2. Набуття громадянства України за народженням

Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження. Згідно з ст. 7 Закону від 18.01.2001р. №2235-ІІІ громадянином України за народженням є:

- Особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України. - Особа, яка народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України. - Особа, яка народилася за межами України від осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави. - Особа, яка народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків. - Особа, яка народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні.  - Особа, яка народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем. Новонароджена дитина, знайдена на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда), є громадянином України.

  Для оформлення набуття громадянства України за народженням особою, яка народилась після 1 березня 2001 року (дата набрання чинності Законом), та батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України (частина перша статті 7 Закону), один з батьків подає такі документи:

• заяву про оформлення набуття громадянства України за народженням . Відповіді на запитання слід давати повні і точні тільки українською мовою; Дати вказувати за українськими правилами (наприк. 01 січня 2010 р.)

• копію свідоцтва про народження особи (свідоцтво про народження має бути апостильованим); 

• копію документа про переміну прізвища батька/матері, якщо їх прізвища у паспорті та у свідоцтві про народження особи відрізняються; 

• копію паспорта громадянина України або іншого передбаченого статтею 5 Закону документа, що підтверджує факт перебування одного з батьків дитини у громадянстві України на момент її народження; 

  Процедура оформлення набуття громадянства України дитиною за народженням безкоштовна.

  Процедура оформлення набуття громадянства України за народженням триває протягом 1 місяця з дня отримання Генеральним консульством України в м. Чикаго усіх необхідних документів.

  Після оформлення набуття громадянства України дитиною дані про неї можуть бути внесено до паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Набуття громадянства України внаслiдок усиновлення

  Дитина, яка є iноземцем або особою без громадянства i яку усиновляють громадяни України або подружжя, один з якого є громадянином України, а другий - особою без громадянства, стає громадянином України з моменту набрання чинностi рiшенням про усиновлення, незалежно вiд того, проживає вона постiйно в Українi чи за кордоном.

  Дитина, яка є особою без громадянства або iноземцем i яку усиновляє подружжя, один з якого є громадянином України, а другий - iноземцем, стає громадянином України з моменту набрання чинностi рiшенням про усиновлення, незалежно вiд того, проживає вона постiйно в Українi чи за кордоном.

Набуття громадянства України внаслiдок встановлення над дитиною опiки чи пiклування

  Дитина, яка є iноземцем або особою без громадянства i над якою встановлено опiку чи пiклування громадян України або осiб, одна з яких є громадянином України, а друга - особою без громадянства, стає громадянином України з моменту прийняття рiшення про встановлення опiки чи пiклування.

  Дитина, яка проживає на територiї України та є особою без громадянства або iноземцем i над якою встановлено опiку чи пiклування осiб, одна з яких є громадянином України, а друга - iноземцем, стає громадянином України з моменту прийняття рiшення про встановлення опiки чи пiклування, якщо вона у зв'язку з встановленням опiки чи пiклування не набуває громадянства опiкуна чи пiклувальника, який є iноземцем.

  Дитина, яка є iноземцем або особою без громадянства i виховується в державному дитячому закладi України, що по вiдношенню до неї виконує обов'язки опiкуна чи пiклувальника, або в дитячому будинку сiмейного типу, якщо хоча б один з батькiв - вихователiв є громадянином України, стає громадянином України з моменту влаштування в такий заклад, за умов, якщо її батьки померли, позбавленi батькiвських прав, визнанi безвiсно вiдсутнiми чи недiєздатними або оголошенi померлими.

3. Умови прийняття до громадянства України

Одним із перших питань, що виникають при розгляді проблеми громадянства України, як і будь-якої держави, є питання про визначення категорії осіб, які є громадянами України, або іншими словами, — хто визнається громадянином України. Загальноприйнятим у світовій практиці є визнання належності до громадянства тієї чи іншої держави всіх осіб, які на час набрання чинності законом, що регулює питання громадянства, перебували в її громадянстві. Аналогічним чином це питання врегульоване і в законодавстві України. Відповідно до ст. 2 Закону «Про громадянство України» громадянами України є [2]:

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незале; України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;

2) особи, які на момент набрання чинності Законом України «Про громаднство України» (13 листопада 1991 року) постійно проживали в Україні, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного, соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак і які не є громадянами інших держав;

3) особи, які народилися або постійно проживали на території України, та їхні нащадки (діти, онуки), якщо вони на 13 листопада 1991 року проживають межами України, не перебувають у громадянстві інших держав і до 31 ггрудня 1999 року подали у встановленому цим Законом порядку заяву про визначення своєї належності до громадянства України;

4) особи, які набули громадянство України відповідно до Закону «Про мадянство України».

