3. Зміст, структура і організація ступеневої освіти з бждл
Навчання з БЖДЛ організовується на всіх без винятку ланках освіти, що вказані в ст.29 Закону України "Про освіту". Пріоритет у роботі належить розробці і впровадженню елементів державних стандартів освіти для кожного освітнього і освітньо-кваліфікаційного рівня громадян незалежно від форми одержання освіти.
3.1. Дошкільна освіта
Найвища цінність суспільства — людина, її життя і здоров’я. Оскільки основи мислення закладаються у дитини в сім’ї, "материнська школа" повинна сформувати у дитини перші уявлення про навколишній світ і місце людини в цьому світі. Треба відмітити, що з кожним роком збільшується кількість факторів, що негативно впливають на життя і здоров’я.
Виховання в сім’ї залежить від загальної культури батьків, яким гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення.
Наступною ланкою в системі виховання дитини з основ безпеки життєдіяльності стають дошкільні заклади: дитячий садок, приватний вихователь. Враховуючи надзвичайно емоційну чутливість малят та дошкільнят, перевага надається емоційно-естетичному сприйманню навколишнього середовища і місця людини в ньому. В цей період свого життя дитина повинна засвоїти елементарні знання з безпеки.
Виховання дітей відбувається в процесі ігрової діяльності, при читанні художньої літератури: міфів, казок, перегляді дитячих кіно- і діафільмів, теле- і радіопередач, під час дитячих конкурсів і фестивалів, екскурсій на природу з урахуванням вікових потреб та можливостей вихованців. Ефективність дошкільного виховання залежить від спільних дій сім’ї і дитячих дошкільних закладів.
3.2. Загальна середня освіта
Виховання школяра як вільної, демократичної, національно-свідомої, життєво і соціально компетентної особистості, здатної самостійно вибирати і приймати відповідні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях; становлення у дітей цілісного наукового світогляду, загальнокультурної, технологічної і соціальної компетентності на основі засвоєння знань про природу, людину, суспільство, культуру; оволодіння засобами практичної і пізнавальної діяльності є стратегічною метою 12-річної школи.
Освіта ХХІ століття — це освіта для людини. Головна цінність школи — учень, його інтереси, його здоров’я і безпека. Тому 1999-2000 навчальний рік став першим роком масового впровадження у загальноосвітніх навчальних закладах України нового навчального предмету "Основи безпеки життєдіяльності" (Наказ Міністерства освіти і науки України № 300 від 18.08.99 р.), який є предметом інваріантної частини навчального плану і обов’язковим для вивчення всіма учнями. Цей предмет новий для України, але не для більшості цивілізованих країн світу, де ця дисципліна викладається вже давно і їй належить по праву важливе місце у навчальному процесі.
Життєвий досвід людства підтверджує, що середовище перебування людини завжди є потенційно небезпечним — це аксіома про потенційну небезпеку діяльності людини, яка має, як мінімум, два висновки: перший — неможливо розробити абсолютно безпечний вид діяльності людини (абсолютно безпечну техніку або технологічний процес, вид учбових занять тощо); другий — в жодному виді діяльності людини не може бути нульових ризиків. У проблемі безпеки життя і діяльності завжди присутній людський чинник. Людина, добре знаючи правила безпеки, порушує їх, нехтує своєю безпекою та безпекою інших людей.
Підготовка учнів до безпечного життя і діяльності неможлива без своєчасного засвоєння знань з основ наук, що викладаються в загальноосвітніх навчальних закладах, та їх практичного застосування. Учні повинні навчитись користуватися моделями безпеки, а саме: вивчати небезпеку, що наближається або виникла; аналізувати рівень небезпеки; приймати вірні рішення та свідомо діяти, щоб відвернути небезпеку або зменшити її наслідки.
Отже, навчальний предмет — основи безпеки життєдіяльності — невід’ємна складова громадянської освіти у широкому розумінні цього поняття. Він має виховне та практичне спрямування і базується на засадах інтеграції теоретичних і практичних знань учнів з фізики, хімії, природознавства, біології, географії, трудового навчання тощо, а також на здобутому життєвому досвіді учнів відповідно до їх віку і психологічного стану. Програма з основ безпеки життєдіяльності для учнів загальноосвітніх навчальних закладів охоплює всі сторони безпеки життя і діяльності людини і складається з двох блоків питань. Перший блок — це класичне висвітлення теоретичних питань безпеки життєдіяльності (психологічні, валеологічні, екологічні аспекти, безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій), які грунтуються на міжпредметних зв’язках. Другий блок питань висвітлює особливості безпечного існування людини в умовах сьогодення (держава на захисті безпеки життя і діяльності людини, безпека дорожнього руху, пожежна безпека, електробезпека, радіаційна безпека, безпека на воді, безпека інформаційного простору, надзвичайні ситуації в житті сучасної людини, побутовий травматизм тощо). Всі ці положення відображаються в трьох ступенях 12-річної школи, що відповідають трьом освітнім рівням: початкова загальна освіта, базова загальна середня освіта, повна загальна середня освіта.
Зміст освіти з безпеки життєдіяльності має бути циклічним і представленим такими змістовними напрямами, які на кожному етапі вирішують відповідні предметні завдання, що характеризуються певним колом знань та вмінь: