- •Передмова
- •Морально-етичні та деонтологічні аспекти медичної діяльності
- •Діагностика захворювань та догляд за хворими Загальні відомості про діагностику захворювань
- •Оцінка стану основних параметрів життєдіяльності організму.
- •Десмургія Призначення пов’язок
- •Правила накладання пов’язок
- •Помилки при накладанні м’яких пов’язок
- •Основні типи бинтових пов’язок
- •Характеристика окремих груп м´яких пов´язок
- •Пов'язки на голову та шию
- •Пов’язки на грудну клітку, живіт і таз
- •Пов’язка на пахову ділянку
- •Пов’язка на промежину
- •Пов’язки на верхню кінцівку
- •Пов’язки на нижню кінцівку
- •Асептика і антисептика Історія виникнення
- •Основні принципи антисептики
- •Основні принципи асептики
- •Дезінфекція
- •Принципи і види стерилізації
- •Підготовка рук до операції
- •Підготовка операційного поля
- •Стерилізація шовного матеріалу
- •Стерилізація перев’язувального матеріалу та білизни
- •Стерилізація хірургічного інструментарію
- •Загальні питання реаніматології
- •Термінальні стани
- •Серцево-легенева і церебральна реанімація
- •Етап а – відновлення прохідності дихальних шляхів
- •Етап в – екстрена штучна вентиляція легень і оксигенація
- •Етап с – підтримання кровообігу
- •Етапи d і e – застосування медикаментозних середників, інфузійної терапії, електрокардіоскопія і електрокардіографія
- •Етап f – електрична дефібриляція
- •Етапи g, h і I – оцінка стану хворого, відновлення свідомості і корекція недостатності функцій органів
- •Утоплення
- •Ураження електричним струмом
- •Повішання
- •Сонячний і тепловий удар
- •Опіки та відмороження Термічні і хімічні опіки
- •Опікова хвороба
- •Перша допомога при опіках
- •Радіаційні (променеві) опіки
- •Опіки електричним струмом
- •Відмороження
- •Отруєння
- •Діагностика отруєнь і принципи надання невідкладної допомоги
- •Активна детоксикація організму
- •Антидотна терапія
- •Основні антидоти, які найчастіше використовуються при гострих отруєннях
- •Отруєння барбітуратами
- •Отруєння наркотичними анальгетиками
- •Отруєння алкоголем
- •Отруєння фосфорорганічними речовинами
- •Отруєння беленою
- •Отруєння ртуттю та її сполуками
- •Отруєння чадним газом
- •Укуси комах
- •Укуси членистоногих
- •Укуси змій
- •Отруєння грибами
- •Кровотеча і крововтрата
- •Методи зупинки кровотечі
- •Долікарська медична допомога при зовнішніх кровотечах
- •1 Етап 2 етап
- •3 Етап 4 етап
- •Долікарська медична допомога при деяких специфічних видах зовнішніх кровотеч
- •Долікарська медична допомога при внутрішніх кровотечах
- •Переливання крові
- •Групи крові
- •Резус-фактор
- •Показання та протипоказання до переливання крові
- •Техніка переливання крові
- •Правила зберігання крові
- •Препарати крові
- •Компоненти крові та її препарати
- •Кровозамінники
- •Ускладнення від переливання крові
- •Рани і рановий процес
- •Протікання ранового процесу
- •Перша допомога при пораненнях
- •Загальні принципи лікування ран
- •Профілактика правця і анаеробної інфекції
- •Особливості лікування гнійних ран
- •Сторонні тіла ока
- •Сторонні тіла вуха та носа
- •Сторонні тіла гортані
- •Закриті ушкодження м’яких тканин
- •Розтягнення
- •Синдром тривалого стиснення
- •Вивихи і переломи Вивихи
- •Переломи кісток
- •Перша долікарська допомога при механічній травмі
- •Транспортна і лікувальна імобілізація Транспортна іммобілізація
- •Основні принципи і правила застосування транспортної імобілізації
- •Лікувальна імобілізація
- •Пошкодження грудної клітки і хребта
- •Закрита травма грудної клітки
- •Відкрита травма грудної клітки
- •Пошкодження хребта
- •Вагітність і пологи Діагностичні ознаки вагітності
- •Фізіологічні пологи
- •Перший період пологів
- •Другий період пологів
- •Третій період пологів
- •Оцінка стану новонародженої дитини
- •Ознаки зрілості та доношеності плода
- •Токсикози вагітних
- •Позаматкова вагітність
- •Гострі судинні розлади. Коматозні стани.