Отже, для певних категорій осіб у Законі про громадянство (п. З встановлено спрощений порядок визначення їхньої належності до громадян України. Це особи, які народилися або постійно проживали на території України також їхні нащадки (діти, онуки), якщо вони на 13 листопада 1991 року прожи з якихось причин за межами України, не перебувають у громадянстві інших держав і до 31 грудня 1999 року подали у встановленому цим Законом порядку заяву про визначення своєї належності до громадянства України.

Таким чином, Закон чітко визначив категорії осіб, які визнаються громадяї України. Проте відомі випадки, коли деякі громадяни, посилаючись на п. 3 наведеної норми, заявляють, що вони не є громадянами України, оскільки не підтвердили свого бажання бути громадянами України, а отже, заперечують такий свій стат. З таким баченням цього питання не можна погодитись, оскільки відповідно до ст. 2 Закону «Про громадянство України» та ст. 9 Закону «Про правонаступниі України» всі громадяни колишнього СРСР, які постійно проживали на териї України на момент проголошення незалежності України (24.08.1991 р.), є громадянами України. Заперечувати приналежність до громадянства України відповідно до Закону про громадянство фактично можуть лише особи, які на момент набрання чинності Законом мали статус іноземних громадян. Усі інші особи, постійно проживали в Україні на момент набрання чинності Законом «Про громадянство України», тобто на 13 листопада 1991 р., визнаються громадянами України [9, c. 87].

Прийняття до громадянства України – досить складний та тривалий процес. Він включає в себе цілу низку необхідних умов для прийняття до громадянства України та довготривалу процедуру прийняття рішення про прийняття до громадянства України.

Іноземець або особа без громадянства, які бажають  прийняти громадянство  України повинні  подати заяву разом з необхідними документами, щодо прийняття громадянства України до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства чи до підпорядкованих йому органів.  Далі спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань громадянства чи підпорядковані йому органи перевіряють правильність їх оформлення, наявність умов для прийняття до громадянства України і відсутність підстав, за наявності яких особа не приймається до громадянства України та разом зі своїм висновком надсилають на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства. Комісія при Президентові України з питань громадянства розглядає заяви про прийняття до громадянства України і вносить пропозиції Президенту України щодо задоволення цих заяв та подань. Якщо заява, додані до неї документи не оформлені належним чином, то  Комісії при Президентові України з питань громадянства повертає такі документи про прийняття до громадянства України уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань громадянства або Міністерству закордонних справ України для їх оформлення відповідно до вимог чинного законодавства України.

Президент України приймає рішення і видає укази відповідно до Конституції України і Закону України «Про громадянство України» про прийняття до громадянства України.

Проте для проходження всієї вищевказаної процедури іноземець або особа без громадянства, які бажають  прийняти громадянство  України, повинні дотримуватись  умов, необхідних для прийняття громадянства України.

Такими умовами є:

1) визнання і дотримання Конституції України та законів України;

2) подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов’язання припинити іноземне громадянство (для іноземців). Іноземці, які перебувають у громадянстві (підданстві) кількох держав, подають зобов’язання припинити громадянство (підданство) цих держав.

Декларацією про відсутність іноземного громадянства є  документ, в якому особа повідомляє про відсутність у неї іноземного громадянства (підданства) або громадянств (підданств) з обґрунтуванням причин такої відсутності.

Зобов’язання припинити іноземне громадянство – письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України. Подання зобов’язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України. Іноземці, які подали зобов’язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту прийняття їх до громадянства України.

Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства. Декларація про відмову від іноземного громадянства – документ, у якому іноземець, який узяв зобов’язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав. Незалежнаою від особи причиною неотримання документа про припинення іноземного громадянства є невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), документа про припинення громадянства (підданства) у встановлений законодавством іноземної держави термін (за винятком випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років від дня подання клопотання, якщо термін не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства за ініціативою особи чи якщо така процедура не здійснюється або вартість оформлення припинення іноземного громадянства (підданства) перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом в Україні на момент, коли особа набула громадянство України.

Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов’язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

Декларацією про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства є документ, у якому іноземець, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави, що відповідно до Закону України «Про біженців» вважається країною громадянської належності.

3) безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п’яти років.

