Питання 2

Заходи по забезпеченню безпеки у правознавчий діяльності та роботі психолога.

Для виключення та мінімізації негативного впливу небезпечних та шкідливих факторів виробничих процесів передбачено:

А) Заходи попередження ураження електричним струмом.

Обладнання, що використовується в офісних приміщеннях є споживачем електроенергії, що живиться від змінного струму 220В від мережі з заземленою нейтраллю, та відноситься до електроустановок до 1000В закритого виконання. За способом захисту людини від ураження електричним струмом відповідає згідно з ГОСТ 12.2.007.0-75* (2001) «ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности» І (стаціонарні комп’ютери,) та ІІ (освітлювальні прилади, кондиціонери, опалювальні пристрої, ноутбуки, сканери) класу захисту.

Заходи поділяються на:

• Організаційні заходи

Експлуатація електроустановок і електроустаткування проводиться відповідно до ДНАОП 1.1.10-1.01-97 «Правила безпечної експлуатації електроустановок» та ДНАОП 0.00-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».

Відповідальність за організацію безпечної експлуатації електроустановок покладається на власника.

Власник повинен:

- призначити відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію електроустановок

- створити і укомплектувати відповідно до потреб електротехнічну службу;

- розробити і затвердити посадові інструкції працівників електротехнічної служби та інструкції з безпечного виконання робіт в електроустановках з урахуванням їх особливостей;

- створити на підприємстві такі умови, щоб працівники, на яких покладено обов'язки з обслуговування електроустановок, відповідно до чинних вимог, своєчасно здійснювали їх огляд

- забезпечити проведення інструктажів з електробезпеки з усіма працівниками підприємства.

• Конструктивні заходи забезпечують від випадкового дотику до струмопровідних частин за допомогою їх ізоляції та захисних оболонок.

У приладах ІІ класу захисту використовується подвійна ізоляція - електрична ізоляція, що складається з робочої і додаткової ізоляції.

Робоча ізоляція - ізоляція струмоведучих частин електроустановки, що забезпечує її нормальну роботу і захист від ураження електричним струмом.

Додаткова ізоляція - ізоляція, передбачена додатково до робочої ізоляції для захисту від ураження електричним струмом в разі ушкодження робочої ізоляції.

• Схемно-конструктивні заходи призначені для забезпечення захисту від ураження електричним струмом при дотику до металевих оболонок, які можуть опинитися під напругою в результаті аварій.

Згідно з ГОСТ 12.1.030-81 (2001) «ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление» у офісних приміщеннях влаштовується занулення.

Занулення – це зумисне з’єднання металевих частин електроустановки, які зазвичай не перебувають під напругою з нульовим захисним провідником.

Це є основний засіб захисту людей від ураження струмом в установках напругою до 1000В.

Б) Для мінімізації негативного впливу специфіки роботи на опорно-руховий апарат передбачено: оснащення офісних приміщень повинно бути виконано раціонально з точки зору ергономіки. Зручне та раціональне розташування робочих місць визначається відстань між ними. Згідно з вимогами, щодо виробничих приміщень площа одного робочого місця ≥ 6 м², а об’єм ≥ 20 м³.

Конструкція робочого столу має відповідати сучасним вимогам ергономіки і забезпечувати оптимальне розміщення на робочій поверхні використовуваного обладнання (дисплея, клавіатури, принтера) і документів.

Висота робочої поверхні робочого столу з ВДТ має регулюватися в межах 680...800 мм, а ширина і глибина - забезпечувати можливість виконання операцій у зоні досяжності моторного поля (рекомендовані розміри: 600...1400 мм, глибина - 800...1000 мм).

Робочий стіл повинен мати простір для ніг заввишки не менше ніж 600 мм, завширшки не менше ніж 500 мм, завглибшки (на рівні колін) не менше ніж 450 мм, на рівні простягнутої ноги - ніж 650 мм.

Робочий стілець має бути підйомно-поворотним, регульованим за висотою, з кутом і нахилу сидіння та спинки і за відстанню від спинки до переднього краю сидіння поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - заокругленим. Регулювання за кожним із параметрів має здійснюватися незалежно, легко і надійно фіксуватися. Шаг регулювання елементів стільця має становити: для лінійних розмірів - 15...20 мм, для кутових - 2...5 град. Зусилля регулювання має не перевищувати 20 Н.

Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400...500 мм, а ширина і глибина становити не менше ніж 400 мм. Кут нахилу сидіння - до 15 град. вперед і до 5 град. назад.

