Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

методичка по математике

.pdf
Скачиваний:
27
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
701.42 Кб
Скачать

Розв’язання. Зафіксуємо довільне ε > 0 . Потрібно по ε знайти таке δ > 0 ,

щоб

із умови

 

x x0

 

< δ, тобто із

 

x 2

 

< δ, випливала

б

нерівність

 

 

 

 

 

f (x) A

 

< ε, тобто

 

(3x + 2) 8

 

 

 

< ε. Остання нерівність приводиться до виду

 

 

 

 

 

 

3x 6

 

< ε, або 3

 

x 2

 

< ε, або

 

x 2

 

<

ε . Тому, якщо взяти δ =

ε

, то з нерів-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x 2

 

 

 

 

 

ε

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

(3x + 2) 8

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ності

 

 

 

 

< δ =

 

 

буде випливати

нерівність

 

 

< ε.

Нерівність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x 2

 

 

< ε

можна записати таким чином:

ε

< x 2 <

ε , або 2 ε

< x < 2 +

ε .

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

3

3

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тобто для любого значення х із інтервалу

 

2

ε

,2 +

ε

 

 

 

 

 

 

 

3

3

буде виконуватись

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ε

 

нерівність

 

(3x + 2) 8

 

< ε. Перевіримо цей факт: нехай, наприклад, x = 2 +

.

 

 

 

 

6

Підставимо це значення х в останню нерівність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(3x + 2) 8

 

 

 

 

ε

 

 

 

 

 

 

 

ε

 

 

 

 

 

 

ε

 

< ε,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

< ε

3 2 +

 

 

+ 2 8

< ε

6 +

 

 

+ 2

8

< ε

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тобто нерівність вірна. У відповідності з означенням границі функції це і

означає, що lim (3x + 2) =8 .

x2

Ми розглянули поняття границі функції у точці: число А є границею функції y = f (x) у точціx0 , якщо з наближенням аргументу х до x0 ( x x0 ) значення

функції y необмежено наближаються до А. Але існують випадки, коли х прямує донескінченності, аy доА, або x x0 , а y →∞ іт. д. Розглянемодеякізних.

Означення. Число А називається границею функції y = f (x) при x →∞, якщо для любого ε > 0 знайдеться таке число M > 0 , що для всіх

значень

 

x

 

> M

 

буде виконуватись нерівність

 

 

f (x) A

 

< ε,

 

 

 

 

 

тобто lim f (x)

= A (рис. 6).

 

 

 

 

 

x→∞

 

 

x x0 , якщо

Означення. Функція

y = f (x)

прямує до нескінченності при

для кожного достатньо великого додатного числа М знайдеться таке δ, що для всіх значень х, які задовольняють нерівності x x0 < δ, буде виконуватись нерівність f (x) > M (рис. 7).

Рис. 6

Рис. 7

31

У цьому випадку функцію називають нескінченно великою і записують

так: lim f (x) = ∞.

xx0

Якщо функція y = f (x) прямує до нескінченності при x x0 і при цьо-

му приймає тільки додатні значення, то пишуть

lim

f (x) = +∞, а якщо фун-

xx0

f (x) = −∞.

кція приймає тільки від’ємні значення, то пишуть

lim

 

xx0

Аналогічно

можна

сформулювати означення

границі

функції, коли

f (x) →∞

і x →∞.

В

окремих випадках

може

бути

lim f (x) = −∞,

lim f (x) = −∞,

lim

f (x) = +∞.

 

 

x→+∞

 

 

 

x→−∞

 

x→+∞

 

 

 

 

 

Зауваження.

Зовсім не обов’язково, щоб функція y = f (x) кудись прямувала, коли

x x0 , або

x →∞. Наприклад функція y =sin x ,

коли

x →∞!

(або x → −∞) не

прямує ні до числа ні до нескінченності, тобто границі не має.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1.Що таке однобічні границі (границі зліва і справа)? Як вони зв’язані з границею функції?

