Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Лекц

.pdf
Скачиваний:
44
Добавлен:
11.05.2015
Размер:
2.18 Mб
Скачать

Метод архітекторів з опущеним планом і бічною стіною.

При низькому горизонті перспектива первинної проекції плану виглядає стислою, що впливає на точність побудови і визначення висоти ребер в перспективі. Щоб цього уникнути використовується паралельний перенос предметної площини вверх («піднімання плану») або вниз («опускання плану»). При цьому дійсна основа картинної площини О1О опускається на довільну відстань (О1`О`); на опущеній предметній площині будується перспектива «опущеного плану» і потім переноситься на дійсну предметну площину. Таким чином отримується перспектива вторинної проекції усіх точок плану, лишається визначити висоту ребер за допомогою методу «бічної стіни».

На рис.ІІ.106 показана побудова перспективи методом «опущеного плану» за заданими ортогональними проекціями об’єкта та положенням лінії горизонту. і картини

Спочатку здійснено допоміжні побудови (рис.ІІ.106а). Встановлюємо картинну

площину К (О1О). Обираємо точку зору – С1 таким чином, щоб кут зору α був біля 28÷37°.

Будуємо точки f2 , p0, 10, 20, 30, 40, a0, b0, l0, m0, n0, s0, t0, q0, e0.

На рис.ІІ.101б перспектива об’єкта побудована збільшеною у півтора рази. Рішення починаємо із встановлення лінії горизонту hh, основи дійсної картини О1О та нанесення на неї всіх точок, отриманих на рис.ІІ.106а. На лінії горизонту будуємо головну точку картини Р та фокуси F1, F2 . Опускаючи основу дійсної картини на довільну відстань, отримуємо О1`O`. Далі будуємо опущений план в перспективі, аналогічно попереднім прикладам, за допомогою двох точок збігу. Точки перспективи опущеного плану переносяться на дійсну (неопущену) картину, та за масштабом висот на бічній стіні будуються вертикальні ребра об’єкта.

Рис.ІІ.106 а)

h1

 

h

 

 

 

 

 

 

 

 

 

O

 

 

 

 

e0

 

 

 

 

g0

 

 

 

 

F2

 

 

 

s0

t0

 

 

 

10

 

 

p0 m0n0

20

 

 

a0

b0 l0

 

 

 

40

 

 

 

 

30

 

 

 

 

O1

 

 

α

 

 

 

 

F1

 

 

 

C1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.ІІ.106. б)

h1

 

 

 

P

 

 

 

 

F2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

h

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О

 

F1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О1`

a0

b0

l0

m0

n0

s0

t0

О`

f2

q0

e0

30

40

 

 

p0

 

20

10

 

 

 

 

 

Метод сітки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Метод сітки використовується для побудови перспективи мікрорайонів, територій

промислових підприємств при високій лінії горизонту, у випадках, коли треба швидко та без

особливої точності побудувати перспективу забудови.

 

 

 

 

 

 

 

На рис.ІІ.107 побудовано перспективу

 

 

 

 

 

 

 

методом сітки Альберті.

 

 

h1

 

 

 

h

 

 

Для побудови

перспективи використовують

 

 

 

 

 

 

 

ортогональні

проекції

забудови.

Спочатку

 

 

 

 

 

 

 

(рис.ІІ.107а)

встановлюється

картинна

 

 

 

 

 

 

 

площина,

основа

 

якої

 

(О1О)

 

 

 

 

 

 

 

знаходитиметься під кутом 250 ÷ 350 до

 

 

 

 

 

 

 

сторін

 

переважної

більшості

будинків

 

 

 

 

 

 

 

мікрорайону в плані. Якщо картинна площина

 

 

 

 

 

 

 

перпендикулярна

до

сторін

 

будинків,

 

b

 

 

 

 

D2

отримаємо

 

фронтальну

перспективу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

 

мікрорайону,

що

не

дасть

об’єктивної

 

 

 

 

F2

 

4

 

 

II

450

 

картини. Далі план мікрорайону охоплюється

 

 

 

 

 

 

3

I

 

 

 

 

 

габаритним прямокутником, одна

із сторін

 

 

50

 

 

 

2

 

 

40

 

 

якого

(b)

збігається з

основою

картинної

 

p0

30

 

 

 

1

 

 

 

площини.

