Лекц

Метод архітекторів з опущеним планом і бічною стіною.

При низькому горизонті перспектива первинної проекції плану виглядає стислою, що впливає на точність побудови і визначення висоти ребер в перспективі. Щоб цього уникнути використовується паралельний перенос предметної площини вверх («піднімання плану») або вниз («опускання плану»). При цьому дійсна основа картинної площини О1О опускається на довільну відстань (О1`О`); на опущеній предметній площині будується перспектива «опущеного плану» і потім переноситься на дійсну предметну площину. Таким чином отримується перспектива вторинної проекції усіх точок плану, лишається визначити висоту ребер за допомогою методу «бічної стіни».

На рис.ІІ.106 показана побудова перспективи методом «опущеного плану» за заданими ортогональними проекціями об’єкта та положенням лінії горизонту. і картини

Спочатку здійснено допоміжні побудови (рис.ІІ.106а). Встановлюємо картинну

площину К (О1О). Обираємо точку зору – С1 таким чином, щоб кут зору α був біля 28÷37°.

Будуємо точки f2 , p0, 10, 20, 30, 40, a0, b0, l0, m0, n0, s0, t0, q0, e0.

На рис.ІІ.101б перспектива об’єкта побудована збільшеною у півтора рази. Рішення починаємо із встановлення лінії горизонту hh, основи дійсної картини О1О та нанесення на неї всіх точок, отриманих на рис.ІІ.106а. На лінії горизонту будуємо головну точку картини Р та фокуси F1, F2 . Опускаючи основу дійсної картини на довільну відстань, отримуємо О1`O`. Далі будуємо опущений план в перспективі, аналогічно попереднім прикладам, за допомогою двох точок збігу. Точки перспективи опущеного плану переносяться на дійсну (неопущену) картину, та за масштабом висот на бічній стіні будуються вертикальні ребра об’єкта.

у півтора рази. Побудова перспективного зображення починається з побудови перспективи сітки, до якої прив’язані будинки.

Щоб побудувати фронтальну перспективу сітки, необхідно на hh перенести з плану дистанційні точки D1, D2 і позначити головну точку картини Р. Оскільки лінії, що перетинають О1О в точках 10, 20, 30, 40, 50, перпендикулярні до картини, точка Р буде їх точкою збігу в перспективі. Сполучаємо точки 10, 20, 30, 40 , 50 з головною точкою картини Р, отримуємо перспективу сімейства ліній квадратів, перпендикулярних до картини. Щоб отримати перспективу ліній, паралельних до картини, скористаємося дистанційними точками (достатньо однієї D2). Якщо сполучити 10 з D2 , отримаємо перспективу діагоналей квадратів, яка перетинає лінії 10 Р, 20 Р, 30 Р, 40 Р, 50 Р. З отриманих точок проводимо лінії паралельні до основи картинної площини О1О в межах ліній 10 Р, 50 Р.

Далі на перспективу сітки візуально наносять точки кутів будинку з генерального плану. По можливості перспективне зображення коригується за точками збігу F1,, F2.

Висоти ребер об’єктів будують за допомогою методу бічної стіни (масштабу висоти), або за допомогою масштабу ширини. Перспектива ребра Аа побудована двома методами.

Рис.ІІ.108. а)

5 VI

10

20

30 40

50 p0

60 70 80

90

100

110 120

C1

Приклад 8. Побудувати перспективу методом сітки забудови за заданими ортогональними проекціями. На рис. ІІ.108 побудовано перспективу вулиці з будівлями складної криволінійної форми методом сітки. На рис.ІІ.108а виконано підготовчу частину роботи. Щоб полегшити роботу, сітку бажано розмістити тачим чином, щоб більша кількість обєктів забудови торкалася сторін її квадратів. На рис.ІІ.108б показано побудову перспективного зображення, збільшеного у півтора рази. Робота виконана за аналогією детально описанного прикладу на рис.ІІ.107.

Побудова тіней деталей та споруд.

