3. Концепція парадигмальної структури сучасної соціології г. Є. Зборовського:

• Поняття парадигми Т. Куна.

• Використання в сучасній соціології понять «парадигма» та «метапарадигма». Соціологія як поліпарадигмальна наука.

• Г. Є. Зборовський про метапарадигмальну структуру сучасної соціології:

а) характеристика класичної соціології;

б) характеристика неокласичної соціології;

в) характеристика пост класичної соціології;

г) особливості некласичної соціології;

д) особливості постнекласичної соціології.

Теми для доповідей: Центр та периферія в сучасному світовому соціологічному процесі. Проблема нерівності в світовому соціологічному співтоваристві. Вплив держави на розвиток соцыологыъ.

Література для дискусії на семінарському занятті:

1. Молевич Е.Ф. К вопросу о структуре современного социологического знания//Социс. – 1997. - №6. – С. 3 – 8. Електронна версія: http://ecsocman.hse.ru/data/237/149/1217/001.MOLEVIYCH.pdf

2. Зборовский Г. Е. Метапарадигмальная модель теоретической социологии // Социс. – 2008. - №4. – С. 3 – 15. Електронна версія: http://www.isras.ru/files/File/Socis/2008-04/zborovski08yr.pdf

Матеріали для доповідей:

1. Keim W. Counterhegemonic currents and internationalization of sociology. Theoretical reflections and empirical example // International Sociology. – January 2011. – Vol. 26 (1). – P.p. 123 – 145.

2. Пэнто Л. Государство и социальные науки // Журнал социологии и социальной антропологии. – 2004. – Том VII. - №5. – С. 99 – 114. Електронний ресурс: http://ecsocman.hse.ru/data/262/831/1219/007-Pento.pdf

Праці класиків для дискусії:

1. Мертон Р. Социальная теория и социальная структура / Пер. с англ. – М.:АСТ: АСТ МОСКВА, ХРАНИТЕЛЬ, 2006. – С.64 – 104.

2. Кун Т. Структура научных революций / Пер. с англ. И. З. Налетова. – М.: Прогресс, 1977. – С. 7 – 16.

Тема 2.

Суспільство та природа. Сучасна глобальна екологічна криза, її соціальні причини та шляхи подолання

Заняття 1

Суспільство та природа

1. Поняття природи в соціології. Основні способи його визначення.

2. Основні поняття наукового опису взаємодії суспільства та природи: екологія, біосфера, ноосфера.

3. Географічний детермінізм як соціологічна позиція. Його досягнення і обмеженість:

а) історія географічного детермінізму; Ш. – Л. Монтеск'є;

б) географічний детермінізм в творчості Дж. Даймонда;

в) геополітика як наукова і практична позиція; Рудольф Челлен;

г) спроба А.Паршева обґрунтувати політику держави в епоху глобалізації за допомогою географічного фактора.

4. Проблеми соціоантропогенезу. Їх значення для соціології:

а) тваринні предки людини. Перший стрибок в соціоантропогенезі. Значення виробництва знарядь праці;

б) проблема подолання зоологічного індивідуалізму; руйнування принципу біологічного домінування і заміна його нормативною регуляцією; табу як перші норми;

в) другий стрибок в соціоантропогенезі; стосунки неандертальців та кроманьйонців; підкорення біологічного в людині соціальному;

г) родова община як перша справжня соціальна спільнота; родова община і природа; дуально-родова організація.