 

Прямокутник

градуюється

 

20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

квадратами зі стороною в межах 8

÷ 10 мм,

 

00

10

 

 

 

 

 

 

1.5b

 

 

 

від

їх

величини

залежить

точність

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

побудови.Точка зору повинна знаходитись на

D1

 

 

 

 

 

 

головному

 

промені

 

картини,

 

 

 

 

 

 

 

перпендикулярному

до

основи

картинної

 

 

 

 

 

 

 

площини, на відстані 1.5 ÷ 2b

від О1О.

 

 

F1

 

 

C1

 

Головний

промінь

картини

знаходиться

Рис.ІІ.107 а)

 

 

 

 

 

приблизно

 

в

середині

габаритного

 

 

 

 

 

прямокутника, охоплюючого мікрорайон. При цьому кут зору буде в межах 280 ÷ 370.

Лінія

горизонту hh знаходиться на висоті 1.5 ÷ 2b. На цьому підготовча частина побудови

закінчена.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

h1

 

 

 

P

 

 

 

 

 

 

 

 

D2

h

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

М 2 :1

 

 

А'

 

 

 

 

 

’єкту І

 

 

 

4'

 

 

 

ребер.В.Н об єкту’ОбІ

 

 

 

 

ребер.В.Н

єкту’ОбІІ

 

 

 

`

3`

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2'

 

 

 

 

а`

 

 

1'

 

 

О1

 

 

 

 

 

О

10

20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

00

p0

30

40

 

50

 

Н.В. ребер об’єкту ІІ

Рис.ІІ.107. б)

Об’єкту ІІ

 

Друга частина побудови (рис.ІІ.107б) починається з перенесення у горизонтальне положення основи картинної площини О1О, з нанесенням на неї всіх отриманих раніше точок (відстань між точками збільшено в 2 рази). Висота лінії горизонту hh також збільшена

у півтора рази. Побудова перспективного зображення починається з побудови перспективи сітки, до якої прив’язані будинки.

Щоб побудувати фронтальну перспективу сітки, необхідно на hh перенести з плану дистанційні точки D1, D2 і позначити головну точку картини Р. Оскільки лінії, що перетинають О1О в точках 10, 20, 30, 40, 50, перпендикулярні до картини, точка Р буде їх точкою збігу в перспективі. Сполучаємо точки 10, 20, 30, 40 , 50 з головною точкою картини Р, отримуємо перспективу сімейства ліній квадратів, перпендикулярних до картини. Щоб отримати перспективу ліній, паралельних до картини, скористаємося дистанційними точками (достатньо однієї D2). Якщо сполучити 10 з D2 , отримаємо перспективу діагоналей квадратів, яка перетинає лінії 10 Р, 20 Р, 30 Р, 40 Р, 50 Р. З отриманих точок проводимо лінії паралельні до основи картинної площини О1О в межах ліній 10 Р, 50 Р.

Далі на перспективу сітки візуально наносять точки кутів будинку з генерального плану. По можливості перспективне зображення коригується за точками збігу F1,, F2.

Висоти ребер об’єктів будують за допомогою методу бічної стіни (масштабу висоти), або за допомогою масштабу ширини. Перспектива ребра Аа побудована двома методами.

Рис.ІІ.108. а)

 

8

 

7

6

b

5 VI

 

4

 

 

 

 

3

 

 

 

2

V

IV

III

II

1

 

I

 

 

00

 

 

 

 

 

 

 

10

20

30 40

50 p0

60 70 80

90

100

110 120

1.5b

D1

 

450

C1

Приклад 8. Побудувати перспективу методом сітки забудови за заданими ортогональними проекціями. На рис. ІІ.108 побудовано перспективу вулиці з будівлями складної криволінійної форми методом сітки. На рис.ІІ.108а виконано підготовчу частину роботи. Щоб полегшити роботу, сітку бажано розмістити тачим чином, щоб більша кількість обєктів забудови торкалася сторін її квадратів. На рис.ІІ.108б показано побудову перспективного зображення, збільшеного у півтора рази. Робота виконана за аналогією детально описанного прикладу на рис.ІІ.107.

h1

 

 

 

 

 

 

P

 

 

 

 

h

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

М 1.5 :1

1.5b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

VI

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8'

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7'

 

III

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6'

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5'

 

IV

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4'

 

 

V

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3'

II

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2'

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I

 

 

 

 

 

 

p0

 

 

 

 

1'

I

О

О1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

00

10

20

30

40

50

60

70

80

90

100

110

120

Рис.ІІ.108. б)

 

 

 

 

 

 

 

Метод сітки з двома точками збігу

 

 

 

 

 

Метод відрізняється тим, що картина розміщена фронтально, основа її О1О

залишається в горизонтальному положенні, а план, разом з сіткою, обертається під

довільним кутом.

