![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Київський національний університет імені Тараса Шевченка
- •Юридичний факультет
- •Кафедра теорії та історії держави і права
- •Укладачі: Шевченко о.О.
- •Цвєткова ю.В..
- •Історія держави і права зарубіжних країн
- •Програма курсу 10
- •Система контролю знань
- •Тематичний план курсу
- •Програма курсу Модуль 1
- •Тема 1. Предмет, метод дослідження та історіографія історії держави і права зарубіжних країн
- •Тема 2. Загальна характеристика розвитку держави і права Стародавнього світу
- •Тема 3. Держава і право Стародавнього Єгипту
- •Модуль 2
- •Тема 11. Держава і право франків
- •Тема 12. Держава і право Франції періоду Середньовіччя
- •Тема 13. Держава і право Англії періоду Середньовіччя
- •Тема 14. Держава і право Німеччини періоду Середньовіччя
- •Модуль 3
- •Тема 19. Держава і право сша нового періоду
- •Тема 20. Держава і право Франції нового періоду
- •Модуль 4
- •Тема 25. Держава і право Німеччини новітнього періоду
- •Тема 26. Держава і право сша новітнього періоду
- •Тема 27. Держава і право Англії новітнього періоду
- •Рекомендації до модулів курсу
- •(Для денної форми навчання)
- •Модуль 1
- •Тема 1. Предмет, метод дослідження та історіографія історії держави і права зарубіжних країн. Загальна характеристика розвитку держави і права Стародавнього світу
- •Література
- •Семінарське заняття 1. Держава і право Стародавнього Вавилону
- •Тема 2. Держава і право Стародавнього Єгипту
- •Тема 3. Держава і право Стародавнього Вавилону
- •Література
- •Тема 4. Держава і право Стародавньої Індії
- •Тема 5. Держава і право Стародавнього Китаю
- •Література
- •Тема 6. Держава і право Стародавньої Греції
- •Література
- •Тема 7. Державний і суспільний устрій Стародавнього Риму
- •Література
- •Тема 8. Право Стародавнього Риму
- •Література
- •Модуль 2
- •Література
- •Тема 9. Держава і право франків
- •Література
- •Тема 10. Держава і право Франції періоду середньовіччя
- •Література
- •Література
- •Тема 11. Держава і право Англії періоду середньовіччя
- •Література
- •Тема 12. Держава і право Німеччини періоду середньовіччя
- •Література
- •Тема 13. Арабський Халіфат
- •Література
- •Тема 14. Держава і право Московії періоду середньовіччя
- •Література
- •Модуль 3
- •Тема 15. Держава і право Англії нового періоду
- •Література
- •Тема 16. Держава і право сша нового періоду
- •Література
- •Тема 17. Держава і право Франції нового періоду
- •Література
- •Тема 18. Держава і право Німеччини нового періоду
- •Література
- •Тема 19. Держава і право Японії нового періоду
- •Література
- •Модуль 4
- •Тема 20. Революція 1917 р. У Росії і виникнення та розвиток радянської держави і права
- •Література
- •Тема 21. Держава і право Німеччини новітнього періоду
- •Література
- •Тема 22. Держава та право сша новітнього періоду
- •Література
- •Тема 23. Держава і право Англії новітнього періоду
- •Література
- •Тема 24. Держава і право Франції новітнього періоду
- •Література
- •Питання для самостійної роботи студентів (заочна форма навчання)
- •Тема 1. Предмет, метод дослідження та історіографія історії держави і права зарубіжних країн
- •Література
- •Тема 2. Держава і право Стародавнього Єгипту
- •Література
- •Тема 3. Держава і право Стародавнього Вавилону
- •Література
- •Тема 4. Держава і право Стародавньої Індії
- •Література
- •Тема 5. Держава і право Стародавнього Китаю
- •Література
- •Тема 6. Держава і право Стародавньої Греції
- •Література
- •Тема 7. Державний і суспільний устрій Стародавнього Риму
- •Література
- •Тема 8. Право Стародавнього Риму
- •Література
- •Тема 9. Держава і право франків
- •Література
- •Тема 10. Держава і право Франції періоду середньовіччя
- •Література
- •Тема 11. Держава і право Англії періоду середньовіччя
- •Література
- •Тема 12. Держава і право Німеччини періоду середньовіччя
- •Література
- •Тема 13. Арабський Халіфат
- •Література
- •Тема 14. Держава і право Московії періоду середньовіччя
- •Література
- •Тема 15. Держава і право Англії нового періоду
- •Література
- •Тема 16. Держава і право сша нового періоду
- •Література
- •Тема 17. Держава і право Франції нового періоду
- •Література
- •Тема 18. Держава і право Німеччини нового періоду
- •Література
- •Тема 19. Держава і право Японії нового періоду
- •Література
- •Тема 20. Революція 1917 р. У Росії і виникнення та розвиток радянської держави і права
- •Література
- •Тема 21. Держава і право Німеччини новітнього періоду
- •Література
- •Тема 22. Держава та право сша новітнього періоду
- •Література
- •Тема 23. Держава і право Англії новітнього періоду
- •Література
- •Тема 24. Держава і право Франції новітнього періоду
- •Література
- •Питання до екзамену (денна та заочна форма навчання)
Система контролю знань
Навчальна нормативна дисципліна “Історія держави і права зарубіжних країн” викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).
