Передмова

Актуальність і зміст дисципліни. Протягом усієї історії свого існування людство завжди турбувалось про свою безпеку. В даний час проблеми безпеки життєдіяльності (БЖД) людини привернули увагу всіх верств населення в усьому світі. В останні роки особливо гостро вони стали обговорюватися і в Україні: в засобах масової інформації, в суспільних і політичних колах, а також фахівцями, які працюють у цій галузі.

Актуальність сучасного стану безпеки життєдіяльності визначаються трьома основними складовими:

зростанням глобальних природних небезпек, викликаних порушенням екологічної рівноваги природного середовища;

зростанням числа техногенних небезпек (аварій і катастроф) при взаємодії людини зі складними технічними системами;

соціально-політичним напруженням у суспільстві.

Безпека життєдіяльності – це область знань та практичної діяльності, спрямованої на формування ідеології безпеки, попередження прояву небезпеки шляхом вивчення загаль­них закономірностей прояву та розвитку небезпек, їх властивостей, наслідків впливу на організм людини, основ захисту людини та середовища її життя, а також на розробку та реалізацію засобів і методів створення та підтримки здорових і безпечних умов життя та діяльності людини в повсякденних умовах побуту, виробництва і надзвичайних ситуаціях.

„Безпека життєдіяльності” – це дисципліна гуманітарно-технічного напрямку, яка носить перш за все світоглядний інтегральний характер. Всі небезпеки (природні, техногенні, соціально-політичні) розглядаються як з позиції розуміння їх фізичної сутності і механізму дії, так і засобів захисту і висвітлюються при вивченні двох модулів: „Безпека життєдіяльності” та „Охорона праці”.

Модуль 1 „Безпека життєдіяльності” складається з чотирьох змістовних модулів (ЗМ).

У ЗМ 1 „Загальні основи Безпеки життєдіяльності” представлені мета, задачі, об’єкти вивчення та функції БЖД; актуальні проблеми БЖД на сучасному етапі розвитку цивілізації; основні поняття та визначення в БЖД; роль системного аналізу в БЖД і основні положення теорії ризику, як оцінки рівня небезпеки; правова та законодавча база забезпечення БЖД, вивчення якої допомагає студентам зрозуміти, що БЖД стосується не тільки конкретної людини та суспільства, але і є основою національної політики держави.

У ЗМ 2 „Система „людина-життєве середовище”увага приділяється фізіологічним та психологічним особливостям людини з точки зору розуміння процесу взаємодії її з навколишнім середовищем та небезпеками, що виникають при цьому; вплив негативних чинників на здоров’я людини; взаємозв’язки БЖД та якості життя. Людина розглядається як цілісна єдність фізіологічного, психічного і соціального рівнів. Розкриття цих категорій дає можливість студентам свідомо підходити до питань особистої безпеки і безпеки тих, хто їх оточує.

Другим елементом системи є життєве середовище: природне, техногенне, соціально-політичне. Викладання матеріалу цих тем спрямоване на усвідомлення студентами непорушної єдності з природою, відповідальності за втручання в природні процеси.

У ЗМ 3 „Небезпеки виробничого та побутового середовища”розглядаються різні види небезпечних та шкідливих чинників, що виникають як на виробництві, так і в побуті. Фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні небезпеки розглядаються в загальному вигляді з погляду їх впливу на організм людини, без детального аналізу заходів і засобів захисту від них, бо ці питання детально розглядаються при вивченні модулю „Охорона праці”.

У ЗМ4 „Небезпеки, які ведуть до надзвичайних ситуацій та засоби зниження їх наслідків”увага зосереджена на розгляді небезпек, які призводять до виникнення масштабних аварій, катастроф глобального характеру, які призводять до надзвичайних ситуацій. Виникнення, розвиток і попередження НС представлені на основі загальних положень законодавства про надзвичайні ситуації та Єдиної державної системи запобігання надзвичайним ситуаціям.

