Ііі. Аналіз методів відповідної дисципліни, що були застосовані при поясненні тематичного матеріалу

Методи пояснення тематичного матеріалу – впорядковані способи діяльності студентів та викладачеві, скерованих на вирішення навчально-виховних завдань вищої школи. Можна навести наступний перелік методів, які зазвичай використовуються при поясненні тематичного матеріалу:

1. словесні методи: бесіда, розповідь, лекція

2. наочні методи: ілюстрування, демонстрування, самостійне спостереження

3. практичні методи: вправи

На сучасному етапі розвитку освіти в Україні лекція є важливою ланкою, загальним призначенням якої є формування у студентів орієнтовної основи для оволодіння знаннями, уміннями, навичками. Доцільність і необхідність лекції зумовлена такими причинами:

• лекція в окремих випадках є основним джерелом наукової, навчальної інформації у зв’язку з відсутністю необхідних підручників і посібників;

• викладач повідомляє сучасну інформацію, результати останніх досліджень, що не знайшли висвітлення у підручників і посібників;

• у змісті лекції викладач має змогу використати результати власних спостережень і досліджень;

• існують різноманітні наукові концепції, підходи до трактування сутності явищ, понять, що можуть бути доступно і стисло висвітлені викладачем;

• деякі факти, теорії, концепції суперечливо або складно обґрунтовуються в науковій літературі і потребують дохідливого пояснення лектором.

Слід зазначити, що лекція привчає студентів сприймати готові думки, гальмує активність студентів, оскільки вони позбавлені можливості самостійного пошуку, відкриття істин, змушує займати позицію об’єкта навчального процесу, регламентована в часі, спроможна задіяти і захопити тільки деяку частину слухачів, адже рівень їх розвитку, інтересу, потреби, ціннісні орієнтації, індивідуальні здібності є відмінними, обмежує можливості викладача щодо перетворення аудиторії студентів у єдиний колектив, спільноту. Тому поряд з лекцією повинні застосовуватися інші методи, що активізують самостійну, творчу пошуково-дослідну діяльність студентів.

Серед інших словесних методів провідне місце займає бесіда та розповідь. Бесіда – це метод навчання, що передбачає запитання-відповідь. Основною перевагою цього методу є прийняття всіх студентів в обговоренні. Розрізняють репродуктивні (спрямована на відтворення вивченого матеріалу), евристичні (потребує активних роздумів, спрямованих на створення проблемних ситуацій, які слід розв’язувати на основі всебічного аналізу цих ситуацій), катехізисні (передбачають відтворення студентами відповідей, які потребують тренування пам’яті) бесіди. Основним недоліком такого методу пояснення матеріалу є те, що його ефективність залежить від уміння викладача формувати і ставити запитання.

Розповідь – це послідовний монологічний виклад навчального матеріалу, який використовується для послідовного, систематизованого, дохідливого, емоційного повідомлення знань. Але даний метод в основному використовують при проведенні практичних занять.

Серед наочних методів найбільш розповсюдженими є ілюстрування, демонстрування, самостійне спостереження. Ілюстрування використовується для формування у студентів усвідомленого, чіткого і яскравого образу явища, що вивчається. Метод демонстрації передбачає наочно-чуттєве ознайомлення студентства з явищами, процесами, об’єктами в їх природному вигляді. В основі методу самостійного спостереження – безпосереднє сприймання явищ фінансово-економічної діяльності.

Практичні методи представлені пробними вправами, вирішення яких демонструється під час пояснення навчального матеріалу.

Таким чином, серед основних методів, які були застосовані при поясненні тематичного матеріалу, можна виділити лекцію і ілюстрування. Слід зазначити, що викладання матеріалу за темами «Класифікація ризиків» та «Ризик-менеджмент – частина фінансового менеджменту» передбачало проведення на окремому семінарському занятті комплексної модульної контрольної роботи та обома розділами.

Під час лекцій студентам пропонувався ілюстративний матеріал у вигляді схем. Вирішення пробних вправ не передбачалось, оскільки обрані теми носять виключно теоретичний та оглядовий характер.