59. Кандрашка хватил

Грець (родимець) ударив, побив, узяв кого.

60. Копейка рубль бережёт

гріш (осьмак) копи стереже. (Пр. Хто щадить гріш — має з гаком більш. Пр. Із копійки карбованці робляться. Пр. Копійка карбованці береже. Пр. Копійка копійку кличе. Пр.)

61. Куда Макар телят не гонял

де козам роги правлять (утинають). (Пр. Де волам роги правлять. Пр. Де кози (де кіз) кують підковами. Пр.)

62. Куй железо, пока горячо

коваль клепле, доки тепле. (Пр. Куй залізо, поки не згасло. Пр. Хапай, Петре, доки тепле. Пр. Хапай, дяче, поки гаряче. Пр. Коси, косо, доки роси. Пр. Тоді дівку віддавай, як люди трапляються. Пр.)

63. Лёгок на помине

про вовка помовка, а вовк у хату (а вовк тут). Пр.

64. Лиха беда начало

аби почати, а там воно й піде. Добрий початок - половина діла. Пр. Почин дорожчий за гроші. Пр. За початком діло становиться. Пр. Найтяжче зачати, а потому вже легше йде (а далі як хліб з маслом); важко розгойдатися, а далі - легко.

65. Малая толика

дещо; дещиця; трохи; трошиця.

66. Малый не промах

він маху не дасть; він не схибить (не промахнеться); з нього (він) хлопець не дурень.

67. Мартышкин труд

Даремна (марна, пуста) праця.

68. Мелким рассыпаться бесом перед кем-то

Низько слатися (стелитися) перед ким; листом стелитися перед ким; шовком слатися під ноги кому; підсипатися до кого.

69. На бедного Макара все шишки валятся

на похиле дерево і кози скачуть. (Пр. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці: на печі печуть, а на лавці січуть. Пр. Нещасному Макарові нема талану. Пр. На бідного Макара і шишки летять. Пр. У сусіда дочок сім, то й доля всім; у мене одна, і тій долі нема. Пр.)

70. На воре шапка горит

[На] злодієві шапка горить. Пр. У злодія шапка горить. Пр. Хто порося вкрав, у того в вухах пищить (квичить). Пр.

71. Насильно мил не будешь

На милування нема силування. (Пр. Силою не будеш (не бути) милою. Пр. Не поможуть і чари, як хто кому не до пари. Пр. Не спаруєш голубки з півнем, бо голубка півневі не рівня. Пр. Силком не націлуєшся. Пр. Силуваним волом не доробишся. Пр. Силуваним конем не поїдеш. Пр. Силою колодязь копати — води не пити. Пр.)

72. Не в коня корм

Не для нашого коня паша.

73. Не в обиду будь сказано

Не ображаючи сказати (скажу); не хотівши (не хотячи) образити, скажу; пробач, пробачте (хай пробачить, пробачать) на слові; не ображайся.

74. Ни кожи, ни рожи (разг. вульг.)

Ні з очей, ні з плечей.

75. Ни к селу, ни к городу

Ні до ладу ні до прикладу. Пр. Ні сіло ні [в]пало. Пр.; [геть то] не до речі; (образн.) як Пилип з конопель.

76. Ни шатко, ни валко [ни на сторону]

Так собі; абияк; помаленьку.

77. Обещанного три года ждут

Казав пан, кожух дам, та слово його тепле. Пр. Обіцяла (казала), та не зав'язала. Пр. Надіявся дід на обід, та без вечері спати ліг. Пр. Обіцяв Бог дати, тільки казав заждати. Пр. Пождіть, діти, поки Біг на кисіль шкурку натягне. Пр. Ждали, ждали, поки Біг на кисіль шкурку натягне. Пр. Ждали, ждали, та й жданки (жданики) розгубили (погубили, поїли). Пр. Ждали, ждали, та й годі сказали. Пр. Чекай, собачко, здохне конячка, матимеш м'ясо. Пр. Хто живий — діжде. Пр.

78. Овчинка выделки не стоит

Шкурка вичинки не варта. Пр. Не стане шкурка за вичинку. Пр. Шкурка за чиньбу не стане. Пр. Не стане шкурка за виправу. Пр.

79. Опять двадцать пять

Знов[уІ за рибу гроші; як коржа, так коржа.