 

Об’єкти плану можуть займати довільне положення відносно обраної

картини К , але у випадку, коли б ільшість сторін будинків паралельна до сторін квадратів,

побудова

перспективи

значно

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

спрощується.

 

 

 

 

 

 

 

 

h

 

 

 

 

 

h

Рис.ІІ.109. а)

На рис.ІІ.109

показано приклад

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

побудови перспективи методом

 

 

 

 

 

 

B2

 

 

 

 

сітки з двома точками збігу. На

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рис.ІІ.109а виконано допоміжні

 

 

 

A2

 

 

 

 

 

 

 

побудови. Для цього план

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

охоплюється

 

 

 

квадратом

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

необхідної величини з

сіткою

 

 

 

 

 

II

 

 

 

 

 

менших

квадратів,

параметри

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B1

 

 

 

яких залежать від насиченості і

 

 

 

 

 

 

 

 

 

складності

 

 

 

генплану.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вибирається

 

 

 

фронтальна

 

 

 

A1

 

 

 

 

 

 

 

картина з основою О1О і

 

 

 

I

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

точкою зору С1. С1Р0 О1О .

k

 

F1

 

 

p0

 

 

 

k

F2

(Відстань

 

С

Р

 

умовно

100

90

80 120 70

60

00

10

110

20

30 40

50

 

зменшено).

1

 

0

точки

С1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

проводяться

прямі

паралельно

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

до сторін квадрата. На лінії О1О

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

знаходять точки f1, f2.

Всі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

сторони квадратів сітки лівого і

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

правого

напрямів

і

сторони

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

обєктів

продовжують

до

 

 

 

 

C1

 

 

 

 

 

 

перетину з О1О в точках 100 , 90

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,80 , . . . , 50. Додатково проводимо ліні через сторони плану об’єктів та отримуємо точки 110,

120. Ці точки і точки f

1, f2

переносяться на основу картини на рис.ІІ.104б, збільшуючи

відстані між ними в півтора рази. Точки f1, f2 переносять на лінію hh, знаходять точки збігу

F1, F2, за якими будують перспективу сітки квадратів і план об

 

єктів.

Щоб побудувати

перспективу вертикальньних ребер об’єктів, від основи картини на вертикалях з точок 110 та

120

відкладають натуральні величини висоти ребер (збільшені в масштабі), які позначені

подвійними лініями. Відрізок 120А0 є дійсною величиною ребра А першого об’єкта, відрізок

50В0

є дійсною величиною ребра

В другого об’єкта.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

h1

F1

 

 

 

 

P

 

 

 

 

 

 

h

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F2

 

 

 

 

 

 

 

 

B'

 

 

 

 

М 1.5 :1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B0

 

 

 

 

A0

 

A'

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f1

 

 

 

 

p0

 

 

 

 

 

О

f2

100

90

80

120

70

60

00

10

110

20

30

40

50

Рис.ІІ.109. б)

 

 

 

 

Рис.ІІ.110. а)

 

 

 

 

 

A2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B2

 

 

 

 

L2

 

M2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 10. Побудувати

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

перспективу генплану методом

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

K2

 

 

 

 

N2

 

 

 

 

сітки з двома точками збігу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задано ортогональні проекції,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вибрати високу лінію горизонту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(рис.ІІ.110). Перспектива

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

побудована аналогічно

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I

V

 

 

 

 

 

 

 

попередньому прикладу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(рис.ІІ.109).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I

 

 

 

 

 

 

L1

M

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B1

 

 

 

S1

N1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I

 

II

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О1

 

 

 

F1

 

 

 

 

 

p0

 

S0

L0 M0 N0

 

 

 

О

 

 

 

 

210240200230190

180

170

160

150

140

130 220 120

00

10

20

30

40

50

60

70

80

90

100

110

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F1

 

 

 

 

 

 

P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.ІІ.110. б)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

h

 

 

 

 

h

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

М 2:1

 

 

 

 

 

A'

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F2

 

 

 

 

 

 

 

B'

 

 

 

 

L'

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E'

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

210

 

 

 

 

 

 

B0

 

 

N'

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

240

 

 

 

 

 

 

 

 

L0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

200

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

230

190

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

18

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

170

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

160

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О1

150

 

 

 

 

 

p

 

s0

 

l0

m0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

140

130

220

120

00

10

20

30

40

50

60

n0 70

 

80

90

 

 

100

110

 

 

Побудова тіней в перспективі

Закономірності побудови тіней в ортогональних проекціях в основному зберігаються і при побудові тіней в перспективі.

