Аерогеофізичні зйомки

Магнітна зйомка - основний метод комплексу. Призначається для вивчення складу і рельєфу кристалічного фундаменту, рідше порід осадової товщі, виділення рудоносних поясів і продуктивних формацій складчастих дислокацій, поясів інтрузивного магматизму, картування інструкцій, зон зім’яття і тектонічних порушень, зон проявлення регіонального метаморфізму. Застосування зйомок сприяє: диференціація порід по магнітних властивостях; збільшення магнітності із підвищенням основності порід, їх зміни в зонах розломів, зім’яття, дроблення під впливом метаморфізму, метасоматозу, гіпергенезу; різниця магнітних характеристик контактуючих блоків, інтрузій ( в залежності від їх складу, морфології, часу внедріння ); проявлення магнетитової мінералізації, масштаб зйомки 1: 100000 у відкритій місцевості і 1: 20000(в закритій ). Відстань між маршрутами відповідно 1 і 2км, погрішність фотоприв’язки маршрутів ±60м. Зйомки середньої точності (5-15 нТл ) можуть проводитись в умовах широкого розвитку магматичних комплексів, високої точності (<5 нТл ) - на площах розвитку слабомагнітних утворень. По опорних профілях глибинної сейсморозвідки і електророзвідки проводять повисотні аеромагнітні спостереження (для встановлення зв’язку глибинної і приповерхневої будови).

Для комплексного аналізу геологічних і геофізичних даних складають карти ізодинам Та, карти елементів геомагнітного поля, петромагнітні карти і інтерпретаційні схеми. На карти елементів геомагнітного поля виносяться осі додатних і від’ємних аномалій, сукупність яких дає уяву про розміщення і простягання основних формацій і структур.

Гамма-спектрометрична зйомка виконується в даних умовах в комплексі з аеромагнітною зйомкою в районах одноярусної будови з незначною потужністю рихлих відкладів (декілька метрів ). ЇЇ роль в комплексі допоміжна - для виявлення металогенічних зон з підвищенням і кларками радіоактивних елементів, виділення формацій з рідкометалевою мінералізацією, картування інтрузій кислого і лужного складу, кислих вулканічних порід, тектонічних порушень, зон метаморфізму. Передумови для використання методу - підвищена радіоактивність інтрузивних і вулканогенних утворень кислого і лужного складу і мінімальна у основних і ультраосновних порід; її зміна під впливом метаморфізму в залежності від віку утворень.

Масштаб зйомки відповідає масштабу аеромагнітних зйомок, висота польотів 100 - 200м. При комплексному аналізі геофізичних даних використовуються карти загальної радіоактивності чи карти вмісту урану, торію, калію, карти їх відношення і інтерпретаційний параметрів (перспективності).

Електромагнітна зйомка може виконуватись як в комплексі з аеромагнітною зйомкою, так і самостійно, в рудних районах. Використана модифікація - зйомка електромагнітних полів (АЕМП). Призначення зйомки - вивчення блокової будови фундаменту, виділення зон дроблення і зім’яття, глибинних розломів, картування низькоомних порід. Вирішенню цих задач допомагає зміна електричних властивостей порід в зонах розломів, зім’яття дроблення під впливом розсланцювання, метаморфізму та метасоматозу, а також різкі відмінності в електричних властивостях контактуючих блоків. Найбільш надійні аномалії спостерігається над елементами геологічної будови, які мають відносно невисоку провідність і великі розміри. Для методу характерна значна глибинність досліджень (до 500-1000м).

Масштаб зйомки переважно 1:200000. Висота польотів не нижче 200м, що пов’язана з необхідністю пониження рівня завад від приповерхневих геологічних утворень. Результативним матеріалом зйомок являються карти графіків тангенсів кутів нахилу вектора магнітної складової поля, карти елементів електромагнітного поля і інтерпретаційні карти і розрізи. При необхідності аерозйомки цим методом можуть бути замінені наземними роботами, які виконуються по системі маршрутів через 2-4км.

Інфрачервона (ІК ) зйомка рекомендується для широкого використання в комплексі з іншими аерогеофізичними зйомками при виділенні глибинних розломів, зон зім’яття і дроблення, вивчення зон сучасної вулканічної і гідротермальної діяльності, грейзенізації, фумарол, грязевих вулканів, дослідження гідротермальних умов. Зйомка основана на використанні зображень, отриманих в області спектра інфрачервоного випромінювання (2-14 ). Цьому допомагає різниця теплофізичних властивостей геологічних утворень, прояв енергоперетворюючих геологічних процесів,зміна теплового потоку в різних геоструктурних умовах, різниця теплового режиму в залежності від характеру проявів тектонічних рухів, метаморфізму, магматизму, а також рух підземних вод і вологості порід.

Зйомку потрібно проводити в масштабі аеромагнітної зйомки з використанням фотоелектричних і теплових приладів. Для інфрачервоного випромінювання характерне краще проходження через атмосферну димку і невеликої щільності тумани в порівнянні з видимим, підвищена дальність “фотографічної ” видимості (в 4-8 ) в умовах чистої атмосфери, можливість виконання зйомок в темноті і ін.

Різниця в інтенсивності теплового поля окремих геоструктур обумовлені різницею їх геологічної будови і історії геологічного розвитку. Серед локальних аномалій найбільш розповсюджені флуктації теплового потоку, викликані гідрогеологічними факторами і енергоперетворюючими геологічними процесами. В процесі аналізу матеріалів ІЧ-зйомки можуть бути використані карти геотемпературного поля.