54. Взаємозв*язок маси і енергії тіла в ств. Рівняння Ейнштейна.

Для ядерної фізики і фізики елементарних частинок важливе значення має висновок з СТВ про універсальний зв*язко між масою і енергією.

E = m c х с (с квадрат) – формула Ейнштейна.

Енергія тіла або систем тіл дорівнює масі, помноженої на квадрат швидкостей світла.

Вираз Е (нульове) = m (нульове) c х с (с квадрат) – це енергія спокою. Будь-яке тіло має енергію навіть тому, що воно існує.

55. Маса і імпульс тіла в СТВ. Маса, енергія і імпульс фотона.

При збільшенні швидкості тіла його збільшується. Якщо m (нульове) – маса тіла в стані спокою, що рухається зі швидкістю м:

ФОРМУЛА

Маса зростає тим більше, чим ближче швидкість руху тіла до швидкості світла.

Тому й не дивно, що не можливо помітити збільшення маси із зростанням швидкості при таки порівняно невеликих швидкостях. В потужних прискорювачах електрони розганяються до швидкості, меншою за швидкість світла лише на 35040 метрів\секунду. При цьому маса електронів зростає майже в 2000 разів і електрон за масою стає більшим від протона. Щоб такий електрон тримався на коловій орбіті, на нього має діяти магнітне поле із силою, що в 2000 разів більша, ніж можна було чекати, не враховуючи залежність маси від швидкості.

ФОРМУЛА

56. Явища, які підтверджують складну будову атома. Методи спостереження та реєстрації заряджених частинок.

Про існування в середині нейтральних атомів, дрібних електрично-заряджених частинок свідчить явище: - електролізу (Фарадей, 1897р.); - фотоефекту (Г.Герц, Столєтов); - термоелектронної емісії, електричного розряду в газах (Томсон, 1897р.). Вивчення цих явищ призвело до відкриття електрона (1887р.). Заряд електрона вперше було виміряно в дослідах Мілі Кена в 1909р. Відкриття електрона і виявлення його в складі будь-якого хімічного елементу – перший доказ складності будови атома. Про існування складних внутрішніх структур атомів свідчить періодичний закон Д.І.Менделєєва та існування для кожного хімічного елементу лінійчастих оптичних спектрів випромінювання.

Відкриття радіоактивності (1896р., француз Антуан-Анрі Бекерель) дало змогу встановити той факт, що атоми не тільки мають складну внутрішню структуру, а й здатні до спонтанних перетворень. Беркель встановив, що атоми Урану випромінюють невидимі промені, що здатні проникати через папір і викликати почорніння фотопластинки. Марі-Скадовська Кюрі і П*єр Кюрі довели, що радіоактивні промені випромінюються і іншими атомами.

Методи спостереження:

1) іонізаційна камера; 2) лічильник Гейгера-Мюллера; 3) фотоемульсійний метод; 4) камера Вільсона.