – система державних заходів, спрямованих на мобілізацію фінансових ресурсів, їх розподіл i використання державою при здійсненні її функцій.
фінансові відносини структуризованi в фінансову систему України.
Побудова фінансової системи, кількість, види i призначення елементів, що входять до неї, різні для кожної країни i залежать від багатьох факторів, серед яких: форма правління, форма державного устрою, політичний режим, тип економіки, національні традиції та інше.
Фінансова система - це сукупність і взаємозв'язок урегульованих фінансово-правовими нормами окремих взаємопов'язаних різних груп фінансових відносин (фінансових інститутів, ланок фінансів), у процесі яких мобілізуються, розподіляються та використовуються кошти централізованих і децентралізованих фондів. Студентам слід уяснити поняття окремих
1) ланок (ф-х інстутів) фінансової системи: бюджетної системи, позабюджетних цільових фондів, фінансів підприємств, установ та організацій різних видів власності, державного особистого та майнового страхування, кредитування (державне і банківське), які +
2) сукупність держорганів і установ, що здійснюють в межах своєї компетенції фінансову діяльність,
І складають фінансову систему України.
На сьогодні фінансову систему України складають такі елементи:
1) - Державний бюджет України;
- бюджет Автономної республіки Крим;
- бюджети м. Києва та Севастополя;
- бюджети областей, міст, селищ;
- цільові державні i місцеві фонди;
- фінанси обов’язкового державного соціального страхування;
- фінанси галузей народного господарства (децентралізовані фінанси);
- державний кредит.
2. Поняття фінансового права та система фінансового права.
Фінансове право виділено в окрему галузь права, оскільки воно мас свої специфічні ознаки, предмет i метод правового регулювання.
Із загальної теорії держави i права необхідно пам’ятати, що предметом правового регулювання є суспільні відносини, які регулюються правовими нормами. Отже, предметом фінансового права є суспільні відносини, що виникають в процесі фінансової діяльності держави. Ця діяльність є об’єктивною за своєю сутністю, являє собою процес планомірного збирання, розподілу, перерозподілу i використання централізованих i децентралізованих фондів коштів.
Відносини в сфері фінансової діяльності держави поділяються на різні групи в залежності від певних критеріїв:
а) в залежності від функцій фінансової діяльності;
б) в залежності від суб’єктів, між якими виникають ці відносини;
в) в залежності від фiнансово-правового регулювання за фiнансово-правовими інститутами.
Слід зазначити, що методом фiнансово-правового регулювання є органічна система прийомів, способів безперервного правового впливу на поведінку учасників фінансових відносин, на характер взаємозв’язків між ними.
Розрізняють такі методи регулювання фінансового права:
а) метод владних приписів (нерівність сторін);
б) метод субординації (відносини між вищестоящими i нижчестоящими державними органами);
в) метод погодження – застосовується в поєднанні з методом владних приписів (податковий кредит);
г) метод рекомендацій – застосовується в поєднанні з методом владних приписів (наприклад, перелік місцевих податків i зборів міститься в законодавстві, з числа яких органи місцевого самоврядування мають право вибирати i вводити платежі на своїй території).
Фінансове право — це самостійна галузь публічного права, що регулює суспільні відносини в сфері мобiлiзацiї, розподілу i використання централізованих i децентралізованих фондів держави з метою забезпечення виконання нею своїх завдань i функцій.
Система фінансового права — це об’єктивно обумовлена внутрішня побудова, об’єднання i розміщення фiнансово-правових норм в певному взаємозв’язку i послідовності.
Складається з: - частин; - інститутів; - розділів; - пiдроздiлiв.
Система фінансового права як галузі права складається з 2-х частин:
1. У загальну частину включаються норми, що закріплюють:
-
загальні принципи, правові форми i методи фінансової діяльності держави;
-
систему державних органів, що здійснюють фінансову діяльність, їх ієрархію, компетенцію, правовий статус, завдання, функції, форми i методи роботи;
-
основні риси фiнансово-правового положення інших суб’єктів з якими ці органи вступають в фiнансово-правовi відносини;
-
зміст, форми, методи фінансового контролю тощо.
2. Особлива частина складається з певних розділів, які називаються підгалузями, які в свою чергу складаються з фiнансово-правових інститутів — це система фiнансово-правових норм, що регулюють групу однорідних фінансових відносин, а в розділи об’єднуються групи споріднених фінансово правових інститутів,
н-д, розділ ІІІ “Правове регулювання державних витрат” складається з інститутів:
1) „Правовий режим кошторисно-бюджетного фінансування” i