2. Чи потрібно у разі означення границі функції у точціx0 існування функції

вцій точці?

3.Яке число ми вибираємо спочатку: ε чи δ?

4.Дайте геометричне тлумачення границі функції.

5.Сформулюйте означення границі функції y = f (x) при x x0 (на «мові

послідовностей» і на мові «ε-δ»).

6.Сформулюйте означення границі функції, коли y A, а x →∞.

7.Що таке нескінченно велика функція? Наведіть геометричну ілюстрацію.

9. НЕСКІНЧЕННО МАЛІ ФУНКЦІЇ І ЇХ ВЛАСТИВОСТІ Означення. Функція y = f (x) називається нескінченно малою, коли x x0 ,

якщо для любого ε > 0 знайдеться таке δ > 0 , що для усіх х, які задовольняють нерівність x x0 < δ, буде виконуватись нерів-

ність f (x) < ε.

Цей факт можна записати так: lim f (x) = 0 .

xx0

Аналогічне означення можна сформулювати і для x →∞.

Помітимо, що наведене означення подібне до означення границі функції з тією лише різницею, що A = 0.

Наведемо ще одне означення нескінченно малої функції (спрощене): функція y = f (x) називається нескінченно малою, якщо її границя дорівнює

нулю (коли x x0 , або x →∞), тобто lim f (x) = 0 .

xx0

32

Нескінченномаліфункціїбудемопозначатитакимчином: α(x) , β(x) , γ(x) ,…

Помітимо, що, наприклад, функцію α(x) = 1x не можна назвати нескін-

ченно малою до тих пір, поки не буде вказано, куди прямує аргумент х. У да-

ному випадку потрібно, щоб x →∞ або x → −∞, тоді α(x) = 1x 0 і буде не-

скінченно малою функцією. А функція β(x) = (x 3)2 буде нескінченно малою тільки тоді, коли x 3.

Зауваження. Все, що було сказано про невдалий термін «нескінченно малі послідовності» цілком відноситься до терміна «нескінченно малі функції».

Теореми про нескінченно малі функції

1. Для того, щоб число А було границею функції y = f (x) при x x0

(абоx →∞) необхідно і достатньо, щоб різниця

f (x) А була нескінченно

малою функцією. Тобто якщо lim

f (x) = A , то

f (x) A = α(x) , де α(x) –

xx0

 

 

нескінченно мала функція.

 

 

Навпаки, якщо f (x) A = α(x) , то

lim f (x) = A .

 

xx0

 

Доведення. Нехай lim f (x) = A , тоді за означенням границі функції, по-

xx0

чинаючи з деякого моменту, буде виконуватись нерівність f (x) A < ε. Позначимо f (x) A = α(x) , тоді α(x) і за означенням α(х) буде не-

скінченно малою функцією.

Навпаки: нехай f (x) A = α(x) . Тоді всі значення α(x) , починаючи з де-

якого, будуть задовольняти нерівність

 

α(x)

 

,

або

 

 

f (x) A

 

< ε. А з цієї

 

 

 

 

нерівності випливає рівність

lim f (x) = A .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Якщо функція α(x)

xx0

 

 

 

 

 

 

x x0 (або x →∞) і не

прямує до нуля при

перетворюється в нуль, то функція

1

 

буде прямувати до нескінченності.

α(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доведення. Якщо функція α(x) 0

 

при x x0

(або x →∞),

 

то,

почи-

наючи з деякого значення,

буде

виконуватись

нерівність

 

α(x)

 

< ε.

Тоді

 

 

33

α(1x) > 1ε. Позначимо1ε = M . Тобто, починаючи з деякого значення, буде ви-

конуватись нерівність

 

1

> M , а тоді за означенням функція

1

буде

 

α(x)

α(x)

 

 

 

 

прямувати до нескінченності.

3. Сума скінченого числа нескінченно малих функцій є нескінченно мала функція.

Доведення. Проведемо доведення для двох функцій.

