Лента за лентою

C G

Вже вечір вечоріє, повстанське серце б'є,

G C

А лента набої поспішно подає.

Приспів (x2):

C F

Ах, лента за лентою - набої подавай,

G C

Вкраїнський повстанче, в бою не відступай!

А ворог атакує і преться щосил,

Юнак-кулеметник їх вправно косив.

Приспів.

Як сонце сходило, втомлений юнак,

Упав він ранений, упав він навзнак.

Приспів.

До нього санітарка поспішно іде,

В обличчя вдивляєсь, його пізнає.

Приспів.

Він в неї вдивляєсь, пече в грудях рана,

Біля кулемета дівчина молода.

Приспів.

А ворог атакує, в останній момент -

Наново заграв вже затихлий кулемет.

Там, під Львівським замком

Em Am F H Em

Там, під Львівським замком старий дуб стояв.

Em Am D G H

Там, під Львівським замком старий дуб стояв, |

Em Am F H Em |

А під тим дубочком партизан лежав. |

Він лежить, не дише, він неначе спить.

Золоті кучері вітер шелестить.

Над ним стара мати стомлена стоїть

І до свого сина тихо говорить:

"Сину ж ти мій, сину, дитино моя,

Були б тя не вбили, якби не війна.

Було вас у батька п'ятеро синів;

Ти був наймолодший, сину наш, Андрій.

Як ти був маленький, батько воював -

Він за Україну голову поклав!"

Hе плач, стара мати – син героєм став!

Він за Україну голову поклав.

Отаман

C

Десь далеко на світі,

F

Там, де місяць тільки світить,

C G

Жив великий отаман,

C

Він земельку мав свою

F

І весь час був собою,

C G7 C

Жив на світі такий отаман.

Приспів:

F

Я б хотів, я б хотів,

C

Жити, як той отаман,

G C

І дівчину-українку мати там,

C

Жив би я десь у степу,

F

Де клекочуть лелеки,

C G C

Де весело мої діти будуть жить.

Отамана діти жили

Там, де ся родили,

Ніхто їм того не боронив,

Вони все могли робити,

По-своєму говорити,

Так як батько колись їх навчив.

Приспів.

Ми відродим Україну —

Нашу Батьківщину.

Вже наш прапор знов замайорів.

Ми будемо довго жити,

По своєму говорити,

Так, як батько колись нас навчив.

Комарик

Am F C A

Ой, що ж то за шум учинився,

Dm Am E7 Am

Що Комарик до повстанців зголосився! (2)

Зголосився Комар до повстанців,

Щоб кусати москалів-голодранців. (2)

Щоб кусати москалів, ще й німоту,

Щоб прогнать з України ту голоту. (2)

Примістився Комар на дубочку,

Закріпив скоростріл на листочку. (2)

Та зірвалася на раз шура-буря,

Вона того Комарика з дуба здула. (2)

І упав наш Комар на помості,

Поламав москалям ребра й кості. (2)

Поховали москалів не по-людськи,

Видно руки, видно ноги, видно пупці. (2)

Поховали москаля, як собаку,

Видно руки, видно ноги, видно вухо. (2)

Поховали москаля край дороги,

Видно руки, видно ноги, видно роги. (2)

Поховали москаля у куфайці,

Видно руки, видно ноги, видно пальці я піду в далекі гори

Em Am H7 Em

Я піду в далекі гори, на широкі полонини

C Am H7

І попрошу вітру зворів, аби він не спав до днини.

Em Am H7 Em

Щоб летів на вільних крилах на кичери і діброви

C Am H7

І дізнавсь, де моя мила - карі очі, чорні брови.

Приспів:

Am Em Em7

Мила моя, люба моя, світе ясен цвіт.

Am Em

Я несу в очах для тебе весь блакитний світ.

C H7 C H7

Я несу любов-зажуру, мрію молоду,

C H7 Am H7

І сади цвітуть для мене, як до тебе йду.

А як вітер з полонини полетіти не захоче,

Все одно знайду дівчину - чорні брови, карі очі.

Перейду я бистрі ріки, і бескиди, і діброви

І шляхи мені покажуть карі очі, чорні брови.

Приспів.