- •Підготував доцент кафедри емд та мк Копчук с. І.
- •1. Реалізація сучасної системи лікувально-евакуаційного забезпечення населення у районах катастроф
- •2. Поняття про етап медичної евакуації.
- •3. Види та обсяг медичної допомоги.
- •3.1. Поняття про вид та обсяг медичної допомоги.
- •3.2. Коротка характеристика догоспітальних видів медичної допомоги
- •3.2.1. Перша медична та долікарська допомога
- •3.2.2. Перша лікарська допомога
- •3.2.3. Особливості надання догоспітальних видів медичної допомоги дітям
- •3.3. Коротка характеристика госпітальних видів медичної допомоги
- •3.3.1. Кваліфікована медична допомога
- •3.3.2. Спеціалізована медична допомога
- •4. Медичне сортування уражених
- •5. Евакуація уражених
- •6. Особливості організації лез при різних видах нс
- •6.1. Особливості роботи працівників шмд в умовах нс
- •6.2. Особливості організації лез при стихійних лихах.
- •6.2.1. Особливості організації лез при повенях
- •6.2.2. Особливості організації лез при землетрусах
- •6.2.3. Особливості організації лез при пожежах
- •6.3.1.2. Організація емд під час дорожньо-транспортних катастроф
- •6.3.1.3. Організація емд під час катастроф на річковому і морському транспорті.
- •6.3.1.4. Організація емд під час катастроф на залізниці.
- •6.3.2. Особливості організації лез при найбільш поширених промислових аваріях та катастрофах
- •6.3.2.1. Організація емд під час аварій у вугільних шахтах
- •6.3.2.2. Організація медичної допомоги потерпілим в осередку хімічного ураження сдор
- •6.3.2.3. Організація медичної допомоги потерпілим в осередку радіаційного ураження
6.3.1.4. Організація емд під час катастроф на залізниці.
Ліквідація наслідків катастроф на залізничному транспорті значною мірою визначається оперативною інформацієюдиспетчерської служби про те, що сталося і де, а також ступенем готовності рухомих формувань ЕМД і тарнспортних засобів евакуації потерпілих до роботи на місці події.
Організація ЕМД потерпілим під час катастроф на залізниці принципово не відрізняється від такої у разі авіакатастрофи чи ДТП. Проте у випадку значних катастроф, особливо в місцях, віддалених від населених пунктів, необхідно:
максимально достовірно з’ясувати розміри катастрофи,
її точні координати,
інформувати поблизу розташовані лікувальні установи та підрозділи санавіації,
негайно направити до району катастрофи БШМД,
спрямувати в район катастрофи оперативну лікарську бригаду, яка на місці події організує роботу лікарських БШМД і евакуацію потерпілих до польових стаціонарних установ.
До прибуття оперативної лікарської бригади керівництво БШМД на місці аварії покладається на лікаря першої прибулої бригади. Як і під час інших катастроф, на місці залізничної катастрофи:
створюються пункти збору потерпілих;
проводяться їх медичне сортування та реєстрація;
надається ЕМД;
організовується евакуація.
Під час надходження потерпілих до лікарні завдання ЕМД і лікування мають узгоджуватися з планом роботи даної лікувальонї установи за НС.
6.3.2. Особливості організації лез при найбільш поширених промислових аваріях та катастрофах
6.3.2.1. Організація емд під час аварій у вугільних шахтах
Вибух у шахті метану і вугільного пилу протягом надзвичайно короткого відрізку часу спричиняє великі руйнації, отруює атмлсферу й уражає гірників, розповсюджуючись на великі відстані. Такі вибухи супроводжуються:
потужною ударною хвилею;
масштабними обвалами породи;
виникненням полум’я високої (до 1500-2000 º С) температури;
утовренням виоких концентрацій отруйних газів.
Організація медичної допомоги потерпілим під час НС у шахтах має свої особливості. Перша медична допомога часто надається запізно через неможливість її провести в порядку само- і взаємодопомоги. Гірники, які перебувають поза зоною вибуху не в стані надати допомогу або винести потерпілих на свіже повітря, тому що проникнути в район неможливо через наявність в атмосфері небезпечних конценнтрацій отруйних речовин. Практично допомога потерпілим розпочинається тільки з моменту прибуття підрозділів, які оснащені ізолюючими киснево-дихальними апаратами.
Надання допомоги відбувається в 4 етапи:
у районі вибуху з евакуацією на підземну медичну базу;
на підземній медичній базі з евакуацією на поверхню;
при евакуації потерпілих дор лікувальних установ;
лікування в стаціонарі.
1 етап. Виявивши потерпілого, рятувальники повинні негайно розпочати оксигенотерапію за допомогою ізолюючої киснево-дихальної апаратури. Медичний працівник, діагностувавши ураження, надає потерпілому необхідну медичну допомогу. Всі заходи проводяться якомога швидше і в подальшому потерпілого виносять на підземну медичну базу. При цьому продовжується оксигенотерапія.
2 етап. Підземна медична база організовується обов’язково в такому місці, де є належна ветиляція, або на підземному медичному пункті, якщо такий розташований поблизу району вибуху. На підземній медичній базі проводять огляд потерпілих, надання медичної допомоги, сортування, з обов’язковим визначенням черговості евакуації. Потерпілих розподіляють на 4 групи.
Легко потерпілі — термічні опіки до 10% поверхні тіла, забиття, легкий ступінь ураження СО.
Потерпілі помірної важкості — термічні опіки до 20% поверхні тіла, поодинокі закриті переломи кісток кінцівок, отруєння СО середнього ступеня, шок І ступеня.
Важко потерпілі — термічні опіки до 40 % поверхні тіла, переломи ребер, кісток кінцівок, таза, отруєння СО помірного і тяжкого ступеня, шок І-ІІ ступеня.
Вкрай важко потерпілі — термічні опіки понад 40% поверхні тіла, внуирішньопорожнинні крововиливи, шок ІІІ-ІV ступеня, термінальні стани.
3 етап. Після проведення необхідних лікувальних заходів легко потерпілих піднімають із шахти в супроводі фельдшера (один фельдшер може супроводжувати 2-3 потерпілих)
Далі евакуюють потерпілих помірного ступеня важкості, для надання ЕМЕ яким потрібно більше часу. Кожного такого потерпілого супроводжує досвідчений фелдьдшер або лікар.
Важкі і вкрай важкі потерпілі затримуютьтся на підземній медичній базі на період, необхідний для проведення реанімаційних і протишокових заходів. Їх евакуюють до стаціонару з першою нагодою у супроводі лікаря.
4 етап. Під час надходження потерпілих до лікарні завдання ЕМД і лікування мають узгоджуватися з планом роботи даної лікувальонї установи за НС.