Висота спинки стільця має становити (300 ± 20) мм, ширина - не менше ніж 380 мм, радіус кривизни горизонтальної площини - 400 мм. Кут нахилу спинки має регулюватися в межах 1...30 град. від вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння має регулюватися в межах 260...400 мм.

Для зниження статичного напруження м'язів верхніх кінцівок слід використовувати стаціонарні або змінні підлокітники завдовжки не менше ніж 250 мм, завширшки 50...70 мм, що регулюються за висотою над сидінням у межах 230...260 мм і відстанню між підлокітниками в межах 350...500 мм.

Поверхня сидіння і спинки стільця має бути напівм'якою з нековзним, повітронепроникним покриттям, що легко чиститься і не електризується.

Робоче місце має бути обладнане підставкою для ніг завширшки не менше ніж 300 мм, завглибшки не менше ніж 400 мм, що регулюється за висотою в межах до 150 мм і за кутом нахилу опорної поверхні підставки до 20 град. Підставка повинна мати рифлену поверхню і бортик по передньому краю заввишки 10 мм.

Для запобігання кістково-м’язових порушень у зв’язку з тривалим статичним напруженням м'язів спини, шиї, рук і ніг необхідно виконувати фізичні вправи 2-3 рази протягом робочого часу по 5-10 хвилин. Передбачено використання регульованого за висотою стільця з підлокітниками та спинкою.

В) Заходи щодо виключення випадків механічного травмування при виконанні службових обов’язків передбачено раціонально розташування офісного приладдя, виконання інструкцій з охорони праці, що стосується находження на території певної установи під час виконання службових обов’язків.

Фахівець, який в своїй професіональній діяльності використовує вогнепальну зброю повинен забезпечити відповідне зберігання зброї і постійне підтримування її в справному стані. Під час виконання службових обов'язків зброю необхідно носити в кобурі на ремені, який має бути надійно застебнутий. Забороняється залишати зброю без нагляду, де б це не було, а також передавати її іншим особам; користуватися без необхідності чужою зброєю та зброєю, навички поводження з якою відсутні.

Г) Заходи захисту від враження електричного струму при враженні електричним струмом при роботі з ПК.

Приміщення, обладнані обчислювальною технікою, як правило, відносяться до категорії приміщень без підвищеної небезпеки тому що: відносна вологість повітря не перевищує 75%; немає струмопровідного пилу; температура не перевищує тривалий час 30 °С; відсутня можливість одночасного дотику людини зі з'єднаними із землею металевими конструкціями; доступу до струмоведучих частин устаткування; немає струмопровідних підлог. Персонал, що працює в такому приміщенні повинен пройти навчання з електробезпеки та отримати допуск першої або другої групи.

Згідно ГОСТ 12.2.007.0-75* (2001) «ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности» засоби захисту людини мають відповідаити першому класу. У приміщенні, де одночасно експлуатується або обслуговується більше п'яти персональних ЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.

Для забезпечення електробезпеки використовуються такі технічні засоби:

• Захисне заземлення та з занулення згідно НПАОП 40.1-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок..

• Захисне аварійне відключення;

• Ізоляція струмопровідних дротів зі ступенем захисту ізоляції ІР44;

• Знаки безпеки.

Виконувати обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ безпосередньо на робочому місці забороняється. Лінія електромережи для живлення ЕОМ з ВДТ виконується як окрема трипровідна мережа шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульвого захісного провідників. Нульвий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів. Не дозволяється використовувати нульвий робочий провідник як нульвий захісний провідник. У приміщенні де одночасно експлуатується понад 5 ЕОМ на помітному та доступному місці встановлюється вимикач який повністю вимикає живлення крім освітлення.

Д) Заходи запобігання підвищеним статичним навантаженням користувачів ПК та «тунельному синдрому» або синдрому зап’ястного клапана.

Для мінімізації негативних наслідків “синдрому тривалих статичних навантажень” (СТСН) передбачено вдосконалення ергономічних умов робочого місця користувачів ПК та перерви в роботі.

При введення даних кількість дрібних стереотипних рухів кистей і пальців рук за робочий час може перевищити 60 тис., що є небезпечним. Кожне натискання на клавішу сполучено зі скороченням м'язів та сухожилля, внаслідок чого можуть розвитися хворобливі запальні процеси. Запальні процеси тканин сухожиль (тенденіти) одержали загальну назву “травма повторюваних навантажень”.

Для запобігання «тунельного синдрому» робоче місце має бути зручним і ергономічним продуманим. Працюючи за клавіатурою, необхідно стежити, щоб кут згину руки в лікті був прямим, тобто 90 °.

