8. Основні фази журналістського розслідування та їх характеристика.

З лекцій: 1) Фаза первинного накопичення: периферія проблеми; постановка питання. 2) безпосереднє вивчення матеріалу: розписати дорожню карту.

Журналістський твір як продукт творчої діяльності, результат тривалої праці має певні стадії. Узагальнюючи їх, можна назвати три основні:

— пізнання дійсності або накопичення матеріалу;

— написання тексту;

— його редагування.

На практиці кожен журналіст складає власний план розслідування, який має задовольнити автора й та містити вимоги до процесу та передбачуваного результату.

9. Проблемні й ситуативні журналістські розслідування.

Можу припустити, що тут йдеться про інформпривід: якась перманентна проблема чи нещодавній випадок.

У Тертичного: Журналист выбирает конкретный предмет расследования под влиянием разных факторов. Первым по значимости в этом отношении выступает ситуативный. Предварительная информация, побуждающая журналиста планировать расследование, должна быть соотнесена с той общественно-политической ситуацией, которая существует на сегодняшний день. Если конкретный предмет журналистского расследования оказывается в данной ситуации вполне актуальным, связанным с наиболее «кричащими» потребностями общества, то его, несомненно, и стоит расследовать. Кроме того, предмет расследования будет наиболее интересен в качестве такового, если обладает некими типичными чертами (с самых разных точек зрения), когда, предположим, расследуемая в конкретной сфере деятельности ситуация в принципе возможна (или существует) и в других. Еще одна важная прогнозируемая особенность – масштаб последствий публикации результатов расследования данного предмета. Чем масштабнее эти последствия, тем значимее будет избранный предмет расследования. Подобный предмет может, как говорят, находиться на поверхности или быть не очень заметным на первый взгляд, что уже предполагает его поиск.

10. Етичні принципи проведення журналістських розслідувань.

Привила за Глушком: бути компетентним у тій сфері, проблеми якої стали предметом розслідування. Ніщо так не роззброює журналіста, як поверховість, дилетантизм.

Працювати винятково у правовому полі. Жодних протизаконних методів добування інформації. Не виключено, що кожне твердження, кожен висновок доведеться пояснювати у суді.

Не приймайте на віру інформацію, яка з першого погляду здається правдивою. Попросіть назвати її джерела і викласти у письмовому вигляді. Якщо навіть після запевнення, що прізвище інформатора збережеться в таємниці, не буде оприлюднене, почуєте відмову, це може означати, що названі факти не відповідають дійсності. Аби остаточно переконатися в цьому, уважно проаналізуйте отриману інформацію, перевіривши її, як мінімум, з трьох джерел.

Враховуйте досвід, можливості (у тому числі й фінансові), а також зв'язки ваших потенційних опонентів. Спробуйте поставити себе на їхнє місце. Так ви не лише краще зрозумієте мотиви їхніх дій, а й виразніше побачите слабкі місця власної позиції чи поведінки.

Не оприлюднюйте всі виявлені факти у публікації. Прибережіть деякі з них, щоб у разі необхідності використати як додадковий аргумент на свою користь у полеміці з опонентами чи на суді.

У пошуку істини, особливо у складних, заплутаних ситуаціях, дотримуйтесь правила об'єктивності. Зіставляйте різні погляди, протилежні точки зору. Переконливості надають висловлювання офіційних осіб чи посилання на юридично вивірені документи.

Образа, різкий, брутальний тон не тільки не є переконливими аргументами, а, навпаки, суттєво послаблюють вашу позицію, роблять її вразливою. Отже, дотримання правил журналістської етики є важливою умовою успішного проведення будь-якого розслідування.

Якщо матеріал збалансований і повністю ґрунтується на фактах, а не на уяві й пристрастях журналіста, то з погляду етики його можна вважати досконалим і відповідальним.

Дещо з КОДЕКСа ЕТИКИ УКРАЇНСЬКОГО ЖУРНАЛІСТА

Служіння інтересам суспільства, а не влади чи засновників.

З повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов'язане з тими або іншими подіями і фактами, що мають громадське звучання і покликані захищати інтереси суспільства та особи.

Неупередженим щодо звинувачених. Журналіст не може називати людину злочинцем до відповідного рішення суду.

Журналіст не розкриває своїх джерел інформації окрім випадків, передбачених законодавством України.

Перевірка автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.

Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу, тощо не повинні фальсифікувати зміст. Необхідно повідомляти аудиторію про подання відрепетируваних та реконструйованих новин.

Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.

Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.

Не допускається таке вибіркове цитування соціологічних досліджень.

Журналіст зобов’язаний зробити все можливе для виправлення будь-якої поширеної інформації, якщо виявилося, що вона не відповідає дійсності.

Журналіст не повинен використовувати незаконні методи отримання інформації. Використання негласних прийомів збирання новин допускається лише тоді, коли це необхідно для забезпечення достовірності або точності матеріалу, коли інакше неможливо.

Плагіат несумісний із званням журналіста.

Ніхто не може бути дискримінований.

Незаконне отримання журналістом матеріальної винагороди чи будь-яких пільг за виконаний чи невиконаний журналістський матеріал.

Журналіст має бути особливо обережним при висвітленні питань, пов’язаних із дітьми.