Тема 1. Вступ. Предмет і метод, завдання курсу.

Визначення об’єкту і предмету курсу "Історія України (Дипломатична історія України)". Місце дисципліни серед інших навчальних предметів в Інституті міжнародних відносин, її значення оволодіння нею для майбутнього фахівця-міжнародника.

Методологія дослідження дипломатичного життя і важливість уявлень про неї для засвоєння програмового матеріалу.

Коротка характеристика наявної дослідницької й навчальної літератури з курсу. Особливості її використання в учбовому процесі. Документальні джерела й принципи роботи з ними в організації самостійної роботи й на семінарських заняттях.

Тема 2. Витоки, зародження і розвиток традицій національного державотворення та вітчизняної дипломатії

Основні чинники формування уяв про дипломатію додержавної України. Вплив на становлення державницьких традицій праукраїнства зарубіжного світу та державних утворень, що існували на землях східних слов’ян-автохтонів.

Міжнародні обставини формування державного об’єднання „Русь” та дипломатичні складові його зміцнення, посилення впливу, зростання престижу в тогочасному світі. Використання для розвитку й звеличення Київської Русі її сприятливого геополітичного становища.

Норманська теорія та руські князі Рюриковичі. Місце дипломатичних зусиль у завоюванні Україною-Руссю провідних позицій на міжнародній арені. Вибір стратегічних зовнішньополітичних орієнтацій. Прийняття християнства, його перетворення на державну релігію й міжнародні наслідки історичного кроку. „Шлюбна дипломатія”.

Стадія роздробленості України-Руси та зменшення її дипломатичної ваги в світі. Феномен спадкоємності зовнішньополітичної діяльності у часи розквіту Галицько-Волинського князівства. Уроки дипломатії Київської та Галицько-Волинської держав.

Тема 3. Боротьба за козацько-гетьманську державність та її дипломатична складова.

Литовсько-польський період української історії, його оцінка в долі нації. Формування козацтва та наростання осібницьких тенденцій на Запорозькій Січі. Зміцнення національної свідомості й плани відродження втраченої державності. Перетворення Війська Запорозького на впливовий військово-політичний чинник міжнародних відносин у Східній та Південно-Східній Європі.

Пошук зовнішньополітичних пріоритетів Української революції. Дипломатія Б.Хмельницького. Угоди з кримськими татарами й договори з Річчю Посполитою. Переяславська Рада, її історичні наслідки й оцінка.

Чинники зовнішньої політики й дипломатії гетьманської України другої половини ХVII – XVIII ст. Дипломатична боротьба за цілісність і суверенітет України. Обмеження автономії Гетьманщини Російською імперією й перетворення українських земель на об’єкт експансії Петербурга та Відня.

Тема 4. Українське питання в Російській та Австро-Угорській імперіях та пошук шляхів його розв’язання дипломатичними засобами в кінці хvііі – перших десятиліттях хх ст.

Зміна геополітичної ситуації в центрі Європи наприкінці ХVІІІ ст. Три поділи (ліквідація) Польщі й перерозподіл українських земель між Російською та Австро-Угорською імперіями.

Великодержавна політика російського самодержавства щодо України й становище українців в Австро-Угорщині – детермінанти загострення національного питання, його перетворення на складну міжнародну проблему.

Пошук шляхів розв’язання українського питання й дипломатичні можливості відновлення державності та реалізації планів соборності українства. Українське національне відродження в ХІХ ст. (Кирило-Мефодіївське братство). Національно-визвольний рух і активізація дипломатичної активності навколо України на зламі ХІХ і ХХ століть.

Програми українських партій і перспективи їх реалізації дипломатичними засобами.

„Українська карта” в планах і дипломатичних іграх Троїстого союзу та Антанти. Перша світова війна і долі українства.