Нехай α(x) і β(x) нескінченно малі, коли x x0 (або x →∞). Доведемо, що їхсума γ(x) = α(x) +β(x) будетежнескінченномалоюфункцієюпри x x0 .

 

Оскільки α(x) нескінченно мала функція, то для

 

ε

> 0 знайдеться таке

2

число

 

 

 

δ1 > 0 , що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x x0

 

< δ1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

як

 

 

тільки

 

 

 

 

 

 

 

буде

 

виконуватись

нерівність

 

 

 

α(x)

 

<

ε

.

 

 

Аналогічно

для β(x) знайдеться таке

 

 

числоδ2 , що,

як тільки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ε

 

. Знайдемо min{δ ,δ

 

} і

 

x x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

β(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

< δ

2

, буде виконуватись нерівність

 

 

<

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

1

 

 

позначимо його через δ. Тоді, як тільки

 

x x0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

< δ, будуть виконуватись вод-

 

 

ночас дві нерівності:

 

 

 

α(x)

 

<

ε

,

 

β(x)

 

<

ε

. Отже,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ε

 

ε

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

γ(x)

 

=

 

α(x) +β(x)

 

 

α(x)

 

+

 

β(x)

 

<

 

+

= ε,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тобто

 

 

γ(x)

 

< ε і тому γ(x) – нескінченно мала функція.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.

Добуток нескінченно малої функції α(х) на обмежену функцію

f (x)

при x x0 (або x →∞) є нескінченно мала функція.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доведення. Якщо

f (x) обмежена, коли x x0 , то знайдеться такий окіл

точки

 

 

x0 ,

в якому

 

 

 

f (x)

 

< M .

 

Якщо α(x)

 

 

 

нескінченно мала функція при

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x x0 , то за означенням для всякого ε > 0 знайдеться окіл точкиx0 , в якому

буде виконуватись нерівність

 

α(x)

 

<

 

 

ε

. Тоді

 

 

 

 

 

 

M

ε

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

α(x) f (x)

 

=

 

α(x)

 

 

 

 

f (x)

 

<

M = ε

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, α(x) f (x) – нескінченно мала функція.

Висновок 1 . Добуток двох нескінченно малих функцій є нескінченно мала функція.

Помітимо, що всяку нескінченно малу функцію можна вважати обмеженою функцією. Тому одну із двох нескінченно малих функцію можна розглядати як обмежену.

Цей висновок вірний і для будь-якого скінченного числа множників.

34

Висновок 2 . Якщо α(x) – нескінченно мала функція при x x0 (або x →∞), а

С – стала величина, то lim [C α(x)]= 0 . xx0

Помітимо, що величина С завжди обмежена.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1.Що таке нескінченно мала функція? Наведіть приклади.

2.В якому випадку функція y = x 15 буде нескінченно малою, а в якому –

нескінченно великою?

3. Якщо lim f (x) = A , то як можна представити функцію y = f (x) (за допо-

xx0

могою властивості 1)?

4.Якщо α(x) – нескінченно мала функція, а f (x) – обмежена, то чому дорівнює добуток цих функцій?

10. ОСНОВНІ ТЕОРЕМИ ПРО ГРАНИЦЮ ФУНКЦІЇ

Розглянемо декілька функцій, які залежать від одного і того ж аргументу х, який прямує до числа x0 або до ∞. Будемо проводити доведення для x x0 ,

маючи на увазі, що доведення для випадку x →∞ проводиться аналогічно.

1.

Якщо функція f(x) має скінченну границю А при x x0 , тобто

 

lim

f (x) = A , то функція буде обмеженою в околі точки x x0 .

xx0

 

 

Тобто існує окіл (x0 δ, x0 +δ) точки x0 , в якому виконується нерівність

 

f (x)

 

< M .

 

 

2. Якщо функція має границю, то вона єдина.

