- •1. Загальні положення
- •2. Техніка безпеки
- •3.Теми лабораторного практикуму
- •4. Контроль знань студентів
- •5. Зміст занять і навчальні завдання по темах
- •Тема 1. Оптичний мікроскоп. Техніка виготовлення штрихового рисунку
- •Тема 2. Слизовики: відділи Міксомікотові та Плазмодіофоромікотові
- •Тема 3. Відділ Оомікотові гриби
- •Тема 4. Відділ Хітридіомікотові гриби
- •Тема 5. Відділ Зигомікотові гриби. Порядок Мукоральні
- •Тема 6. Відділ Аскомікотові гриби. Класи: Сахароміцети та Тафриноміцети
- •Тема 7. Відділ Аскомікотові гриби. Порядки: Еризифальні та Клавіципітальні.
- •Тема 8. Відділ Аскомікотові гриби. Порядок Пецицальні гриби
- •Тема 9. Відділ Базидіомікотові: афілофороїдні та агарикоїдні гіменоміцети
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Відділ Базидіомікотові гриби: гастероміцети - дощовикові та веселкові
- •Тема 11. Відділ Базидіомікотові гриби: Класи: Устоміцети та Теліоміцети
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 12. Відділ Синьо-зелені водорості
- •Тема 13. Відділ Жовто-зелені водорості
- •Тема 14. Відділ Бурі водорості
- •Тема 15 Відділ Діатомові водорості
- •Тема 16. Відділ Червоні водорості
- •Тема 17. Відділ Зелені водорості: клас Хлорофіцієві (Вольвокальні, Хлорококальні та Сценедесмальні)
- •Тема 18. Відділ Зелені водорості: клас Хлорофіцієві (Хетофоральні та Едогоніальні), клас Требуксієфіцієві (Хлореляльні)
- •Тема 19. Відділ Зелені водорості: клас Ульвофіцієві (Улотрихальні, Ульвальні, Кладофоральні)
- •Тема 20. Відділ Зелені водорості: класи Сифонофіцієві (Дазикладальні) та Харофіцієві (Зигнематальні, Десмідіальні, Харальні).
- •Тема 21. Лишайники.
Тема 11. Відділ Базидіомікотові гриби: Класи: Устоміцети та Теліоміцети
Мета: На прикладі Ustilago, Tilletia, Puccinia та Phragmidium сформувати вміння розпізнавати сажкові та іржасті гриби та хвороби, які вони викликають. Навчитись розрізняти сажкові та іржасті гриби за типами телейтоспор.
Лабораторне обладнання: мікроскоп, покривні і предметні скельця, препарувальні голки, серветки, піпетка з розширеним носиком, колба з водою, чашка Петрі з водою, розчин КОН.
Об'єкти: гербарні зразки пшениці та кукурудзи з симптомами ураження сажковими та іржастими грибами, листки барбарису, уражені Puccinia graminis, листки шипшини, уражені Phragmidium. Постійні препарати Puccinia graminis (ецидії з ецидіоспорами, уредоспори, телейтоспори) та Phragmidium (телейтоспори).
Хід заняття: Пояснити характерні ознаки сажкових та іржастих грибів. Назвати хвороби, які викликають сажкові та іржасті гриби, назвати збудників цих хвороб. Виконати завдання для індивідуальної роботи.
Завдання для індивідуальної роботи.
1. Розглянути і замалювати кукурудзяний початок, уражений пухирчастою сажкою кукурудзи. Приготувати препарат, розглянути під мікроскопом і замалювати телейтоспори збудника пухирчастої сажки кукурудзи. Записати систематичне положення збудника (відділ, клас, порядок, рід, вид).
2. Розглянути і замалювати колосся пшениці, уражене твердою і летючою сажкою. Приготувати препарат, розглянути під мікроскопом і замалювати телейтоспори збудників твердої та летючої сажки пшениці (препарат спор твердої сажки готувати в розчині КОН). Порівняти морфологію телейтоспор цих збудників. Записати систематичне положення об'єктів (відділ, клас, порядок, рід, вид).
3. Розглянути симптоми іржі злаків на листках пшениці та барбарису. Замалювати лиски барбарису з ецидіями. Замалювати з постійного препарату розріз через листок барбарису з ецидіями, відмітити ецидії та ецидіоспори. Розглянути і замалювати з постійного препарату телейтоспори Puccinia graminis. Записати систематичне положення об'єкта (відділ, клас, порядок, рід, вид).
