3.1 Особливості соціальної роботи з пенсіонерами на селі

Кількість нужденних у допомозі росте, тому що рівень життя малозабезпечених категорій знаходиться нижче риси бідності і їхнє виживання можливе тільки за умови надання підтримки і соціальної допомоги.

Ведучу роль у соціальному обслуговуванні людей похилого віку й інвалідів грають нестаціонарні установи соціального обслуговування, оскільки їхня діяльність максимально наближена до реальних нестатків цієї категорії громадян.

Основною формою соціальної допомоги людям похилого віку й інвалідам у нестаціонарних умовах залишається надання їм соціально-побутових послуг удома. Ця форма обслуговування є самої затребуваною й економічно вигідної. Її основною метою є максимальне продовження перебування громадян похилого віку в звичному для них середовищі проживання, підтримка їх особистісного і соціального статусу, захист їхніх прав і законних інтересів.¹

З 1998 р. стала практикуватися така форма нестаціонарних форм соціального обслуговування громадян, як Центри денного перебування людей похилого віку і інвалідів, що користуються великою популярністю

серед людей похилого віку. Перший Центр у м. Донецьку був відкритий 8 червня 1998 р. На сьогодні функціонують 5 Центрів денного перебування і соціально-побутової адаптації людей похилого віку і інвалідів, що відкривалися в рамках обласної і районної програм по соціальній підтримці населення. Потреба людей похилого віку в подібних Центрах росте в зв'язку з триваючим ростом частки громадян літнього віку і потреби їх у тих видах послуг, що надаються в таких Центрах. З відкриттям Центрів денного перебування людей похилого віку і інвалідів у Старобешевському районі Донецької області знизилася потреба в санаторно-курортному лікуванні, тому що ці Центри ветерани називають “Санаторієм удома”. В усіх Центрах відповідно до призначень лікуючого лікаря відвідувачі можуть одержати необхідну медичну допомогу, проходять курс масажу, лікувальної фізіотерапії, крім того, тут організована робота соціальних перукарень, міні-пралень, кімнати релаксації і соціально-побутової адаптації, щотижня веде прийом юрист. У рамках районної програми по соціальній підтримці населення організоване безкоштовне гаряче харчування. При Центрах працюють клуби, об'єднані по інтересах, музичні, хорові колективи.¹

Успішно розвиваються технології соціальної роботи із сільським населенням у Чернігівській області.

Так, для надання необхідних соціально-побутових послуг літнім громадянам і інвалідам у Чернігівській області створено 22 сільських центра соціального обслуговування населення. Створена мережа установ дозволяє літнім громадянам і інвалідам, що проживають на селі, одержувати весь комплекс гарантованих і додаткових соціальних послуг. У сільській місцевості розташовані 10 інтернатів для людей похилого віку й інвалідів. Тільки протягом 2001-2002 р. для обслуговування населення сільської місцевості відкриті 10 філій дитячої юнацької спортивно-оздоровчої школи для інвалідів, 2 філії обласного реабілітаційного центра для дітей і підлітків з порушеннями опорно-рухового апарата, 5 центрів соціальної допомоги родині і дітям “Родина” і 9 соціально-реабілітаційних центрів і притулків.

Основна частина сільських пенсіонерів проживає в старому житлі з частковими зручностями або без зручностей, тому серед багатьох напрямків соціальної підтримки села істотним питанням залишається будівництво соціального житла з усіма зручностями.

Наприклад, у 2002 р. в Сосницькому районі почате будівництво муніципальної стаціонарної установи соціального обслуговування ветеранів на 26 будинків, 3 з яких – одноквартирні, 23 – двоквартирні, де будуть проживати учасники й інваліди ВОВ, ветерани праці. У даній установі передбачене розміщення соціального комплексу зі службою соціальної допомоги, фельдшерським пунктом зі стаціонаром на 4 місця, магазином, буфетом і перукарнею. Весь комплекс соціально-побутових, соціально-медичних і культурних послуг для проживаючих буде робити центр соціального обслуговування населення Сосницького району. Кошторисна вартість соціального об'єкта складає 62,8 млн. грн. Фінансування будівництва здійснюється по державній програмі “Житло” з засобів Пенсійного фонду України.

