Основи оцінки радіаційної обстановки

1. Якою є послідовність оцінки радіаційної обстановки?

2. Які засоби використовуються при оцінці радіаційної обстановки?

3. Які висновки повинні бути зроблені на основі оцінки радіаційної обстановки?

4. Що розуміють під радіаційною обстановкою?

5. Чим визначається радіаційна обстановка?

6. Що називають радіоактивним слідом?

7. Від яких чинників залежить радіаційна обстановка?

8. Які вихідні дані необхідні для оцінки радіаційної обстановки?

9. Якими методами оцінюють радіаційну обстановку?

10. Які завдання вирішуються при прогнозуванні радіаційної обстановки?

11. На скільки зон поділяють слід радіоактивних опадів, що сформувався від ядерного вибуху, при оцінці радіаційної обстановки на етапі прогнозування?

12. Яким кольором позначаються зони радіоактивного зараження внаслідок ядерного вибуху?

13. Які вихідні дані є підґрунтям для визначення зони навколо епіцентру ядерного вибуху при прогнозуванні радіаційної обстановки?

14. За допомогою яких параметрів визначаються межі зон можливого радіоактивного зараження внаслідок ядерного удару при оцінюванні радіаційної обстановки?

15. З якою метою використовують дані щодо напрямку середнього вітру при прогнозуванні радіаційної обстановки внаслідок ядерного вибуху?

16. Чому дорівнює центральний кут сектора, який відповідає сліду радіоактивної хмари при прогнозуванні радіаційної обстановки внаслідок ядерного вибуху?

17. Які дані включає пояснювальний напис до ядерного вогнища, що утворилося внаслідок ядерного вибуху?

18. Як швидко спадає рівень радіації на радіоактивно зараженій місцевості?

Основи оцінки хімічної обстановки

1. Яке є правильне і повне визначення поняття “хімічна обстановка”?

2. Що розуміють під оцінкою хімічної обстановки?

3. Які завдання вирішуються під час оцінки хімічної обстановки?

4. Які є етапи оцінки хімічної обстановки?

5. Які із початкових вихідних даних необхідно мати для оцінки хімічної обстановки?

6. Коли застосовують перший етап оцінки хімічної обстановки – прогнозування?

7. Що дозволяє визначити оцінка хімічної обстановки прогнозуванням?

8. В чому полягає суть виявлення хімічної обстановки?

9. Як позначають границі району застосування хімічної зброї?

10. Яке є правильним визначення “вогнище хімічного зараження”?

11. Що розрізняють у вогнищі хімічного зараження?

12. Що є районом застосування хімічної зброї?

13. Протягом якого часу проявляється уражаюча дія первинної хмари зараженого повітря?

14. Що називають вторинною хмарою зараженого повітря?

15. Що називають первинною хмарою зараженого повітря?

16. Чим визначається уражаюча дія вторинної хмари?

17. При застосуванні якої ОР утворюється тільки первинна хмара?

18. Якою є послідовність оцінки хімічної обстановки?

19. Які засоби використовуються при оцінці радіаційної обстановки?

4.4. Тези змісту теми:

Захист від ЗМУ - це комплекс тактичних і спеціальних заходів, які здійснюються з метою максимального послаблення впливу ЗМУ, збереження боєздатності і забезпечення успішного виконання особовим складом бойових завдань.

Заходи щодо захисту військ від ЗМУ передбачають :

1. завчасне виявлення підготовки противником до застосування ЗМУ;

2. розосередження військ і періодичну зміну районів їх розташування;

3. інженерне облаштування зайнятих військами районів, позицій та підготовку шляхів до маневру;

4. використання захисних та маскувальних властивостей місцевості;

5. проведення протиепідемічних, санітарно-гігієнічних та спеціальних профілактичних заходів;

6. попередження і сповіщення військ про безпосередню загрозу та початок застосування противником ЗМУ, а також про радіоактивне і хімічне забруднення;

7. виявлення наслідків застосування противником ЗМУ;

8. створення безпечних умов і організацію захисту особового складу при діях в зонах заражень, руйнувань, пожеж та затоплень;

9. ліквідацію наслідків застосування противником ЗМУ.

Зміст і порядок здійснення заходів для захисту військ залежать від конкретної обстановки, можливостей противника щодо застосування ЗМУ, наявності часу, сил та засобів для організації захисту. Залежно від характеру діяльності військ і обстановки, вказані заходи можуть проводитися в повному обсязі або частково.