Функція не може водночас прямувати до двох різних границь при x x0

(або x →∞). Таким чином, існує два варіанти: або функція має границю і вона єдина при x x0 ( x →∞), або функція не має границі при x x0 ( x →∞).

3. Границя суми скінченного числа функцій, дорівнює сумі границь цих

функцій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim [f1(x) + f2

(x) +... + fn (x)]= lim

f1(x) + lim

f2

(x) +... + lim fn (x) .

 

xx

 

 

 

 

 

 

xx

 

xx

 

xx

 

0

 

 

 

 

 

 

0

 

0

 

0

 

Доведення. Проведемо доведення для двох функцій.

 

Нехай

lim

f (x) = A ,

lim

f

2

(x) = A , де

A і

A

деякі числа. Тоді на

 

xx

1

1

xx

 

 

2

1

2

 

 

0

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

основі теореми 1 із п. 9 можна записати:

 

 

 

 

 

 

 

 

f1(x) = A1 +α1(x) і f2 (x) = A2 +α2 (x) ,

 

де α1(x) і α2 (x) нескінченно малі функції.

 

 

 

 

Тоді

f1(x) + f2 (x) = A1 +α1(x) + A2 + α2 (x) = A1 + A2 + α1(x) + α2 (x) ,

(3)

де A1 + A2

– стала величина, позначимо її через А,

α1(x) +α2 (x) – сума двох

нескінченно малих функцій і тому теж нескінченно мала функція (теорема 3,

35

п. 9), позначимо її через α(х) , а суму двох функцій f1(x) + f2 (x)

через f (x) . Тоді рівність (3) запишеться у вигляді

f (x) = А(x) .

Знову скористаємося теоремою 1 із п. 9 і одержимо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim f (x) = A .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xx0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Повернемося до початкових позначень:

 

 

 

 

 

 

 

lim f (x) = lim

[f (x) + f

2

(x)]= A = A + A = lim

f (x) + lim

xx

xx

 

1

 

 

 

 

 

1

2

xx

1

 

xx

0

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

0

Приклад.

 

 

 

x

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

π

 

π

lim sin

 

 

+cos x

= lim sin

 

+ lim cos x =sin

 

+ cos

 

2

 

2

6

3

 

x

π

 

 

 

 

x

π

 

x

π

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

3

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

позначимо

f2 (x) .

= 12 + 12 =1.

4. Границя добутку скінченного числа функцій дорівнює добутку границь цих функцій.

Доведення. Нехай

lim

f (x) = A ,

lim

f

2

(x) = A .

 

 

 

 

 

 

xx

1

1

xx

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

Тоді за теоремою 1 п. 9, будемо мати (вже не так докладно, як у теоремі 3):

 

f1(x) f2 (x) = ( A1 + α1(x)) ( A2 +α2 (x)) =

 

 

 

= A1 A2 + A1 α2 (x) + A2 α1(x) + α1(x) α2 (x) = A + α(x) ,

де A1 A2 = A – стала величина, а

A1 α2 (x) + A2 α1(x) +α1(x) α2 (x) – сума

нескінченно малих функцій, яку ми позначили через α(x) . Тоді

lim [f (x) f

2

(x)]= A = A A = lim

f (x) lim

f

2

(x) .

xx

1

 

 

 

1 2

xx

1

xx

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

0

 

 

 

Приклад. lim

3x x2

= lim 3x

lim

x2 =32 (2)2 =

4 .

x→−2

 

 

 

x→−2

 

x→−2

 

 

 

 

 

9

 

Висновок. Сталий множник можна виносити за знак границі.

Помітимо, що границя сталої дорівнює самій сталій: limС =С. Тоді,

lim [C f (x)]= lim C lim

f (x) =C lim f (x) .

xx0

xx0

xx0

xx0

Приклад. lim (8

x) =8 lim

x =16 .

 

x4

x4

 

 

5. Границя частки двох функцій дорівнює частці границь цих функцій, якщо границя знаменника не дорівнює нулю.