З метою надання літнім громадянам і інвалідам тимчасових і постійних санітарно-гігієнічних, медичних послуг, організації харчування і дозвілля без відриву від рідних місць у 30 соціально-реабілітаційних відділеннях на 121 місце (з них на селі 19 відділень на 511 місць) обслуговуються літні, самотні громадяни, інваліди, ветерани війни і праці. У подібних відділеннях створюються благоприємні умови для проживання і дозвілля.

У березні 2003 р. введено в дію додаткове приміщення для проживання п'яти сімейних пар у соціально-реабілітаційному відділенні центра соціального обслуговування Чернігівського району. Ремонт і реконструкція приміщення проведені з позабюджетних засобів (750 тис. грн..), при дольовій участі Центра, адміністрації району і колгоспу “Заветы Ленина”.

Із січня 2003 р. на базі спеціалізованих відділень соціально-медичного обслуговування вдома центра соціального обслуговування населення Сосницького району реалізується соціальний проект “Формування системи геронтологічної допомоги і догляду вдома”, що включений в обласну цільову програму “Старше покоління” на 2002-2004 р. У ньому беруть участь 135 важкохворих пенсіонерів, інвалідів, що проживають у 18 сільських населених пунктах району.

Для координації діяльності проекту при Центрі відкритий социально-геронтологічний кабінет, у штат якого входять 4 фахівці із соціальної роботи, геронтолог і психолог.

Для літніх громадян, що обслуговуються, і інвалідів створені “Стаціонари вдома”, де люди похилого віку з послабленим здоров'ям у домашніх умовах одержують якісний догляд, медичне обслуговування, оздоровчо-профілактичні і реабілітаційні послуги. Разом із ЦРЛ організовані виїзні бригади фахівців: психолога, геронтолога і лікарів вузьких спеціальностей. До лі людей похилого віку додому також виїжджають лаборант і медсестра кабінету функціональної діагностики. Це дозволяє провести обстеження людей похилого віку і визначити методи лікування в домашніх умовах.

У Бобровицькому районі центром соціального обслуговування населення разом з будинком-інтернатом для старих і інвалідів, телевізійною радіомовною компанією реалізується проект “Залучення ресурсів регіональної телерадіокомпанії до створення системи інформаційно-просвітницької роботи з похилими громадянами”.

Метою даного проекту є створення на регіональному телебаченні циклу передач, присвячених соціально-медичним проблемам літнього населення, інформаційно-просвітницьких передач для старих людей, формуванню системи комплексної геронтологічної допомоги населенню.

У комплекс реабілітаційних заходів включаються: медикаментозне лікування, фізіотерапія, лікувальний масаж, ЛФК, фітотерапія, дієтотерапія. За станом здоров'я пенсіонерів ведеться постійний контроль, зведення заносяться в спеціальні аркуші спостереження. При сприянні адміністрації ЦРЛ для пенсіонерів, що обслуговуються, безкоштовно проводиться вітамінотерапія.

Для людей похилого віку, що цілком втратили здатність до самообслуговування, передбачені послуги доглядальниці. Працює пункт прокату технічних засобів реабілітації інвалідів.

З літніми громадянами проводяться консультації, психокоррекційні заняття. Про свої проблеми пенсіонери можуть розповісти психологові як в особистій бесіді, так і по “телефону спілкування”.

Одна з головних задач – створення сприятливих умов для дозвілля людей похилого віку. Тут використовується така форма, як надомне бібліотечне обслуговування. При сприянні депутатів обласної Ради ветеранам району оформляється підписка на центральні і місцеві газети.¹

Разом з Міжнародною академією наук відкритий народний університет “Третій вік”, у рамках якого проводяться культурно-масові заходи, вшановування довгожителів і подружніх пар, що прожили довге спільне життя. Для старих, не здатних до пересування, організовані міні-клуби спілкування вдома.

При участі Київського державного університету і медичного училища постійно проводяться практичні заняття і навчальні семінари для соціальних працівників і медсестер Центра по основах геронтології і догляду за людьми похилого віку.

Важливий напрямок у даному проекті – моніторинг ефективності реабілітації. Для його проведення розроблена і впроваджена спеціальна методика. Підсумки роботи в рамках проекту показали, що у 35% пенсіонерів покращився психоемоційний стан, у 19% – скоротилася частота загострень хронічних захворювань, у 46% – підвищилася життєва активність.

Серед клієнтів Центру 8% складають онкохворі. Поліпшення стану здоров'я в них не спостерігається, але соціальні працівники в силах полегшити їх моральні і фізичні страждання. Наступним етапом реалізації проекту передбачається відкриття хосписа вдома.