- •Непритомність
- •Гострі терапевтичні захворювання
- •Гіпертонічні кризи
- •Стенокардія
- •Інфаркт міокарду
- •Аритмії
- •Бронхіальна астма
- •Гострі хірургічні захворювання Діагностика і особливості перебігу гострої хірургічної патології
- •Основні гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини
- •Невідкладні стани у дітей
- •Гостра дихальна недостатність
- •Перша допомога при гострій дихальній недостатності у дітей
- •Фебрильні судоми
- •Особливості реанімації у дітей
- •Інфекційні захворювання
- •Правець
- •Синдром набутого імунного дефіциту
- •Психогенні захворювання Типи реагування на надзвичайну ситуацію
- •Психози
- •Порушення настрою
- •Маніакально-депресивний психоз
- •Епілепсія
- •Загальні принципи і методи поведінки з хворими на гострі психічні розлади
- •Неврологічні захворювання Біль в нижній частині спини
- •Головний біль
- •Короткий словник медичних термінів
- •Ситуаційні задачі
- •Література
Загальні принципи і методи поведінки з хворими на гострі психічні розлади
Стан, який найчастіше потребує невідкладної допомоги - це збудження. Воно є проявом гострого психотичного стану, який зустрічається при шизофренії, маніакально-депресивному психозі, білій гарячці, гострих інфекційних психозах, черепно-мозковій травмі та ін.
Якщо збудження виникло внаслідок психічної травми, необхідно спробувати заспокоїти хворого спокійним голосом, рішуче пояснити йому ситуацію, показати найбільш правильний спосіб реагування на неї, роз’яснити неправильність поведінки, яку обрав хворий. Однак жодне пояснення не буде ефективним, коли збудження є наслідком грубого порушення свідомості.
У стані збудження психічно хворі здатні на агресивно-руйнівні дії, суїцидальні вчинки. Тому насамперед треба забрати всі предмети, якими міг би скористатись хворий, спрямувати його в ту частину кімнати, де немає небезпечних предметів, ліжок, тумбочок, батарей опалення.
Найкраще знімають збудження нейролептики. Однак, щоб зробити ін’єкцію, необхідно стримувати хворого. Для цього часто потрібні два-три чоловіки. Щоб не бути травмованими, вони повинні зайти за спину хворого. Тримаючи його за руки, схрещені на грудях, слід підхопити його ноги під колінами і вкласти на ліжко. Хворий повинен лежати на матраці, а не на голому ліжку. Ліжко має бути встановлено таким чином, щоб до нього можна було підійти з усіх боків. Одна людина тримає вище колін обидві ноги хворого, а двоє інших – руки (над китицями і нижче плечового суглобу). Голову притискають до ліжка за допомогою рушника або натискаючи на чоло хворого рукою. Необхідно стежити, щоб кінцівки хворого не звішувались за край ліжка, бо це може спричинити перелом кісток. Категорично забороняється натискати на живіт або грудну клітку, сідати на них. Коли хворого знерухомлено, йому вводять необхідні медикаментозні засоби.
Якщо медикаменти слід ввести в пряму кишку за допомогою клізми (хлоралгідрат при епілептичному статусі), пацієнта перевертають на бік, коліна притискають до живота. Після закінчення процедури клізму деякий час не виймають. Після видалення клізми стискають сідниці, щоб хворий не випустив ліки.
Нейролептики часто вводять в сідничні м’язи. Для цього хворого кладуть на живіт і продовжують утримувати за руки. Для того, щоб хворий не задихнувся голову повертають на бік.
Неврологічні захворювання Біль в нижній частині спини
За даними експертів ВООЗ, в розвинутих країнах біль в нижній частині спини досягає розмірів пандемії і є серйозною медичною і соціально-економічною проблемою. Ця патологія є другою, за частотою після респіраторних захворювань, причиною звернення до лікаря. Біль в спині може бути результатом багатьох захворювань кісток, м’яких тканин, інших органів та систем. Найчастіше всього він виникає при дегенеративних процесах в міжхребцевих дисках, спондилоартритах, сколіозі, різній довжині кінцівок, ідіопатичному сколіозі, спондилолістезі, остеопорозі. До деяких закономірностей болю в спині відносять умови його загострення і ремісії, а також характерні симптоми, що може допомогти у встановленні точного діагнозу.