Тіні архітектурних деталей.

Напрямок променів задано точками збігу перспектив променів S і вторинних проекцій s. Грані споруди, що знаходяться у власній тіні, виявляють за допомогою вторинних проекцій променів, проведених на предметній площині. Друга ознака – якщо точка збігу s вторинних проекцій променів знаходиться за точкою F2 справа, то грані призм, лінія збігу яких проходить через точку F2 , будуть у власній тіні. Тіні від вертикальних ребер спрямовані в точку збігу s вторинних проекцій променів. Тіні від горизонтальних ребер будуть паралельні цим ребрам і тому мають спільну точку збігу.

На рис.ІІ.118 побудовані власні та падаючі тіні від арок та стел. Рис.ІІ.118а,б – тіні, що віддаляються (сонце знаходиться за спиною людини). Рис.ІІ.118в,г – тіні, що наближаються (сонце знаходиться перед людиною).

Приклад 12. Побудувати тіні будинку та вертикальної жердини Аа при розміщенні сонця ззаду зліва (рис.ІІ.120).

Визначення власної тіні будинку. Оскільки падаюча тінь будується від границі власної, необхідно виявити, які грані знаходяться у власній тіні. Для цього через вторинну проекцію точки 2 проводимо вторинну проекцію світлового променя. Проведений промінь перетинає лінію горизонту h правіше від точки збігу F2 , тому боковий фасад знаходиться у власній тіні. Якщо вторинна проекція світлового променя перетне лінію горизонту h в точці F2, то світлові промені будуть ковзати по площині бокового фасаду; якщо перетне лівіше – площина буде освітленою. Аналогічно можна розглянути освітленість інших фасадів. Таким чином, якщо сонце ззаду, вторинна проекція його знаходиться між точками збігу, то площини обох фасадів освітлені. Коли сонце спереду і вторинна проекція його знаходиться між точками збігу, площини обох фасадів – у власній тіні.

Розв’язання. Будуємо падаючу тіні будинку. Падаюча тінь від вертикального ребра 2 збігається з вторинною проекцією світлового променя, проведеного з вторинної проекції точки 2 (тінь від вторинної проекції точки 2 збігається з самою точкою). Вторинна проекція світлового променя вертикального ребра 2 – 2Н s. Щоб отримати тінь від точки 2, з точки 2 проводимо 2S – перспективу світлового променя до перетину з його вторинною проекцією 2Нs , позначаємо точку 2Т. Аналогічно будується тінь від точки 7. Оскільки гребінь 7-8 паралельний предметній площині, і його точка збігу – F1, через 7Т проводимо пряму в F1, отримаємо напрям падаючої тіні від гребня. Щоб знайти тінь точки 8, проводимо через неї перспективу променя 8S , до перетину з 7Т F1 , отриману точку позначаємо 8Т. Тінь від точки 1 можна побудувати аналогічно точкам 2 і 7, а можна сполучити точку 2Т з F2, а потім провести через точку 1 перспективу променя 1S до перетину з 2Т F2.

Будуємо тінь від прибудови. Тініточок L і 4Н збігаються з самими точками, лишається побудувати тінь точки 4. Проводимо через вторинну проекцію точки 4 точку 2Н, вторинну проекцію світлового променя 4Н s. Побудована вторинна проекція променя стикається з будинком і вертикально піднімається по площині фасаду до перетину з проведеною через точку 4 перспективу світлового променя 4S. Отримана точка і буде тінню точки 4 на площині фасаду, позначимо її 4Т.

Тінь від вертикальної жердини Аа. Через Аа проводимо променеву площину, яка перетинає будинок і прибудову по вертикально заштрихованому перерізу. Тінь від точка А знаходитиметься на перетині перспективи променя АS з побудованим перерізом – точка АТ. Таким чином, тінь від жердини спочатку «повзе» по землі, потім вертикально піднімається по вертикальній площині прибудови, переходить на дах прибудови, переходить на фасад будинку і потім по скату його даху до точки АТ.