Потрібно мати оптимальну висоту клавіатури від підлоги – 65-75 см.

Наявність ергономічних і зручних особисто для вас миші і клавіатури.

Можливість регулювання висоти і нахилу клавіатури (відстань від поверхні стола до середини клавіатури – не більше 30 мм, кут підйому клавіатури – від 2 ° до 15 °).

Комп'ютерна миша не повинна лежати на краю стола, щоб долонь при роботі не звисала, а була прямою і розслабленою. Лікоть руки також повинен лежати на столі.

Доброю профілактичним заходом є опора для зап'ястя під час роботи. Нею може служити килимок для миші, клавіатура спеціальної форми, силіконові подушечки, вмонтовані в стіл.

Робочий стілець або крісло обов'язково повинні мати підлокітники.

Періодично потрібно робити перерви для проведення релаксійних прав.

Потрібно періодично робити перерви для проведення декількох вправ для рук:

• струсіть руки;

• кілька разів стисніть пальці в кулак (не менше десяти разів);

• обертайте кулаки вздовж осі руки;

• натисніть долонею однієї руки на пальці іншої ніби намагаючись вивернути долоню і зап'ястя.

Є) Заходи захисту від негативного впливу електростатичних полів та віпромінювань, електромагнітних полів та випромінювань, які створюються моніторами з електронно-проминевою трубкою.

Накопичена статична електрика, зокрема, на екрані монітора притягує пил, бруд та інші частини присутні в повітрі. Причому електризується не тільки екран, а і повітря на робочому місці, а також одяг користувача, особливо якщо він з синтетичного та шерстяного матеріалу.

В якості заходів захисту запропоновано:

• кілька разів на протязі робочого дня мити руки і обличчя водою, а після закінчення роботи вимити руки й лице з милом;

• щоденно протирати екран монітора, клавіатуру, пристрій “миша”, а якщо є приекранний фільтр то і його антистатичною серветкою;

• щоденно в приміщенні з ПК проводити вологе прибирання;

• установити нейтралізатори статичної електрики;

• підтримувати у приміщенні вологість повітря зазначену в нормативних документах;

• користувачу ПК бажано носити одяг з природних (льняних) волокон, в т.ч. і шкарпетки.

Е) Заходи захисту від негативного впливу при роботі з відео дисплейними терміналами

Обладнання і організація робочого місця працюючих з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ мають забезпечувати відповідність конструкції всіх елементів робочого місця та їх взаємного розташування ергономічним вимогам з урахуванням характеру і особливостей трудової діяльності згідно ДСанПіН 3.3.2.007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин” та ДСанПін 3.3.2.007-98 «Гігієнічні вимоги до організації роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин»

Найбільш ефективні заходи мінімізації негативного впливу зазначені у НПАОП 0.00-1.28-10 «Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин», зокрема:

- робочі місця з ВДТ слід так розташовувати відносно світових прорізів, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

- при розміщенні робочих столів з ВДТ слід дотримувати такі відстані між бічними поверхнями ВДТ 1,2 м, відстань від тильної поверхні одного ВДТ до екрана іншого ВДТ - 2,5 м.

-для досягнення нормованих рівнів випромінювань ЕОМ при роботі з ВДТ рекомендовано застосування екранних фільтрів, локальних світлофільтрів та інших засобів захисту, які пройшли випробування в акредитованих лабораторіях та отримали позитивний висновок Державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Екран ВДТ має розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, що становить 600...700 мм, але не ближче ніж за 600 мм з урахуванням розміру літерно-цифрових знаків і символів.

Розташування екрана ВДТ має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом + 30 град. до нормальної лінії погляду працюючого.

Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100...300 мм від краю, звернутого до працюючого. У конструкції клавіатури має передбачатися опорний пристрій (виготовлений із матеріалу з високим коефіцієнтом тертя, що перешкоджає мимовольному її зсуву), який дає змогу змінювати кут нахилу поверхні клавіатури у межах 5...15 град. Висота середнього рядка клавіш має не перевищувати 30 мм. Поверхня клавіатури має бути матовою з коефіцієнтом відбиття 0,4.

Розташування пристрою введення-виведення інформації має забезпечувати добру видимість екрана ВДТ, зручність ручного керування в зоні досяжності моторного поля і за висотою 900...1300 мм, за шириною 400...500 мм.

Робоче місце з ВДТ слід обладнати пюпітром для документів, що легко переміщуються.