Ця умова не поширюється на іноземців чи осіб без громадянства, які перебувають у шлюбі з громадянином України понад два роки, і на іноземців чи осіб без громадянства, які перебували з громадянином України понад два роки у шлюбі, що припинився внаслідок його смерті. Дворічний термін перебування у шлюбі з громадянином України не застосовується до іноземців і осіб без громадянства, яким було надано дозвіл на імміграцію відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України «Про імміграцію».

Для осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, термін безперервного проживання на законних підставах на території України встановлюється на три роки з моменту надання їм статусу біженця в Україні чи притулку в Україні, а для осіб, які в’їхали в Україну особами без громадянства, – на три роки з моменту в’їзду в Україну.

4) отримання дозволу на імміграцію. Ця умова не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні або притулок в Україні, та на іноземців і осіб без громадянства, які прибули в Україну на постійне проживання до набрання чинності Законом України «Про імміграцію» (7 серпня 2001 року) і мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про прописку або отримали посвідку на постійне проживання в Україні.

5) володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування. Ця умова не поширюється на осіб, які мають певні фізичні вади (сліпі, глухі, німі).

6) наявність законних джерел існування. Ця умова не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні або притулок в Україні.

Законні джерела існування – заробітна плата, прибуток від підприємницької діяльності або власності, пенсія, стипендія, аліменти, соціальні виплати та допомога, власні фінансові заощадження або фінансова допомога від членів сім’ї, інших фізичних та юридичних осіб, що мають законні доходи.

Положення, передбачені пунктами 3 – 6, не поширюються на осіб, які мають визначні заслуги перед Україною, і на осіб, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України.

Прийняття до громадянства України дитини, яка проживає в Україні і один із батьків якої або інша особа, яка відповідно до цього Закону є її законним представником і має дозвіл на імміграцію в Україну, здійснюється без урахування умов, передбачених пунктами 1, 3 – 6. Дозвіл на імміграцію в Україну не вимагається, якщо законним представником дитини є особа, якій надано статус біженця в Україні або притулок в Україні, або іноземець чи особа без громадянства, які прибули в Україну на постійне проживання до набрання чинності Законом України «Про імміграцію» (7 серпня 2001 року) і мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про прописку або отримали посвідку на постійне проживання в Україні.

До громадянства України не приймається особа, яка:

1) вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;

2) засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості);

3) вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином.

Особа, яка набула громадянство України і подала декларацію про відмову від іноземного громадянства, зобов’язується повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави. Вимога про взяття зобов’язання повернути паспорт іноземної держави не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні.

Датою набуття громадянства України є дата видання відповідного Указу Президента України.

Згідно з Указом ПрезидентаУкраїни Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України» для прийняття до громадянства України особа (за винятком особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні; особи, яка перебуває у шлюбі з громадянином України терміном понад два роки та постійно проживає в Україні на законних підставах; особи, яка постійно проживає в Україні на законних підставах та перебувала з громадянином України понад два роки у шлюбі, що припинився внаслідок його смерті; особи, яка має визначні заслуги перед Україною, та особи, прийняття якої до громадянства України становить державний інтерес для України) подає такі документи:

а) заяву в двох примірниках про прийняття до громадянства України;

б) три фотокартки (розміром 35 х 45 мм);

в) один із таких документів:

- декларацію про відсутність іноземного громадянства – для осіб без громадянства;

- заяву про зміну громадянства – для іноземців, які перебувають у громадянстві держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України та набуття громадянства України відповідно до законодавства України;

- документ, що підтверджує факт припинення іноземного громадянства, – для іноземців, які перебувають у громадянстві держав, міжнародні договори України з якими дозволяють особам звертатися для набуття громадянства України за умови, якщо вони доведуть, що не є громадянами цих держав;

- зобов’язання припинити іноземне громадянство – для інших категорій іноземців. Зобов’язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави або міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;

г) один із таких документів:

- документ, що підтверджує безперервне проживання особи на законних підставах на території України протягом останніх 5 років, – для особи, яка в’їхала в Україну іноземцем;

- документ, що підтверджує безперервне проживання особи на законних підставах на території України протягом останніх 3 років, разом з документом, який підтверджує, що особа в’їхала в Україну особою без громадянства, – для особи, яка в’їхала в Україну особою без громадянства;

д) один з таких документів:

- копію документа, що підтверджує отримання дозволу на постійне проживання в Україні;

- копію паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року з відміткою про прописку на території України;

е) один із таких документів:

- документ про володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування, який видається в Україні керівником навчального закладу, місцевим органом виконавчої влади України або виконавчим органом місцевого самоврядування;

- копію атестата чи витяг із залікової відомості диплома – для особи, яка має документ про закінчення навчального закладу з вивченням української мови;

- документ, що підтверджує інвалідність, – для особи, яка має фізичні вади (німа, сліпа, глуха);

є) документ про наявність законних джерел існування.