Стеноз хребтового каналу– це синдром, при якому виникає стиснення одного або кількох нервових корінців в результаті зменшення розмірів хребтового каналу або міжхребцевих отворів. Найчастішою причиною цієї патології є грижа міжхребцевого диску і травма хребта.
Грижа Шморлявиникає при проникненні пульпозного ядра через хрящову пластинку в губчасту речовину кістки хребця. Часто клінічного значення грижа Шморля не має і є просто рентгенологічною ознакою дегенеративно-дистрофічних змін в хребті.
Грижа міжхребцевого диска.Розрізняють наступні поняття:
пролапс міжхребцевого диску (випадіння елементів пульпозного ядра внаслідок розриву фіброзного кільця);
протрузія (випинання диску, що залежить від положення тіла).
Появі дегенеративних змін в фіброзному кільці можуть сприяти мікротравми міжхребцевих суглобів, нераціональне фізичне навантаження, сколіоз, хронічний емоційний стрес та інші причини. Гостра грижа міжхребцевого диску може бути наслідком розриву незміненого фіброзного кільця при непрямій травмі. Класична клінічна картина – гострий біль в попереку, який посилюється при кашлі, чханні, при згинанні голови, при розгинанні або повороті нижніх кінцівок. Хворий приймає вимушене положенні тулуба. Гостру грижу слід диференціювати з пухлиною хребтового каналу, мієломою, метастатичним ураженням хребта, інфекційним спондилітом та ін.
Остеопороз– системне метаболічне захворювання, яке характеризується зниженням кісткової маси та порушенням архітектоніки кісткової тканини. Це призводить до підвищеної ламкості кістки. Найбільш часто це захворювання діагностується у жінок в клімактеричному періоді. Остеопороз може не викликати болю аж до появи деформацій і переломів.
Туберкульозний спондиліт.Відомо, що останнім часом спостерігається зростання кількості хворих на туберкульоз, в тому числі – на його кістково-суглобові форми. Найбільш часта локалізація кістково-суглобового туберкульозу – хребет, грудний і поперековий відділ.
Мієломна хворобахарактеризується дифузним болем в хребті. ШОЕ є різко підвищена, зростає рівень білка та кальцію в крові. Середній вік хворих 40-50 років. В діагностиці допомагає рентгенографія черепа, кісток тазу, стернальна пункція, визначення білка Бенс-Джонса в сечі.
Первинні пухлини та пухлиноподібні утвори хребта. Серед злоякісних пухлин найчастіше діагностується хондросаркома, серед доброякісних – хондрома, гемангіома. Біль в спині може бути не тільки першою клінічною ознакою пухлини, а й симптомом онкологічного захворювання іншої локалізації (при метастазуванні в спинний мозок).
Міофасціальний больовий синдромпроявляється не тільки спазмом м’язів, а й наявністю в напружених м’язах болючих ущільнень (гіпертонусів) і тригерних (больових) точок. Цей синдром часто не пов’язаний з захворюванням хребта і зустрічається не залежно від нього.
Таким чином, встановити причину болю в спині часто є дуже складно. Для діагностики і цілеспрямованого лікування необхідно провести комплекс обстежень: рентгенодіагностику хребта, комп’ютерну томографію, магнітно-резонансну томографію, остеосцинтиграфію.
Хворим з болем в спині потрібно створити максимальний спокій. Відшукують таке положення тіла, при якому біль є мінімальним. Для зменшення рухливості хребта під матрац підкладають дерев’яний щит. Біль в попереку часто підсилюється під час натужування при дефекації, тому слід приділяти особливу увагу функції кишок, стежити за регулярним випорожненням хворого. З медикаментозного лікування призначають анальгетики, нестероїдні протизапальні середники (диклофенак, месулід та ін.), вітаміни групи В, спазмолітики, новокаїнові блокади.
Широко використовують витяжіння хребта, внаслідок чого збільшуються міжхребцеві проміжки, через які виходять спинномозкові корінці та усуваються підвивихи суглобів. Необхідне постійне носіння спеціального ортопедичного фіксувального поясу. При виключенні туберкульозного спондиліту, метастатичного ураження хребта чи остеопорозу можна проводити масажі, лікувальну фізкультуру, фізіотерапевтичні процедури.