5. Фіскальна політика та державний бюджет. Проблеми здійснення фіскальної політики

Залежно від фази економічного циклу, тобто від стану економіки, фіскальна Політика може бути стимулюючою або стримуючою. Під час спаду, депресії, безробіття застосовується стимулююча фіскальна політика, яка використовує такі інструменти: 1) збільшення державних витрат; 2) зменшення податків; 3) використання як першого, так і другого. Стимулююча фіскальна політика створює бюджетний дефіцит, або збільшує його.

Якщо в економіці має місце інфляція, обумовлена надлишковим попитом, то застосовується стримуюча фіскальна політика, яка,використовує такі інструменти: 1) скорочення державних витрат; 2) підвищення податки»; 3) використання як першого так і другого.

Стримуюча фіскальна політика створює бюджетний надлишок, або скорочення бюджетного дефіциту.

Таким чином, фіскальна політика є, з одного боку, ефективним інструментом стабілізації економіки, усунення безробіття та стримання інфляції, а з іншого - вона може викликати бюджетний дефіцит, державну заборгованість та інфляцію.

В сучасних умовах головним для фіскальної політики є не збалансування бюджету, а стабілізуючий вплив на економіку, застосування державних заходів, щоб своєчасно запобігати виникненню негативних явищ, пов'язаних з циклічними коливаннями.

Але потрібно пам'ятати, якщо державний борг досягає великих розмірів, це породжує два негативних ефекти.

По-перше, перетворює витрати, пов'язані з. обслуговуванням державного боргу, тобто з оплатою процентів по заборгованості, в одну із головних статей витратної частини бюджету.

По-друге, виникає недовіра до платоспроможності держави, що породжує труднощі в отриманні кредитів та фінансової допомоги.

Проведення ефективної фіскальної політики пов'язане з низкою проблем:

1. Проблема, часу:

а) складність своєчасного визначення початку кризи чи зростанню

б) адміністративні затримки, тобто час необхідний для проходження заходів фіскальної політики через законодавчі органи. За цей час економічна ситуація може змінитися;

в) функціональне запізнення - між прийняттям фіскальних заходів законодавчими органами і часом, коли ці заходи почнуть виливати на економічну ситуацію.

2. Політичні проблеми:

а) економічна стабільність не є єдиною метою влади, вона повинна вирішувати й інші проблеми (наприклад, виробництво суспільних товарів);

б) стимулюючі заходи, є дуже популярними у виборці, тому представники влади в здійсненні фіскальної політики, напередодні виборів

керуються не інтересами економіки, а бажанням бути переобраними на наступний термін.

3. Ефект витискання: сутність його в тому, що стимулююча фіскальна політика веде до підвищення процентних ставок і відповідно до скорочення інвестиційних витрат, і в кінцевому підсумку - до скорочення виробництва.

4. Інфляція: коли економіка наближається до стану повної зайнятості, частина впливу стимулюючої фіскальної політики проявляється в зростанні інфляції а не в зростанні реального виробництва і зайнятості.

5. Фіскальна політика може бути неефективною, або невідповідною внаслідок непередбачених подій у світовій економіці, перш за все, так названих міжнародних шоків сукупного попиту, які можуть скоротити вітчизняний ВВП і знецінити заходи фіскальної політики. Крім того, фіскальна політика може прискорити появу змін валютного курсу, що послабить її ефект.