- •Методична розробка для студентів
- •1. Визначення поняття “надзвичайна ситуація”. Причини виникнення та особливості розвитку надзвичайних ситуацій, їх характеристика та класифікація
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2. Виробничі аварії та катастрофи, стихійні лиха.
- •Основні уражаючі фактори, їх параметри
- •І наслідки впливу на людей
- •Транспортні аварії (катастрофи)
- •Хімічно небезпечні виробництва
- •Газо- та нафтопроводи
- •Об’єкти комунального господарства
- •Надзвичайні ситуації природного характеру
- •Геологічно небезпечні явища
- •Стихійні явища екзогенного походження
- •Метеорологічно небезпечні явища
- •Масові інфекційні захворювання та отруєння людей
- •Основні уражаючі фактори зброї масового знищення
- •3. Особливості радіоактивного забруднення місцевості та зараження повітря при аварії на аес Радіаційно небезпечні об’єкти (рно)
- •Радіоактивні відходи (рав)
- •4. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій, проведення рятувальних робіт
- •Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •Заходи щодо забезпечення мінімуму життєвих потреб:
- •Загальні принципи організації та проведення медичних заходів
- •У надзвичайних ситуаціях
- •Організація медичної допомоги потерпілим внаслідок аварії
- •На радіаційно небезпечному об’єкті
- •Медичне забезпечення при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах
- •Рятувальні роботи при нс включають:
Об’єкти комунального господарства
Сучасний стан водопровідно-каналізаційного господарства (ВКГ) характеризується незадовільним технічним станом споруд, обладнання. Кількість аварій на водопровідних мережах України значно перевищує рівень у країнах Європи. У водойми скидається без попереднього очищення близько 250 м3/добу стічних вод. Понад 1250 сільських населених пунктів забезпечується привізною питною водою.
Основними причинами, що призводять до аварій будівель та споруд є низька якість проектів і виконання робіт, порушення технологічної дисципліни, а також зношеність основних будівельних фондів.
Гідродинамічні аварії.
До гідродинамічних аварій, що стаються в Україні, належать: прориви гребель (дамб, шлюзів) з утворенням хвиль прориву та катастрофічних затоплень. В Україні підтоплено близько 800 тис. га земель (15% території). Найважливішою причиною підтоплення земель є гідротехнічне будівництво. Система великих водосховищ Дніпровського каскаду зумовила підняття рівня води на Дніпрі від 2-х до 12-ти метрів. Основною причиною підтоплення с/г угідь стало будівництво зрошувальних мереж при несвоєчасному введенні дренажних споруд. Виникнення катастрофічних затоплень на території країни можливе внаслідок руйнування гребель, дамб, водопропускних споруд на 12-ти гідровузлах та 16-ти водосховищах річок Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець.
Надзвичайні ситуації природного характеру
НС природного походження в Україні поділяються на:
геологічні (зсуви, обвали, просадки земної поверхні);
метеорологічні (зливи, урагани, сильні снігопади, сильний град, ожеледь);
гідрологічні (повені, паводки, підвищення рівня грунтових вод та інше);
природні пожежі лісових та хлібних масивів;
масові інфекції та хвороби людей, тварин і рослин.
Геологічно небезпечні явища
Землетруси – коливання земної кори, що виникають внаслідок вибухів у глибині землі, розламів шарів земної кори, активної вулканічної діяльності. Область землі, з якої виходять землетруси, називають центром, а розташовану на поверхні землі ділянку – епіцентром землетрусу. Інтенсивність землетрусу вимірюють в балах за шкалою Ріхтера.
Землетруси захоплюють великі території і характеризуються:
руйнуванням будівель і споруд, виникненням масових пожеж і виробничих аварій;
затопленням населених пунктів і цілих районів;
отруєнням газами при вулканічних виверженнях;
ураженням людей і руйнуванням будівель уламками вулканічних порід;
провалом населених пунктів при обвальних землетрусах;
негативною психологічною дією.
Найбільш небезпечними областями в Україні є: Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська та автономна Республіка Крим.
Серед всіх стихійних лих за даними ЮНЕСКО землетруси займають перше місце в світі за заподіяною економічною шкодою і кількістю загиблих.
Стихійні явища екзогенного походження
Селі – раптово сформований, внаслідок різкого підйому води в руслах гірських річок, грязьовий потік. Причини: сильні зливи, інтенсивне танення снігу та льоду, прорив гребель водойм. Сприяють антропогенні фактори: вирубка лісів і деградація ґрунтів на гірських схилах.
Карст – явище, яке пов’язане з розчиненням природними водами гірських порід. На 60% території України розвиваються карстові процеси. Особливу небезпеку викликають ділянки розвитку відкритого карсту (вирви, колодязі, провалля). Найбільш розвинутий відкритий карст на території Волинської області – площа 594 км2, Рівненської – 214 км2, Хмельницької – 4235 км2.
Зсуви – це зміщення вниз по укосу під дією сил тяжіння великих ґрунтових мас, що формують схили гір, річок. Причини: природні – збільшення крутизни схилів, підмив їх основи морською чи річковою водою, сейсмічні поштовхи. Штучні причини – руйнування схилів дорожніми канавами, надмірним виносом ґрунту, вирубкою лісів. До 80% зсувів викликані діяльністю людини.
Обвали, осипи – це відрив і катастрофічне падіння великих мас гірських порід, їх дроблення і скочування з круч, урвищ та схилів. Обвали природного походження зустрічаються у горах, на берегах морів. Найчастіше (80%) обвали пов’язані з антропогенним фактором, при неправильному проведенні робіт при будівництві та гірських розробках.
Абразія – це процес руйнування хвилями прибою берегів морів, озер та водосховищ. Найбільш поширений на Чорноморському узбережжі. У береговій зоні Криму щорічно зникає 22 га узбережжя, між дельтою Дунаю та Кримом – 24 га, у північній частині Азовського моря – 19 га. Швидкість абразії становить в середньому 1,3 – 4,2 м/рік.