Модуль 2 “Основи охорони праці” складається з 4-ох змістовних модулів: “Правові та організаційні питання охорони праці”, “Виробнича санітарія та гігієна праці”, “Основи техніки безпеки”, “Пожежна безпека”.

У ЗМ 1розглядається комплекс взаємопов’язаних законів та інших нормативно-правових актів, соціально-економічних, організаційних заходів, спрямованих на правильну і безпечну організацію праці, забезпечення працюючих засобами захисту, компенсації за роботу в шкідливих та небезпечних умовах, навчання працівників безпечному веденню робіт, регламентацію відповідальності за порушення вимог нормативних актів з охорони праці, відшкодування працюючим шкоди в разі ушкодження їх здоров'я.

У ЗМ 2розглядається комплекс організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних заходів і засобів спрямованих на запобігання або зменшення дії на працюючих шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища. Враховуючи, що сучасне виробництво, установи та організації не можуть обійтися без комп’ютерної техніки, робота на ній вимагає дотримання певних норм і правил безпеки, до цього змістового модуля включено питання про охорону праці користувачів персональних комп’ютерів.

ЗМ 3присвячений вивченню актуальних проблем електробезпеки, дії електричного струму на організм людини, розглядаються чинники, що впливають на тяжкість ураження людини електричним струмом, приведені заходи щодо електробезпеки.

У ЗМ 4викладені основні питання та складові пожежної безпеки, законодавча та нормативна база пожежної безпеки об’єктів, приведена класифікація об’єктів за вибухопожежною та пожежною небезпеками, приведена характеристика систем заходів, що забезпечують вибухопожежну безпеку об’єктів.

„Безпека життєдіяльності” як навчальна дисципліна має виконувати складний соціально-педагогічний процес із такими функціями, як освітня, виховна та психологічна.

Освітня функція полягає в тому, щоб забезпечити відповідні сучасним вимогам знання студентів про загальні закономірності виникнення і розвиток небезпек, надзвичайних ситуацій, їх властивості, можливий вплив на здоров’я та життя людей та сформувати необхідні в майбутній практичній діяльності спеціаліста уміння і навички для їх запобігання і ліквідації, захисту людей та навколишнього середовища.

Мета виховної функції дисципліни полягає у формуванні у студентів наукового світогляду, суть якого – розуміння того, що людина не є самодостатньою живою істотою, яка живе окремо за своїми законами; вона існує в природі і є частиною природної системи. Це пов’язано, перш за все, із функціональною нерозривністю навколишнього середовища і людини, і їх взаємний вплив відображається не тільки на життєдіяльності, а й на образі мислення, на активній соціальній позиції.

Психологічна функція полягає у формуванні психологічної готовності до діяльності в умовах сучасного небезпечного середовища.

Психологічний вплив небезпечних ситуацій проявляється у людей неоднозначно, бо він має індивідуально виражену особисту реакцію. Відчуття небезпеки одних робить зовсім безпомічними, розгубленими і нездатними до цілеспрямованих дій, до активного захисту, а в інших ця ж обставина здатна викликати піднесення душевних та фізичних сил, спонукати до активної протидії обставинам. У деякої частини людей самозбереження проявляється втечею від загрожуючих обставин, у інших - навпаки: мобілізується готовність до дії, до відповідного ризику, основаного на тверезому розрахунку і впевненості у можливості протидіяти небезпеці.

Об’єктом вивчення БЖД є людина і людське співтовариство, середовище, що її оточує, процес взаємодії людини з навколишнім середовищем (природним, побутовим та виробничим) і небезпеки, які при цьому виникають.

Основним методом дослідження в БЖД є системний аналіз, оскільки і людина, і середовище являються складною, багатофункціональною та багатоелементною системою.

Мета і завдання дисципліни.