 

 

f (x)

 

lim f (x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xx

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim

1

 

=

0

 

 

, lim

f2 (x) 0 .

 

 

 

 

 

f2 (x)

lim f2 (x)

 

 

 

 

xx0

 

 

xx0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xx0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доведення аналогічне доведенням теорем 3 і 4.

 

 

 

 

 

 

 

3 4x =

lim (3 4x)

 

 

lim 3 4 lim

x

 

3 4 (1)

 

 

7 .

Приклад. lim

x→−1

 

=

x→−1

x→−1

 

=

= −

 

 

lim x lim 1

(1) 1

x→−1

x 1

lim (x 1)

 

 

 

 

 

2

 

 

 

x→−1

 

 

 

x→−1

x→−1

 

 

 

 

 

 

6. Якщо для відповідних значеннь трьох функцій f1(x),

f2 (x), f3(x)

вико-

36

нуються нерівності

f1(x) f2 (x) f3(x) ,

причому f1(x) і f3(x)

прямують до

однієї границі А,

тобто

lim f (x) = lim

f

3

(x) = A ,

то і функція f

2

(x) буде

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xx

1

xx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

теж прямувати до границі А, тобто

lim f2 (x) = A .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xx0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Якщо функція

f (x) прямує до границі А і приймає невід’ємні значення

( f (x) 0 ), то і A буде невід’ємним числом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доведення.

 

Нехай,

навпаки, A < 0 . Тоді, враховуючи,

що

A

границя

функції, з деякого моменту повинна виконуватись нерівність

 

f (x) A

 

< ε

 

 

(тобто

 

 

f (x) A

 

0 ). А з іншого боку

 

 

f (x) A

 

 

A

 

 

– тобто модуль різниці

 

 

 

 

 

 

 

f (x) A

 

більше числа | A | . Це значить, що різниця

f (x) A не прямує до

 

 

 

A . Це суперечить умові теореми. Отже, A 0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аналогічно можна довести, що коли

f (x) A і

f (x) 0 , то і A 0 .

 

8. Якщо між відповідними значеннями функцій

f1(x) і

f2 (x) , які пряму-

ють

до

 

 

границь

(при

x x0 ),

виконується

нерівність

f1(x) f2 (x) , то

 

lim f (x) lim

 

 

f

2

(x) .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xx

1

 

 

 

 

xx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доведення. За умовою теореми f1(x) f2 (x)

 

або f2 (x) f1(x) 0. Тоді, за

теоремою 7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim [ f

2

(x)-f (x)] 0 або lim

 

f

2

(x)- lim

f (x) 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xx

 

 

1

 

xx

 

 

 

 

xx

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

і, нарешті, lim

 

f

2

(x) lim f (x) .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xx

 

 

 

 

 

xx

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9. Якщо функція

f (x) зростаюча і обмежена зверху (тобто f (x) < M ) при

 

x x0 , то вона має границю

lim

f (x) = A , де АМ .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xx0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аналогічне твердження має місце і для спадної, обмеженої знизу функції. ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1.Чому дорівнює границя сталої величини?

2.Чи може функція мати дві границі при x x0 ?

3.Чи може функція не мати границі при x x0 (або x →∞)? Якщо так, то

наведіть приклад.

4.Сформулюйте теорему про границю суми функцій і доведіть її.

5.Якими теоремами з п. 9 ми користуємося у доведенні теорем із п. 10?

11. НЕВИЗНАЧЕНІ ВИРАЗИ І ЇХ РОЗКРИТТЯ

Для спрощення розглядання наступного матеріалу повернемось до числових послідовностей. Нехай xn a, yn b , де а і b числа або нескінченності

(нагадаємо, що n приймає значення 1, 2, 3, 4,…). Розглянемо дріб xn і різні yn

37

випадки граничних значень а і b , тобто

 

xn

 

a .

