- •1. Образотворче мистецтво – специфічна форма відображення дійсності. Функції мистецтва в суспільстві.
- •2. Художній образ як форма відображення дійсності в образотворчому мистецтві.
- •3. Метод в образотворчому мистецтві – спосіб образного мислення.
- •4. Художні напрямки в мистецтві минулого.
- •6. Засоби виразності живопису.
- •7. Техніки живопису.
- •8. Види живопису.
- •10. Критерії відбору творів живопису для дітей дошкільного віку і методика ознайомлення дошкільників з живописом.
- •11.Зображувальні засоби і техніки графіки.
- •12. Види графіки.
- •13. Вимоги до ілюстрації дитячої книги.
- •15.Засоби виразності скульптури.
- •16. Види скульптури. Методика ознайомлення дітей дошкільного віку з творами скульптури.
- •17. Засоби виразності архітектури.
- •20. Художнє різьблення по дереву, як вид декоративно прикладного мистецтва. Основні центри цих промислів в Україні.
- •21. Художнє ткацтво і килимарство як види декоративно – прикладного мистецтва. Основні центри цих промислів в Україні.
- •22. Вишивка як вид декоративно – прикладного мистецтва. Орнаментальні мотиви та техніки вишивок в різних регіонах України.
- •23. Декоративний розпис як вид декоративно – прикладного мистецтва. Видатні майстри декоративного розпису в Україні.
- •25. Загальна характеристика декоративно - прикладного мистецтва України.
- •26. Пейзажний жанр живопису. Використання творів цього жанру на заняттях з образотворчого мистецтва в дитячому садку.
- •27. Портретний та історичний жанр живопису. Особливості ознайомлення дошкільників з творами цих жанрів.
- •28. Жанр живопису натюрморт. Використання творів цього жанру на заняттях з образотворчого мистецтва в дитячому садку.
- •29. Мистецтво українських писанок. Використання творів цього мистецтва в образотворчій діяльності дітей дошкільного віку.
- •31. Завдання, зміст і методика навчання ліплення в молодших групах дитячого садка.
- •32. Завдання, зміст і методика навчання предметного ліплення в старших групах дитячого садка.
- •33. Завдання, зміст і методика навчання ліплення в середній групі.
- •34. Методика навчання декоративного ліплення в старших групах дит. Садка.
- •35. Розвиток у дітей здібностей до сприймання краси в різних її формах як передумова образотворчої діяльності.
- •36. Завдання, зміст і методика навчання декоративного малювання в дошкільному навчальному закладі.
- •37. Завдання, зміст і методи навчання декоративного малювання в середній групі.
- •38. Завдання, зміст і методика навчання декоративного малювання в середній групі.
- •40 – 60. Форми організації навчання образотворчої діяльності в дошкільному навчальному закладі.
- •41. Завдання, зміст і методика навчання предметного малювання в молодших та середніх групах.
- •42. Завдання, зміст і методика навчання предметного малювання в старшій і підготовчій групах.
- •43. Завдання, зміст і методика навчання предметного ліплення в старших групах дитячого садка.
- •44. Завдання, зміст і методика навчання ліплення в середній групі.
- •45. Методика навчання декоративного ліплення в старших групах дитячого садка.
- •55.Наукові дослідження в галузі навчання дітей дошкільного віку малювання
- •56.Здібності до образотворчої діяльності, їх структура. Задатки і здібності.
- •57.Етапи розвитку образотворчих здібностей в дошкільному віці. Роль навчання в розвитку образотворчих здібностей.
- •59. Методи і прийоми навчання образотворчої діяльності в дитячому садку.
7. Техніки живопису.
Головним у живопису є фарби, які складаються з кольорового пігменту і зв’язки, яка з’єднує кольорові частини. Нею може виступати: вода, олія, клей, смола, яєчний жовток і білок.
Найдавнішими техніками живопису є фрески і мозаїки.
Фреска – італ. свіжий, сирий розпис фарбами розведений водою по сирій заштукатуреній стіні. Висихаючи вапно штукатурки міцно поєднується з фарбами і таке зображення довго тримається. (Відомі фрески Софії Київської, 1036).
Мозаїка – це картини виконані (маленьких частинок, трикутників, прямокут., ромбовидних част.) смальтою. Смальта – сплав мінеральних барвників і скла. Використовувалась у розписі давньоруських храмів 12ст.
У 18ст. мозаїка відроджена Ломоносовим, розробив 112 відтінків.
Буває олійний живопис ( з’явився у Хст, де використовувалася макова або лляна олія для зв’язки). Нині використовуються технічні олії ( нафта).
Темперний живопис – фарби замішані на яєчному жовтку або білку.
Акварельний – відомий з 15ст. Відкритий А.Дюрельдом. Розводяться водою, вони чисті, прозорі, світлоносні, висвітлюються за допомогою води.
