Розділ VІI. Управління економікою

дичних осіб та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, чия діяльність пов’язана з вирощуванням (розведенням) тварин, виробництвом та обігом об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, а також з наданням послуг лабораторної діагностики та веденням ветеринарної практики, накладається штраф.

Справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядають Департамент, його територіальні органи і регіональні служби не пізніш як протягом двох місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі тривалого правопорушення — двох місяців з дня його виявлення. Накладати штрафи від імені Департаменту, його територіальних органів і регіональних служб мають право головні державні інспектори ветеринарної медицини та їх заступники.

Запитання до самоконтролю

1.Назвіть основні завдання державного управління агропромисловим комплексом України.

2.Які органи здійснюють управління агропромисловим комплексом?

3.Які органи наділені повноваженнями щодо здійснення державного контролю в агропромисловому комплексі? Їх компетенція.

4.За які правопорушення у сфері агропромислового комплексу встановлено адміністративну відповідальність?

339

особлива частина

Глава 25

Управління будівництвом і житлово-комунальним господарством

§ 1. Організаційно-правові засади управління будівництвом і житлово-комунальним господарством

Державне управління будівництвом і житлово-комунальним господарствомздійснюєтьсязурахуваннямзагальнодержавнихінтересів,інте­ ресів регіонів та місцевого самоврядування, що пов’язано з розмежуваннямдержавноївласності(назагальнодержавнуімісцеву)тазакріпленням за органами місцевого самоврядування об’єктів будівельного комплексу

іжитлово-комунального господарства. В діяльності зі здійснення управління сферами, що аналізуються, в нинішніх умовах господарювання відповідні органи реалізують свої функції переважно шляхом координаційних, дозвільних, контрольно-наглядових повноважень.

Управління будівництвом і житлово-комунальним господарством охоплюєдвіважливіскладовічастиниекономікиУкраїни:будівництво

іжитлову сферу.

Будівництвоєгалуззюматеріальноговиробництва,яказабезпечує створення і реконструкцію об’єктів виробничого, комунально-по­ бутового, соціально-культурного та житлового призначення.

Управління будівництвом охоплює проведення єдиної технічної політики в галузі, планування і розроблення організаційно-правових засад проектування і будівництва, їх матеріально-технічне та фінансове забезпечення, нормування, роботу з кадрами, організацію техніки безпеки та охорону праці, проведення заходів щодо підвищення якості архітектурних і будівельних робіт, здійснення контролю за додержанням будівельних правил, норм і стандартів та ін.

Житлова сфера включає управління житловим фондом і об’єкта­ ми комунального господарства, їх утримання, будівництво та ремонт.

340

Розділ VІI. Управління економікою

Житловий фонд — це сукупність жилих будинків, а також жилих приміщень незалежно від форм власності. Він складається із державногожитловогофонду,громадськогожитловогофонду,фондужитловобудівельних кооперативів та приватного житлового фонду.

Комунальне господарство поділяється на такі групи об’єктів: а) санітарно-технічні (водоводи, каналізація, підприємства з очищення міст); б) енергетичні (електростанції, котельні, теплові, електричні

ігазові мережі); в) транспортні (тролейбуси, трамваї); г) об’єкти зовнішнього благоустрою (шляховоди, зелені насадження, мостові, набережні та ін.).

Відповідно до Концепції державної житлової політики, схваленої постановоюВерховноїРадиУкраїнивід30червня1995р.1,спорудження, реконструкція та утримання житла є одним з пріоритетних напрямків соціально-економічного розвитку країни, важливим чинником зниження соціальної напруженості в суспільстві.

Органи управління житлово-комунальним господарством організують виконання програм розвитку галузі, забезпечують діяльність житлово-комунальнихоб’єктів,підбіртарозстановкукадрів,проводять єдину технічну політику, здійснюють заходи щодо вдосконалення комунального обслуговування населення, промислових та соціальнокультурних об’єктів, розроблення і організаційне забезпечення управлінських рішень.