За потреби особливої концентрації уваги під час виконання робіт суміжні робочі місця рператорів потрібно відділяти одне від одного перегородками висотою 1,5-2 м.

Ж) Заходи мінімізації негативного впливу випромінювань від відео дисплейних терміналів на органи зору.

Передбачено такі внутрішньозмінні режими праці та відпочинку при роботі з ЕОМ при 8-годинній денній робочій зміні в залежності від характеру праці:

- для розробників програм із застосуванням ЕОМ слід призначати регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи за ВДТ;

- для операторів із застосування ЕОМ слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні дві години;

- для операторів комп'ютерного набору слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10 хвилин після кожною години роботи за ВДТ.

У всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ВДТ не повинна перевищувати 4 години.

При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви повинні встановлюватися в перші 8 годин роботи аналогічно перервам при 8-годинній робочій зміні, а протягом останніх 4-х годин роботи, незалежно від характеру трудової діяльності, через кожну годину тривалістю 15 хвилин.

З метою зменшення негативного впливу монотонності є доцільним застосовувати чергування операцій усвідомленого тексту і числових даних (зміна змісту роботи). Чергування вводу даних та редагування текстів.

Для зниження нервово-емоційного напруження, втомлення зорового аналізатору, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втомі доцільні деякі перерви використовувати для виконання комплексу вправ.

В окремих випадках - при хронічних скаргах працюючих з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ на зорове втомлення, незважаючи на дотримання санітарно-гігієнічних вимог до режимів праці і відпочинку, а також застосування засобів локального захисту очей - допускаються індивідуальних підхід до обмеження часу робіт з ВДТ, зміни характеру праці, чергування з іншими видами діяльності, не пов'язаними з ВДТ.

Активний відпочинок має полягати у виконанні комплексу гімнастичних вправ, спрямованих на зняття нервового напруження, м'язове розслаблення, відновлення функцій фізіологічних систем, що порушуються протягом трудового процесу, зняття втоми очей, поліпшення мозкового кровообігу і працездатності.

За умови високого рівня напруженості робіт з ВДТ показане психологічне розвантаження у спеціально обладнаних приміщеннях (в кімнатах психологічного розвантаження) під час регламентованих перерв або в кінці робочого дня.

З) Заходи запобігання напруженості та інтенсивності трудових процесів при роботі з ПК.

Режим праці й відпочинку передбачає дотримання певної тривалості безперервної роботи на ПК і перерв, регламентованих з урахуванням тривалості робочої зміни, видів і категорії трудової діяльності.

За характером трудової діяльності виділено три професійні групи, згідно з діючим класифікатором професій (ДК-003-95 і Зміна N І до ДК-003-95): група А - робота зі зчитування інформації з екрана з попереднім запитом; група Б - робота з уведення інформації; група В - творча робота в режимі діалогу із ПК.

Категорії тяжкості й напруженості роботи на ПК визначаються рівнем навантаження за робочу зміну: для групи А - по сумарному числу зчитувальних знаків; для групи Б - по сумарному числу зчитувальних або знаків, що вводяться; для групи В - за сумарним часом безпосередньої роботи на ПК. У таблиці наведені категорії ваги й напруженості робіт залежно від рівня навантаження за робочу зміну.

Види категорій трудової діяльності із ПК

Категорія роботи по тяжкості й напруженості	Рівень навантаження за робочу зміну при видах роботи на ПК
	Група А Кількість знаків	Група Б Кількість знаків	Група В Час роботи, год
I II III	До 20000 До 40000 До 60000	До 15000 До 30000 До 40000	До 2,0 До 4,0 До 6,0

При 8-годинній робочій зміні й роботі на ПК регламентовані перерви варто встановлювати:

- для першої категорії робіт через 2 години від початку зміни й через 2 години після обідньої перерви тривалістю 15 хвилин кожна;

- для другої категорії робіт - через 2 години від початку робочої зміни й через 1,5-2,0 години після обідньої перерви тривалістю 15 хвилин кожна або тривалістю 10 хвилин через щогодини роботи;

- для третьої категорії робіт - через 1,5- 2,0 години від початку робочої зміни й через 1,5-2,0 години після обідньої перерви тривалістю 20 хвилин кожна або тривалістю 15 хвилин через щогодини роботи.

При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви повинні встановлюватися в перші 8 годин роботи аналогічно перервам при 8-годинній робочій зміні, а протягом останніх 4 годин роботи, незалежно від категорії й виду робіт, щогодини тривалістю 15 хвилин.