Дана система запроваджується з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних та систематичних знань, ритмічної самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).
Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:
-
підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;
-
відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;
-
відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;
-
подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням індивідуальних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, іспиту;
-
розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення, та підвищення ефективності навчального процесу.
Ця дисципліна вивчається протягом двох семестрів та складається з чотирьох змістовних модулів (ЗМ). По завершенню курсу студенти в другому семестрі складають іспит. На екзамен виносяться найважливіші питання, типові і комплексні задачі, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань.
Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний ЗМ1, ЗМ2), підсумковий (КПМ) та семестровий (СК) контроль.
Результати контрольних завдань оцінюються за 100–бальною системою.
За результатами оцінювання змістовного модуля студентам виставляються бали.
Максимальна кількість балів, що може набрати студент у другому семестрі за один ЗМ дорівнює 20-ти балам. За два змістовних модулі студент може одержати максимум 40 балів (по 20 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних максимально можливих 60 балів (до 20 балів за кожну вірну відповідь письмового екзаменаційного завдання), що одержуються ним за комплексний підсумковий модуль (іспит) (КПМ).
Під час викладання матеріалу лекцій лектор може здійснювати контрольні опитування студентів. Максимальна оцінка, яку студент може отримати за ці опитування складає 20 балів, які є складовими КПМ.
В першому семестрі студент отримує за перших 2 модуля 40 балів (по 20 за кожний ЗМ) та 60 балів на проведенні іспиту. За другий семестр студент отримує за 5 та 6 модулі 40 балів (по 20 за кожний ЗМ) та 60 балів на іспиті.
Орієнтовні форми контролю знань на семінарських заняттях та їх оцінка:
-
доповідь (виступ на задану тему) – до 5 балів;
-
доповнення доповіді – до 3 бал;
-
експрес опитування – до 3 балів;
-
колоквіум – до 4 балів;
-
самостійна робота – до 4 балів;
-
домашня робота – до 4 балів;
-
есе (короткі відповіді на запитання) – до 3 балів;
-
тестування (з набору суджень вибрати вірні) – до 3 балів;
-
реферат (змістовна письмова робота на задану тему з аналізом літератури та висновками) – до 3 балів;
-
участь в дискусії – до 2 балів;
-
підсумкова контрольна робота - до 5 балів.
У випадку відсутності студента на лекції або семінарському занятті він зобов’язаний відпрацювати пропущене заняття через усне опитування в поза аудиторний час (час консультацій викладача) або відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій та семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується оцінка в балах. За 10 днів до початку екзаменаційної літньої сесії викладач припиняє приймати відпрацювання.
Таким чином, за цю дисципліну студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою, знання студента відображаються у заліковій книжці, за шкалою оцінювання, що наведена нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу.
Шкала оцінювання:
За шкалою університету 100-бальн. система |
Оцінка за національною шкалою та шкалою університету |
|
90 – 100 |
відмінно |
5 |
75 – 89 |
добре |
4 |
60 – 74 |
задовільно |
3 |
0 – 59 |
незадовільно |
2 |
Приклад розрахунку оцінки знань студента:
12 балів ЗМ1 + 15 балів ЗМ2 + 49 балів КПМ = 76 бал – оцінка знань студента за семестр.
За шкалою оцінювання зазначена кількість балів відповідає оцінці 4 – „добре”.