- •Молдован в.В.Риторика: загальна та судова. – к.:Юрінком Інтер,199. – 320 с
- •Частина перша
- •Глава 5. Захисна промова
- •Глава 6. Навчальні ігри
- •Література
- •Глава 1. Судові промови
- •Глава 2. Мислителі стародавнього і сучасного світу про ораторське мистецтво
- •Глава 3. Українські прислів'я та приказки. Афоризми
- •Глава 4. Крилаті латинські вислови та афоризми
- •Частина перша
- •Глава 1
- •1.2. Красномовство слов'ян
- •1.3 Жанри красномовства
- •1.3. Жанри красномовства
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Глава 2. Судова промова
- •2.1. Предмет судової промови
- •2.2. Види судових промов
- •2.3. Засади і функції судової промови
- •2.4. Спілкування із судовою аудиторією
- •2.4. Спілкування із судовою аудиторією
- •2.5. Словесна наочність
- •2.5. Словесна наочність
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •3.1. Збирання матеріалів
- •3.2. Аналіз матеріалів
- •3.3. Систематизація матеріалів і письмова підготовка промови
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Глава 4
- •4.1. Зміст і побудова обвинувальної промови
- •4.2. Вступна частина промови
- •4.3. Виклад фактичних обставин злочину (фабула справи)
- •4.4. Аналіз і оцінка зібраних у справі доказів
- •4.5. Обгрунтування кваліфікації злочину
- •4.6. Характеристика особи підсудного
- •4.7. Обгрунтування пропозицій про міру покарання, цивільний позов
- •4.8. Аналіз причин і умов, що сприяли вчиненню злочину
- •4.9. Заключна частина промови
- •4.10. Репліка прокурора
- •4.11. Промова прокурора при відмові від обвинувачення
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Глава 5
- •5.1. Зміст захисної промови адвоката
- •5.2. Вступна частина захисної промови
- •5.3. Установлення фактичних обставин справи, аналіз і оцінка доказів
- •5.4. Обгрунтування кваліфікації злочину
- •Кваліфікація хуліганства
- •5.5. Характеристика особи підсудного
- •5.6. Міркування про цивільний позов, міру покарання
- •5.7. Заключна частина захисної промови
- •5.8. Репліка адвоката
- •5.9. Альтернатива в захисній промові
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Глава 6
- •6.1. «Адвокати і прокурори»
- •6.2. «Допитливі й кмітливі»
- •6.3. Процесуальні документи
- •6.3.1. «Касаційне подання»
- •Касаційне подання
- •6.3.2. «Касаційна скарга»
- •6.3.3. «Протест порядком нагляду»
- •Протест
- •6.4. «Судові дебати»
- •6.5. «Судова промова»
- •Література
- •Глава 1 Судові промови
- •1.1. Захисна промова с. Андрієвського у справі м. Андреева *
- •1.2. Промова прокурора Української рср р. Руденка у справі головних німецьких військових злочинців на Нюрнберзькому процесі *
- •Деякі правові питання процесу
- •Ріббентроп
- •Військова група
- •Деніц і редер
- •Кальтенбруннер
- •Розенберг
- •Штрейхер
- •1.3. Захисна промова с. Любітова у справі л. Назаренка *
- •1.4. Звинувачувальна промова о.Коляди у справі в.Губаєва *
- •1.5. Захисна промова с. Ткаченка у справі в. Губаєва *
- •1.6. Звинувачувальна промова ю. Апришко у справі а. Ігнатосяна *
- •1.7. Промова прокурора при відмові від обвинувачення в кримінальній справі
- •1.8. Промова прокурора при відмові від обвинувачення в кримінальній справі
- •Глава 2
- •2.1. Про якості оратора
- •Плутарх
- •2.2. Сила й краса красномовства
- •2.3. Про ораторське слово. Гармонія думки й слова
- •2.4. Про побудову промови. Композиція виступу
- •2.5. Оратор і аудиторія. Контакт оратора з аудиторією
- •2.6. Про голос, жести, міміку, рухи тіла оратора
- •2.7. Про емоційність, ясність, стислість, простоту мовлення
- •2.8. Слово і музика. Музика слова
- •2.9. Про красномовство жартома і серйозно *
- •Поради промовцю
- •Як вас тепер величати
- •II. Спростування в суперечці
- •1. Відповісти так, щоб поставити того, хто питає, у глухий кут.
- •Дванадцять риторичних методів аргументування
- •2.10. Техніка мовлення
- •3.1. Про думку і мову
- •3.2. Про силу й красу слова
- •3.3. Про провила риторичної комунікації
- •3.4. Афоризми
- •Глава 4
- •4.1 Крилаті латинські вислови про слово *
- •1. Alia commitenda, alia coelanda.
- •2. Audi, sile.
- •3. Claris in lingua.
- •4.2. Юридичні афоризми з римського права *
3.1. Про думку і мову
Людська думка найбистріша і найсміливіша.
Для людської думки немає віддалі.
Думка думку гонить.
Думка найбистріша, земля найситніша, сон наймиліший.
З самого початку думай, який буде кінець.
Найкращий розмисл, як замисл.
Не подумавши, і кілочка не затешеш.
Не довго думав, а добре сказав.
Ні здумати, ні згадати, ні в приказці кому сказати, що він говорив.
Самотнім не є той, хто вміє думати. Скільки гадок, як в решеті дірок.
Що з очей, то і з мислі.
Що на думці, те й на язиці.
Більше забувається, як пам'ятається.
Добре довго пам'ятається, а лихе ще довше.
На пам'ять свою скаржиться кожен, а на розум ніхто.
Хочеш багато знати, треба менше спати.
Добре того учити, хто хоче все знати.
Пізнай себе, буде з тебе.