Тривалість безперервної роботи на ПК без регламентованої перерви не повинна перевищувати 2 години.

Ефективними є нерегламентовані перерви (мікропаузи) тривалістю 1-3 хвилини.

Регламентовані перерви й мікропаузи доцільно використовувати для виконання комплексу вправ і гімнастики для очей, пальців рук, а також масажу, які наведені у Державних санітарних правилах і нормах роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПІН 3.3.2.007-98.

Користувачам ПК, що виконують роботу з високим рівнем напруженості, показане психологічне розвантаження під час регламентованих перерв і наприкінці робочого дня в спеціально обладнаних приміщеннях (кімнатах психологічного розвантаження).

Всі професійні користувачі ПК повинні проходити обов'язкові попередні медичні огляди при надходженні на роботу, періодичні медичні огляди з обов'язковою участю терапевта, невропатолога й окуліста, а також проведенням загального аналізу крові й ЭКГ.

І) Запобігання отруєнь шкідливими та небезпечні хімічними речовинами, які виділяються у повітря робочої зони при роботі з ПК.

При порушенні режиму роботи ПК та периферійної техніки або у випадку їх несправності у повітря робочої зони можуть виділятися шкідливі та небезпечні речовини.

Діоксини та фуран - гази, що не мають запаху і є канцерогенами, належать до протипожежних засобів, які необхідні для корпусу монітора і плат. Ці отрути утворюються при горінні, але є докази того, що ці шкідливі речовини присутні в атмосфері і при звичайній робочій температурі в незначних кількостях.

Озон утворюється внаслідок впливу електричних зарядів, які виникають у лазерних принтерах, на кисень повітря. І, хоча нові лазерні принтери здійснюють фільтрацію озону, проблема існує, бо з часом фільтр псується і його необхідно вчасно замінити. Озон сильно подразнює слизисту оболонку носа, очей і горла та може призвести до ракових захворювань як канцерогенна речовина.

Крім того технологія виготовлення ПК передбачає використання покриттів на основі лаків, фарб, пластиків. При роботі ПК нагріваються, що сприяє збільшенню концентрації у повітрі шкідливих таких речовин як формальдегід, фенол, аміак, двоокис вуглецю.

Для запобігання виділення шкідливих та небезпечних речовин у повітря робочої зони при роботі ПК слід дотримуватися таких вимог:

• Експлуатація усіх складових ПК та периферійної оргтехніки повинна здійснюватися згідно їх рекомендованих режимів. В першу чергу це стосується теплових режимів;

• У разі виявленої несправності слід припинити використання обладнання;

• влаштування штучної та природної вентиляції у приміщеннях, де експлуатується ПК, згідно СНиП 2.04.05. – 91 «Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. Нормы проектирования.»

И) Заходи мінімізації нервово-психічних перевантажень, що пов’язані з роботою з клієнтами, колегами по роботі, керівництвом, контрагентами при вирішенні робочих питань передбачено забезпечення психологічного супроводу: формування ідеології безпеки та корпоративної культури, вивчення та створення в трудових колективах соціально-комфортного мікроклімату, який сприяє підвищенню особистісної активності персоналу в процесі трудової діяльності.

Профілактичні заходи для зниження нервово-емоційного напрцження викладено у ДСанПіН 3.3.2.007-98  Гігієнічні вимоги до організації роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин..

Використовувати з цією метою всі доступні форми пропаганди, активного впливу, безпосередньої роботи в трудових колективах, спрямовані на формування суспільної думки та ідеології по відношенню до охорони праці. Необхідно розробити та упровадити програму та механізми мотиваційного регулювання, що стимулює залучення персоналу до процесів управління, ухвалення рішень, розвитку творчої ініціативи.

Також потрібно створити підсистеми (якщо їх немає) підготовки фахівців та робочого персоналу до вирішення задач з забезпечення безпеки під час виконання службових обов’язків.

Підбір та залучення до трудової діяльності (в першу чергу при небезпечних роботах) персоналу з урахуванням професійної компетенції, психофізіологічних якостей та особистих якостей (професійній придатності).

З метою зменшення негативного впливу монотонності роботи є доцільним застосовувати чергування операцій сприйняття, редагування тексту і введення даних (зміна змісту роботи).

Для зниження нервово-емоційного напруження, стомлення зорового аналізатору, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втомі доцільні деякі перерви використовувати для виконання комплексу фізичних вправ.