Заходи щодо захисту військ від ЗМУ здійснюються при взаємодії сил та засобів видів Збройних сил, родів військ і спеціальних військ. Ця взаємодія полягає в узгодженій системі попередження і сповіщення, обміні інформацією про застосування і вплив ЗМУ, про зони уражень, руйнувань, пожеж і затоплень, в наданні допомоги при ліквідації наслідків впливу ЗМУ.

Проведення заходів по захисту від ЗМУ не повинно зупиняти виконання бойових завдань. Загальне керівництво організацією захисту від ЗМУ в з’єднанні (частині) здійснюється командиром і є одним із найважливіших його обов’язків.

Розосередження військ і періодична зміна районів передбачає створення для супротивника ускладнень у виявленні та виборі об’єктів для ураження ядерною, хімічною або бактеріологічною зброєю. При розосередженні необхідно дотримуватися наступних вимог:

- розосередження не повинно негативно впливати при виконанні підрозділами своїх завдань;

- не повинно ускладнювати управління підрозділами, взаємодію та структуру бойового порядку.

Розосередження військ повинно проводитися командуванням з врахуванням завдання, яке виконується, тобто при розташуванні на місці, на марші, в наступі, в обороні.

Інженерне облаштування займаних військами районів та позицій полягає в обладнанні фортифікаційних споруд. Для особового складу облаштовуються відкриті і перекриті щілини, окопи. Траншеї, ходи, бліндажі, для бойової та іншої техніки – окопи та укриття.

Фортифікаційні споруди облаштовуються з врахуванням завдань, які вирішуються підрозділами (дії у наступі, розташуванні на місці, в обороні), черговості облаштування того чи іншого виду укриття, призначення і т.д.

Черговість інженерного облаштування встановлюється командирами (начальниками) підрозділів (частин).

При діях на зараженій місцевості на інженерну службу покладено облаштування водовідбірних пунктів, які повинні бути надійно захищені від впливу хімічної зброї. На вказаних пунктах встановлюється постійний хімічний контроль якості води.

При використанні захисних і маскуючих властивостей місцевості можна знизити уражаючу дію хімічної зброї на особовий склад..

Військова техніка, оснащена фільтро-вентиляційними установками, повністю захищає особовий склад від хімічної зброї.

Підготовка шляхів до маневру виконується на випадок виводу військ з-під ядерних та хімічних ударів противника, для обходу, здолання зон зараження при зміні районів розташування.

Використання захисних та маскуючих властивостей місцевості. Рельєф місцевості та рослинність здатні ефективно обмежити дію уражаючих факторів ядерного вибуху (ударної хвилі, світлового опромінення). Крім того, можна успішно використовувати маскуючі властивості місцевості.

Попередження військ про безпосередню загрозу та початок застосування противником ЗМУ здійснюється штабами на підставі розвідувальних даних, а також отримування інформації від сусідів.

Оповіщення про радіоактивне, хімічне, бактеріологічне зараження здійснюється для негайного застосування особовим складом заходів захисту. Сигнал передається тільки тим підрозділам, які можуть опинитися у зоні впливу хмари зараженого повітря.

Оповіщення особового складу здійснюється централізовано (війська оповіщаються штабами) і автономно (командирами підрозділів).

Проведення протиепідемічних та санітарно-гігієнічних заходів

Санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи проводяться з метою поліпшення санітарно-гігієнічного і санітарно-епідемічного стану району дій, або розташування військового підрозділу, попередження або зниження небезпеки ураження особового складу шкідливими факторами зовнішнього середовища, а також захворювань інфекційними хворобами.

Протиепідемічні заходи:

Включають: - вивчення санітарно-епідеміологічної обстановки в районі дії військ і об’єктів тилу;

- проведення профілактичних щеплень і екстреної профілактики;

- застосування режимів обсервації, карантину, тощо

Санітарно-гігієнічні заходи:

1. Дотримання правил особистої гігієни;

2. Організація водопостачання та харчування;

3. Здійснення санітарно-гігієнічного контролю за об’єктами водопостачання, харчування, іншими об’єктами тилу.

Спеціальні профілактичні заходи:

1. Застосування радіопротекторів;

2. застосування антидотів.

Виявлення наслідків застосування противником ЗМУ здійснюється з метою визначення втрат особового складу, техніки, озброєння, матеріальних засобів для внесення необхідних змін в бойовий порядок дії військ, визначення характеру та об’єму робіт по відновленню боєздатності підрозділів, ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ.

Проводиться двома методами:

• прогнозуванням;

• власне проведенням розвідки (радіаційної, хімічної, бактеріологічної).