У структурі більшості сільських Центрів функціонують “телефони спілкування”, клуби по інтересах, соціальні перукарні, майстерні по ремонту взуття й одягу, банки речей.

У зв'язку з незадовільною організацією транспортно-пасажирського сполучення в сільській місцевості в центрах соціального обслуговування населення Сосницького і Бобровицького районів організована служба “Соціальне таксі”, що робить транспортні послуги літнім громадянам і інвалідам. Щорічно більш 600 чоловік користуються транспортними послугами для поїздок у лікувально-профілактичні установи, бюро МСЭ. У Сосницькому районі в 2003р. у період заміни паспортів на нові “Соціальне таксі” доставляло у віддалені села району фотографа і фахівців паспортної служби. Дані види послуг одержали близько 400 літніх громадян, у тому числі лежачі хворі, прикуті до ліжка.

Міністерство праці та соціальної політики за підтримки Пенсійного фонду України йдуть по шляху об'єднання офісу лікаря загальної практики з будинком ветеранів. Перевага будинків-ветеранів, число яких наблизилося до вісімдесятьох, полягає в тому, що в них проживає, як правило, 10-15 чоловік і в них зберігається звичний уклад сільського жителя.

Офіційно вони іменуються будинками тимчасового проживання. Їхні мешканці мають можливість зберігати зв'язок зі своїм домашнім господарством, скажемо, йти на літо і повертатися на зиму. Але практично вони проживають тут постійно, оскільки більш 80% будинків ветеранів мають присадибні господарства. Ветерани на добровільних засадах разом із соціальними працівниками вирощують картоплю й овочі для свого столу, утримують птахів, свиней і навіть велику рогату худобу.

Тим самим вони ведуть активний спосіб життя і продовжують свої роки. Крім того, у цьому є й економічний ефект. Підсобні господарства, як показують розрахунки, наполовину скорочують витрати на утримання мешканців будинків ветеранів порівняно з витратами на мешканців будинків-інтернатів, не беручи в увагу те, що харчування перших набагато різноманітніше і смачніше.

Сільські дома ветеранів перетворюються в центри духовного спілкування, у вогнища культурного дозвілля всіх літніх жителів села.

Серед нових форм соціального обслуговування сільських жителів виникли офіси сімейного лікаря загальної практики. Вони, як правило, розміщаються в будинку колишніх сільських амбулаторій, що значно реконструйовані. Створюється міні-поліклініка. Крім кабінетів лікарів загальної практики, є процедурна, лабораторія, стоматологічний кабінет (лікар приїжджає з дільничної лікарні), аптека, стаціонар денного перебування. Мається також своя машина “Швидкої допомоги” для обслуговування вдома учасників Великої Вітчизняної війни й екстрених випадків.

Офіс відмінно обладнаний комп'ютерами, у яких є весь банк даних про хворих, відеотехніка, що дозволяє проводити наочні заняття з майбутніми породіллями і молодими матерями.

Крім того, даний офіс обладнаний сучасною апаратурою – фізіотерапевтичної, стоматологічної, ЛОР, набором необхідних хірургічних інструментів. Щодня офіс приймає до 20 хворих, стаціонар розрахований на 10 чоловік. Як правило, офіси розміщаються по сусідству з будинками ветеранів, що дозволяє їхніх мешканців також забезпечити кваліфікованою медичною допомогою.

Таким чином, вдалося наблизити медичне обслуговування до сільського населення.

З метою наближення соціальних послуг до місця проживання пенсіонерів, що проживають у віддалених населених пунктах, Комітет соціального захисту населення Чернігівського району з 1998 р. організує “Потяг милосердя”.¹

Попередньо по місту проходить збір речей, що були у користуванні, у рамках акції “Допоможемо, чим можемо” (по попередньо повідомленому графіку, автомашина комітету). Крім того, організуються спеціальні стаціонарні пункти збору, потім по заздалегідь спланованих маршрутах на село, виїжджає машина з групою фахівців:

• працівники Комітету обмінюють і видають посвідчення про пільги, консультують про порядок надання пільг, доставляють засоби реабілітації;

• юрист консультує з питань цивільного і сімейного права;

• медична сестра надає долікарняну допомогу, вимірює тиск, продає лікарські препарати, що видані аптекою за накладною;

• перукарі роблять перукарські послуги;

• фахівець Пенсійного відділу консультує по призначенню пенсій;

• соціальні працівники приймають замовлення на доставку продуктів, заяви в різні організації і т.д., видають зібрані речі.