Мета дисципліни „Безпека життєдіяльності” полягає у тому, щоб сформувати в людини свідоме та відповідальне ставлення до питань особистої безпеки і безпеки тих, хто її оточує; навчити людину розпізнавати й оцінювати потенційні небезпеки, визначати шлях надійного захисту від них, уміти надавати допомогу в разі потреби собі та іншим, а також оперативно ліквідовувати наслідки прояву небезпек у різноманітних сферах людської діяльності.

Завдання дисципліни полягає у вивченні негативних факторів середовища, правової бази захисту здоров’я і життя людини в умовах негативних факторів середовища мешкання і праці.

Вимоги до знань і вмінь студентів.

Студенти повинні знати:

• загальні закономірності виникнення і розвитку небезпек;

• причини виникнення і розвиток надзвичайних ситуацій;

• властивості небезпек;

• вплив небезпек на життя та здоров’я людини;

• загальні заходи та засоби захисту людини від небезпек.

Студенти повинні вміти:

• ідентифікувати потенційні небезпеки, тобто розпізнавати їх вид, визначати величину та ймовірність їх прояву;

• визначати небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори, що породжуються джерелами цих небезпек;

• прогнозувати можливість і наслідки впливу небезпечних та шкідливих факторів на організм людини, а вражаючих факторів на безпеку системи “людина – життєве середовище”;

• використовувати нормативно-правову базу захисту особистості та навколишнього середовища, прав на працю, медичне забезпечення, захист у надзвичайних ситуаціях;

• розробляти заходи та застосовувати засоби захисту від дії небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів;

• запобігати виникненню надзвичайних ситуацій, а в разі їх виникнення приймати рішення та виконувати дії, спрямовані на їх ліквідацію;

• використовувати у своїй практичній діяльності громадсько-політичні, соціально-економічні, правові, технічні, природоохоронні, медико-профілактичні заходи, спрямовані на забезпечення здорових і безпечних умов існування людини в сучасному навколишньому середовищі.

Значення дисципліни. Курс „Безпека життєдіяльності” спирається на Концепцію ООН про сталий людський розвиток, Європейську систему освіти у сфері ризику, інші міжнародні та національні програми, наукові дослідження у сфері безпеки людини. Курс спрямований на одержання фундаментальних знань, умінь, навичок, формування поглядів, цінностей і поведінки з метою запобігання виникнення та зменшення ризику для життя і здоров’я людей, на підготовку у майбутніх фахівців вмінь зі створення безпечних умов життя і діяльності як у виробничій так і у невиробничій сфері; осягнення принципів гармонійного розвитку особистості, сталого розвитку суспільства; формування у майбутнього фахівця цілісної системи знань та вмінь необхідних для прийняття обґрунтованих рішень у сфері безпеки людини на рівні людини, сім’ї, суспільства, підприємства, галузі, регіону, країни та світу в цілому.

Міжпредметні зв’язки. «Філософія», «Психологія», «Соціологія», «Екологія», «Охорона праці в галузі».

Методи і форми викладання дисципліни. Робочою навчальною програмою передбачено проведення лекційних, семінарських та індивідуально-консультативних занять, самостійне опрацювання частини теоретичного матеріалу курсу.

З метою допомоги студентам у вивченні засвоєння матеріалу з даної дисципліни розроблені питання, які виносяться на самостійну роботу, завдання на семінарські заняття, питання до проміжних та підсумкового контролю, питань для іспиту; наведена тематика рефератів, тематика наукових робіт, основна та додаткова література.

Форми і засоби проміжного та підсумкового контролю.

Оцінка знань студентів здійснюється за результатами двох модулів та іспиту. Кожний модуль складається з проміжного та підсумкового контролю. Форма контролю – тестування, яке включає лекційний матеріал та теми, які виносяться на самостійне опрацювання. Тести складаються з варіантів, питання яких можна поділити на групи: „вибрати правильну відповідь”, „підібрати пару”, „вставити пропущене слово”, „доповнити відповідь”, „заповнити схему” і т.д.

В кінці вивчення курсу проводиться іспит. Студент вважається допущеним до іспиту, якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом дисципліни.