4. Розглянути листки шипшини, уражені іржою. Розглянути і замалювати з постійного препарату телейтоспори Phragmidium. Порівняти будову телейтоспор Phragmidium та Puccinia graminis. Записати систематичне положення об'єкта (відділ, клас, порядок, рід).
Питання для самоконтролю
1. Характерні ознаки іржастих грибів.
2. Характерні ознаки сажкових грибів.
3. Будова базидій сажкових грибів.
4. Будова базидій іржастих грибів.
4. Симптоми твердої сажки пшениці.
5. Симптоми летючої сажки пшениці.
6. Чим пояснюються відміни у морфології телейтоспор Ustilago tritici таTilletia caries?
Питання на самостійну підготовку. Заходи боротьби із сажковими та іржастими грибами – збудниками небезпечних хвороб сільськогосподарських рослин.
Завдання для самостійної роботи. Вивчити та замалювати життєві цикли Puccinia graminis, Ustilago tritici, Tiletia caries, Ustilago maydis.
Література:
Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 409 – 416.
Тема 12. Відділ Синьо-зелені водорості
Мета: на прикладі конкретних представників сформувати вміння розпізнавати синьо-зелені водорості в природі та в лабораторних умовах, та визначати їх на рівні порядків. Ознайомитись із найбільш поширеними та важливими у практичному відношенні родами синьо-зелених водоростей.
Лабораторне обладнання: мікроскоп, покривні і предметні скельця, препарувальні голки, серветки, піпетка з розширеним носиком, колба з водою, чашка Петрі з водою, 1% розчин метиленового синього, 1% розчин туші, фільтрувальний папір, піпетки для барвників.
Об'єкти: живі чи фіксовані водорості родів Microcystis, Oscillatoria, Arthrospira, Nostoc, Anabaena, Gloeotrichia.
Хід заняття: пояснити ознаки відділу Cyanophyta, принципи розподілу на порядки. Ознайомитись з родовими ознаками об'єктів, які розглядаються на занятті. Виконати завдання для індивідуальної роботи.
Завдання для індивідуальної роботи.
1. Приготувати препарати синьо-зелених водоростей порядків Chroococcales, Oscillatoriales та Nostocales (обов'язковими об'єктами є роди Microcystis, Oscillatoria, Nostoc, Anabaena), роздивитись об'єкти, провести фарбування колоніального слизу.
2. Замалювати та підписати наступні структури:
- рід Microcystis: замалювати колонію на малому збільшенні, окрему клітину на великому збільшенні, підписати газові вакуолі, колоніальний слиз;
- рід Oscillatoria: замалювати фрагмент трихома і гормогоній, підписати ціанофіцинові гранули, вегетативні клітини;
- рід Arthrospira: роздивитись трихом, записати систематичне положення водорості, її практичне використання;
- рід Nostoc: замалювати зовнішній вигляд колонії і фрагмент колонії на великому збільшенні, відмітити вегетативні клітини, гетероцисти, трихоми, слиз;
- рід Anabaena: замалювати трихом, підписати вегетативні клітини, газові вакуолі, гетероцисту, пробку, акінету;
- рід Gloeotrichia: замалювати будову колонії (підписати колоніальний слиз та трихоми) та окремий трихом (підписати вегетативні клітини, гетероцисту, пробку, акінету, слизову піхву).
3. Вказати систематичне положення опрацьованих представників (відділ, клас, порядок, рід).
Питання для самоконтролю
1. Відміни прокаріот від евкаріот.
2. Систематичні ознаки синьо-зелених водоростей.
3. Які пігменти обумовлюють забарвлення синьо-зелених водоростей?
4. Як відбувається розмноження у одноклітинних та багатоклітинних синьо-зелених водоростей?
Питання на самостійну підготовку. Час виникнення синьо-зелених водоростей. Геологічна роль відділу у створенні кисневої атмосфери та підтриманні азотного балансу. "Цвітіння" води – причини виникнення та збудники. Токсини синьо-зелених водоростей. Синьо-зелені водорості як об'єкти фікотехнології.
Завдання для самостійної роботи. Скласти оригінальний ключ для визначення родів синьо-зелених водоростей, які були розглянуті на занятті.
Література:
Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 52 – 64.