В основі перспективи лежить центральне проекціювання, тому променеві прямі та їх проекції, паралельні між собою в просторі, в перспективі мають свої точки збігу. При цьому вторинні проекції променів (які лежать на предметній площині) знаходяться на лінії горизонту, оскільки джерело світла (сонце) вважається віддаленим в нескінченність.

Сонце по відношенню до точки зору може займати різні положення, що зумовлює розташування S і s відносно лінії горизонту h і головної точки картини Р. Розглянемо шість можливих варіантів положення сонця:

1.Тіні, що віддаляються – сонце знаходиться позаду. Точка збігу вторинних проекцій променів знаходиться на горизонті, а точка збігу самих променів (S перспектив променів сонця) - нижче лінії горизонту. На рис.ІІ.114a сонце знаходиться позаду справа і зліва від Р. На рис.ІІ.114б – позаду людини.

2.Тіні, що наближаються – сонце

розміщене перед людиною, справа. Точка збігу вторинних проекцій променів знаходиться на горизонті, а точка збігу S перспектив променів – вище горизонту. На рис. ІІ.115а сонце знаходиться попереду зліва і зліва від Р. На рис.ІІ.115б – попереду справа і справа від Р

3. Тіні нейтральні – промені світла паралельні картинній площині, тому точок збігу

не матимуть. Промені

зображуються на

перспективі паралельними

прийнятому напряму

світла, а вторинні їх проекції – паралельні основі картини. На рисунку ІІ.116а сонце знаходиться праворуч від людини, на рисунку ІІ.116б – ліворуч.

Побудова тіней при сонячному освітленні від вертикальної пластини (стіни) показана на рис.

ІІ.117.

а)

 

 

A'

 

б)

 

 

A'

 

 

 

 

 

 

 

h

s

 

 

h

s

 

 

 

 

 

AT

 

 

 

AT

 

 

а'

S

 

 

 

 

 

 

 

 

а'

 

 

 

 

S

 

 

Рис.ІІ.114.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а)

S

 

 

б)

 

S

 

 

 

 

 

 

 

 

A'

 

 

A'

 

 

 

 

h

h

 

 

 

 

 

 

 

s

 

s

а'

 

 

а'

 

 

AT

AT

 

 

 

 

Рис.ІІ.115.

 

 

 

 

 

а)

 

 

 

б)

 

 

S

A'

 

 

h

A'

S

 

 

 

h

 

 

 

 

 

 

 

s

s

 

 

 

 

 

а'

 

AT

 

 

 

 

 

AT

а'

 

 

 

 

 

 

Рис.ІІ.116

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а)

 

A'

B'

 

 

 

F2

 

s

h

 

 

 

 

 

 

 

 

 

AT

 

 

 

 

 

 

BT

 

 

 

а'

 

S

S

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b'

 

 

 

б)

 

 

 

A'

B'

 

 

h

 

F2

a'

s

 

 

 

AT

 

 

 

 

b'

 

 

 

 

 

 

 

в)

 

A'

BT

 

 

 

 

S

 

 

 

 

 

 

B'

 

 

 

 

s

 

 

F2

h

 

 

 

b'

BT

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a'

 

 

AT

Рис.ІІ.117.

 

 

 

 

 

Побудова тіней деталей та споруд.

Тіні архітектурних деталей.

Напрямок променів задано точками збігу перспектив променів S і вторинних проекцій s. Грані споруди, що знаходяться у власній тіні, виявляють за допомогою вторинних проекцій променів, проведених на предметній площині. Друга ознака – якщо точка збігу s вторинних проекцій променів знаходиться за точкою F2 справа, то грані призм, лінія збігу яких проходить через точку F2 , будуть у власній тіні. Тіні від вертикальних ребер спрямовані в точку збігу s вторинних проекцій променів. Тіні від горизонтальних ребер будуть паралельні цим ребрам і тому мають спільну точку збігу.

На рис.ІІ.118 побудовані власні та падаючі тіні від арок та стел. Рис.ІІ.118а,б – тіні, що віддаляються (сонце знаходиться за спиною людини). Рис.ІІ.118в,г – тіні, що наближаються (сонце знаходиться перед людиною).

