- •1. Розрахунки по визначенню потрібної кількості вагонів для перевезення заданих вантажів та довжини вантажного фронту
- •1.1. Комплексна механізація навантажувально-розвантажувальних робіт із заданим вантажем
- •1.2. Визначення добового вантажопотоку
- •1.3. Визначення добового вагонопотоку
- •1.3.1. Розрахунок технічної норми завантаження вагонів з великоваговими вантажами
- •1.4. Визначення кількості подач та кількості вагонів у подачі
- •1.5. Визначення довжини навантажувально-розвантажувального фронту
- •2. Вибір варіантів комплексної механізації і розробка технології переробки вантажів
- •3. Вибір типу, розрахунок параметрів і технічного оснащення складу
- •3.1. Вибір типу і технічного оснащення складу
- •3.2 Визначення параметрів й об’ємно-планувальні рішення складу
- •3.2.1. Технічна характеристика навантажувально-розвантажувальних машин
- •3.2.1.1. Великоваговий вантаж
- •3.2.2. Розрахунок площі складу
- •3.2.3. Розрахунок параметрів складу
- •3.2.4. Розрахунок площі складу великовагових вантажів
- •3.2.5.Розрахунок габаритних розмірів складу
- •3.3. Розрахунок потрібної кількості навантажувально-вивантажувальних машин
- •3.4. Розрахунок простою подачі вагонів під вантажними операціями
- •4. Техніко-економічне порівняння варіантів комплексної механізації навантажувально-вивантажувальних робіт
- •4.1. Визначення капітальних витрат
- •4.2. Визначення експлуатаційних витрат
- •4.3. Визначення показників економічної ефективності
3.2.2. Розрахунок площі складу
Площа складу може бути визначена з використанням методу питомих навантажень чи за методом елементарних площадок.
Метод питомих навантажень застосовується, в основному, для розрахунків параметрів складів великовагових вантажів, так як вони практично не стандартизовані за геометричними розмірами, а також для орієнтованих розрахунків (величина похибки не перевищує 10%). Таким чином площа складу визначається за формулою:
, (8)
декоефіцієнт, який враховує площу складських проїздів і проходів, (залежить від засобів механізації, які застосовуються на складі). Приймаємо з проміжку 1,21,5. Тоді
термін зберігання вантажу, який відповідно прибуває або відправляється, на складі, діб. Згідно таблиць для великовагових вантажів приймаємо:2,5 доби,1 доби.
допустиме питоме навантаження на 1корисної площі складу, т/. Згідно таблиць приймаємо(т/).
коефіцієнт складочності. Згідно великовагових вантажів приймаємо рівним 1.
Отже,
=1,2=2213 +1294,8=3507,8()
3.2.3. Розрахунок параметрів складу
До ширини прольоту В входять габарити залізничної колії, а для складування вантажів використовуються лише незайнята частина площі складу. Ширина площі складу називається корисною шириною складу і визначається за формулою:
, (м) (9)
де розмір габариту наближення споруд при введенні залізничної колії всередину складу, (м). Приймаєморівним 5м (приймається згідно з [5]).
В – проліт колії. Приймаємо рівним 36м.
=36-5=31 (м).
3.2.4. Розрахунок площі складу великовагових вантажів
Для великовагових вантажів приймають відкриту площадку з гравійним або асфальтовим покриттям. Площа складу великовагових вантажів розраховується для двох засобів механізації – для козлового крану ККС-10 та мостового крану вантажопідйомністю 10 тонн.
Корисна ширина площі складу при використанні для навантажувально-розвантажувальних робіт козлового крану ККС-10 визначається за формулою:
=, [м] (10)
де габарит візка крана, м. Приймаєморівним 0,68м.
мінімальний прохід між краном і вантажем, який повинен бути меншим за 0,7м. Приймаємо рівним 0,7м.
ширина прольоту крана, м. Приймаємо згідно технічної характеристики, що рівна 20м.
=20-2(0,7+0,50,68)=17,92(м)
Корисна ширина прольоту мостового крану може бути обчислена за формулою:
=,[м] (11)
де ширина прольоту мостового крану, м. Приймається відносно технічної характеристики мостового крану вантажопідйомністю 10 тонн,=20м.
=20-5=15, (м)
Глибину заїду для автомобілів приймається рівним 24м ().
Ширина проходу для прийомоздавальника вантажів приймаємо рівним 0,6м ().
3.2.5.Розрахунок габаритних розмірів складу
Довжину складу визначаємо за формулою:
, [м] (12)
195,75 (м)
233,85 (м).
Враховуючи те, що при складуванні вантажів з метою забезпечення протипожежної безпеки обов’язково передбачаються протипожежні розриви між вантажами. Такі розриви=5м повинні бути влаштовані через кожні 100м довжини складу. Тому уточнену довжину складу з урахуванням устрою протипожежних розривів можливо визначити за формулою:
+, [м] (13)
195,75+200,75 (м)
233,85+243,85 (м)
Обчисливши уточнену довжину складу, збільшуємо її до величини кратній 6м, оскільки довжина складу >100м. Таким чином, остаточна довжина складу буде обчислена:
, [м] (14)
, [м] (15)
33,46 (м),
40,64 (м),
33,456=200,75 (м),
40,646=243,84 (м).
Таким чином, остаточну площу складу розраховуємо за формулою:
, [м] (16)
200,717,92=3597,44 (),
243,8415=3657,6 ().