- •Алгебра
- •1.Основні рівняння прямої та площини у просторі.
- •2. Критерій сумісності системи лінійних рівнянь.
- •3.Лінійна залежність та ранг системи векторів, методи обчислення рангів.
- •Ранг матриці:
- •Методи обчислення рангів
- •4. Лінійні оператори скінченно-вимірних просторів та їх матриці.
- •5. Власні вектори та власні числа лінійних операторів .
- •6. Лінійні оператори простої структури.
- •7. Лінійні оператори дійсних евклідових просторів.
- •8. Зведення квадратичних форм до канонічного вигляду.
- •Метод Лагранжа.
- •9. Основна теорема про ділимість многочленів.
- •10. Жорданові нормальні форми матриць.
- •Т про розщеплення лін опер: Нехай а лін опер над полем f і -добудок попарно простих множників , тоді пряма сума , при чому викон:
3.Лінійна залежність та ранг системи векторів, методи обчислення рангів.
Будь-яку скінченну послідовність назвемо системою векторів. Вектори в системі можуть повторюватись.
- лінійна комбінація системи векторів з коєф. 1,2...m.
Якщо 1= ... m=0 тоді лінійна комб.=0. Така комбінація тривіальна. Отже лін. комб. нетрівіальна, якщо серед коєфіціентів є принаймі 1 відмін. від 0.
С-ма вект наз лін залежн якщо існує нетрив лін комбін вект що =0. Отже система лін незал за означ якщо тількі трив лін комбін=0. С-ма векторів лін незал якщо з того, що лін комб =0 що вона трив.
Властивості лін зал і лін незал с-м векторів
А)С-ма векторів, яка містить 0-вектор - лін залежна.
Б) Критерій лінійної залежності.
С-ма векторів лін зал тоді і тількі тоді, коли принаймні 1 із векторів цієї с-ми лін вираж через інші.
С) Якщо до лін залеж с-ми дописать якийсь вектор, то с-ма залиш лін залеж.
Д) Якщо з лін незал с-ми викинути якийсь вектор, то с-ма буде лін незал.
Лема: Нехай в просторі маємо дві с-ми векторів та . Всі в-ри 1-ї с-ми лін. вираж. через 2-гу си-му. Тоді якщо , то перша с-ма лін зал..
Інше формулювання: Нех. та дві с-ми в-рів. Всі в-ри 1-ї с-ми лін. вираж. через 2-гу си-му. Якщо перша с-ма лін. незал., то .Лін незал с-ма векторів не може лін. вираж через з меншим числом век-рів.
Далі в пр-рі розглянемо с-му векторів .Ця с-ма векторів наз стандартним базисом.
Властивості:
1.Всі ці в-ри лін незалежні
2.Базис век-рів з лін вираж через в-ри .
Поняття рангу.
Рангом с-ми вер-рів наз мах кількість лін незал в-рів в цій с-мі.
Т1(про ранг) С-ма век-рів має ранг коли в цій с-мі існує лін незал в-рів, через які лін вираж всі інші век-ри с-ми.
Т2(про ранг) Якщо до с-ми в-рів дописати в-р, який лін вираж через в-р с-ми, то ранг с-ми не змінюється. Якщо з с-ми в-рів відкинути в-р, який лін вираж через інші в-ри с-ми, то ранг с-ми не змін.
Т3(про ранг)Елементарні перетворення с-ми в-рів не змінюють її ранг.
Ранг матриці:
Нехай дана матриця А, з дійсними елементами:
Рядки цієї матриці можна вважати як вектори довжини т . Горизонтальним рангом матриці А, або рангом за рядками наз ранг с-ми ве-рів і позначають . Аналогічно стовпчики матриці розглядаються як в-ри довжиною т . Вертикальним рангом матр А або рангом за стовпчиком наз ранг с-ми в-рів і позначаємо .
Мінором -го порядку матр ,де наз визначник побудований на перетині деяких рядків та стовпчиків матриці. Оточуючим для цього мінора наз мінор порядку матриця якого містить матрицю мінора .
Мінор матр А наз базисним, якщо або оточуючих мінорів не існує або .
Т(про базисний мінор) Нехай - базисний мінор матрА. Тоді
1.Рядки матр А на яких буд. цей мінор лін незал
2.Всі інші рядки лін вираж через інші
Т (про ранг матр)Ранг матр горизонтальний, вертикальний та по мінорам співпадають.
Методи обчислення рангів
1.Метод оточення мінорів
Шукаємо базисний мінор. Якщо матр не=0, то ранг матр =0. Якщо ні, то знаходимо деякій не 0 мінор 1-го порядку , фіксуємо його. Знаходимо для нього всі оточуючи. Якщо вони=0, то за озн ранг матр=1, інакше фіксуємо деякий мінор 2-го порядку, що не=0.І так далі. На к-му кроці одержимо мінор к-го порядку, який не =0, для якого всі оточуючи нульові або не існують. Тоді ранг матр А=к,
2.Метод елементарних перетворень
До елементарних перетворень матр. Що не змін рангу матр є:
А)перестановка рядів
Б)домноження рядка на не 0 число
В)додавння до рядка іншого рядка домноженого на число.
Аналогічні перетворення виконуються і із стовпчиком.