80. Остатки сладки

Напослідок смачніше. Що на дні, то найсолодше. Пр. їжте, діти, ситу — на дні патока буде. Пр. Сьорбайте, хлопці, юшку, а риба насподі. Пр.

81. От ворот поворот

Іди, ідіть звідки (відкіль) прийшов, прийшли; іди, ідіть [собі] геть; [по]вертай, [по]вертайте назад; вертай, вертайте від порога; (іноді) відмовлено кому; пішов, пішли (вернувся, вернулися) ні з чим; (при сватанні) піднесено гарбуза.

82.Отдавать на съедение кому

Віддавати, віддати на поталу кому.

83. Отставной козы барабанщик

П'яте колесо до воза; собаці п'ята нога.

84. Первый блин комом

Перша чарка колом. Пр. Перші щенята за пліт кидають. Пр. Перші коти за плоти.Пр.

85. Пир горой

Бенкет на всю губу (на славу); бучний бенкет (бучна учта).

86. Плетью обуха не перешибешь

Батогом обуха не перебити. Пр. Пугою обуха не пересічеш. Пр. Головою (лобом) муру не проб'єш. Пр. Проти сили і віл не потягне. Пр. Проти вітру піском не посиплеш. Пр. Проти гори піском не сип. Пр. Не дмухай проти вітру. Пр. Ликом пастернаку не викопаєш. Пр. І риба не пливе проти бистрої води. Пр. Ночвами моря не перепливеш. Пр. Шилом моря не нагрієш. Пр. Пальцем потопу не заставити. Пр.

87. Под мышку (мышки) взять, класть

88. Под носом взошло, а в голове не посеяно

Під носом насіялося, а в голову й не навіялося. Пр. Під носом зійшло, а в голові й не посіяно. Пр. Під носом косити пора, а в голові й не сіяно. Пр. Уже й борідка виросла, а глузду не винесла. Пр. У бороді гречка цвіте, а в голові ше й не орано (на зяб не орано). Пр. Під носом жнива (ліс), а в голові ще й не орано. Пр.

89. По одежке протягивай ножки

По своему ліжку простягай ніжку. Пр. Будуй (став) хатку по достатку. Пр. Які вжитки, так і живи. Пр. Живи як спромога (по спроможності своїй); живи як кишеня дозволяє (як кишеня витягне).

90. Попал,как кур во щи

Упав (ускочив) у біду (у лихо), [як курка в борщ]. Пр. Попався, жучку, панові в ручку. Пр. Зав'яз, як собака в тину. Пр. Попав у писану кайстру. Пр. Ускочив по саме нікуди. Пр. Застукали, як головка (як бровка) на базарі. Пр. Попався, як сірко на ярмарку. Пр.

91. Попасть впросак

Ускочити (попасти) в клопіт (у халепу); уклепатися; (образн.) улізти в болото; улізти межи молот і ковадло; ускочити по самі вуха; (згруб.) набрати в халяви. || Та вклепатися можна, — недбало додав Григорій. Стельмах.

92. Предупредить неприятности

Запобігти прикрість 

93. Пьян в стельку

П'яний як ніч (як чіп, як квач, як хлющ[а], як дим, як барило, як земля).

94. Редко,да метко

Хоч раз, та гаразд. Пр. Хоч уряди-годи, та влучно. Пр. Хоч раз, та попереду. Пр.

95. Рильце в пушку

Пір'ячко на писку в кого. || Що ж, винен, їв гуси! Пр. Видно, що Ганка млинці пекла, бо й ворота в тісті. Пр.

96. С больной головы на здоровую (перекладывать)

З хворої голови на здорову скидає. Пр. З дурної голови та на людську. Пр. Швець заслужив, а коваля повісили. Пр. Слюсар прокрався, а коваля покарали. Пр.Винувата діжа, що не йде на ум їжа. Пр. Хто кислиці поїв, а кого оскома напала.Пр. Адам кисличку з'їв, а в нас оскома на зубах. Пр. На вовка неслава, а їсть овець Сава. Пр. Іноді б'ють Хому за Яремину вину. Пр. На вовка помовка, а заєць капусту з'їв. Пр. Хто б'ється, а в кого чуб болить. Пр. За моє ж жито та мене ж і бито. Пр. Нашим салом та по нашій шкурі. Пр.