Гуашовий – для створення тонів використ. білі фарби. Щільний, непрозорий, бархатистий.
Пастельний –( італ.паста- тісто) – це фарба виготовлена подібно до тіста, коли барвник змішується з крейдою, спеціальною смолою в тісто, з нього робляться пастельні палички. Писати можна як олівцями, або розводити у воді і писати як фарбами. Зображення ніжні, соковиті, мають сріблясто – матову поверхню.
8. Види живопису.
На види живопис поділяється за практичним призначенням і буває: монументальний, станковий, декоративний, декораційно – оформлюючий і мініатюрний.
Монументальний – великі розміри, узагальнення зображення і колориту, і прикрашає архітектурні споруди ззовні і всередині. Ним розписували стелі, стіни, вікна. Видами є: вітражи, мозаїки, фрески, настінні розписи.
Станковий живопис – це картини виконані на станку, яким є мольберт. Вони можуть бути дуже малих розмірів, середніх. Самостійні твори, камерні, конкретні, довірливі.
Родоначальником станкових картин були ікони і пар суни( світські портрети, написані на дерев’яних дошках)
Декоративний – прикрашає приміщення, стелі, стіни, плафони, люстри різні панно. Від монументального відрізняється тим що панно пишеться на тканинах, заправляють в рамки і закріплюють (драпірують) на стінах, стелях над сходами.
Декораційно – оформлюючий – у декораціях кіно, театру, святкового оформлення площ, вулиць, народних гулянь. Носить тимчасовий характер, але від нього залежить успіх спектаклю, виставки, театру тощо.
Мініатюрний – характ. малими розмірами, особливою тонкістю виконання в емалі, гуаші, акварелі, олійному живопису. Мініатюру писали пташиним пір’ячком, тоненькими пензликами або голкою наносили фарбу через збільшене скло. Ним прикрашали віяла, медальйони, табакерки, записні книжки. Найпоширеніший вид – портрет у медальйоні.
9. Жанри живопису.
Жанри живопису: пейзаж, портрет, натюрморт, побутовий жанр, історичний жанр, релігійний.
Пейзаж – жанр або окремий твір, у якому головним предметом зображення є природа. Виник в добу Відродження. За характером зображення розрізняють: ландшафт, ведута, марина, гірські, космічні, героїчні та ін..
Пейзажисти: Левітан, Куїнджі, Ромадін та ін. Серед укр. Левченко, Орловський.
Головний засіб вираження пейзажу – колір. Він має емоційну забарвленість, викликає певні почуття, формує настрій картини.
Для сприйняття пейзажу особливого значення набуває перспектива. Пряма лінійна перспектива слугує художнику для зображення простору. Існують у пейзажі тонова та повітряна перспективи.
Класифікація пейзажів: архітектурний, міський, парковий, морський, гірський, інтимний, індустріальний.
Пейзажі бувають: епічні, романтичні, драматичні, філософські, космічні, підводні, ліричні, підземні.
ПОРТРЕТ – зображення людини, або групи людей у якому відтворено вигляд людської індивідуальності. Портрети бувають: парні, групові, фас і профіль. За композицією портрети виконують як погруддя, поясні, на повний зріст. Разом з зовнішністю портрет відображає душевний стан людини. Жанр вважається складним бо:
1) художник ніби залишається з зображеною людиною віч – на – віч, і часто ми не знаємо що це за людина.
2) художник не просто відтворює людину, а думає про неї, розмірковує.
НАТЮРМОТР – жанр, в якому художник виражає своє ставлення до дійсності через зображення предметів, котрі він поєднує спочатку в натурі, а потім на полотні смисловими та естетичними зв’язками. Головний зміст картин – це предмети (посуд, букети, квіти, овочі).
Головна функція цього жанру – надати незмінності мінливому, закріпити нестійку красу.
Художники: А. Єрдемі, Манайло….
ПОБУТОВИЙ ЖАНР – до нього належать твори, в яких відображено події повсякденного життя. На картинах побутового жанру немає портретів, хоча зображено людей. Побутовий жанр тісно пов'язаний з історичним і набуває рис зумовлених становленням та розвитком суспільства. Елементом побутового жанру є інтер’єр – зображення домівок, красу милих серцю речей, сцени домашнього побуту. Вигляд приміщення відображає інтерес, смаки, стиль життя, звички його мешканців.
ІСТОРИЧНИЙ ЖАНР – жанр передбачає твори, що відображають значні для історії події.
Цей жанр звернено переважно в минуле, але містить зображення нещодавніх подій, історичне значення яких визначається сучасниками.
Основні види творів історичного жанру – історичні картини, розпис, рельєф, монумент, мініатюра, книжкова та станкова графіка.
Художники: Кустодієв, Петров-Водкін, Дейнека….
РЕЛІГІЙНИЙ ЖАНР – жанр основою якого становлять релігійні міфи та сюжети.