Тема 7. Проблеми вдосконалення інституту банкрутства в Україні (лекція 2 год.) та семінарське заняття (2 год.)

1. Інститут банкрутства в ринковій системі господарювання: поняття, призначення, становлення в Україні.

2. Правові механізми запобігання банкрутству (вітчизняний та світовий досвід).

3. Проблеми, пов’язані з суб’єктами та іншими учасниками провадження у справі про банкрутство.

4. Арбітражний керуючий: роль у справі про банкрутство, особливості правового статусу.

5. Судові процедури, що застосовуються у справі про банкрутство: види, призначення, підстави та порядок застосування, зміст.

6. Мораторій на задоволення вимог кредиторів: проблеми застосування.

7. Проблеми забезпечення балансу інтересів боржника і його кредиторів у справі про банкрутство.

8. Спільні та відмінні риси ліквідаційних процедур, що застосовуються (1) в процесі припинення/ліквідації господарської організації – юридичної особи та (2) у справі про банкрутство.

9. Співвідношення загального та спеціального порядків визнання боржника банкрутом.

10. Проблеми правового регулювання транскордонних банкрутств та шляхи їх розв’язання.

Рекомендовані джерела:

Основні джерела: 1–6.

Нормативні акти: 1, 14, 69, 146, 147, 182, 183, 206.

Додаткова література: 10, 17, 21, 22, 26, 32, 37, 39, 47, 50, 67, 68, 77, 79, 91, 94, 101, 109, 152–154, 170–173, 297, 298, 310, 325, 345, 360, 372–374, 376, 383, 392–396, 405, 409, 412, 419, 434, 435, 445, 448, 449, 470–474, 484, 497, 511.

Тема 8. Антимонопольно-конкурентне регулювання: теоретичні та законодавчі аспекти вдосконалення правового регулювання (лекція 2 год.) та семінарське заняття (2 год.)

1. Інститут антимопольно-конкурентного регулювання як складова законодавства, що регулює ринкові відносини.

2. Економічна конкуренція та монополізм: проблеми співвідношення.

3. Державне регулювання відносин у сфері економічної конкуренції: причини, мета, принципи, форми та органи.

4. Проблема визначення та класифікації порушень у сфері економічної конкуренції.

5. Економічна концентрація: поняття, види, випадки обов’язкового отримання попереднього дозволу.

6. Монополістичні зловживання: суб’єкт/суб’єкти, заборонені дії, відповідальність та порядок її застосування.

7. Недобросовісна конкуренція та монополістичні зловживання: спільні та відмінні риси.

8. Особливості застосування відповідальності за порушення вимог антимонопольно-конкурентного законодавства.

Рекомендовані джерела:

Основні джерела: 1–6.

Нормативні акти: 1, 32, 53, 56, 69, 125, 139, 164–170, 172, 181, 185, 187–189, 191, 193, 201, 202.

Додаткова література: 5, 10, 17, 36, 45, 46, 50, 77, 81, 91, 98, 100, 152–154, 190, 224, 235, 236, 250, 251, 274, 275, 277, 281, 312, 314, 354, 360, 383, 409, 414, 445, 454, 456, 467, 470–474, 488, 502, 506.

4.2.2. Колоквіум

Колоквіум відбувається у формі усного експрес-опитування студентів викладачем, що веде семінарське заняття по питаннях, що виносилися на розгляд протягом змістовного модуля 2, зокрема з тем: проблеми (теоретичні та нормативного регулювання) господарської відповідальності; проблеми вдосконалення інституту банкрутства в Україні; антимонопольно-конкурентне регулювання: теоретичні та законодавчі аспекти вдосконалення правового регулювання.

4.2.3. Зразок наукової доповіді

Оксана Вінник,

доктор юридичних наук,

професор кафедри господарського права юридичного факультету

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

АКЦІОНЕРНІ УГОДИ

(цей зразок оформлення доповіді на семінарське заняття з проблем господарського права підготовлений на базі статті Вінник О.М. Акціонерні угоди // Юридична Україна, 2010, № 5, с. 20-27).

План

Вступ.

1. Перспективи використання використання акціонерних угод в Україні.

2. Поняття та ознаки акціонерної угоди відповідно до зарубіжного законодавства: США, РФ, Швейцарії.

3. Шляхи вдосконалення законодавства України з метою забезпечення використання акціонерних угод.

Висновки.

Список використаних джерел.

Вступ.

Складність відносин в акціонерному товаристві, пов’язана з управлінням товариством (з огляду на можливу численність його акціонерів та різноспрямованість їх інтересів, непросту систему органів управління та контролю), використанням майна товариства, залученням інвесторів тощо, зумовили появу такого своєрідного явища як угоди акціонерів (Shareholders agreement). Вітчизняний законодавець лише нещодавно звернув на це увагу, передбачивши можливість укладення подібних угод у Законі «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. [1, ст. 29], яка б дозволила вирішити, зокрема, проблему забезпечення кворуму загальних зборів акціонерів за наявності в товаристві акціонерів з конкуруючими інтересами шляхом укладення між ними договору про взяття додаткових обов’язків, у тому числі обов'язку участі у загальних зборах.

Подібна увага законодавця до цього виду господарських товариств зумовлена їх вагою в економіці України (в Україні налічується понад 30 тис. акціонерних товариств [2, с. 31], на них припадає 75% ВВП України [3]) та вже згаданою складністю відносин, що виникають у процесі їх створення, функціонування та припинення.

На теоретичному рівні проблеми використання таких угод в Україні порушуються переважно в деяких статтях статтях [3; 4; 5; 6 та ін.], певною мірою в коментарях до Закону «Про акціонерні товариства» [7, с. 96-97] і залишаються поза межами спеціальних комплексних досліджень у формі монографій чи дисертації, спеціально присвячених таким угодам.