В окремих випадках - при хронічних скаргах працюючих з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ на зорове стомлення, незважаючи на дотримання санітарно-гігієнічних вимог до режимів праці і відпочинку, а також застосування засобів локального захисту очей, допускається індивідуальний підхід до обмеження часу робіт з ВДТ, зміни характеру праці, чергування з іншими видами діяльності, не пов'язаними з ВДТ.

Активний відпочинок має полягати у виконанні комплексу гімнастичних вправ, спрямованих на зняття нервового напруження, м'язове розслаблення, відновлення функцій фізіологічних систем, що порушуються протягом трудового процесу, зняття втоми очей, поліпшення мозкового кровообігу і працездатності.

За умови високого рівня напруженості робіт з ВДТ показане психологічне розвантаження у спеціально обладнаних приміщеннях (в кімнатах психологічного розвантаження) під час регламентованих перерв або в кінці робочого дня.

К) Заходи виключення моббінгу.

Передбачено:

- при необхідності вжити заходи, що допоможуть уникнути негативних взаємовідносин між членами колективу на робочих місцях. Враховувати вплив різних психологічних станів людини на робочий процес. Розбиратися в причинах конфліктів в колективі. Це потрібно перш за все для того, щоб прийти на допомогу працівникам, котрі перебувають у стані стресу і нервової кризи;

- постійно інформувати працівника про стан роботи на тому чи іншому етапі, акцентувати увагу робітників щодо кінцевого результату та цікавитися їхньою думкою з цього приводу; проводити постійний моніторинг стосунків між працівниками,

- не допускати негативного ставлення як до людини, яка зазнає утисків, так і до того, хто займається моббінгом.

Л) Заходи щодо до підвищення професійної компетенції фахівця.

Однією з найважливіших вад у роботі правознавців та психологів є прийняття рішень з порушенням морально-правових норм з використанням владних повноважень. Виключення таких випадків потребує від фахівця не тільки глибоких професійних знань, високого рівня професійної компетентності, а і особистих якостей, таких як аналітичного складу розуму, здібностей прогнозувати наслідки своїх рішень, емоційно-вольової стійкості, поважного та справедливого відношення до людей, неухильного виконання законів, встановлених норм та правил.

Важливе значення має контроль за діяльністю робітника з боку керівництва та спеціальних служб, що опікуються безпекою.

М) Заходи запобігання синдрому професійного вигорання або зниження ступеня його виразності існує ряд рекомендацій:

- для забезпечення психічного й фізичного благополуччя використовують перерви під час роботи (1-2 години);

- оволодіння вміннями й навичками саморегуляції (релаксація, визначення цілей і позитивна внутрішня наснага) сприяють зниженню рівня стресу;

- професійний розвиток і самовдосконалення (одним зі способів запобігання від синдрому професійного вигоряння є обмін професійною інформацією із представниками інших служб, що дає відчуття більше широкого розуміння професійних проблем, ніж те, котре існує усередині окремого колективу. Для цього існують різні способи - курси підвищення кваліфікації, конференції та ін.);

- відхід від непотрібної конкуренції;

- емоційне спілкування з колегами (коли людина аналізує свої почуття й ділиться ними з іншими. Імовірність вигоряння значно знижується або процес цей виявляється не настільки вираженим);

- підтримка гарної фізичної форми.

Н) Заходи виключення негативних наслідків при можливих порушеннях етичного кодексу фахівця передбачено забезпечення певних прав особистості:

- право на свободу згоди. Вплив на іншу людину припустимий тільки в тому випадку, якщо він вільно дає дозвіл на нього.

- право на приватне життя. Поза роботою людина має право контролювати всю інформацію, що стосується її особистого життя.

- право на свободу совісті. Людина вільна утриматися від виконання будь-якого наказу, що суперечить її моральним чи релігійним нормам.

- право на свободу слова. Людина може обґрунтовано критикувати етичність і юридичну обґрунтованість дій інших людей.

- право на повагу. У людини є право бути неупереджено вислуханою і право на чесне поводження з нею.

- право на життя і безпеку. Людина має право на захист її життя та здоров’я.

Крім цього ефективними методами є такі:

Створення бюро з етики в установах де працює велика кількість працівників, основне завдання яких - оцінювати повсякденну практику з позицій етики та етичної поведінки. На невеликих підприємствах та установах цю функцію може виконувати спеціаліст з етики бізнесу (наприклад, адвокат з етики).

Проведення соціальних ревізій, покликаних оцінювати вплив соціальних факторів на організацію.

Організація навчання етичній поведінці керівників та підлеглих.

Проведення нарад, конференцій, симпозіумів з проблем етичної поведінки.

