Сімейне право

Adoptio – усиновлення.

Agnates – родичі на основі підпорядкування владі голови родини.

Agnatus proximus – найближчий родич.

Agnoscere liberum – визнати батьківство стосовно дитини.

Alieni iuris – підвладний.

Alimenta – утримання, обов’язок між батьками і дітьми.

Caelibes – не одружені.

Consortium – група родин, що веде початок від одного предка.

Divortium – розлучення, добровільне припинення шлюбу.

Divortium ex communi consensu – Розлучення за взаємною згодою.

Divortium sine causa – безпідставне розлучення.

Emancipatio – звільнення дітей з-під батьківської влади.

Familia proprio iure – патріархальна родина.

Femina – жінка.

Filia – дочка.

Filius familias – син під батьківською владою.

Frater – брат.

Honor matrimonii – знаки уваги стосовно партнера по шлюбу.

Iustae nuptiae – законний шлюб.

Manus – перебування дружини під владою чоловіка.

Manus patria potestas – батьківська влада.

Mulier – заміжня жінка.

Parentes – батьки.

Pater familias – батько сімейства.

Sui iuris – повновладний.

Vir – чоловік.

Votum – шлюбний союз.

Спадкове право

Absens heres non erit – відсутній не буде спадкоємцем.

Abstinere hereditatem – відмовитися від спадщини.

Acquisitio hereditatem – прийняття спадщини.

Administratio – керування, особливо майном.

Ante mortem – перед смертю.

Bona materna – майно дитини успадковане від матері.

Bona vacantia – спадщина від спадкоємця.

Contra tabulas – всупереч заповіту.

Cretio – креція, формальна заява про прийняття спадщини.

Donationes perfectae – незаперечні дарування.

Exheredatio – позбавлення спадщини, ексгередація.

Factio testamenti – складання заповіту.

Fundi patrimoniales – спадкоємні землі.

Heredes facti – набуті спадкоємці (тобто спадкомці за заповітом, а не на підставі факту народження).

Heredes proximi – найближчі спадкоємці.

Hereditas – правонаступництво в спадкуванні.

Hereditas paterno – спадкування по батьківській лінії.

Heres legitimus – законний спадкоємець.

Heritor – власник спадщини.

Interlinere testamentum – підробляти заповіт.

Intestatus – той, хто помер без заповіту.

Ius deliberandi – право на обмірковування.

Nemo est heres viventis – ніхто не є спадкоємцем особи, що перебуває серед живих.

Revocatio testamentum – скасування заповіту укладенням нового.

Semel heres semper heres – один раз спадкоємець – спадкоємець назавжди.

Testamentum – заповіт.

Testatus – заповідач.

Ultima voluntas – остання воля.

Voluntas testatoris pro lege habetur – воля спадкодавця вважається законом.

Процесуальне право

Absolvo (A) – я виправдовую.

Actio – позов.

Actio in personam – особистий позов.

Actio in rem – речовий позов.

Actum – документ, акт.

Ad curiam – перед судом, до суду.

Advocatus – покликаний, запрошений; прцесуальний помічник сторони, що підтримував її своїм особистим авторитетом і порадами.

Alter ego – мій представник, друге я.

Appelatio – оскарження судового рішення, апеляція.

Arbĭter – (свідок-очевидець), третейський арбітр у судовому процесі, діяв як суддя.

Audiatur et altěra pars – нехай буде вислухана й інша сторона.

Condemno (C) – я засуджую.

Causa privata – приватна судова справа.

Causa publica – публічна судова справа.

Culpa lata, levis, levissima – помилка (необачність, провина) груба, негруба, незначна.

Culpae poena par esto – нехай покарання відповідає злочину.

De dolo malo – за злим наміром.

De facto – фактично, де-факто.

De iure – по праву, законним чином, юридично, де-юре.

Dicěre causam – захищатися в суді.

Examen – суд.

Exsecutio – судове виконання.

Finalis concordia – остаточна угода сторін.

Ibi ius, ubi remedium – де право, там і засоби його захисту.

Ignorantia legis neminem excusat – незнання закону нікого не вибачає.

In curia – у суді.

In dubio pro reo – у разі сумніву – на користь звинуваченого.

Iudex est lex loquens – суддя є закон, що говорить, тобто він є його глашатаєм.

Iurisdictio – судова компетенція, повноваження давати судову оцінку фактам, вирішувати правові питання, юрисдикція.

Lex de futuro, iudex de praeterito – закон діє на майбутнє, суддя розглядає минуле.

Nemo debet esse iudex in propria causa – ніхто не повинен бути суддєю у власній справі.

Nemo potest esse simul actor et iudex – ніхто не може бути одночасно позивачем і суддєю.

Poena – покарання, штраф, кара.

Praetor – один із вищих магістратів, що виконував у Римі суддівські функції.

Reformatio in peius – посилення санкції в гірший бік.

Respondere, cavere, agere – давати відповіді, оформляти документи, виступати у суді (3 види діяльності юриста).

Sub curia – під охороною суду, закону.

Testes ponderantur, non numerantur – свідків зважують, а не лічать.

Testis unus, testis nullus – один свідок – не свідок.

Veto – я забороняю, вето.