Останніми роками відбулися значні зміни у правовідносинах власності, у тому числі в житловій сфері. На сьогодні в ній існують три основні форми власності: приватна, комунальна і державна. Зміна структури житлового фонду за формами власності тягне за собою

ізміни в системі управління, обслуговування і експлуатації житлового фонду. На це спрямовано затверджену Законом України від 11 червня 2009р.Загальнодержавнупрограмуреформуванняірозвиткужитловокомунального господарства на 2004–2014 роки2.

Особливістюуправлінняжитлово-комунальнимгосподарствомєте, що значні повноваження стосовно управління цією галуззю мають місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які в свою чергу приймають регіональні програми розвитку підприємств галузі і організують їх виконання. Слід відзначити, що поступово,у мірупродовженняекономічних реформ,здійснюватиметьсяпере-

1Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – № 27. – Ст. 200.

2Там само. – 2009. – № 47–48. – Ст. 720.

341

особлива частина

розподіл функцій між органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями у сфері будівництва, реконструкції та утримання житла з метою їх децентралізації.

Правові та організаційні засади управління будівництвом і житло­ во-комунальним господарством закріплено в низці актів, серед яких головними є закони України від 16 листопада 1992 р. «Про основи містобудування»1,від20травня1999р.«Проархітектурнудіяльність»2 та від 24 червня 2004 р. «Про житлово-комунальні послуги»3, а також Указ Президента України від 13 травня 1997 р. «Про пріоритетні зав­ дання у сфері містобудування»4.

§2. Система органів управління будівництвом і житловокомунальним господарством

Центральними органами державного управління будівництвом і житлово-комунальним господарством є Міністерство з питань житлово-комунального господарства України і Міністерство регіональногорозвиткутабудівництваУкраїни(Мінрегіонбуд).Вонидіють на підставі положень про них, затверджених постановами Кабінету Міністрів України відповідно від 12 травня 2007 р.5 та 16 травня 2007 р.6 Повноваження цих органів доцільно розкрити на прикладі Мінрегіонбуду.

Основними завданнями Мінрегіонбуду України є: участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної регіональної політики і політики у сфері будівництва, архітектури та містобудування; підготовка і внесення пропозицій щодо підвищення ефективності сприяння узгодженню діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органівмісцевогосамоврядуванняуційсфері;залученнягромадськості до участі у підготовці та обговоренні проектів відповідних рішень органівдержавноївлади;забезпеченняпроведенняреформу підвідом­

1Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 52. – Ст. 683.

2Там само. – 1999. – № 31. – Ст. 246.

3 Там само. – 2004. – № 47. – Ст. 514. 4 Уряд. кур’єр. – 1997. – 25 трав.

5 Офіц. вісн. України. – 2007. – № 37. – Ст. 1471. 6 Там само. – № 39. – Ст. 1545.

342

Розділ VІI. Управління економікою

чих йому галузях господарства; забезпечення в них розроблення та реалізації заходів щодо енергота ресурсозбереження; впровадження екологічно безпечних технологій; здійснення заходів щодо комплекс­ ного планування територій, поліпшення архітектурно-планувального та інженерно-технічного рівня забудови населених пунктів, будинків і споруд та ін.

Відповідно до покладених на нього завдань Мінрегіонбуд: вносить пропозиції щодо формування державної регіональної політики і політики у сфері будівництва, архітектури, містобудування; сприяє вдосконаленню дозвільної системи, державних стандартів щодо якості адміністративних послуг з питань, що належать до його компетенції, запровадженню практики їх надання за принципом «єдиного вікна»; розроблює і затверджує в межах своїх повноважень державні стандарти, норми і правила; здійснює координацію та нормативно-методичне забезпечення діяльності місцевих органів містобудування і архітектури, інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю та ін.

Для успішного здійснення покладених на нього завдань і функцій Мінрегіонбуд має право: одержувати від інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, документи та матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань; скликати у встановленому порядку наради з питань, що належать до його відання; залучати спеціалістів центральних та інших органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, за погодженням з їх керівниками, для розгляду питань, що належать до його компетенції; скасовувати відповідно до закону накази керівників структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, підконтрольних та підзвітних Мінрегіонбуду, з питань, що належать до його компетенції; проводити перевірки; притягувати до дисциплінарної відповідальності керівників підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його відання, тощо.