О) Заходи виключення негативних наслідків при наданні професійної допомоги соціально-дезадаптованим громадянам, що перебувають у закладах пенітенціарної системи.

Мінімізація можливих небезпек здійснюється за такими напрямами:

- утворення та забезпечення діяльності робочих експертних груп з питань обміну інформацією про запобігання надзвичайним ситуаціям за участю соціально-дезадаптованих громадян;

- організація навчання державних службовців з питань соціалізації таких груп населення;

- видання інформаційно-освітніх матеріалів з питань запобігання надзвичайним ситуаціям за участю соціально-дезадаптованих громадян.

Всіх соціально-дезадаптованим громадян інформують про їх права та можливості.

Заходи по забезпеченню виробничої санітарії та гігієни праці

П) Заходи зниження негативного впливу електромагнітних полів та випромінювань.

Для зменшення наслідків негативного впливу на людину та зниження показників у робочій зоні до припустимих значень, згідно з ГОСТ 12.1.006.0-84 «ССБТ Электромагнитные поля. Допустимые уровни на рабочих местах.» та НПАОП 0.00-1.28-10 «Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин», ДСанПіН 3.3.2.007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин». Вироби, які генерують електромагнітні поля, повинні мати захисні елементи (екрани, поглиначі і т.д.). Вимоги до захисних елементів повинні бути вказані в стандартах та технічних умовах на конкретні види виробів. Найбільш ефективним засобом зниження негативного впливу є встановлення сучасних рідкокристалічних моніторів, які не є джерелами рентгенівського та електромагнітного випромінювань.

Нормування магнітних полів проводиться згідно з ДСН 3.3.6-096-2002 «Державні санітарні норми при роботі з джерелами електромагнітних полів», ДСН 239-96 «Державні санітарні норми и правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань».

Р) Заходи організації системи загального рівномірного освітлення. Освітлення виробничих приміщень відіграє найважливішу роль у забезпеченні збереження працездатності та здоров’я працівників, які працюють у офісних приміщеннях. Згідно ДБН В.2.5-28-2006 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення» передбачене природне та штучне освітлення. Природне освітлення здійснено через світлові прорізи, які забезпечують коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5%. Для захисту від прямих сонячних променів, які створюють прямі та відбиті відблиски на поверхні екранів і клавіатури, передбачено сонцезахисні пристрої, на вікнах встановлені жалюзі або штори. Штучне освітлення в приміщенні, здійснено системою загального рівномірного освітлення. Норма освітленості на робочий поверхні становить 200-300 лк. Як джерела штучного освітлення в приміщенні використовуються люмінесцентні лампи типу ЛБ, ЛД, які встановлені у світильники.

С) Заходи забезпечення оптимальних метеорологічних умов в робочій зоні приміщень (це простір, в якому знаходяться робочі місця постійного або тимчасового перебування працівників).

При забезпеченні оптимальних метеорологічних умов враховуються: холодний період року з середньодобовою температурою зовнішнього повітря нижче +10 º С та теплий період з температурою +10 º С і вище.

Метеорологічні умови в виробничих приміщеннях – температура повітря, відносна вологість повітря й швидкість його переміщення повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042-99 «Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» і ГОСТ 12.1.005-88 (1991) «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны». Роботи в офісному приміщенні, належать до категорії Іб - легка робота, тому передбачені наступні оптимальні значення параметрів мікроклімату:

- у холодний період року: температура 21-23С; відносна вологість: 40-60%; швидкість переміщення повітря: 0,1 м/с;

- у теплий період року: температура 22-24С; відносна вологість: 40-60%; швидкість переміщення повітря: 0,2 м/с.

Для забезпечення і підтримки оптимальних значень параметрів мікроклімату широко використовуються кондиціонери – пристрої для підтримки оптимальних кліматичних умов в квартирах, будинках, офісах, автомобілях, а також для очищення повітря в приміщенні від шкідливих речовин. Кондиціонери та спліт-системи призначені для зниження температури повітря в приміщенні в теплу пору року, або (рідше) - підвищення температури повітря в приміщенні в холодну пору року. Крім основної функції регулювання температури кондиціонери можуть забезпечувати вентиляцію приміщення, фільтрацію, зволоження та іонізацію повітря.

