§ 3. Однорідні члени речення

Однорідні члени речення - це члени речення, які виконують одна¬кову синтаксичну функцію, мають здебільшого те саме морфологічне вираження і пояснюють одне слово в реченні.

Однорідні члени речення є структурною організацією будь-якого функ-ціонального стилю. У художньому стилі вони мають особливе на-вантаження, є експресивними засобами на синтаксичному рівні мови. Насичення речення однорідними членами сприяє виразності, сильніше впливає на розум та емоції читача, додає ритмічності чи навіть музикаль-ності поетичному чи прозовому тексту. В офіційно-діловому і науковому стилях однорідні члени речення сприяють повноті інформації, розгорне¬ній класифікації поняття, зіставленню чи протиставленню явищ, загалом

- мають логіко-семантичне завдання, тобто працюють на логіку викладу.

Найістотніша ознака однорідних членів у граматичному відношен¬ні -їхня функціональна рівноправність. Однак ця автономність віднос¬на, довільно міняти місцями однорідні члени речення усе ж не варто, тому що деколи від цього може змінитися або стати нелогічним зміст. Найпростіший приклад: Хлопець біг, спіткнувся і впав, де однорідні присудки означають послідовність дій. Аналогічні приклади можна навести і з книжних стилів: вироблення і прийняття стратегії розвит¬ку підприємства; вибір і дії менеджера; передбачати безробіття і готуватися до нього; становлення та розвиток ринкових форм госпо¬дарювання тощо.

Основні вимоги до побудови однорідного ряду перебувають в од¬ній площині з вимогами до логічності викладу, адже порушення у се¬мантиці чи структурі усього ряду призведе до нелогічності у тексті. Отже, вимоги до використання однорідних членів речення такі:

1. Поділ на однорідні члени речення мусить мати одну підставу.

Однорідність як мовне явище підпорядковане логічному законові класифікації. Ще Аристотель зазначав, що для розв'язання будь-якої проблеми потрібно займатися розчленуванням і поділом. Будь-яка нау¬кова дисципліна для студента - це суцільні класифікації. До прикла¬ду: Економічне зростання будь-якої країни визначається шістьма основними факторами, чотири з яких пов 'язані з фізичною здатніс¬тю економіки до зростання. Це такі фактори: 1) кількість і якість природних ресурсів; 2) обсяг основного капіталу; 3) кількість і якість трудових ресурсів;4) технологія2.

2 Залога 3., Карпа А. Реалії економічного зростання економіки України 90-х років // Вісн. Львів, ун-ту. Україна на шляху до ринку. Сер. екон. - Львів, 1998. - Вип.28. - С. 55.

3 Цит. за: Ивин А. А. Искусство правильно мыслить. - М, 1990. - С. 104.

Наведімо приклади свідомого порушення цього закону, що має у першому випадку стилістичний ефект. Уривок з "деякої китайської енциклопедії", який подає аргентинський письменник Борхес: Тварини поділяються на: а) тих, які належать імператорові; б) бальзамова¬них; в) приручених; г) молочних поросят; д) сирен; е)казкових; є) бродя¬чих собак; ж) тих, які згадані в цій класифікації; з) буйних і скажених; и) тих, які не підлягають лічбі; і) намальованих дуже тонким пензли¬ком на шерсті верблюда; ї) та інших; й) тих, які тільки що розбили глечик; к) тих, які здалеку видаються мухами...3 Ця класифікація вра¬жає безглуздістю, оскільки окремі групи тварин справді є і можливі, але якраз неможливим є поєднання їх в однорідний ряд. Такий мовний калейдоскоп допомагає створити комічний ефект. Інший приклад - з оголошення: Мистецький гурт Політехніки запрошує усіх: митців, немитців, веселих, сумних, пофігістів, політехнівців, універівців, ака¬демістів, медиків, фізиків, ліриків, студентів, працівників та безробі¬тних. Просимо прийти на 15 годину (вул. Глибока, 8). Неофіційний стиль оголошення і характер адресата зумовлює і уможливлює пору¬шення, допущені у поділі. Невмотивоване поєднання слів з різних се-мантико-семантичних груп робить цей ряд нелогічним. Це порушення називають логічною неоднорідністю, напр.: Переваги, які одержує клі¬єнт агентства нерухомості: можливість продати нерухомість за максимальною ціною; економія часу; зменшення кількості зайвих ві¬зитів; захист від непрофесіоналізму та шахрайства; персональний агент з нерухомості; ексклюзивне обслуговування.

