4. Рейтингова система балів, що присвоюються студентам

4.1. Поточний контроль здійснюється на основі щоденного контролю теоретичних знань, практичних навичок і вмінь.

4.2. Підсумковий контроль здійснюється після вивчення кожного модуля на основі контролю теоретичних знань, практичних навичок і вмінь.

Форми поточного та підсумкового контролів:

• теоретичних знань – система запитань, тестові завдання з множинним вибором відповіді, розв'язання типових і ситуаційних задач;

• практичних навичок і вмінь – індивідуальний контроль практичних дій.

Нарахування балів за поточну навчальну діяльність:

Номер модуля кількість навчальних годин/кількість кредитів	Кількість змістових модулів, їх номери.	Кількість практичних занять.	Бали, які нараховуються студентам.					Мінімальна кількість балів.
			За оцінки на заняттях.				При виконан ні індивіду ального.
			„5”	„4”	„3”	„2”
Модуль1. 105 /3,5	2(№№1-2)	24	5	4	3	0	-	72
Модуль2. 90 /3,0	2(№№3-4)	17	7	5	3	0	1	51
Модуль 3. 90 /3,0	2(№№5-6)	20	5	4	3	0	20	60

Студент допускаєтьсядо модульного підсумкового контролю за умови відвідування всіх лекційних і практичних занять із виконанням навчальної програми, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше балів, ніж мінімальний показник ( кількість балів, що відповідає оцінці «3», помножену на кількість тем у модулі: в модулі 1 – 3 х 24 = 72 бала; у модулі 2 – 3 х 17 = 51 бал; у модулі 3 – 3 х 20 = 60 балів).

Оцінка з навчальної дисципліни виставляється як середня з оцінок за модулі, на які структурована навчальна дисципліна.

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок поточного контролю та підсумкової оцінки, яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань, практичних навичок і вмінь відповідно до переліків, визначених програмою навчальної дисципліни.

Максимальна кількість балів при вивченні кожного модуля – 200, у тому числі:

- за поточну навчальну діяльність та індивідуальну роботу – 120 балів (із них за індивідуальну роботу в модулі 1 - 0 балів; у модулі 2 - 1 бал; у модулі 3 - 20 балів; усього балів);

- за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів.

5. Перелік контрольних питань з дисципліни модуль 1. Основи цитології та загальної ембоіології Змістовий модуль 1. «Цитологія. Основи загальної та порівняльної ембріології»

1. Гістологія, цитологія та ембріологія як самостійна наука. Ысторыя розвитку науки.

2. Значення робіт Р. Гука, А. Левенгука, Я. Пуркіньє., Р. Броуна, М. Шлейдена, Т.Шванна для створення клітинної теорії.

3. Розвиток гістології, цитології та ембріології в Україні. Організація самостійних кафедр (П. І. Перемежко, Н. Л. Хржонщевський). Значення досліджень М. К. Кульчицького, В. Я. Рубашкіна, В. В. Альошина, М. І. Зазибіна, М. Ф. Кащенка, Б. І. Хватова.

4. Сучасний етап розвитку гістології, цитології та ембріології. Зв'язок гістології з іншими науками медико-біологічного профілю.

5. Основні принципи виготовлення препаратів для світлової та електронної мікроскопії.

6. Забарвлення та контрастування препаратів. Поняття про гістологічні барвники.

7. Техніка мікроскопії у світлових мікроскопах. Спеціальні методи світлової мікроскопії - фазовоконтрастна, темнопольова, люмінесцентна.

8. Трансмісійна та скануюча електронна мікроскопія.

9. Поняття про гістохімію, радіоаутографію, імуноцитохімію.

10. Вітальні методи дослідження.

Кількісні методи дослідження - морфометрія, денситометрія, цитофотометрія, спектрофлуорометрія.

11. Цитологія. Визначення, завдання, значення для біології та медицини.

12. Загальний план будови еукаріотичної клітини. Похідні клітин як компоненти тканин багатоклітинних організмів.

13. Мембрана, надмембранний і підмембранний компоненти цитолеми, їх структурно- хімічна та функціональна характеристика.

14. Трансмембранний транспорт речовин. Рецепторні функції цитолеми.

15. Міжклітинні контакти, їх різновиди, будова та функції, міжклітинна взаємодія.

16. Гіалоплазма - визначення, цитозоль і цитоматрикс, фізико-хімічні властивості, хімічний склад, значення для клітинного метаболізму.

17. Органели - визначення, класифікація. Органели загального та спеціального призначення.

18. Мембранні органели: зерниста та незерниста ендоплазматична сітка – будова, функціональне значення.

19. Мембранні органели: пластинчастий комплекс Гольджі – будова, функціональне значення.

20. Мембранні органели: лізосоми, пероксисоми – будова, функціональне значення.

21. Мембранні органели: мітохондрії – будова, функціональне значення.

22. Немембранні органели: рибосоми, центросома, мікротрубочки, мікрофіламенти та проміжні філаменти

23. Синтетичні процеси в клітині. Взаємодія структурних компонентів клітини при синтезі білків та небілкових речовин.

24. Включення - визначення, класифікація, значення.

25. Значення ядра в життєдіяльності еукаріотичної клітини, зберіганні та передачі генетичної інформації.

26. Форма, розміри, кількість ядер і ядерно-цитоплазматичне співвідношення у різних типах клітин. Основні компоненти ядра.

27. Ядерна оболонка. Її будова та функції.

28. Хроматин. Будова та хімічний склад. Різновиди хроматину у інтерфазній клітині.

29. Будова та функція хромосом під час поділу клітин. Каріотип, плоїдність.

30. Ядерце як похідне хромосоми. Ядерцеві організатори. Будова ядерця та його роль в утворенні рибосом.

31. Каріоплазма, фізико-хімічні властивості, хімічний склад, значення в життєдіяльності

ядра.

32. Життєвий та клітинний цикли, їх характеристика. Типи клітин, що виходять з клітинного циклу.

33. Мітоз. Біологічне значення. Фази мітозу. Ендомітоз. Поліплоїдія.

34. Ріст, диференціація клітини Реакції клітин на пошкоджувальну дію. Адаптація

клітин, її значення для збереження життя клітин у змінених умовах існування.

35. Старіння та смерть клітини. Апоптоз і його біологічне та медичне значення.

36. Предмет і завдання порівняльної ембріології. Закон Мюллера-Геккеля. Періодизація розвитку тварин.

37. Прогенез. Будова статевих клітин. Класифікація яйцеклітин.

38. Запліднення. Основні стадії розвитку зародка.

39. Дроблення – характеристики, види, залежність від типу яйцеклітини, види бластул.

40. Гаструляція – характеристики, способи.

41. Диференціювання зародкових листків, гісто- та органогенез.

42. Поняття про біологічні процеси, що лежать в основі розвитку зародка: індукція, детермінація, поділ, міграція клітин, ріст, диференціювання, взаємодія клітин, руйнування.

43. Провізорні органи хребетних, їх роль та будова.