Методичка_ОТВВТ_заочники

Найбільше застосування одержали рапорти прямокутної форми з координатами (0, у1), (х2, 0) (рис.66.б), де у1 відповідає висоті рапорту Н (у1=Н), а х2 - ширині рапорту b (х2=b). Рапорт з координатами векторів (0, у1), (х2, у2) мають сходження Х=у2 (рис. 66.г), а з координатами (х1, у1), (х2, 0) - зміщення С (рис.66.д).

Рисунок 66 – Форми та варіанти розташування рапортів в полі в’язання

Розрахунок візерунків при індивідуальному незалежному відборі робочих органів.

Найбільше застосування серед механізмів цієї групи одержали дискові механізми відбору. Введемо позначення:

m - кількість петлетвірних систем на машині, або систем, що задіяні у в'язанні; n - кількість комплектів петлетвірних систем;

Zo - кількість систем, необхідних для утворення одного петельного ряду; P - кількість поділок (пазів) у диску;

I - кількість голок в циліндрі;

R - залишок від ділення I на P.

І

R=І Р.., або R=І- Х Р,

Р

(1)

де Х ціла частина числа Х, Х= І .

Р

71

Користуючись діофантовими рівняннями, які мають тільки цілочисельні рішення знайдемо зв'язок між величинами х, у і параметрами n, P, R.

де , , , б - фіксовані цілі числа, що задовольняють умові

Можна легко визначити параметри V(Р, R, n) дискового механізму відбору за значеннями координат рапорту: (х1, у1), (х2, у2), якщо вирази (2), (3), (4) привести до вигляду:

де D - додатній найбільший спільний дільник чисел y1, у2

Система (7) може бути вирішена перебором, бо можливі значення можуть бути тільки числами 1, 2, 3,....., Р-1.

Обернена задача: за даними параметрами дискового механізму відбору V(Р, R, n) визначити характеристики кінців векторів рапорту візерунка (х1, у1), (х2, у2).

Якщо прямокутний рапорт або паралелограм характеризується векторами (0, у1), (х2, у2), то система діофантових рівнянь приводиться до вигляду див. 1 (1,48), (1,49), (1,50) , з якого одержимо

72

h-кількість поділок відбираючого барабана (стрічки) по колу; z0-кількість систем для в'язання одного ряду рапорту візерунка.

Методичні вказівки

Відрізнити один вид подвійного жакардового трикотажу від іншого можна по виворотній стороні зразка. В повному жаккарді на вивороті чергуються горизонтальні смуги різних кольорів, в неповному - на виворотній стороні чергуються вертикальні смуги, або петлі розміщуються у шахматному порядку, в накладному і рельєфному жаккарді виворіт одноколірний. Відрізняти жаккард можна також, підрахувавши щільність по вертикалі Np з лицьової і виворотної сторін. Щільність у двоколірному повному жаккарді у 2 рази більше на вивороті, ніж на лицьовій стороні, у триколірному полотні - в 3 рази; у двоколірному неповному жаккарді щільність Np на лицьовій стороні і виворотній однакова, а у триколірному неповному на вивороті щільність в 1,5 рази більша, ніж на лицьовій стороні, у накладному жаккарді на лицьовій стороні і на вивороті однакова щільність, а у рельєфному на декілька рядів на лицьовій стороні припадає на 1 ряд вивороту.

Накладний жаккард можна відрізяти від рельєфного шляхом розпуску петель. Якщо петлі розпускаються з однієї нитки тільки з однієї сторони трикотажу, а потім розпускаються петлі з другої слідуючої за нею нитки з обох сторін, і в такій послідовності розпускається увесь зразок, то це накладний жаккард. Якщо ж петлі розпускаються тільки на одній стороні трикотажу в двох (або більше) рядах підряд, а потім петлі розпускаються у третьому ряді з обох сторін зразка, то це рельєфний жаккард. Виворотна сторона у цього жаккарду одноколірна.

У зразках основов'язаного жаккардового трикотажу відрізняти неповний рельєфний від рельєфного вишивного можна по кількості гребінок та їх заправці і по кількості пресів, які приймають участь у виробленні переплетення. При виробленні неповного рельєфного жаккардового трикотажу використовується один рисунчатий прес і неповна заправка ниток у гребінку.

При виробленні вишивного рельєфного жаккардового трикотажу використовують два преси, серед яких один суцільний і пресує усі голки, а другій - рисунчатий і нарізаний відповідно із заправкою жаккардової вишивної гребінки, яка набрана нитками частково згідно рапорту візерунка. Гребінки, працюючі з гладким пресом, заправлені повністю.

Отже при заданих І, Р та m розв'язуємо задачу в такій послідовності: 1. Знаходимо залишок R за формулою (1).

2 Визначаємо кількість комплектів.