Для прийняття до громадянства України особа, якій надано статус біженця в Україні або притулок в Україні, подає документи, передбачені підпунктами «а», «б», «е» пункту 39 цього Порядку, а також:

а) один із таких документів:

- декларацію про відсутність іноземного громадянства – для осіб без громадянства;

- декларацію про відмову від іноземного громадянства – для іноземців;

б) документи, що підтверджують надання особі статусу біженця в Україні чи притулку в Україні, а також факт безперервного проживання особи на законних підставах на території України протягом 3 років з моменту надання їй такого статусу чи притулку.

Для прийняття до громадянства України особа, яка перебуває у шлюбі з громадянином України терміном понад два роки та постійно проживає в Україні на законних підставах, подає документи, передбачені підпунктами «а» – «в», «д» – «є» пункту 39 цього Порядку, а також:

а) документ, що підтверджує перебування особи у шлюбі з громадянином України терміном понад два роки;

б) копію документа, що підтверджує перебування чоловіка (дружини) особи у громадянстві України.

Для прийняття до громадянства України особа, яка постійно проживає в Україні на законних підставах та перебувала з громадянином України понад два роки у шлюбі, який припинився внаслідок його смерті, подає документи, передбачені підпунктами «а» – «в», «д» – «є» пункту 39 цього Порядку, а також:

а) документ, що підтверджує перебування особи у шлюбі з громадянином України терміном понад два роки;

б) копію свідоцтва про смерть чоловіка (дружини);

в) копію документа, який підтверджує, що чоловік (дружина) особи перебував у громадянстві України.

Для прийняття до громадянства України особа, яка має визначні заслуги перед Україною, або особа, прийняття якої до громадянства України становить державний інтерес для України, подає документи, передбачені підпунктами «а» – «в» пункту 39 цього Порядку, а також подання центрального органу виконавчої влади України про те, що особа має визначні заслуги перед Україною або що прийняття особи до громадянства України становить державний інтерес для України.

Для прийняття до громадянства України дитини, яка проживає в Україні і один з батьків якої або опікун чи піклувальник має дозвіл на постійне проживання в Україні , разом із одним із батьків дитини або її опікуном чи піклувальником одна з зазначених повнолітніх осіб порушує клопотання про це у своїй заяві і додає до документів, передбачених пунктом 39 цього Порядку, такі документи:

а) копію свідоцтва про народження дитини;

б) заяву про згоду дитини віком від 15 до 18 років на набуття громадянства України;

в) один із таких документів:

- декларацію про відсутність іноземного громадянства – для дітей, які є особами без громадянства;

- декларацію про відмову від іноземного громадянства разом з документом, що підтверджує надання дитині статусу біженця в Україні чи притулку в Україні, – для дітей, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;

- заяву про зміну громадянства – для дітей, які перебувають у громадянстві держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України та набуття громадянства України відповідно до законодавства України;

- документ, що підтверджує факт припинення іноземного громадянства, – для дітей, які перебувають у громадянстві держав, міжнародні договори України з якими дозволяють особам звертатися для набуття громадянства України за умови, якщо вони доведуть, що не є громадянами цих держав;

- зобов’язання припинити іноземне громадянство – для дітей, які перебувають у громадянстві інших держав. Зобов’язання припинити іноземне громадянство не вимагається від дітей, які є громадянами держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави або міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України.

Якщо документи про прийняття дитини до громадянства України подає її опікун чи піклувальник, також подається копія рішення про встановлення опіки чи піклування.

\ Для прийняття до громадянства України дитини, яка проживає в Україні і один із батьків якої або опікун чи піклувальник має дозвіл на постійне проживання в Україні, один із батьків дитини або її опікун чи піклувальник подає документи, передбачені підпунктами «а» – «в» пункту 44 цього Порядку, а також:

а) три фотокартки (розміром 35 х 45 мм) дитини, якщо їй виповнилося 7 років;

б) заяву в двох примірниках про прийняття дитини до громадянства України;

в) документ, який підтверджує, що один з батьків дитини або її опікун чи піклувальник має дозвіл на постійне проживання в Україні.

Якщо документи про прийняття дитини до громадянства України подає її опікун чи піклувальник, також подається копія рішення про встановлення опіки чи піклування.