Забезпечення безпеки та захисту особового складу військ досягається:

• безперервним проведенням радіаційної, хімічної та бактеріологічної розвідки;

• своєчасним та вмілим використанням засобів індивідуальних та колективних засобів захисту, захисних властивостей бойової техніки, транспорту та місцевості; радіопротекторів, антидотів, засобів екстреної медичної допомоги, інженерних споруд;

• вибором найбільш доцільних способів здолання зон зараження, затоплень та пожеж;

• суворим дотриманням встановлених правил поведінки на зараженій місцевості.

Ліквідація наслідків застосування противником ЗМУ передбачає:

― розвідку вогнищ ураження ЗМУ;

― проведення рятівних робіт і лікувально-евакуаційних заходів;

― відновлення шляхів для маневру військ;

― гасіння і локалізацію пожеж.

Виконання вище зазначених заходів покладено на штаби, які на підставі розвідувальних даних про підвіз ядерних і хімічних боєприпасів на аеродром, в позиційні райони ракетних військ і артилерії, сповіщають встановленими сигналами або окремими розпорядженнями свої війська, які негайно починають виконувати заходи щодо захисту від ЗМУ.

Складовою частиною загального комплексу захисту військ та частиною медичного забезпечення військ є заходи медичної служби щодо захисту військ від ЗМУ, які проводяться з метою попередження або максимального ослаблення дії ЗМУ на особовий склад, збереження і відновлення його боєздатності.

Відповідно до змісту, часу і мети проведення, всі заходи медичної служби щодо захисту військ від ЗМУ прийнято розподіляти на дві групи:

а) попереджувальні заходи, котрі виконуються до можливого застосування ЗМУ;

б) заходи, які проводяться після впливу ЗМУ і спрямовані на ліквідацію наслідків її дії на особовий склад.

До заходів, які виконує медична служба до можливого застосування ЗМУ, відносяться: ― забезпечення особового складу спеціальними медичними препаратами, індивідуальними засобами профілактики, а також навчання його правилам і прийомам застосування їх для надання першої медичної допомоги;

― участь у психологічній підготовці особового складу до дій в умовах застосування ЗМУ;

― проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, які спрямовані на попередження або зниження уражаючої дії ЗМУ;

― виділення сил і засобів медичної служби для участі у ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ, їх підготовка.

Заходи, що виконуються медичною службою після застосування ЗМУ:

- участь в оцінці наслідків застосування ЗМУ;

- участь в проведенні лікувально-евакуаційних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у вогнищах ураження;

- медичний контроль за військовослужбовцями, які зазнали впливу ЗМУ, але зберегли боєздатність.

Головною задачею медичного складу є організація надання ураженим першої медичної допомоги та участь у виносі (вивозі) за межі вогнища для наступної евакуації на розгорнуті етапи медичної евакуації.

Після завершення лікувально-евакуаційних заходів у вогнищах масового ураження медична служба, згідно даних радіометричного, хімічного і бактеріологічного контролю, організовує виявлення і облік військовослужбовців, котрі попали під дію ЗМУ, але зберегли боєздатність. Начальник медичної служби приймає участь в оцінці їх боєздатності, організовує за ними спостереження, проведення необхідних лікувально-профілактичних заходів, раннє виявлення тих, хто потребує госпіталізації, доповідає пропозиції щодо порядку подальшого використання обмежено боєздатних військовослужбовців.

Захист від ЗМУ медичних підрозділів, частин та закладів включає проведення наступних заходів :

1. максимальне використання захисного і маскувального характеру місцевості, індивідуальних і колективних засобів захисту, інженерне облаштування і маскування етапів медичної евакуації;

2. завчасне попередження особового складу про початок застосування ЗМУ, про загрозу затоплення і райони пожеж;

3. проведення радіаційної, хімічної і бактеріологічної розвідки районів розташування та маршрутів руху медичних підрозділів та частин;

4. дозиметричний, хімічний контроль за пораненими і хворими, особовим складом, технікою, майном, їжею і водою;

5. проведення санітарно-гігієнічних, протиепідемічних і спеціальних профілактичних медичних заходів;

6. забезпечення особового складу, поранених і хворих індивідуальними засобами захисту від ЗМУ;

7. створення безпечних умов і організацію захисту поранених і хворих, особового складу під час перебування на зараженій місцевості, в зонах руйнувань, затоплень і пожеж та при подоланні їх;

8. виявлення і ліквідація наслідків застосування противником ЗМУ і відновлення боєздатності частин і підрозділів медичної служби;

9. проведення протипожежних заходів.