Методичні рекомендації до самостійної роботи

Самостійна робота студентів полягає у самостійному вивченні питань теми за методичними вказівками викладача. Студент повинен опрацювати лекційний матеріал, необхідний обсяг рекомендованої літератури та нормативно-правових актів.

При підготовці питань, які віднесені до самостійної роботи, студент має звернути особливу увагу на засвоєння таких понять і термінів: ліцензія, комерційна концесія, франчайзинг

Після вивчення питань даної теми студент повинен викласти результати самостійної роботи в письмових роботах та рефераті (з питань обраних викладачем). З інших питань, які винесені на самостійну роботу, студент має вести робочий конспект.

При відповіді на питання письмових робіт студент має виявити вміння:

– спираючись на чинне законодавство визначити зміст договорів, що опосередковують передачу прав на об’єкти промислової власності;

– дослідити практику використання ліцензійних договорів та договорів комерційної концесії вітчизняними суб’єктами господарювання.

Методичні рекомендації для написання рефератів (денна та заочна форми навчання)

Написання студентом реферату є однією з форм перевірки якості засвоєння знань студентом при підготовці до семінарського заняття, а також, під час його самостійної роботи.

Теми рефератів містяться після списку літератури, який пропонується викладачем після питань заняття або після питань до самостійної роботи. Вибір студентом теми реферату, винесеної на самостійну роботу, погоджується з викладачем.

Реферат може бути написаний від руки, надрукований на друкарській машинці або за допомогою комп'ютера. Обсяг реферату – 7–10 стор. машинописного тексту через 1,5 інтервала.

Робота має містити “Вступ”, де зазначається актуальність роботи, предмет та об'єкт аналізу тощо, основну частину (не більше трьох пунктів) та “Висновки”, в яких стисло викладаються основні результати роботи.

Наприкінці слід навести перелік використаних нормативно-правових актів та літератури.

Перелік питань, що виносяться на іспит зі спецкурсу "Захист майнових прав суб’єктів господарювання"

5. Поняття, мета та підстави правової охорони та захисту майнових прав суб’єктів господарювання.

6. Об’єкти правової охорони та захисту майнових прав суб’єктів господарювання

7. Поняття та види майнових прав суб’єктів господарювання.

8. Система органів захисту та охорони прав і законних інтересів суб’єктів господарювання

9. Поняття та види способів захисту майнових прав суб’єктів господарювання.

10. Визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів як спосіб захисту;

11. Визнання недійсними господарських угод як спосіб захисту ;

12. Відшкодування збитків та застосування господарсько-правових санкцій як способи захисту

13. Форми захисту майнових прав суб’єктів господарювання: поняття, види.

14. Судова юрисдикційна форма захисту прав суб’єктів господарювання

15. Несудова юрисдикційна форма захисту прав суб’єктів господарювання.

16. Самозахист як форма захисту прав суб’єктів господарювання

17. Альтернативні форми захисту прав суб’єктів господарювання

18. Засоби захисту майнових прав суб’єктів господарювання: поняття, види.

19. Поняття та види строків.

20. Правила обчислення строків.

21. Позовна давність.

22. Загальні засади охорони та захисту права власності

23. Поняття та загальна характеристика способів захисту права власності та інших речових прав суб’єктів господарювання

24. Речево-правові способи захисту права власності: поняття, види.

25. Зобов’язально-правові способи: поняття види.

26. Спеціальні способи захисту права власності: поняття, види.

27. Превентивні способи захисту права власності.

28. Особливості захисту права державної та комунальної власності.

29. Захист права власності на цінні папери.

30. Поняття та система захисту прав інтелектуальної власності. Патентна система.

31. Дії, що визнаються порушенням прав інтелектуальної власності

32. Форми захисту прав інтелектуальної власності

33. Способи захисту прав інтелектуальної власності.

34. Охорона прав інтелектуальної власності в рамках міжнародних угод (угода TRIPS)