14.Поняття раціонального природокористування. Наукові основи раціонального природокористування.

Соціоекологічний принцип природокористування потребує переходу від нераціонального екстенсивного природокористування, при якому природозахисні дії спрямовані на боротьбу з негативними наслідками нераціонального природокористування, до раціонального, рівноважного при якому суспільство повинно контролювати природокористування, охорону й зберігання природи й оптимізацію середовища існування людей так, щоб узагалі не виникало конфлікту між суспільством і природою.

Отже, раціональне природокористування можна визначити як збалансовану взаємодію суспільства й природи, що забезпечується досягненням компромісу між соціально-економічними потребами суспільства й спроможністю природи задовольнити їх без істотної шкоди для свого нормального функціонування.

Комплексний підхід до вивчення та використання природного середовища, що передбачає:

а) науково обґрунтоване визначення потреб суспільства в природних ресурсах, нових джерелах ресурсів та їх економічну оцінку;

б) створення загальної теорії природокористування;

в) наукове прогнозування масштабів та наслідків зростаючого впливу багатогранної діяльності суспільства на природне середовище;

г) комплексне вивчення впливу господарської діяльності на природне середовище та оперативний моніторинг за напрямами, величиною та динамікою його зміни в результаті цього впливу;

д) розробку теорії та принципів практичного створення раціональних природно-технічних систем та створення оптимальних моделей таких систем як форм територіальної організації продуктивних сил суспільства.

19. Платежі за викиди забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних і пересувних джерел.

Плата за забруднення атмосфери стаціонарними джерелами забруднення (від технологічних процесів виробництва) розраховується за формулою:

П_А =(Н_БІ М_ЛІ +К_nН_БІМ_НЛІ)К_ТК_ІНД , (6.8)

де: НБІ – базовий норматив плати за викид в атмосферу 1 тони і-тої забруднюючої речовини у межах ліміту;

МЛІ – маса викидів і-го компонента в межах ліміту;

Кn – коефіцієнт кратності плати за наднормативний викид;

МНЛІ – маса наднормативних викидів і-го забруднювача;

КТ - коефіцієнт, що враховує територіальні, соціально-економічні особливості; КІНД – коефіцієнт індексації.

К_Т = К_НАС ·К_Ф (6.9)

де: КНАС - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту; КФ - коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту. Розмір плати за забруднення атмосфери пересувними джерелами визначається за формулою:

П_А =Н_БІ М_І К_Т К_ІНД ( 6.10)

де: НБІ – базовий норматив плати за викиди забруднюючих речовин у результаті спалювання 1 тони палива,( гр/тон); МІ – річний обсяг використання палива;

КТ, КІНД – мають ті ж значення, що й у формулі (5.8)

20. Розрахунок платежів за викиди забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних та пересувних джерел.

Плата за забруднення атмосфери стаціонарними джерелами забруднення (від технологічних процесів виробництва) розраховується за формулою:

(6.8)

де: Н_БІ – базовий норматив плати за викид в атмосферу 1 тони і-тої забруднюючої речовини у межах ліміту;

М_ЛІ – маса викидів і-го компонента в межах ліміту;

К_n – коефіцієнт кратності плати за наднормативний викид;

М_НЛІ – маса наднормативних викидів і-го забруднювача;

К_Т -коефіцієнт, що враховує територіальні, соціально-економічні особливості; К_ІНД – коефіцієнт індексації.

6.9)

де:К_НАС-коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту; К_Ф-коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту. Розмір плати за забруднення атмосфери пересувними джерелами визначається за формулою:

( 6.10)

де: Н_БІ – базовий норматив плати за викиди забруднюючих речовин у результаті спалювання 1 тони палива,( гр/тон); М_І – річний обсяг використання палива;

К_Т, К_ІНД – мають ті ж значення, що й у формулі (5.8)

21. Розрахунок платежів за збори забруднюючих речовин в гідросферу. складування твердих відходів

Розмір плати за скидання забруднюючої речовини в поверхневі води, територіальні й внутрішні морські води, підземні горизонти розраховується за аналогічною формулою:

, (6.11)

де усі складові формули, окрім К_Т мають ті ж значення, що й у формулі (5.8) тільки для води. К_Т – регіональний басейновий коефіцієнт, який враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства.

Платежі за розміщення твердих відходів у природному середовищі визначаються за формулою:

_, (6.12)

де: М_ЛІ – маса і-го виду відходу за 1 рік у межах ліміту ;

Н_БІ - базовий норматив плати за розміщення 1тонни і -того відходу;

М_ПЛІ - річна маса понадлімітного відходу і -того виду;

К_n -коефіцієнт кратності платежів за розміщення понадлімітних відходів;

К_Т - коефіцієнт, що враховує місце розташування полігона для розміщення відходів; К_У - коефіцієнт, що враховує характер устаткування полігона.