3.Визначаємо за формулами (8) α і β, Х1 за формулою (3).

4.Знаючи величини n і α визначаємо У1 за формулою (2) або (9).

5.Визначаємо Х2 за формулою (10).

74

6.За формулами (11) або (12) знаходимо γ, за формулою (13) – У2.

7.Викреслюємо межі рапорту в системі координат ХОУ з координатами

кінців векторів а (X1; У1); Ь (Х2, У2), де У1 відповідає висоті рапорту Н, Х2 - ширині рапорту Ь, У2 - сходженню, яке утворене всіма комплектами комплектами.

За визначеними параметрами викреслюємо патрон рапорту візерунка на папері в клітинку. Зліва від патрона нумеруємо ряди рапорту візерунка, починаючи з першого; знизу нумеруємо петельні стовпчики рапорту, починаючи з 0; справа від рапорту позначаємо петлетвірні комплекти, в яких в'яжуться петельні ряди рапорту. Номер позиції диска в кожній новій клітинці рапорту може бути визначений графічно. Для цього справа виписуємо перший (нульовий) стовпчик рапорту візерунка, в якому проставляємо номери позицій відбираючих елементів диска Нумерувати позиції відбираючого диска починаємо з нуля, а при кожному наступному оберті голкового циліндра для даного петельного стовпчика і даної петлетвірної системи номер позиції диска буде j+R. (для нульового петельного стовпчика: 0+R). Цих даних достатньо для складення заправної карти.

Вирази (2), (3), (4) мають тільки цілочисельні рішення і звуться діафантовими (за ім'ям грецького математика Діафанта). Вони дозволяють легко розрахувати параметри дискового механізму відбору за значеннями координат рапорту (Х1; У1); (Х2; У2), тобто вирішити зворотню задачу.

За заданими координатами рапорту візерунка (0,у1) (х2,у2) знаходимо параметри поля в'язання V(P,R,n). Задачу вирішуємо в такій послідовності:

1. Визначаємо кількість комплектів n як найбільший спільний дільник чисел у1 і у2. 2 Визначаємо значення величин і , знаючи у1 і у2 за формулами (2) 3.Визначаємо кількість поділок у рисунчатому диску використовуючи формулу (6) 4. Визначаємо залишок R за формулою (1).

Для візерункотвірних дисків кожної системи складають заправну таблицю 5.

Таблиця 5 - Заправна таблиця

Зміст звіту

1.Схеми петлетвірних органів та замкових систем машин типу 5/RGS/3, ОДЗІ.

2.Схеми пристроїв для здійснення відбору голок на машинах з поясненням їх технологічних та візерунчастих можливостей.

75

3.Графічний запис основних видів жаккардових переплетень.

4.Розрахунок візерунка жаккардових переплетень з машин ОДЗІ і 5/RGS/3 (фірми “Бентлі”).

5.Заправна таблиця жаккардового механізму (дискового, барабанного типу).

Контрольні питання

1.Визначення трикотажу жаккардових переплетень, сутність технології вироблення.

2.Якого типу жаккардовий механізм, установлений на машині ОДЗІ, 5/RGS/3?

3.Яким чином відбувається відбір голок при виробленні лицьової сторони жаккарду на машині ОД3І, 5/ RGS /3?

4.Які види жаккарду можуть бути вироблені на машинах ОДЗІ, Бентлі?

5.Як вироблення трикотажу жаккардових переплетень впливає на продуктивність машини?

6.За якими показниками можна визначити вид жаккардового переплетення?

7.В якому співвідношенні знаходиться щільність по вертикалі на лицьовій та виворотній сторонах: у двоколірному повному жаккарді, у триколірному повному жаккарді, у двоколірному неповному жаккарді, у триколірному неповному жаккарді, у накладному жаккарді?

8.Які недоліки трикотажу одинарних жаккардових переплетень?

9.Як відрізнити зразки повного, неповного та накладного жаккардового трикотажу?

10.Від яких факторів залежать розміри рапорту візерунка на жаккардовому полотні?

11.Де і як розміщуються селектори (штовхачі), кілки, сухарики?

12.Де і як набирається програма вироблення візерунка на машинах, що вивчаються.

13.Як виробляється неповний рельєфний та рельєфний вишивний основов'язаний трикотаж?

Лабораторна робота №7 ТРИКОТАЖ КОМБІНОВАНИХ ПЕРЕПЛЕТЕНЬ

[1, с. 166-177; 2, с.165-179; 3, с.352-367

Завдання

1.Проаналізувати зразки кулірного та основов'язаного трикотажу комбінованих переплетень. Для кожного зразка установити:

1.1.Види переплетень, які використовують у комбінації, метод комбінування, з якою метою використовують сполучення різних переплетень в одному трикотажі, вид візерункового ефекту.