Мінрегіонбуд у межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організує та систематично конт­ ролює їх виконання; узагальнює практику застосування законодавства з питань, щоналежатьдойого відання;розроблюєпропозиціїпро його вдосконалення та у встановленому порядку вносить їх на розгляд Президенту України та Кабінету Міністрів України.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Мінрегіонбуду, обговорення найважливіших напрямків його діяльнос-

343

особлива частина

ті у ньому діє колегія у складі Голови Мінрегіонбуду (голова колегії), заступників Голови за посадою, а також інших керівних працівників Мінрегіонбуду.

Управліннябудівництвоміжитлово-комунальнимгосподарствомна місцяхпокладено навідповідніуправліннятавідділимісцевихдержав-

них адміністрацій. Так, при обласних державних адміністраціях діють управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури, управління житлово-комунального господарства, а в районних державних адміністраціях функцію управління забезпечують відділи містобу- дування,архітектуритажитлово-комунальногогосподарства.Ціоргани утворюються і діють відповідно до положень, затверджених Кабінетом Міністрів України1. Вони здійснюють керівництво дорученими їм сферами будівництва і житлово-комунального господарства, несуть відповідальність за їх розвиток на підвідомчій їм території, координують діяльність підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління відповідної місцевої державної адміністрації.

§3. Місцеве самоврядування, будівництво та житлово-комунальне господарство

Реформування будівельного комплексу і житлово-комунального господарства потребує не тільки координації зусиль багатьох міністерств та відомств, а й перенесення центру ваги реалізації проблем на місця. У зв’язку з цим великого значення набуває діяльність органів місцевого самоврядування, які мають значні повноваження у галузі житлово-комунального господарства і будівництва.

ЗгідноізЗакономУкраїни«Промісцевесамоврядуванняв Україні» органи місцевого самоврядування мають такі власні (самоврядні) пов­ новаження у галузі житлово-комунального господарства: управління об’єктами житлово-комунального господарства, що перебувають у комунальнійвласностівідповіднихтериторіальнихгромад,забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації; облік громадян,

1 Напр.: Типове положення про управління житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації [Текст] : затв. постановою Каб. Міністрів України від 16 черв. 2004 р. // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 24. – Ст. 1595.

344

Розділ VІI. Управління економікою

які відповідно до законодавства мають потребу в житлі, організація благоустрою населених пунктів та ін.

Поряд із власними повноваженнями органи місцевого самоврядування мають і делеговані їм повноваження в галузі житлово-ко­ мунального господарства. Серед основних з них слід назвати: здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства; облік відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням; видання ордерів на заселення жилої площі в будинках державних та комунальних організацій; облік та реєстрація відповідно до закону об’єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

У галузі будівництва органи місцевого самоврядування мають як власні, так і делеговані повноваження. Серед їх власних повноважень основнимиє:організаціязарахуноквласнихкоштівінапайовихзасадах будівництва,реконструкціїтаремонтуоб’єктівкомунальногогосподарства

ісоціально-культурного призначення, жилих будинків, а також шляхів місцевогозначення;підготовкаізатвердженнявідповіднихмісцевихмістобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації; координація на відповідній території діяльностісуб’єктівмістобудуваннящодокомплексноїзабудовинаселених пунктів; надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об’єктів містобудування незалежно від форм власності.

До делегованих повноважень органів місцевого самоврядування законодавство відносить організацію роботи, пов’язаної зі створенням

іведенням містобудівного кадастру населених пунктів: прийняття

вексплуатацію закінчених будівництвом об’єктів; здійснення у встановленому порядку державного контролю за додержанням законодавства, положень затвердженої містобудівної документації; вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування та ін.