Пташка красна своїм пір'ям, а людина — своїм знанням.
Вміє зуби заговорити.
Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.
За словом в кишеню не полізе.
Коли б твоє слово та богові у вухо.
Не пиво — диво, а слово.
3.2. Про силу й красу слова
Красне слово — золотий ключ.
Від красивих слів язик не відсохне.
Добре слово краще, ніж готові гроші.
Добре слово варте завдатку.
Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
Коня кують уздами, а чоловіка — словами.
Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — завзятих ворогів.
Ласкаве слово — що весняний день.
М'які слова і камінь крушать.
Шабля ранить тіло, а слово — душу.
Слово може врятувати людину, слово може і вбити.
Чиєсь одне слово губить діло.
3.3. Про провила риторичної комунікації
Єдність слова і діла
Більше діла — менше слів.
Діла говорять голосніше, як слова.
Будь господарем своєму слову.
Мс-виш слово, треба бути йому паном.
Кажи не кажи, а своє слово держи.
Не кидай слова на вітер.
Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.
Менше говори — більше вчуєш.
Більше слухай, а менше говори.
Сказане слово — срібло, а мовчання — золото.
Слово — не горобець, як вилетить, то вже його не піймаєш,
Держи хліб на обід, а слово — на одвіт.
Не кидай слова на вітер.
Слово вилетить горобцем, а повернеться волом.
Не базікай, чого не велять.
Говори, та назад оглядайся.
Говори, а не проговорюйся.
Знай більше, а менше говори.
Слухай кожного, але не з кожним говори.
Хто менше говорить, той довше живе.
Вмієш казати, вмій і мовчати.
Чоловік має два вуха, щоб багато слухати, а один язик, щоб
менше говорити.
Засудження пустопорожньої балаканини
Таке верзе, що й купи не тримається.
Набалакав — і в торбу не вбереш.
Торохтить Солоха, як діжка з горохом.
Вміє зуби заговорити.
Як овечка: не мовить ні словечка.
Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не держить.
Набалакав три міхи правди.
Приїхала баба з міста, привезла вістей триста.
Верзи, верзище, поки верзеться.
Товче воду в ступі.
Мистецтво вести бесіду. Етичні поради
Не завжди говори, що знаєш, а завжди знай, що говориш.
Треба знати, що де сказати.
Жарт місце має.
Гостре словечко коле сердечко.
За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
Ліпше переконувати словами, як кулаками.
Слово до слова — зложиться мова.
Холодним словом серце не запалиш.
Бесіди багато, а розуму мало.
Де багато бесіди, там мало користі.
Масної бесіди чоловік.
Говори до нього як до стовпа.
Говори з другим поменше, а з собою побільше.
Говорить прямо, а робить криво.
Говорить п'яте через десяте.
Добре тому жити, хто вміє говорити.
Договорились до синього пороху.
Коли сам говорить, то й собаці не дасть слова мовити.
Красно говорить приятель, а правду каже неприятель.
Багато говорить — голова заболить.
Наговорив сім бочок арештантів.
Не говори про страшне, а то присниться.
Не заговорюй зуби.
У кого що болить, той про те і говорить.
Як тут говорити, коли не дають і рота розкрити.
Вдома як хочеш, а між людьми як скажуть.
Вкуси ся перше за язик, поки що скажеш.
Казав, та не зав'язав.
Нехай так буде, як кажуть люди.
Розкажи другу — піде по кругу.
Хто каже до ладу, то вухо наставляй, а хто і без ладу, то теж не затикай.
Гомони, стара, люблю слухати.
Дай тобі, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада тебе слухала.
На кожний гук не одгукнешся.
Як гукають, так і одгукуються, як зовуть, так і одзиваються.
Не допікай другим, бо знайдуться такі, що й тобі допечуть.
Красная мова находить добрії слова.
Мовчанка гнів гасить.
Перевага внутрішнього перед зовнішнім
Хоч чоловік і вбогий, та слово в нього чисте.
Ясні очі, та чортові думки.
Ходить, як овечка, а буцькає, як баран.
Вовк прийшов у овечій шкурі.
По одежі нас вітають, а по розуму проводжають.
Язик — не помело, слово — не полова.
Борода до пояса, а розуму — ні волоса.
Бог до бороди розуму не прив'язав.
Борода не робить людину мудрою.
Вдача гаряча, а розум миші з'їли.
Вигнався з дуба, а розуму з зуба.
Гарна птиця пером, а чоловік розумом.
Голова посивіла, а розуму не набралася.
Голова, як гарбуз, а розуму ані ложки.
Зростом мале, але розумом старе.
І вродилась, і .виросла, а розуму не винесла.
Доброзичливі побажання, вітання, тости
А батькові твоєму — щоб жито родило!
Бодай на вас добра година та грошей торбина, а до того дітвори
сотні півтори!
Бувай здорова, як риба, гожа, як вода, весела, як весна, робоча,
як бджола, багата, як земля!
Будь великий,, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля!
Бувайте здорові, майтеся гаразд, як вам не стане, вертайтеся до нас!
Будьмо!
Будьте здорові!
Будем жити, мед-вино пити, хліб жувати, добра чекати!
Великий рости, щасливий будь, себе не хвали, другого не гудь!
Від краю до краю всім добра бажаю!
Віншую, віншую, бо пороги чую!
Година вам щаслива! Щоб ви бачили сонце, світ і діти перед
собою!
Дай, Боже, щоб ви довго жили і я також з вами остався!
Дай, Боже, сто кіп, бо був торік один сніп!
Дай, Боже, щоб усе було гоже!
Жити вам, поживати та добра наживати!
Не поминай лихом, а добром як хочеш!
По сій мові та будьмо здорові!
Пошли вам здоров'я, та з неба дощ, та хліб, та цвіт, та всячину!