- •7.Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці підприємства
- •8.Обов’язки начальника цеху, дільниці з питань охорони прац
- •9.Місце в суопп комісії з охорони праці підприємства
- •10.Методологічна основа забезпечення сприятливих умов праці на підприємстві галузі.
- •11.Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища.
- •12.Засоби колективного та індивідуального захисту працюючих від дії ншвф
- •13Фактори, що можуть спричинити професійні захворювання у галузі.
- •14.Заходи та засоби поліпшення стану виробничого середовища за фактором «склад повітря виробничої зони»
- •15.Засоби та заходи поліпшення стану виробничого середовища за фактором «мікроклімат» в умовах галузі
- •16.Показники стану виробничого середовища, за якими, нормуються оптимальні умови праці на підприємстві галузі
- •17.Основні джерела шуму і вібрації на підприємстві
- •18.Заходи і засоби захисту працюючих від шуму і вібрації в умовах галузі
- •19Види навчання з охорони праці
- •20.Зміст інструкції з охорони праці та вимоги до її тексту
- •21.Класифікація приміщень галузі з небезпеки ураження електричним струмом
- •22.Основні заходи щодо попередження електротравматизму
- •23.Порядок розробки безпечних умов праці в цеху, дільниці підприємства галузі. (Порядок розробки інструкцій з техніки безпеки для характерних видів професійної діяльності в умовах галузі.)
- •24.Технічні заходи забезпечення безпеки праці
- •25.Технологічні заходи забезпечення безпеки праці
- •26.Проектні заходи створення безпечних умов праці
- •27.Актуальність питань пожежної безпеки у галузі
- •28.Причини пожеж на галузевих об’єктах – реальні і імовірні
- •29.Категорії пожежовибухонебезпечності галузевих об’єктів (їх приміщень)
- •30.Заходи і засоби попередження пожеж на галузевих об’єктах
- •31.Заходи і засоби системи протипожежного захисту у галузевих об’єктах
- •32.Порядок виконання робіт з підвищеної небезпеки на підприємствах галузі
- •33.Обов’язки власника по забезпеченню функціонування суопп
- •34.Мета та загальний порядок проведення атестації робочих місць на галузевих підприємствах
- •35.Актуальність питань пожежної безпеки у галузі
- •36.Категорії приміщень в галузі з небезпеки ураження електричним струмом
36.Категорії приміщень в галузі з небезпеки ураження електричним струмом
За ступенем небезпеки ураження електричним струмом усі приміщення поділяються на три категорії: приміщення без підвищеної небезпеки; приміщення з підвищеною небезпекою; особливо небезпечні приміщення.
Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються наявністю в них однієї з наступних умов, що створюють підвищену небезпеку: високої відносної вологості повітря (перевищує 75 % протягом тривалого часу); високої температури (перевищує 35 °С протягом тривалого часу); струмопровідного пилу; струмопровідної підлоги (металевої, земляної, залізобетонної, цегляної та ін.); можливості одночасного доторкання до металевих елементів технологічного устаткування чи металоконструкцій будівлі, що з'єднані зі землею та металевих частин електроустаткування, які можуть опинитись під напругою.
Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю однієї з умов, що створюють особливу небезпеку: дуже високої відносної вологості повітря (близько 100%), хімічно активного середовища; або одночасною наявністю двох чи більше умов, що створюють підвищену небезпеку.
Приміщення без підвищеної небезпеки характеризуються відсутністю умов, що створюють особливу або підвищену небезпеку.
Умови поза приміщеннями прирівнюються до особливо небезпечних.
Оскільки наявність небезпечних умов впливає на наслідки випадкового доторкання до струмовідних частин електроустаткування, то для ручних переносних світильників, місцевого освітлення виробничого устаткування та електрифікованого ручного інструменту в приміщеннях з підвищеною небезпекою допускається напруга живлення не вище 42 В, а в особливо небезпечних приміщеннях і поза приміщеннями - не вище 12 В.