§4. Державний контроль у будівництві

іжитлово-комунальному господарстві

Однією з основних функцій Мінрегіонбуду та його органів на міс- цяхєорганізаціяізабезпеченнядержавногоархітектурно-будівельного

345

особлива частина

контролютаконтролюзатехнічнимстаномжитловогофондуіоб’єктів комунального призначення незалежно від форм власності.

Державний архітектурно-будівельний контроль — це сукупність організаційно-технічних і правових заходів, спрямованих на забезпеченнядодержаннязаконодавства,державнихстандартів,норміправил, архітектурних вимог і технічних умов, а також положень затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об’єктів, місцевих правил забудови населених пунктів усіма суб’єктами містобудівної діяльності.

Безпосередньо державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють Державна архітектурно-будівельна інспекція у складі Мінрегіонбуду та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у складі місцевих органів містобудування і архітектури. Ці інспекції діють згідно з Положенням про державний архітектурнобудівельний контроль, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2006 р.1

Інспекціїдержавногоархітектурно-будівельногоконтролювидають забудовникамдозволинавиконанняробітзбудівництва,реконструкції, реставрації та капітального ремонту; беруть участь у роботі комісій з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, а також у розслідуванні причин аварій на будівництві; здійснюють вибіркові перевірки; розглядають справи про правопорушення у сфері містобудування; аналізують і узагальнюють матеріали контролю; готують пропозиціївідповідниморганамщодовдосконаленнядержавнихстандартів, норм і правил.

Контроль за технічним станом житлового фонду і об’єктів кому-

нального призначення здійснюють посадові особи управлінь і відділів житлово-комунальногогосподарствамісцевихдержавнихадміністра- цій та органів місцевого самоврядування. Вони мають право: прово-

дити обстеження і перевірки підконтрольних об’єктів; давати приписи власникам та користувачам про усунення виявлених порушень; вносити пропозиції щодо притягнення винних до адміністративної відповідальності та ін.

У сфері житлово-комунального господарства державний контроль також здійснює Державна житлово-комунальна інспекція — урядовий органускладіМіністерствазпитаньжитлово-комунальногогосподар-

1 Офіц. вісн. України. – 2006. – № 42. – Ст. 2813.

346

Розділ VІI. Управління економікою

ства України, який діє відповідно до Положення затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 10 вересня 2008 р.1

Відповідно до Закону України від 29 червня 2004 р. «Про міський електричний транспорт» у сфері житлово-комунального господарства з метою забезпечення надання безпечних транспортних послуг та додержання перевізниками законодавства про міський електричний­ транспорт здійснюється контроль за технічним станом об’єктів міського електричного транспорту. Він проводиться державною технічною інспекцієюміськогоелектричноготранспорту,до системиякоївходять Головнадержавнатехнічнаінспекціяміськогоелектричноготранспорту, її регіональні підрозділи та інші органи контролю згідно із законодавством. Здійснюючи постійний державний контроль за технічним станом міськелектротранспорту, посадові особи цих інспекцій мають право застосовувати як адміністративно-попереджувальні заходи, так

ізаходи адміністративного припинення.

§5. Адміністративна відповідальність за правопорушення в будівництві і житлово-комунальному господарстві

Адміністративна відповідальність у галузі будівництва настає за: недодержання будівельних норм, державних стандартів (ст. 96 КУпАП); порушення законодавства під час планування і забудови територій (ст. 961 КУпАП); самовільне будівництво будинків або споруд (ст. 97 КУпАП).

Справи про адміністративні правопорушення розглядаються інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю та адміністративними комісіями.

Суб’єктами адміністративної відповідальності за правопорушення у галузі будівництва можуть бути як громадяни, так і посадові особи. Крім них, згідно із Законом України від 14 жовтня 1994 р. «Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ і організацій за правопорушення у сфері містобудування»2 відповідальність у цій галузі несуть також юридичні особи.

1Офіц. вісн. України. – 2008. – № 69. – Ст. 2310.

2Відом. Верхов. Ради України. – 1994. – № 46. – Ст. 411.

347