1.2.Які елементи структури використовують для утворення візерунка.

1.3.Зробити графічний запис кладки ниток в усіх рядах рапорту візерунка, визначити межі рапорту.

2.Ознайомитись з технологічними можливостями машин щодо виготовлення трикотажу різноманітних комбінованих переплетень, виявити особливості процесів в'язання.

2.1.Зробити розставлення голок різних позицій круглов'язальної та плоскофангової машин для виготовлення візерунка за даним зразком трикотажу.

2.2.Указати, яке положення при цьому повинні займати підйомні (замикальні) та кулірні клини в замкових системах.

76

Основні теоретичні положення

До класу комбінованих відносять такі переплетення трикотажу, які складаються із сукупності елементів структури декількох різних головних, похідних чи візерункових переплетень.

Взалежності від способів поєднання в трикотажі переплетень різних класів чи підкласів розрізняють трикотаж простих комбінованих, похідних комбінованих, візерункових і складних комбінованих переплетень.

Втеорії в’язання за деякими комбінованими переплетеннями закріпились назви, які характеризують їх будову. Ці назви стали класичними. Серед таких назв «репс», «букле», «піке». До деяких з цих назв приєднується визначення, що пов’язане за версією з країною чи містом, де це переплетення вперше було отримано. Наприклад: міланський ластик, французьке, швейцарське, голландське піке. Інколи у назву переплетення вноситься відмінна ознака за зовнішнім виглядом, наприклад: рельєфний ластик, шаховий напівфанг, «пташине око». Деякі комбіновані переплетення називаються за кількістю петлетвірних систем (в’язальних замків), що приймає участь в утворенні рапорту, чи кількості елементарних рядів – восьмисистемне, шестизамкове, чотирирядне й т.і.

Найбільш розповсюджені у практиці трикотажного виробництва комбіновані переплетення наведено на рис. 67-68.

Методичні вказівки

Щільність подвійного трикотажу комбінованих переплетень підраховують для обох сторін зразка та записують у вигляді двох додатків, причому на перше місце ставлять щільність на лицьовій стороні.

Для того, щоб виявити, які елементи петельної структури використані у зразку трикотажу, що аналізується, слід розпустити петельні ряди, простежити на якій стороні (і голечниці) утворюється петля, де замість петлі утворений накид або пропущена петля.

Для того, щоб установити визначну закономірність, яка дає можливість виконати інші пункти завдання, слід для кожного ряду в'язання нарисувати два ряди крапок, відповідних голкам двох голечниць, використовуючи умовні позначки:

∩ - петлі;- накид;

- пропущена петля.

Зобразити, як прокладається нитка в кожному ряді (графічний запис кладки). Через певну кількість рядів рисунок графічного запису кладки нитки повторюється. Таким чином можна визначити, чому дорівнює висота рапорту візерунка, та скільки петлетвірних систем приймають участь у виробленні рапорту.

Аналогічно визначаємо ширину рапорту візерунка. Після цього, знаючи, що у верхньому положенні замикальний клин піднімає голки на повне замикання для утворення петель, в середньому положенні клина голки піднімаються на неповне замикання, при цьому утворюються накиди, а в нижньому положенні клина голки виключаються з роботи, треба показати, в якій петлетвірній системі і як повинен бути установлений підйомний клин.

Використовуючи певні позначення, треба показати роботу клинів в кожній системі замкової машини для вироблення зразка трикотажу, який аналізується.

77

Кладку ниток у зразках основов’язаного комбінованого трикотажу можна установити, розглядаючи зразок за допомогою бінокулярної лупи або великого інструментального мікроскопа (БМС-1О), або за допомогою текстильної лупи.

Репс

Міланський ластик

Швейцарська петля

Рисунок 67 – Графічні записи та торгівельні назвинай розповсюджених комбінованих

переплетень

Зміст звіту

1. Зразки аналізованого трикотажу; назви класів переплетень, що утворюють трикотаж, та способи комбінування; схеми найбільш простих структур трикотажу;

78

графічний та аналітичний записи кладки ниток.

2.Результати аналізу зразків трикотажу дрібнорапортних кулірних комбінованих переплетень, оцінка їх властивостей, зовнішнього вигляду.

3.Розставлення голок та клинів для зразків трикотажу, указаних викладачем.

Рисунок 68 – Графічні записи комбінованих переплетень типу піке

Контрольні питання

1.Назвіть основні групи трикотажу комбінованих переплетень. Сутність їх вироблення.

2.Які технологічні та візерункові ефекти отримуємо при комбінуванні головних, похідних і візерункових переплетень?

3.До якої групи комбінованих переплетень слід віднести комбінації рядів ластика та гладі, ластика та похідної гладі, неповного ластика та неповної гладі, шарме та сукно, філейних та уточних переплетень?

79