 

 

 

 

yn

b

 

Якщо, наприклад, а = 0, а b = 4 , то

 

xn

0

= 0 . Тобто взагалі якщо чи-

 

 

4

 

 

yn

 

сельник дробу прямує до нуля, а знаменник до деякого числа (b 0) , то дріб

буде прямувати до нуля.

Розглянемо тепер випадок, коли а 0 , а b = 0 , тобто yn 0 . Помітимо, що yn не приймає значень, які дорівнюють нулю. Наприклад, нехай а =5 . Тоді за

великих значень n чисельник xn дробу xn буде майже дорівнювати 5, а зна- yn

менник yn буде достатньо близьким до нуля (але не рівним нулю!).

Ясно, що дріб буде збільшуватись. Тобто якщо чисельник дробу прямує до границі (яка не дорвнює нулю), а знаменник прямує до нуля, то сам дріб

буде прямувати до нескінченності:

x

a ( a 0 ) і y

n

0 , то

 

xn

 

→∞.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

yn

 

 

 

 

 

 

 

 

А тепер перейдемо до випадку, коли і

xn 0 і

yn 0 . Почнемо з роз-

глядання прикладів:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

= 1 . Ясно, що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xn

 

 

 

n

= 1

1. Нехай x

=

 

 

,

y

n

x

0 і y

n

0 . Дріб

=

n2

=

 

 

2

 

 

 

n

 

 

n

 

 

 

 

 

n

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

yn

1

 

 

n

2

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

теж прямує до нуля.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

n2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Нехай x

 

=

 

 

,

y

n

=

 

 

, тоді дріб

 

n

=

 

 

 

=

 

= n буде прямувати до

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

n

 

 

 

 

n

 

 

 

 

yn

 

 

1

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

нескінченності.

 

 

= 4

 

 

 

1 ,

 

 

xn

=

 

4

 

 

 

3. Нехай

x

, y

n

=

 

 

 

n

 

= 4

 

 

 

 

1

 

 

n

 

n

 

 

n

 

 

yn

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

(1)n

 

 

 

 

1

 

 

 

x

 

 

4. Нехай

x

 

=

 

 

 

,

y

n

=

 

 

,

 

 

n

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

n

 

 

 

 

n

 

 

yn

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дійсно, коли n – парне(1)n =1, а коли

дріб дорівнює сталій величині.

 

(1)n

 

= (1)n дріб не має границі.

 

 

n

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

n

 

 

 

n – непарне (1)n = −1.

Таким чином, ми бачимо, що коли x

0 і y

n

0 , дріб

xn

може пряму-

 

n

 

 

yn

 

 

 

 

 

 

вати до різних границь або зовсім не мати границі.

Означення. Дріб, у якого чисельник і знаменник є змінні, які прямують до

нуля, називається невизначеністю виду 0 .

0

Відшукання границі такого дробу, або встановлення її відсутності,

38

називається розкриттям невизначеності виду 0 .

0

Крім невизначеності 0 існує ще шість видів невизначеностей:

0

, {0 }, {∞ −∞}, {1}, {00}, {0}.

 

 

 

x

Наприклад, невизначеністю

 

 

називається вираз

n

, де xn →∞ і

 

 

 

 

yn

 

y

n

 

→∞. А невизначеність виду {0} , це вираз x yn , де x

→∞, а y

n

0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Часто

студенти

до

невизначеностей

 

відносять

і такі

 

 

випадки:

 

0

 

,

,∞ ∞,

c

,

і т. д. Однак у перелічених випадках можна зразу записати

 

 

 

0

c

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xn

 

 

 

відповідь. Наприклад,

 

означає, що

x 0

, а y

n

→∞, а дріб

0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

yn

 

 

 

 

 

 

 

 

Аналогічно:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

:

 

 

 

 

 

 

 

 

xn

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x →∞,

y

n

0,

 

→∞;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

n

 

 

 

 

yn

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∞ ∞:

xn →∞,

yn →∞,

 

xn yn →∞;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c

:

 

 

x

c,

y

n

→∞,

 

xn

0;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

yn

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

:

 

 

x

→∞,

y

n

c,

 

xn

→∞.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c

 

 

n

 

 

 

 

yn

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тому потрібно чітко засвоїти, що невизначеностей тільки сім і головне – вивчити їх!

