3.6. Фактори, що визначають сукупну пропозицію

На сукупну пропозицію впливає ряд факторів, які поділяються на цінові та нецінові.

Цінові фактори, що визначають сукупну пропозицію:

Зміна процентної ставки.

Зміна рівня цін.

Під дією цінових факторів зміни в сукупній пропозиції зображується рухом за кривою сукупної пропозиції (AS).

Нецінові фактори, що визначають сукупну пропозицію

Зміна цін на ресурси:

а) наявність власних ресурсів;

б) ціни на імпортні ресурси;

в) співвідношення на ринку національних та імпортних ресурсів.

Зміни економіко-правових норм:

а) податки з підприємств та субсидії;

б) державне регулювання.

Зміни в продуктивності праці.

Під дією нецінових факторів крива сукупної пропози­ції (AS) (графік 3.11) переміщується:

а) вліво вгору, коли сукупна пропозиція скорочується в результаті зростання витрат виробництва (AS →AS₁);

б) вправо вниз, коли сукупна пропозиція зростає (AS → AS₂).

Рис. 3.12. Вплив на сукупну пропозицію (AS) нецінових факторів

Якщо змінюються нецінові чинники, змінюються й середні витрати. Залежність між ними є оберненою.

3.7. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції

Взаємодія та взаємозв'язок між сукупним попитом (AD) та су­купною пропозицією (AS) здійснюється через систему цін. Точка перетину кривої сукупного попиту (AD ) та кривої су­купної пропозиції (AS) - точка рівноваги, яка визначає рівно­важний рівень цін (Р_а) та рівноважний реальний обсяг націо­нального виробництва (Q_a) (рис. 3.13).

Рис. 3.13. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції

(модель АD-AS)

Три варіанти макрорівноваги

Якщо сукупний попит змінюється в межах кейнсіанського відрізка, то зростання попиту приводить до зростання реального обсягу національного виробництва і зайнятості при сталих цінах.

Якщо сукупний попит зростає на проміжному від­різку, це приводить до зростання реального обсягу національ­ного виробництва, рівня цін та зайнятості.

Якщо сукупний попит зростає на класичному відріз­ку AS, це призводить до інфляційного зростання цін та номі­нального ВНП при незмінному обсязі реального ВНП (оскільки він не може зростати за межі рівня «повної зайнятості»).

Шоки попиту - різка зміна AD, різкі коливання споживчого та інвестиційного попиту, зміна пропозиції грошей. Скорочення сукупного попиту в короткостроковому періоді зміщує короткострокову криву сукупного попиту ліворуч. Держава може здійснити такі заходи для збільшення сукупного попиту: а) збільшення державних закупівель; б) зменшення податків; в) зростання пропозиції грошей. Це призведе до збільшення попиту на товари та послуги за кожного даного рівня цін і перемістить криву AD праворуч.

Шоки пропозиції – це різка зміна сукупної пропозиції: зміна цін на нафту, стихійні лиха, зміни в законодавстві тощо. Зі зменшенням сукупної пропозиції в результаті зростання середніх витрат виробництва короткострокова крива сукупної пропозиції зсувається ліворуч. Обсяг виробництва падає (стагнація), рівень цін зростає (інфляція). В економіці спостерігається стагфляція.