У складі “Потяга милосердя” працюють сільські голови, їхні заступники або фахівці. У рамках цієї акцій сільські фахівці збирають податок на землю, проводять сходи, приймають заяви від жителів з питань, рішення яких входить у їхню компетенцію.

Жителі оповіщаються про час прибуття “Потяга милосердя” заздалегідь, у них є час висловити фахівцям сільських адміністрацій прохання і побажання організаторам “Потягів милосердя” (хтось просить купити конверти, комусь треба з'ясувати режим роботи лікаря-фахівця в районній лікарні і т.д.).

Щорічно така акція проводиться в 20-30 окремих сільських населених пунктах. Вона користується популярністю серед жителів віддалених населених пунктів, сприяє оперативності рішення багатьох питань громадян, виявляє потреби населення.

В Київській області на селі активно створюються замість будинків-інтернатів – будинки ветеранів і відділення милосердя малої кількості (на 10-30 чіл.).

У таких установах створюється затишок, наближений до домашнього; люди живуть в тому ж районі, а часто в рідному селі, їм надається можливість періодично бувати і навіть якийсь час (влітку) жити у своєму будинку. Це сприятливо впливає на психологічний стан ветеранів, додає їм впевненості, усуває зайву нервозність. Буває, що пенсіонери й інваліди, що проживають у стаціонарних будинках-інтернатах, подають заяви про переведення їх у маломісні соціальні установи, а поселившись там, вони більше не хочуть нікуди іти.

Проведене у будинках ветеранів опитування показало, що:

- в них проживають переважно (82,1%) самотні люди у віці 65-90 років, серед них жінки складають близько двох третин;

- проблеми людей похилого віку обумовлені насамперед незадовільним станом здоров'я (61,3%), самітністю (37,5%);

- родичі і знайомі відвідують ветеранів нечасто – 28,8% респондентів вказали, що їх відвідують рідко, 43,9% – що їх не відвідують зовсім;

- найбільш значимі проблеми самих будинків ветеранів, на думку респондентів, зв'язані з матеріально-технічним забезпеченням;

- ветерани хотіли б жити в будинках, розрахованих на 15-25 чоловік (90,8%), і мати можливість вибирати між забезпеченням готовим харчуванням і можливістю готувати самим;

- персонал будинків ветеранів в основному складають люди середнього віку (30-50 років), що мають середню і середню фахову освіту.

Дома ветеранів, що складають другу з зазначених груп, близькі до будинків першої групи, але не мають права самостійно витрачати кошти бюджету. У будинках ветеранів, віднесених до третьої групи, що проживають самі вирішують, як розпорядитися бюджетом, що готувати. Соціальні працівники як адміністратори допомагають їм здійснювати намічене.

Проживаючим в будинках ветеранів і відділеннях милосердя надаються послуги, передбачені діючим законодавством і зафіксовані в договорі, що укладається між пенсіонером і центром соціального обслуговування (будинком ветеранів).

Працівники установ здійснюють прибирання, санітарну обробку приміщень, їхню підготовку до зимового періоду, готування їжі, організацію доставки води, палива, прання постільної і по необхідності натільної білизни, заготівлю продуктів харчування на зиму. Соціальні працівники також організують поховання померлих самотніх пенсіонерів з відправленням відповідного християнського обряду.

Медичне обслуговування у відділеннях милосердя здійснює медичний персонал дільничних лікарень, у будинках ветеранів – амбулаторії, а також лікарі і медсестри, що є в штаті даних установ. Крім того, залучаються вузькі фахівці з районних лікарень.

Велика частина будинків ветеранів має городні ділянки, де проживаючі за допомогою соціальних працівників вирощують картоплю, помідори, огірки й інші овочі, які використовуються для готування їжі. Немаловажно, що будинки ветеранів і відділення милосердя виступають як своєрідні центри соціокультурної роботи, проведеної серед літніх громадян, що проживають у прилягаючій сільській місцевості. Коли відзначаються державні і релігійні свята, навколо будинків ветеранів, відділень милосердя збираються пенсіонери з даного населеного пункту і прилеглих сіл. У гості до старих громадян запрошуються самодіяльні художні колективи з будинків культури, освітніх установ району, священнослужителі.