Розкриття деяких видів невизначеностей

1. Невизначеність виду , яка задана відношенням двох многочленів.

Приклад. Знайти

lim

2x3

+3x2 5x +1

.

 

4x3

+ 7

 

x→∞

 

 

Розв’язання. Підставимо значення границі x = ∞ в чисельник і знаменник.

Одержимо невизначеність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділимо чисельник і знаменник дробу на x3 . Тоді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2x

3

+3x

2

5x +1

 

 

 

 

2x3 +3x2 5x+1

 

 

 

2x3

+ 3x2

5x +

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim

 

 

= lim

 

 

x

3

 

 

= lim

 

x

3

 

x

3

 

 

x

3

x

3

 

 

 

 

4x3 +7

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

4x3 +7

 

 

 

 

 

 

4x3

 

 

7

 

 

 

 

 

x→∞

 

 

 

 

x→∞

 

 

x→∞

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x3

 

 

x3

x3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

39

 

2 +

3

5

+

1

 

 

3

,

5

,

1

,

7

 

 

 

 

2

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= lim

 

x

x

2

 

 

x

3

 

помітимо, що дроби

 

 

2

 

3

 

3

 

= lim

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

=

x

 

x

 

 

x

 

 

x

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x→∞

4 +

 

7

 

 

 

 

прямують до 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x→∞ 4

 

2

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Застосований метод має загальний характер.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рекомендуємо запам’ятати правило.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Правило. Для того, щоб розкрити невизначеність виду

 

коли x →∞,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

яка задана відношенням двох многочленів, потрібно чисельник і знаменник

дробу розділити на xk , де k – найвищий степінь змінної х, яка входить до прикладу.

Зазначимо, що це правило можна застосовувати і для ірраціональних фу-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

→∞.

 

нкцій, аби тільки в прикладі була невизначеність

, а

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад. Знайти

lim

 

 

 

x4 + x3 1

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x2 + 2x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язання.

 

 

 

 

x→∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

4

+ x

3

1

 

 

 

 

у цьому випадку k = 2, тому розділимо

 

lim

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x→∞ x2 + 2x

 

 

 

 

чисельник і знаменник на x2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x4 +x3 1

 

 

 

 

x4 +x3 1

 

 

 

1 +

1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x4

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

x4

 

 

 

 

 

 

= lim

 

 

 

 

x2

 

 

 

= lim

 

 

 

 

 

 

 

 

= lim

 

 

 

 

=1.

 

 

 

 

 

 

x2 +2x

 

 

 

 

x2

 

2x

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

x→∞

 

 

 

 

x→∞

+

x→∞

1 + x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

2

 

 

 

x

2

 

x

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Невизначеністьвиду 0 , яказаданавідношеннямдвохмногочленів.

0

Приклад. Знайти lim

x2 4x +3

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x2 9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x3

 

 

 

 

(x 3)(x 1)

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язання. lim

x2

4x +3

=

0

 

= lim

= lim

x 1

=

2

=

1

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x2

9

(x 3)(x +3)

 

6

3

x3

 

 

0

 

x3

x3 x +3

 

 

 

Тобто в прикладах такого типу завжди існує так званий «критичний множник» (у даному випадку це х3 ), який потрібно вилучити і скоротити.

Правило. Щоб розкрити невизначеність виду 0 , яка задана відношен-

0

ням двох многочленів (причомуx x0 ), потрібно в чисельнику і знаменнику дробу вилучити «критичний множник» x x0 і скоротити на нього.

Зауваження. «Критичний множник» x x0 обов’язково вилучається і в чисельнику і в знаменнику, оскільки значення x = x0 є коренем обох многочленів, а тому ці мно-

40