- •Методичні рекомендації до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни
- •Загальні методичні рекомендації
- •1. Обґрунтування вибору ефективного варіанту завантаження
- •2. Розрахунок кількості та розподіл вантажу
- •3. Підготовка судна до завантаження
- •4. Перевірка остійності судна
- •4.1. Визначення диференту після завантаження
- •4.2. Розрахунок нормованих імо параметрів остійності
- •5. Побудова дсо та аналіз результатів
- •Висновки
- •Завдання:
- •Перелік Рекомендованої літератури
- •Додатки
1. Обґрунтування вибору ефективного варіанту завантаження
У першій частині необхідно означити передумови складання вантажного плану для рейсу, що планується.
Детально описати, з яких причин для перевезення обрано той чи інший вантаж. Вказати транспортно-технологічні властивості наданих вантажів, можливість їх суміщення, вид та якість сепарації. Якщо обраний генеральний вантаж, описати метод та порядок укладання вантажу в трюмах.
2. Розрахунок кількості та розподіл вантажу
Вага вантажу обмежується значенням чистої вантажопідйомності судна, тобто вагою комерційного вантажу. Чиста вантажопідйомність судна (Δч) розраховується як різниця між величиною дедвейту судна і маси рейсових запасів (Рзап):
Δч = ΔW – Pзап . (1)
Однак, при цьому слід враховувати, що величина дедвейту залежить від вантажних марок, що діють в портах завантаження/розвантаження, можливих обмежень за осадкою в цих портах, на трасі переходу.
Рейсові запаси знаходять наступним чином:
Pзап = Pхзап + Pстзап, (2)
де Pхзап , Pстзап – відповідно ходові та стояночні запаси.
Ходові запаси:
Pхзап = Pхп + Pхв + Pхм , (3)
де Pхп, Pхв, Pхм – відповідно кількість палива, води і мастил, яка необхідна на перехід від порту завантаження до порту розвантаження з урахуванням коефіцієнта штормового запасу Кшт = 0,1 – 0,2:
Pхп = qхвж×tх (1+ Кшт) + qхдиз×tх (1+ Кшт); (4)
Pхв = qхв×tх (1+ Кшт); (5)
Pхм = 0,05 Pхп, (6)
де qхвж – добова норма витрати важкого палива на ходу (т/добу),
qхдиз – добова норма витрати дизельного палива на ходу (т/добу),
qхв – добова норма витрати води на ходу (т/добу).
Стояночні запаси.
Визначаються з розрахунку тривалості стоянки судна в портах завантаження і розвантаження і норм витрати палива (за звичай дизельного) і води:
Рстзап = qстп×tст + qств×tст, (7)
де qстп – добова норма витрати палива на стоянці (т/добу),
qств – добова норма витрати води на стоянці (т/добу),
tст – тривалість стоянки.
Ходовий час рейсу:
, (8)
де L – |
протяжність переходу, миль; |
Lобмеж –
|
протяжність путі, що проходять з обмеженням швидкості, миль; |
v – |
швидкість судна у вантажі, вуз.; |
vобмеж – |
швидкість судна під час проходження каналів, вуз.; |
tзатр – |
час затримки судна в рейсі, діб. |
Розрахунок кількості вантажу:
Ефективна експлуатація передбачає максимальне використання як вантажопідйомності (Δч) , так і вантажомісткості судна (Wс). Досягнути цього найпростіше, коли перевозиться однорідний вантаж.
По кожному виду вантажу визначають масу сепараційних і розкріплюючих матеріалів з урахуванням встановлених норм.
Також необхідно врахувати необхідний об'єм (V ) у випадку, якщо вантаж є легким.
При цьому необхідно задовольнити умови:
Рзаг ≤ Δч ,
V ≤ Wс. (9)
Складання плану комплектації вантажів
Перевізник несе відповідальність за неправильне розміщення, закріплення і сепарацію вантажів на судні. Неправильне або невдале розміщення вантажів, перевантаження окремих відсіків неминуче приводить до неприпустимих напружень в корпусі судна, а в окремих випадках до пошкоджень і навіть аварій судна. Тому судно повинно бути завантажене так, щоб не з’явився крен, були належний диферент (як правило в корму до 0,5 м) і достатня остійність, не були порушені умови місцевої і загальної (повздовжньої) міцності.
Рівномірно розподілити вантаж по довжині судна пропорційно кубатурі вантажних приміщень можна за допомогою коефіцієнта порівняння вантажомісткості кожного вантажного приміщення (Кі)
( 10)
де Wi – вантажомісткість i-го вантажного приміщення (м3),
Wс – вантажомісткість судна (м3),
n – кількість вантажних приміщень.
Значення маси вантажу для i-го вантажного приміщення (Рi) визначається як добуток коефіцієнта порівняння вантажомісткості i-го вантажного приміщення на розраховану загальну масу вантажів, яку приймають на даний рейс (Рзаг)
Рi = Кі × Рзаг. (11)
Розподіл вантажу по вантажних приміщеннях виконується в табличній формі (табл. 1).
Таблиця1 – Розподіл вантажу по вантажних приміщеннях судна
Назва вантажного приміщення |
Вантажомісткість вантажного приміщення, Wi , м3 |
Коефіцієнт порівняння, Кі |
Маса вантажу, Рi , т |
Припустима маса вантажу, т |
Трюм №1 |
|
|
|
|
… |
|
|
|
|
Трюм №3 |
|
|
|
|
Всього |
Wс |
1,00 |
Рзаг |
|