2.5.Модульний контроль

2.5.1.Питання для модульного контролю Змістовий модуль 1

1. Поняття кримінально-правової кваліфікації.

2. Види кримінально-правової кваліфікації.

3. Кваліфікація злочину як вид кримінально-правової кваліфікації.

4. Юридичне закріплення результатів кваліфікації.

5. Формулювання кваліфікації і формула кваліфікації злочину, вимоги до неї.

6. Підстави кримінально-правової кваліфікації.

7. Поняття принципів кримінально-правової кваліфікації.

8. Окремі види принципів кримінально-правової кваліфікації.

9. Загальний механізм кваліфікації злочинів.

10. Поняття правильної кваліфікації.

11. Значення правильної кваліфікації для: вирішення питань матеріального кримінального права, кримінального процесу; кримінології, криміналістики.

12. Вплив правосвідомості юриста на кваліфікацію злочинів.

13. Поняття попередньої злочинної діяльності як правового поняття.

14. Характеристика видів попередньої злочинної діяльності. Загальне правило кваліфікації злочину, що вчиняється в кілька стадій.

15. Особливості кваліфікації готування до злочину.

16. Зовнішня (загальна) особливість кваліфікації готування до злочину.

17. Особливості кваліфікації окремих випадків готування до злочину.

18. Проблемні питання кваліфікації готування до злочину.

19. Загальна зовнішня особливість кваліфікації замаху на злочин.

20. Особливості кваліфікації окремих випадків замаху.

21. Характеристика стадій на яких можлива добровільна відмова від доведення злочину до кінця.

22. Особливості добровільної відмови окремих співучасників при вчиненні злочину у співучасті.

23. Форми співучасті і їх вплив на кваліфікацію.

24. Критерії (підстави) виділення форм співучасті.

25. Характеристика окремих форм співучасті.

26. Вплив окремих форм співучасті на кваліфікацію злочинів.

27. Кваліфікація злочинів, що вчинюються у спів виконавстві.

28. Особливості кваліфікації злочинів, що вчинюються з розподілом ролей.

29. Загальна особливість кваліфікації злочинів, що вчиняються у співучасті з розподілом ролей.

30. Особливості кваліфікації діянь підбурювача, організатора і пособника при співучасті з розподілом ролей.

31. Особливості визначення стадії вчинення злочину підбурювача, організатора і пособника при співучасті з розподілом ролей.

32. Окремі особливості кваліфікації діянь співучасників при вчиненні ними злочинів з розподілом ролей.

33. Кваліфікація злочинів, що вчинюються організованою групою.

34. Поняття організованої групи.

35. Ознаки організованої групи.

36. Особливості кваліфікації злочинів, що вчиняються організованою групою.

37. Особливості кваліфікації злочинів, що вчинюються зі спеціальним суб‘єктом.

38. Поняття спеціального суб'єкта.

39. Кваліфікація діянь особи, яка вчиняє злочин у співучасті зі спеціальним суб'єктом у формі спів виконавства.

40. Поняття посереднього виконання злочину та його відмінність від співучасті у злочині.

41. Поняття та кримінально-правовий зміст посереднього виконання.

42. Характеристика посереднього виконання крім випадків свідомого використання для вчинення злочину неосудних осіб, та осіб, що не досягли віку кримінальної відповідальності.

43. Відмінність посереднього виконання злочину від співучасті у злочині.

44. Особливості кваліфікації злочинів при їх посередньому виконанні.

45. Загальні особливості кваліфікації злочинів, що вчиняються шляхом посереднього виконання.

46. Специфічні особливості кваліфікації злочинів, що вчиняються шляхом посереднього виконання, які можуть мати місце в залежності від різновиду посереднього виконання та інших обставин вчинення злочину, що кореспондують з його юридичним складом.

47. Поняття та форми причетності до злочину.

48. Поняття причетності до злочину.

49. Заздалегідь необіцяне приховування злочину.

50. Заздалегідь необіцяне потурання злочину.

51. Заздалегідь необіцяне придбання, отримання, зберігання чи збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом.

52. Заздалегідь обіцяне недонесення про злочин.

53. Особливості кваліфікації приховування злочинів.

54. Особливості кваліфікації заздалегідь необіцяного придбання, отримання, зберігання чи збуту майна, завідомо одержаного злочинним шляхом.

55. Особливості кваліфікації потурання (попустительства) злочину.

56. Проблеми визначення форм множинності.

57. Вплив форм множинності на кваліфікацію злочинів.

58. Типові форми множинності злочинів з точки зору їх впливу на кваліфікацію.

59. Поняття та види сукупності злочинів.

60. Особливості відображення сукупності злочинів на рівні юридичного формулювання звинувачення.

61. Загальне правило кваліфікації сукупності злочинів.

62. Поняття та види повторності злочинів.

63. Поняття та загальне правило кваліфікації спеціальної пов'язаності.

64. Загальні правила кваліфікації повторності злочинів.

65. Окремі особливості кваліфікації деяких злочинів вчинених повторно.

66. Поняття та види рецидиву злочинів.

67. Загальна особливість кваліфікації при рецидиві злочинів.

68. Особливість кваліфікації рецидиву злочинів у тих випадках, коли він представлений у відповідному юридичному складі злочину самостійно.

69. Основні варіанти поєднання кількох форм множинності.

70. Особливості кваліфікації поєднання сукупності і повторності.

71. Особливості кваліфікації поєднання рецидиву і повторності злочинів.

72. Особливості кваліфікації поєднання рецидиву і сукупності злочинів.

73. Поняття конкуренції кримінально-правових норм.

74. Відмінність конкуренції від сукупності злочинів.

75. Подібність конкуренції кримінально-правових норм і сукупності злочинів.

76. Кваліфікація злочинів при конкуренції загальних і спеціальних кримінально-правових норм.

77. Кваліфікація злочинів при конкуренції частин і цілого.

78. Кваліфікація злочинів при конкуренції спеціальних норм: юридичних складів тотожних злочинів з обтяжуючими та особливо обтяжуючими обставинами; пом'якшуючими та більш пом'якшуючими обставинами; з обтяжуючими і пом'якшуючими обставинами.

79. Проблеми кваліфікації злочинів при конкуренції юридичних складів однорідних злочинів.

80. Поняття відмежування кримінально-правових норм та їх відмежування від норм інших галузей права.

81. Кримінально-правові норми та склади злочинів, які підлягають розмежуванню.

82. Значення розмежування в кримінальному праві.

83. Поняття та види обставин, які виключають злочинність діяння.

84. Кваліфікація діянь, вчинених за наявності окремих видів обставин, передбачених статтями Загальної частини Кримінального кодексу України.

85. Кваліфікація діянь, вчинених за наявності обставин, передбачених нормами Особливої частий КК.

86. Кваліфікація діянь, вчинених за наявності обставин, передбачених Конституцією України та міжнародно-правовими актами.

87. Поняття позитивної посткримінальної поведінки.

88. Види позитивної посткримінальної поведінки.

89. Кваліфікація при наявності окремих видів позитивної посткримінальної поведінки.

90. Правове значення встановлення відсутності ознак складу злочину.

91. Кваліфікація малозначних посягань.

92. Кваліфікація діянь, вчинених особами, які не досягли віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність.