- •Передмова
- •Морально-етичні та деонтологічні аспекти медичної діяльності
- •Діагностика захворювань та догляд за хворими Загальні відомості про діагностику захворювань
- •Оцінка стану основних параметрів життєдіяльності організму.
- •Десмургія Призначення пов’язок
- •Правила накладання пов’язок
- •Помилки при накладанні м’яких пов’язок
- •Основні типи бинтових пов’язок
- •Характеристика окремих груп м´яких пов´язок
- •Пов'язки на голову та шию
- •Пов’язки на грудну клітку, живіт і таз
- •Пов’язка на пахову ділянку
- •Пов’язка на промежину
- •Пов’язки на верхню кінцівку
- •Пов’язки на нижню кінцівку
- •Асептика і антисептика Історія виникнення
- •Основні принципи антисептики
- •Основні принципи асептики
- •Дезінфекція
- •Принципи і види стерилізації
- •Підготовка рук до операції
- •Підготовка операційного поля
- •Стерилізація шовного матеріалу
- •Стерилізація перев’язувального матеріалу та білизни
- •Стерилізація хірургічного інструментарію
- •Загальні питання реаніматології
- •Термінальні стани
- •Серцево-легенева і церебральна реанімація
- •Етап а – відновлення прохідності дихальних шляхів
- •Етап в – екстрена штучна вентиляція легень і оксигенація
- •Етап с – підтримання кровообігу
- •Етапи d і e – застосування медикаментозних середників, інфузійної терапії, електрокардіоскопія і електрокардіографія
- •Етап f – електрична дефібриляція
- •Етапи g, h і I – оцінка стану хворого, відновлення свідомості і корекція недостатності функцій органів
- •Утоплення
- •Ураження електричним струмом
- •Повішання
- •Сонячний і тепловий удар
- •Опіки та відмороження Термічні і хімічні опіки
- •Опікова хвороба
- •Перша допомога при опіках
- •Радіаційні (променеві) опіки
- •Опіки електричним струмом
- •Відмороження
- •Отруєння
- •Діагностика отруєнь і принципи надання невідкладної допомоги
- •Активна детоксикація організму
- •Антидотна терапія
- •Основні антидоти, які найчастіше використовуються при гострих отруєннях
- •Отруєння барбітуратами
- •Отруєння наркотичними анальгетиками
- •Отруєння алкоголем
- •Отруєння фосфорорганічними речовинами
- •Отруєння беленою
- •Отруєння ртуттю та її сполуками
- •Отруєння чадним газом
- •Укуси комах
- •Укуси членистоногих
- •Укуси змій
- •Отруєння грибами
- •Кровотеча і крововтрата
- •Методи зупинки кровотечі
- •Долікарська медична допомога при зовнішніх кровотечах
- •1 Етап 2 етап
- •3 Етап 4 етап
- •Долікарська медична допомога при деяких специфічних видах зовнішніх кровотеч
- •Долікарська медична допомога при внутрішніх кровотечах
- •Переливання крові
- •Групи крові
- •Резус-фактор
- •Показання та протипоказання до переливання крові
- •Техніка переливання крові
- •Правила зберігання крові
- •Препарати крові
- •Компоненти крові та її препарати
- •Кровозамінники
- •Ускладнення від переливання крові
- •Рани і рановий процес
- •Протікання ранового процесу
- •Перша допомога при пораненнях
- •Загальні принципи лікування ран
- •Профілактика правця і анаеробної інфекції
- •Особливості лікування гнійних ран
- •Сторонні тіла ока
- •Сторонні тіла вуха та носа
- •Сторонні тіла гортані
- •Закриті ушкодження м’яких тканин
- •Розтягнення
- •Синдром тривалого стиснення
- •Вивихи і переломи Вивихи
- •Переломи кісток
- •Перша долікарська допомога при механічній травмі
- •Транспортна і лікувальна імобілізація Транспортна іммобілізація
- •Основні принципи і правила застосування транспортної імобілізації
- •Лікувальна імобілізація
- •Пошкодження грудної клітки і хребта
- •Закрита травма грудної клітки
- •Відкрита травма грудної клітки
- •Пошкодження хребта
- •Вагітність і пологи Діагностичні ознаки вагітності
- •Фізіологічні пологи
- •Перший період пологів
- •Другий період пологів
- •Третій період пологів
- •Оцінка стану новонародженої дитини
- •Ознаки зрілості та доношеності плода
- •Токсикози вагітних
- •Позаматкова вагітність
- •Гострі судинні розлади. Коматозні стани.