а)

 

 

 

б)

A'

 

в)

 

S

 

г)

 

 

 

 

 

 

 

 

S

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A'

 

 

s

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

AT

 

 

A'

 

 

A'

s

h

 

 

 

h

 

s

 

h

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

S

 

 

s

 

 

 

 

AT

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

AT

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

S

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

AT

 

 

 

 

Рис.ІІ.118.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а)

 

 

A

б)

S

Побудова тіні за третьою схемою. На

F2

 

 

s

рисунку ІІ.119а побудовані нейтральні тіні

F2

A

 

арки, якщо сонце розміщене ліворуч від

 

 

F1

людини, на рис. ІІ.119б побудовано тіні

 

 

 

 

стели, сонце знаходиться праворуч.

F2

AT

 

 

 

S

 

 

 

 

 

 

 

s

AT

 

 

 

 

 

 

 

Рис.ІІ.119

 

 

 

Приклад 12. Побудувати тіні будинку та вертикальної жердини Аа при розміщенні сонця ззаду зліва (рис.ІІ.120).

Визначення власної тіні будинку. Оскільки падаюча тінь будується від границі власної, необхідно виявити, які грані знаходяться у власній тіні. Для цього через вторинну проекцію точки 2 проводимо вторинну проекцію світлового променя. Проведений промінь перетинає лінію горизонту h правіше від точки збігу F2 , тому боковий фасад знаходиться у власній тіні. Якщо вторинна проекція світлового променя перетне лінію горизонту h в точці F2, то світлові промені будуть ковзати по площині бокового фасаду; якщо перетне лівіше – площина буде освітленою. Аналогічно можна розглянути освітленість інших фасадів. Таким чином, якщо сонце ззаду, вторинна проекція його знаходиться між точками збігу, то площини обох фасадів освітлені. Коли сонце спереду і вторинна проекція його знаходиться між точками збігу, площини обох фасадів – у власній тіні.

Розв’язання. Будуємо падаючу тіні будинку. Падаюча тінь від вертикального ребра 2 збігається з вторинною проекцією світлового променя, проведеного з вторинної проекції точки 2 (тінь від вторинної проекції точки 2 збігається з самою точкою). Вторинна проекція світлового променя вертикального ребра 2 2Н s. Щоб отримати тінь від точки 2, з точки 2 проводимо 2S – перспективу світлового променя до перетину з його вторинною проекцією 2Нs , позначаємо точку 2Т. Аналогічно будується тінь від точки 7. Оскільки гребінь 7-8 паралельний предметній площині, і його точка збігу – F1, через 7Т проводимо пряму в F1, отримаємо напрям падаючої тіні від гребня. Щоб знайти тінь точки 8, проводимо через неї перспективу променя 8S , до перетину з 7Т F1 , отриману точку позначаємо 8Т. Тінь від точки 1 можна побудувати аналогічно точкам 2 і 7, а можна сполучити точку 2Т з F2, а потім провести через точку 1 перспективу променя 1S до перетину з 2Т F2.

Будуємо тінь від прибудови. Тініточок L і 4Н збігаються з самими точками, лишається побудувати тінь точки 4. Проводимо через вторинну проекцію точки 4 точку 2Н, вторинну проекцію світлового променя 4Н s. Побудована вторинна проекція променя стикається з будинком і вертикально піднімається по площині фасаду до перетину з проведеною через точку 4 перспективу світлового променя 4S. Отримана точка і буде тінню точки 4 на площині фасаду, позначимо її 4Т.

Тінь від вертикальної жердини Аа. Через Аа проводимо променеву площину, яка перетинає будинок і прибудову по вертикально заштрихованому перерізу. Тінь від точка А знаходитиметься на перетині перспективи променя АS з побудованим перерізом – точка АТ. Таким чином, тінь від жердини спочатку «повзе» по землі, потім вертикально піднімається по вертикальній площині прибудови, переходить на дах прибудови, переходить на фасад будинку і потім по скату його даху до точки АТ.

 

h

 

 

 

 

F2

h

S

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

AT

8

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

F1

 

1

 

 

 

5

L

 

9Т

8Т

 

 

 

 

2

 

7Т

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

4T

 

 

 

1Т

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

S

 

 

2Т

 

 

4н

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.ІІ.120.

 

 

2н

 

 

 

S