В процесі роботи кондиціонера відбувається наступне (див. рис.). На вхід компресора з випарника поступає газоподібний холодоагент під низьким тиском в 3-5 атмосфер і температурою 10-20 °C. Компресор кондиціонера стискає холодоагент до тиску 15-25 атмосфер, внаслідок чого холодоагент нагрівається до 70-90 °C, після чого потрапляє в конденсатор. Завдяки інтенсивному обдуванню конденсатора, холодоагент остигає і переходить з газоподібної фази в рідку з виділенням додаткового тепла. Відповідно, повітря, що проходить через конденсатор, нагрівається. На виході конденсатора холодоагент знаходиться в рідкому стані, під високим тиском і з температурою на 10-20 °C вище за температуру атмосферного (зовнішнього) повітря. З конденсатора теплий холодоагент потрапляє в терморегулюючий вентиль, який в простому випадку є капіляром (довгу тонку мідну трубку, звиту в спіраль). На виході терморегулюючого вентиля тиск і температура холодоагенту істотно знижуються, частина холодоагенту при цьому може випаруватися. Після пристрою (капілярної трубки або ТРВ), що дроселює, суміш рідкого і газоподібного холодоагенту з низьким тиском поступає у випарник. У випарнику рідкий холодоагент переходить в газоподібну фазу з поглинанням тепла, відповідно, повітря, що проходить через випарник, остигає. Далі газоподібний холодоагент з низьким тиском поступає на вхід компресора і увесь цикл повторюється. Цей процес лежить в основі роботи будь-якого кондиціонера і не залежить від його типу, моделі або виробника.

Рисунок – Принцип дії кондиціонера

1 - конденсатор

2 - терморегулюючий вентиль

3 - випарник

4 - компресор

Крім параметрів мікроклімату на збереження працездатності людини впливають рівні позитивних (n+) і негативних (n-) іонів у повітрі приміщення з ВДТ відповідають вимогам ГН 2152-80 «Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень» і становить: n+=1500-30000 (шт. на 1см³); n- = 3000-5000 (шт. на 1см³). Підтримку оптимального рівня легких позитивних і негативних аероіонів у повітрі на робочих місцях забезпечуються за допомогою біполярних коронних аероіонізаторів.

Т) Заходи захисту від шуму дискомфортних октавних смугах частот

Рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях у приміщення нормуються згідно ДСанПіН 3.3.2.007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин» та ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку».

Зниження рівня шуму в приміщенні здійснено за допомогою:

- використання більш сучасного обладнання;

- розташування принтерів та різноманітного устаткування колективного користування на значній відстані від більшості робочих місць працівників;

- переведення жорсткого диска в режим сну (Standby), якщо комп'ютер не працює протягом визначеного часу;

- використання блоків живлення ПК з вентиляторами на гумових підвісках.

В разі необхідності встановлюють шумопоглинаючі та шумоізолюючі огорожі.

У) Заходи з пожежної безпеки.

Вимоги що до пожежної безпеки будівель та приміщень, робочі місця, що обладнанні ЕОМ з ВДТ повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, ДБН В.1.1.7-2002 «Пожежна безпека об’єктів будівництва».

Для забезпечення пожежної безпеки передбачено виконання організаційних та технічних заходів.

До організаційних належать інструктажі з пожежної безпеки згідно НАПБ А,01.00-2004 «Правила пожежної безпеки в України».

Технічні заходи базуються на виборі типу первинних засобів пожежогасіння та визначення їх необхідної кількості, згідно ГОСТ 12.1.004-91 "Пожежна безпека. Загальні вимоги".

В якості первинних засобів пожежогасіння використовуються вуглекислотні вогнегасники, що дає змогу зберегти паперові носії інформації.

Приміщення обладнують автоматичними установками пожежосповіщення та пожежогасіння, які спрацьовують автоматично при перевищенні порогових значень температури або наявності продуктів горіння у приміщенні. Для адміністративних, побутових і громадських приміщень та споруд, залежно від їх призначення, рекомендуються димові, теплові або світлові пожежні сповіщувачі. Використовують водяні, пінні, газові, порошкові, аерозольні автоматичні пристрої пожежогасіння дренчерного або спринклерного типу.

Зберігати біля ЕОМ папір, носії інформації, запасні блоки, якщо вони не використовуються - заборонено

Ф) Безпека у надзвичайних ситуаціях

Найбільшу небезпеку для життєдіяльності виробничого персоналу представляють аварії технічних систем. Причинами аварій можуть бути стихійні лиха, порушення режимів технологічних процесів (недотримання технологічної дисципліни) або правил експлуатації виробничого, енергетичного, транспортного та ін обладнання, а також правил техніки безпеки.

До захисних заходів відносяться: прогнозування, виявлення і періодичний контроль за змінами обстановки, оповіщення персоналу підприємства.