- •Письмова кфаліфікаційна робота на тему: «Створення формул, введення формул»
- •Завдання на письмову кваліфікаційну роботу учню Літвінову Роману Сергійовичу
- •Передмова
- •Розділ і. Створення формул
- •1.1 Створення простої формули з використанням констант і операторів обчислення
- •1.2 Створення формули з використанням посилань на клітинки та імен
- •1.3 Створення формули з використанням функції
- •1.4 Створення формули з використанням вкладених функцій
- •1.5 Створення формули масиву для обчислення єдиного результату
- •1.6 Створення формули масиву для обчислення кількох результатів
- •Розділ 2. Видалення формули
- •2.1 Уникнення типових помилок під час створення формул
- •Охорона праці
- •Висновки
Розділ і. Створення формул
Формули — це рівняння, за якими виконуються обчислення значень на аркуші. Формула завжди починається зі знаку рівності (=).
Створити просту формулу можна за допомогою констант і операторів обчислення. Наприклад, формула =5+2*3 помножує два числа, а потім додає до результату ще одне число. У програмі Microsoft Office Excel використовується стандартний порядок математичних операцій. У попередньому прикладі спочатку виконується множення (2*3), до результату якого додається 5.
Також для створення формули можна використовувати функції. Наприклад, у формулах =SUM(A1:A2) і SUM(A1;A2) функція SUM слугує для додавання значень клітинок A1 і A2.
Залежно від типу формули, яку ви створюєте, вона може містити деякі або всі наведені нижче елементи.
Функції. Функція, наприклад PI(), починається зі знака рівності (=). Для багатьох функцій, таких як SUM(), можна ввести аргументи в дужках. Кожна функція має власний синтаксис аргументу. Деякі функції потребують лише одного аргументу, інші потребують або дозволяють кілька аргументів (тобто деякі аргументи можуть бути необов’язкові), а деякі інші функції не дозволяють жодних аргументів, наприклад PI().
Посилання на клітинки. Ви можете посилатися на дані у клітинках на аркуші, долучаючи до формули посилання на клітинки. Наприклад, посилання на клітинку A2 повертає значення цієї клітинки або використовує це значення в обчисленні.
Константи. Ви також можете вводити константи, тобто числові або текстові значення, безпосередньо у формулу
Оператори. Оператори — це символи, які визначають тип обчислення, що має виконувати формула. Наприклад, оператор ^ ("кришка") підносить число до степеня, а оператор * (зірочка) перемножує числа.
1.1 Створення простої формули з використанням констант і операторів обчислення
-
Клацніть клітинку, у яку потрібно ввести формулу.
-
Введіть = (знак рівності).
-
Щоб ввести формулу, виконайте одну з таких дій:
-
Введіть константи та оператори, які потрібно використовувати в обчисленні.
-
ПРИКЛАД ФОРМУЛИ
ДІЯ
=5+2
Додає 5 і 2
=5-2
Віднімає 2 від 5
=5/2
Ділить 5 на 2
=5*2
Помножує 5 на 2
=5^2
Підносить 5 до степеня 2
-
Клацніть клітинку, що містить значення, яке потрібно використати у формулі, введіть потрібний оператор, а потім клацніть іншу клітинку, яка містить значення.
ПРИКЛАД ФОРМУЛИ |
ДІЯ |
=A1+A2 |
Додає значення клітинок A1 і A2 |
=A1-A2 |
Віднімає значення клітинки A2 від значення клітинки A1 |
=A1/A2 |
Ділить значення клітинки A1 на значення клітинки A2 |
=A1*A2 |
Помножує значення клітинки A1 на значення клітинки A2 |
=A1^A2 |
Підносить значення клітинки A1 до степеня, указаного у клітинці A2 |
Кількість констант і операторів у формулі не обмежується. Можна ввести до 8192 символів, щоб отримати потрібний результат обчислення.
-
Натисніть Enter