- •Непритомність
- •Гострі терапевтичні захворювання
- •Гіпертонічні кризи
- •Стенокардія
- •Інфаркт міокарду
- •Аритмії
- •Бронхіальна астма
- •Гострі хірургічні захворювання Діагностика і особливості перебігу гострої хірургічної патології
- •Основні гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини
- •Невідкладні стани у дітей
- •Гостра дихальна недостатність
- •Перша допомога при гострій дихальній недостатності у дітей
- •Фебрильні судоми
- •Особливості реанімації у дітей
- •Інфекційні захворювання
- •Правець
- •Синдром набутого імунного дефіциту
- •Психогенні захворювання Типи реагування на надзвичайну ситуацію
- •Психози
- •Порушення настрою
- •Маніакально-депресивний психоз
- •Епілепсія
- •Загальні принципи і методи поведінки з хворими на гострі психічні розлади
- •Неврологічні захворювання Біль в нижній частині спини
- •Головний біль
- •Короткий словник медичних термінів
- •Ситуаційні задачі
- •Література
Третій період пологів
Це послідовий період, який захоплює проміжок від моменту вигнання плода до народження посліду. Тривалість послідового періоду однаковий як у першородячих, так і у повторнородячих жінок і складає 20-40 хвилин.
Виникають послідові перейми, які призводять до поступового відділення плаценти від стінок матки. Послідовий період супроводжується фізіологічною крововтратою, яка складає близько 250 мл. Відділення плаценти від стінок матки може відбуватись від її центру, з утворенням ретроплацентарної гематоми, або від периферії. В першому випадку плацента з родових шляхів народжується дозовні плодовою частиною, а в другому – материнською. Необхідно пам’ятати, що в послідовому періоді роділля нетранспортабельна!
Ознаки відділення плаценти:
дно матки піднімається доверху і розміщується вище і вправо від пупка. При цьому нижній відділ матки над лобком утворює вип’ячування, яке обмежене від верхнього відділу заглибленням (матка за формою нагадує пісочний годинник);
затискач, накладений біля статевої щілини на пуповину плода відходить від зовнішніх статевих органів на відстань 8-10 і більше сантиметрів;
якщо ребром долоні натиснути на черевну стінку дещо вище лобка, то при плаценті яка відділилась, матка дещо піднімається доверху, а пуповина не втягується у піхву, ще більше виходячи назовні; .
роділлі пропонують потужитись – пуповина не втягується у піхву;
роділлі пропонують глибоко дихати – якщо при видиху пуповина не втягується у піхву, значить плацента відділилась.
Після повного відділення посліду його слід детально оглянути і підтвердити його цілісність. Потім визначають крововтрату роділлі під час пологів, оглядають зовнішні статеві органи, включаючи переддвір’я піхви, промежину, стінки піхви і шийку матки.
Оцінка стану новонародженої дитини
Останнім часом широкого визнання дістала оцінка стану новонародженої дитини за шкалою APGAR, запропонованою в 1953 році. APGAR рекомендує визначати стан дитини відразу після народження за п’ятьма найважливішими клінічними ознаками:
кількістю і ритмом серцевих скорочень;
характером дихання;
тонусом м’язів;
вираженістю рефлексів;
кольором шкіри.
Кожна з цих ознак оцінюється за трибальною системою.
0 балів означає, що ознаки, як такої, немає взагалі: асистолія, апное, атонія, немає рефлексу на подразнення шкіра бліда.
1 бал: брадикардія (менше як 100 ударів за хвилину), поодинокі дихальні рухи, низький тонус м’язів, знижена рефлекторна реакція, ціаноз шкіри кінцівок.
2 бали – стан дитини нормальний: тони серця ясні з частотою 100-140 ударів за хвилину, дихання глибоке, супроводжується голосним криком, рухи активні, рефлекторна збудливість добра, шкіра рожева.
Схема визначення стану новонародженої дитини за шкалою APGAR
Ознаки |
Оцінка в балах | ||
0 |
1 |
2 | |
Скорочення серця |
відсутні |
менше 100 уд/хв |
100-140 уд/хв |
Дихання |
відсутнє |
поодинокі дихальні рухи |
глибоке, крик |
Колір шкіри |
бліда або різко ціанотична |
рожева, кінцівки синюшні |
рожева |
Тонус м’язів |
відсутній |
знижений |
активні рухи |
Рефлекторна збудливість |
відсутня реакція |
гримаса на обличчі |
рухи, голосний крик |
Стан новонародженої дитини за цією шкалою визначається в першу хвилину після народження. У здорових дітей сума балів за шкалою APGAR становить 8-10 балів. В випадку пригнічення життєвих функцій та в ослаблених новонароджених загальна сума становить 5-7 балів. У новонароджених з вираженим пригніченням функцій сума становить 1-4 бали. Загальна оцінка 0 балів за шкалою APGAR означає клінічну смерть.
Сумарну оцінку за шкалою APGAR доцільно проводити через 5 хвилин, порівнюючи отриманий результат з даними першої хвилини життя. Прогноз для дитини менш сприятливий, якщо оцінка за шкалою APGAR знижується. У більшості новонароджених стан через хвилину після народження оцінюється в 7-8 балів, а через 5 хвилин – 8-10 балів, що є прогностично сприятливим.