- •Лекція№1
- •1.1 Класифікація металів.
- •1.2 Кристалічна будова металів.
- •1.3 Дефекти кристалічної будови.
- •1.4 Методи дослідження структури металів.
- •Лекція№2
- •2.1 Енергетичні умови процесу кристалізації.
- •2.2 Криві Тамана.
- •2.3 Ліквація.
- •Лекція № 3
- •3.1 Поняття про діаграми стану.
- •3.2 Правило фаз Гібса.
- •3.3 Розгляд усіх типів діаграм.
- •3.4 Правила Курнакова.
- •Лекція №4
- •4.1 Компоненти діаграми стану системи залізо-вуглець.
- •4.2 Фази діаграми стану системи залізо-вуглець.
- •Лекція №5
- •5.1 Вплив вуглецю на властивості сталей.
- •Сталі конструкційні вуглецеві.
- •5.3 Сталі інструментальні.
- •5.4 Типи чавунів.
- •Лекція № 6
- •6.1 Корозійнотривкі та хромонікелеві нержавні сталі.
- •6.2 Інструментальні леговані сталі.
- •Лекція №7
- •7.1Перетворення, що відбуваються у сталях під час нагрівання
- •7.2 Ріст зерна аустеніту.
- •7.3 Перетворення у сталі під час охолодження аустеніту.
- •V1,v2,v3,v4,vкр – швидкості охолодження;
- •7.4 Перлітне перетворення.
- •7.5 Мартенситне перетворення у вуглецевій сталі.
- •7.6 Сплави на основі міді.
- •7.7 Сплави на алюмінієвій основі.
- •7.8 Тверди стопи.
- •Список літератури
Лекція №4
Тема: Діаграма стану системи залізо-вуглець.
4.1 Компоненти діаграми стану системи залізо-вуглець.
4.2 Фази діаграми стану системи залізо-вуглець.
4.1 Компоненти діаграми стану системи залізо-вуглець.
При аналізі залізовуглецевих сплавів користуються двома діаграмами стану (рис. 1): метастабільною, що характеризує перетворення в системі залізо-цементит (суцільні лінії) та стабільною, яка характеризує перетворення в системі залізо-графіт (пунктирні лінії). Система залізо-графіт більш стабільна, ніж система залізо-цементит, тому що при нагріванні до високих температур цементит може розкластися на залізо та графіт, тобто переходить в більш стабільний стан. Ці діаграми є неповними (до 6,67%С). Це пояснюється тим, що на практиці використовуються сплави заліза з вуглецем (сталі та чавуни) із вмістом вуглецю до 5. . . 6 %.
Залізо, на основі якого формуються сплави, є поліморфним металом. В інтервалах температур від 1539°С (температура кристалізації заліза (т. А)) до 1392°С (т. N і нижче 911°С (т. G) існує - Fe з ОЦК решіткою. В інтервалі температур від І392°С (т. N) до 911°С (т. G існує - Fe з ГЦК решіткою.
4.2 Фази діаграми стану системи залізо-вуглець.
Вуглець може розчиняється в обох модифікаціях заліза. Твердий розчин вуглецю в - Fe називається феритом (Ф). Максимальна розчинність (максимальний вміст вуглецю у високотемпературній модифікації - Fe дорівнює 0,1%С (т. Н), а в низькотемпературній 0,02%С (т. Р). Твердий розчин вуглецю в - Fe має назву аустеніт (А). Максимально можливий вміст вуглецю в аустеніті склалась 2,14% (т. Е). Залізо з вуглецем можуть утворювати хімічну сполуку карбід заліза Fe3С, що має назву цементит (Ц). Цементит вміщує 6,67%С, має складну орторомбічну гратку і на діаграмі йому відповідав вертикальна лінія DFKL. У рідкому стані залізо та вуглець утворюють необмежений рідкий розчин, область існування якого на діаграмі розташована вище лінії ліквідусу АВСD (АВС'D'). Лінія AHIECF (АНІЕ'С'F') - лінія солідусу, нижче якої всі сплави знаходяться в твердому стані.
У залізовуглецевих сплавах в залежності від їх складу та температури мають місце трифазні перетворення. Так, при температурі 1499°С (лінія НІВ) відбувається перитектичне перетворення, тобто рідина складу т. В взаємодіє з кристалами фериту складу т. Н з утворенням аустеніту складу т. І:
РВ + ФН → АI
При температурі 1147 °С (лінія ЕСF) має місце евтектичне перетворення, коли рідка фаза складу т. С кристалізується з утворенням одночасно двох твердих фаз аустеніту складу т. Е та цементиту:
Рс → Л ( АЕ + Цс)
Ця евтектична суміш аустеніту та цементиту, одержала назву ледебурит (Л). Нижче 727°С ледебурит складається з цементиту та перліту, тому що при температурі 727°С (лінія РSК) має місце евтектоїдне перетворення, коли аустеніт розкладається, утворюючи суміш фериту та цементиту, що зветься перлітом (П):
АS → П (Фр + Цк)
Рис. 1. Діаграма стану залізо-цементит (вуглець).
У процесі первинної кристалізації, нижче лінії СD із рідкої фази, іде виділення цементиту, який називають первинним Ц. Лінії ЕS та РQ лінії сольвусу, тобто лінії граничної розчинності вуглецю в - та - Fе відповідно. Тому при температурах нижче цих ліній з аустеніту та фериту йде виділення відповідно вторинного цементиту ЦІІ та третинного цементиту ЦІІІ. В інтервалі температур між лініями GS та GР відбувається нижнє поліморфне перетворення: аустеніту на ферит (при охолодженні) чи фериту на аустеніт (при нагріванні), що пов'язано з перебудовою кристалічних решіток ГЦК в ОЦК. Подібне перетворення відбувається також в інтервалі температур між лініями NI та NН (верхнє поліморфне перетворення).
Питання для самоперевірки:
-
Чим можна пояснити велику розчинність вуглецю в – залізі порівняно з – залізом?
-
Які фази виникають в системі Fe–Fe3C і Fe–C?
-
Побудуйте криві охолодження для доевтектоідної і заевтектоїдної сталі і для доевтектоідного чавуну?
-
Як структурний і фазовий склад сталі і чавуну залежить від вмісту вуглецю і температури?
-
Вказати основні фактори, що впливають на процес графітизації.
-
Як впливає вуглець на конструктивну міцність сталі?
-
Чому сірка, фосфор, кисень і водень належать до шкідливих домішок в сталях.