2. Члени однорідного ряду мають виключати один одного, тобто

однорідний ряд — це видові поняття, об'єднані родовим.

Прикладами помилки змішування родових і видових понять можуть бути такі поєднання: у творах і віршах письменника; люди і молодь були захоплені; п 'єсу показуть на багатьох сценах і в театрах; він побував у Грузії, Вірменії і Баку.

3. При побудові однорідного ряду потрібно враховувати важли-

вість повноти поділу.

Особливо це важливо для наукового тексту. Наведемо приклади: Потрібно, щоб ризики враховували всі учасники проекту: замовник, інвестор, учасник, страхова компанія; Активними учасниками між¬народного бізнесу стають підприємства, галузі, уряди, міжнарод¬ні та регіональні організації; У процесі регулювання використову¬ють різні підходи, методи, інструменти, організаційні форми впли¬ву; Меншими грошовими одиницями від гривні були: ногата, купа, резана і вівериця.

На повноті переліку наголошують узагальнювальні слова, водно¬час вони допомагають зорієнтуватися у складних нагромадженнях однорідних членів, виділяючи головне, напр.: Чорна смородина, по¬річки, аґрус, айва, морква, ріпа -усі ці плоди й коренеплоди є джере¬лом пектину за допомогою якого виводяться з організму канцеро¬генні речовини. Часто між родовим поняттям, яке виражає узагаль-нювальне слово, й видовим, яке містять у собі однорідні члени, виникає пояснювальний зв'язок, що передається словами а саме, наприклад, тобто, як-от, напр.: Перед новими демократіями по¬стала низка важливих питань, а саме: забезпечення просування до конкурентної ринкової економіки, збереження і зміцнення недавно здобутої незалежності.

Відобразити повноту поділу допомагають сполучники. Відсутність єднальних сполучників означає, що однорідний ряд незамкнений, пере¬лік може бути продовжений (невичерпний, нескінченний), напр.: Про¬блема безробіття привертає увагу економістів, соціологів, правників,

психологів. Якщо у кінці однорідного ряду з'являється сполучник і -ряд закінчується, напр.: Обов 'язковою частиною всякої виробничої сис¬теми має бути комп 'ютерно-інтегроване виробництво, управління і планування. Про незакінченість однорідного ряду свідчать також тек¬стові скорочення (та ін., і т. ін., тощо), напр.: Кількісний аналіз інфор-мації — прогнозування, оптимізація, оцінка ризику тощо; Для цього використовують такі макроекономічні інструменти, як законодавче регулювання, надання субсидій, оподаткування, фіскальна і монетар¬на політика тощо. Повторюваний єднальний сполучник / (й) також витворює ознаку незакінченості й водночас має характер підсилення інформації, напр.: / на тім рушникові оживе все знайоме до болю: дитинство, й розлука, й твоя материнська любов (А. Малишко).

Передусім показником наявності у реченні однорідних членів є пе-релічувальна інтонація. Сурядні сполучники, які служать для зв'язку однорідних членів речення, мають різне семантико-синтаксичне наван-таження. Вибір сполучника для зв'язку однорідних членів речення, спосіб цього зв'язку теж потребує деяких застережень, зокрема:

І. Єднальний сполучник і може поєднувати пари однорідних чле¬нів речення. Потрібно зважати, щоб поєднання парами було вмотиво¬ваним. Найчастіше навіть в одній парі однорідних членів речення про¬стежується синонімічний чи антонімічний зв'язок між словами, напр.: потреби і вимоги споживачів; проблеми і труднощі, складне і багато¬гранне явище; взаємопов 'язаний і взаємозумовлений розвиток; про¬даж і перепродаж акцій; міжнародна і національна регулювальні си¬стеми; вертикальна і горизонтальна структури управління тощо. Повторення таких пар декілька разів означає складне комбіноване по¬єднання і ніколи не може бути довільним. У художньо-публіцистично¬му мовленні така побудова додає симетричності й виразності, у діло¬вому та науковому мовленні до таких конструкцій треба ставитися обережно, напр.: ..поняття добро і зло, світло і пітьма, користь і корисливість, розум і зарозумілість, наука й дилетантизм є анто¬німами, людина ж має сповідувати тільки перші з цих слів; Основні напрями діяльності вільних економічних зон: переробка вантажів, складування, збереження, пакування, виготовлення будівельних мате¬ріалів і конструкцій; переробка сільгосппродукції і виготовлення про¬дуктів з вітчизняної і тієї, що ввозиться, сировини; виготовлення і складання електропобутової техніки і товарів народного вжитку;

виготовлення і переробка хімічної продукції; оптова і роздрібна тор¬гівля, банківська і страхова діягьність.

2. Сполучник та має менший спектр використання, ніж сполучник /. Він функціонує здебільшого в межах речення, з'єднує однорідні ряди, але рідко - речення. Основна властивість сполучника та - тісно спо¬лучати, напр.: становлення та розвиток; продовольчі та непродово¬льчі товари; Це вимагає широкого міжнародного розуміння та орга¬нізованого співробітництва.

3. Існують парні двочленні єднальні сполучники: не тільки... а (але) й, не лише... а (але) й, як... так їта ін. Використання їх супроводжу¬ється чітким правилом: перша частина сполучника стоїть біля першо¬го члена ряду, друга - біля наступного, тобто сполучники мають по¬єднувати справді однорідні члени речення. Наведімо приклад по¬милкової побудови: Унікальними і рідкісними книгами можуть користуватися не лише студенти медичного університету, а й ін¬ших вищих навчальних закладів міста; Треба активно займатися не тільки збиранням, а й провести аналіз зібраних експонатів регіону. Приклад правильного вживання: Екологічна культура реалізується через різноманітні види екологізації людської діяльності як у сфері виробництва, так і в сфері споживання.

4. Протиставний сполучник але має обмежувальний відтінок, спо¬лучник а заперечує різкіше. Розмір однорідного ряду з розділовими сполучниками чи, або, зазвичай, невеликий.

Типовими помилками, окрім нелогічної побудови, можуть бути помилки, пов'язані з граматичним вираженням, як-от:

а) поєднання різнотипних морфологічних та синтаксичних одиниць:

Я люблю читати і футбол; Ми зібралися поговорити і щоб вирішити;

б) граматична непоєднаність із словом, яке пояснює однорідні чле-

ни: Квитки потрібно пред 'являти на вимогу кондуктора вагона або

громадському контролерові;

в) відмінкова форма однорідних членів речення не збігається з фор-

мою узагальнювального слова: Нам читають лекції з таких дисцип-

лін: макроекономіка, з вищої математики. Важливим для стрункості

тексту є також однотипне частиномовне вираження однорідних чле-

нів, що йдуть після узагальнювального слова, напр.: Передумови за-

кінчення реформи були такі: нагромадження досвіду емісійного фі-

нансування суспільних потреб, зниження темпів падіння виробництва,

створення механізму грошово-кредитного регулювання, подальша де-централізація валютного ринку, помітна стабілізація політичної ситуації. Помилкою було б таке поєднання, напр.: Грошова реформа в Україні ставила три мети: створити національну грошову систему, забезпечити сталість національних грошей, забезпечення функціо¬нування нової грошової системи. Така помилка часто характерна для формулювання завдань у курсовій чи дипломній роботі студентів. По¬трібно з 'ясувати, класифікувати, проаналізувати, створити, оціни¬ти, узагальнити, але з'ясування, класифікація, аналіз, створення, оцін¬ка, узагальнення.

Правильна побудова однорідних рядів забезпечує чіткість і логіч¬ність висловленої думки. У діловій сфері однорідні ряди наявні в ба¬гатьох ділових паперах (характеристиці, резюме, наказі, рекламному оголошенні та ін.). У науковому стилі цей вид ускладнення структури простого речення потребує ще більшої уваги.