Практична робота № 2.3.2 Тема: Використання консолі. Команда sudo

Мета: Навчитись використовувати консоль. Отримати навички роботи з командою sudo

Короткі теоретичні відомості:

Ubuntu — операційна система для робочих станцій, лептопів і серверів, є найпопулярнішим у світі дистрибутивом Linux. Серед основних цілей Ubuntu — надання сучасного і водночас стабільного програмного забезпечення для пересічного користувача із сильним акцентом на простоту встановлення і користування.

Хід роботи:

1. Запускаємо термінал. Applications (Додатка) - Стандартні - Термінал Всі, можна запускати команди на виконання. Наприклад:ps aux | grep -v grep | grep -i terminal

2. Після того, як команда написана - натисніть уведення щоб неї виконати.

3. У терміналі ви бачите "запрошення командного рядка" і миготливий курсор слідом за ним, що запрошує ввести команду.z@x-laptop:~$

4. Першим іде ім'я користувача, що буде запускати дану команду. Через символ @ від нього йде ім'я машини, що ви вводили при установці. Далі через двокрапку вказується поточна директорія, у якій ви перебуваєте й після її символ $ або # (другий варіант у випадку, якщо ви працюєте від імені суперкористувача, що буде розглянуто далі).

5. В Linux-системах, звичайно, особисті файли зберігаються в домашній директорії користувача. Домашня директорія користувача це така директорія, у якій користувач є хазяїном і може робити там всі що завгодно. Шлях до цієї директорії наступний: /home/логин/

6. Всі інші директорії потрібні для інших цілей. Наприклад, /bin/ містить виконують файлы, що, /root/ є домашньою директорією суперкористувача, /boot/ потрібний для завантажника й т.д.

7. Тому щораз коли ви запускаєте консоль, ви попадаєте в домашню директорію.

8. Мало того, ви не будете мати доступ на запис до інших директорій, якщо тільки не будете діяти від імені суперкористувача.

9. Отже, символ ~ служить для позначення домашньої директорії.

10. Увага! Всі команди - регистрозависимые. Це значить що pwd й PWD це дві різні команди.

11. Команда pwd показує, у якій директорії ви перебуваєте в цей момент

12. pwd

13. Команда ls показує вміст директорії.

14. Залежно від того, у якій директорії викликається та або інша команда, результат, звичайно ж, буде різний. Тому необхідно навчитися змінювати поточну директорію.

15. Давайте спробуємо перемінити поточну директорію на директорію Examples. Увага! Імена файлів і директорій в Linux-системах регистрозависимые! Т.е. це означає що Examples й examples - це дві різні директорії.

16. Команда для зміни директорії - cd. Уведіть наступну команду: cd /usr/share/ex

17. І натисніть Tab. Ім'я директорії Examples повинне автоматично дописатися саме.cd /usr/share/example-content

18. Кілька команд починаються з "ls" і ви їх усе бачите. Таким чином, якщо ви забули якусь команду, те можна легко неї згадати, якщо ви хоча б приблизно знаєте з яких символів вона починається.

19. Повернемося до переходу в іншу директорію. Виконуємо команду "cd Examples" і переходимо в директорію Examples.

20. Перевіримо отримані навички вивчених команд: упевнимося що ми перебуваємо в директорії Examples і подивимося які файли в ній перебувають.

21. Тепер нам потрібно повернутися назад у домашню директорію. Є кілька шляхів. Перший, ми можемо вказати прямий шлях до неї, наприклад: cd /home/z

22. Обертаю вашу увагу на те, що home/z й /home/z це зовсім різні речі! Якщо найпершим символом іде символ /, то це значить що шлях починається з кореневої директорії /. Якщо ж цього символу немає, то це значить що шлях починається з поточної директорії.

23. Отже, продовжимо. Інший спосіб. Як уже відомо, символ ~ є заміною шляху до домашньої директорії. Застосуємо це на практиці.

24. cd ~

25. Але деякі команди вимагають прав суперкористувача.Користувач має повноцінний доступ тільки до своєї домашньої директорії. Але це не означає що ви не можете видалити що-небудь із директорії /bin/ або додати туди що-небудь нове. Можна, за допомогою суперкористувача.

26. Суперкористувач, це користувач, що має необмежені права. Його логин root. Його домашня директорія /root/, така ж як у вас /home/login.

27. Крім доступу до директорій і файлів ви також "обмежені" доступом до запуску певних програм. Для чого це потрібно? Ці програми можуть впливати на діяльність системи й ви повинні знати, що ви робите. Щоб обмежити вас від виконання якої-небудь "небезпечної" програми випадково, використається це обмеження. Також воно потрібно, якщо на комп'ютері працює кілька користувачів й є адміністратор. Він повинен виконувати конфігурацію системи, а користувачі можуть виконувати звичайну роботу.

28. Давайте спробуємо створити файл у директорії, куди користувач не має доступу. Команда touch створює порожній файл, або обновляє час створення існуючого файлу. Спробуємо створити файл /var/test.

29. touch /var/test

30. Ключове вираження тут "Відмовлено в доступі". Якщо ви бачите таке повідомлення або схоже - це означає що вам потрібно запустити команду від імені суперкористувача й ви знаєте що ви робите.

31. Щоб запустити команду від імені суперкористувача використайте наступний синтаксис.

32. sudo команда

33. Ключове слово sudo і наступна за ним команда означає запуск цієї команди від імені суперкористувача.

34. sudo touch /var/test

35. Ви побачите запит на уведення пароля.

36. Уводите той пароль, що ви використаєте при логине й натискайте уведення.

37. Щоб не засмічувати файлову систему, видалите файл наступною командою.

38. sudo rm /var/test

39. Зверніть увагу на те, що пароль у вас не був запитаний. Це відбувається тому, що створилася тимчасова sudo-сесія й найближчі n хвилин вам не прийде заново вводити пароль

40. У прикладах вище ви самі вручну запускаєте команди, які вимагають суперкористувача. Але є, наприклад, деякі графічні додатки, які вимагають прав суперкористувача.

41. Якщо відкрити пункт меню "System - Адміністрування - Вікно входу в систему"...то ви побачите запит для уведення пароля суперкористувача. Як уже було сказано вище, необхідно ввести пароль свого користувача.

42. У чому різниця між sudo й gksu? Для чого потрібна ця різниця? Роблять вони одне й теж, різниця в тім, що sudo запитує пароль у консолі, а gksu - показує уведення пароля в діалозі. Т.е. якщо вам потрібно виконати команду в консолі - використайте sudo, а якщо ви запускаєте графічний додаток - використайте gksu.

Індивідуальне завдання:

При заданні назві файлу та директорії слід використати своє прізвище.

Контрольні запитання:

1. Що таке Linux?

2. Які команди для консолі існують??

3. Способи визову консолі?

4. Відмінності Linux від Windows?

5. Переваги Linux.

Зміст звіту:

1. Тема роботи.

2. Мета роботи.

3. Основні етапи виконання індивідуального завдання.

4. Контрольні питання.

5. Висновки.