- •Розділ 1 термінологія та класифікація синдрому системної запальної відповіді
- •1.1. Термінологія та класифікація синдрому системної запальної відповіді
- •Класифікація ccзв*
- •Класифікація сепсису відповідно до міжнародної класифікації захворювань, травм та причин смерті 10-го видання
- •1.2. Бактеріемія
- •1.3. Критерії органно-системної дисфункції та загальної важкості стану хворих
- •Критерії органної дисфункції при сепсисі
- •Розширенні діагностичні критерії сепсису (інфекція, ймовірна або підтверджена, у поєднанні з декількома наступними критеріями)*
- •Розділ 2 септичний шок у акушерсько-гінекологічній практиці
- •2.1. Септичний шок
- •2.2. Патофізіологія септичного шоку
- •2.3. Принципи інтенсивної патогенетичної терапії септичних ускладнень
- •Розділ 3 сучасні підходи до антибактеріальної терапії сепсису та септичного шоку
- •3.1. Класифікація сучасних антибактеріальних препаратів
- •Класифікація антибактеріальних засобів за механізмом дії*
- •Класифікація антибактеріальних препаратів
- •Огляд найновіших антибіотиків, ефективних при ураженні метицилін-резистентним золотистим стафілококом*
- •3.2. Вибір антибактеріального засобу при терапії сепсису та септичного шоку
- •Алгоритм вибору антибіотика*
- •Основні збудники сепсису*
- •Рекомендації з етіотропної терапії сепсису*
- •3.3 Основні стратегії призначення антибіотиків
- •3.4 Варіанти терапії акушерського сепсису
- •Препарати вибору в антибактеріальній терапії сепсису
- •Антибактеріальні препарати, що використовуються при монотерапії акушерського сепсису
- •Антибактеріальні препарати, що використовуються при комбінованій терапії акушерського сепсису (варіант і)
- •Антибактеріальні препарати, що використовуються при комбінованій терапії акушерського сепсису (варіант іі)
- •Антибактеріальні препарати, що використовуються при комбінованій терапії акушерського сепсису (варіант ііі)
- •Антибактеріальні препарати, що використовуються при комбінованій терапії акушерського сепсису, що викликаний s.Aureus
- •Визначення понять сепсис, тяжкий сепсис, септичний шок.
- •Розділ 5 економічні аспекти ведення хворих з септичним шоком
- •Вартість вармакологічних препаратів, які застосовувалися для лікування септичного шоку протягом доби
- •Розділ 6 можливості антибактеріальної терапії під час вагітності та лактаційного періоду
- •Категорії лікарських засобів, що застосовуються під час вагітності (Food & Drug Administration, 1980 з доповненнями і корективами Медведь в. І., 2001)
- •Розподіл антибактеріальних засобів за критеріями fda [5]
- •Негативний вплив антибактеріальних засобів на плід [4]
- •Розділ 7 патологоанатомічні зміни при септичному шокові
- •Розділ 8 як сформулювати заключний клінічний та патологоанатомічний діагнози
- •Розділ 9 ситуаційні задачі та тестові завдання
- •Інструкції антибактеріальних препаратів, які найчастіше використовуються у терапії сепсису амікацин
- •Ванкоміцин
- •Ертапенем
- •Іміпенем / циластатин
- •Лінезолід
- •Ніякого впливу препарату на здатність керувати автомобілем або використовувати інші механізми не спостерігалося.
- •Моксифлоксацин
- •Фармакокінетика.
- •Фармакокінетика у різних груп пацієнтів.
- •Піперацилін/тазобактам
- •У пацієнтів з цирозом печінки період напіврозпаду (т1/2) піперациліну зростає на 25 % та тазобактаму – на 8 %.
- •Тейкопланін
- •Цефоперазон/сульбактам
Класифікація сепсису відповідно до міжнародної класифікації захворювань, травм та причин смерті 10-го видання
Рубрика |
Нозологічна форма |
А 41.9 |
Септицемія не уточнена |
А 41.5 |
Септицемія, яка викликана іншими грам негативними мікроорганізмами |
А 41.8 |
Інша уточнена септицемія |
А 40 |
Стрептококова септицемія |
А 41.0 |
Септицемія, викликана S.aureus |
А 41.1 |
Септицемія іншої стафілококової етіології |
В 007 |
Дисемінована герметична хвороба. Септицемія, викликана вірусом простого герпесу |
В 37.7 |
Кандидозна септицемія |
1.2. Бактеріемія
Бактеріемія, тобто виділення мікроорганізмів з крові, є одним з можливих, проте не обов’язкових, проявів сепсису. Відсутність виділення збудника з крові хворого не повинно виключати можливість діагнозу при наявності вище зазначених критеріїв сепсису. Навіть при самому скрупульозному дотриманні техніки забору крові та використанні сучасних мікробіологічних технологій навіть у самих важких хворих частота виявлення бактеріемії, як правило, не переважає 45%.
Клінічна значимість реєстрації бактеріемії полягає у наступному:
Підтвердження діагнозу та визначення етіології інфекційного процесу;
Доказ механізму розвитку сепсису;
Для деяких ситуацій аргументація важкості перебігу патологічного процесу (септичний ендокардит та ін.);
Обґрунтування вибору або зміни режиму антибіотикотерапії;
Оцінка ефективності терапії.
1.3. Критерії органно-системної дисфункції та загальної важкості стану хворих
Оцінка функціонального органно-системного стану при сепсисі може проводитися за критеріями A.Baue (таб. 1.3.1) або шкали SOFA.
Таблиця 1.3.1
Критерії органної дисфункції при сепсисі
(A. Baue, E. Faist, D. Fry, 2000)
Система, орган |
Клініко-лабораторні критерії |
Серцево-су-динна система |
Систолічний АТ ≤ 90 mm Hg або середній АТ ≤ 70 mm Hg не менше 1 години, не дивлячись на корекцію гіповолемії |
Сечовидільна система |
Сечовиділення менше 0,5 мл/кг/год протягом 1 години при адекватному полемічному поповненні або підвищенні рівня креатині ну вдвічі |
Дихальна система |
Респіраторний індекс (РаО2/FiO2 ≤ 250 або при наявності білатеральних інфільтратів на рентгенограмі, або необхідність проведення ШВЛ |
Печінка |
Збільшення вмісту білірубіну вище 20 мкмоль/л протягом двох днів або підвищення рівня трансаміназ у два рази та більше від норми |
Згортуюча система |
Кількість тромбоцитів менше 100000 мм3 або їх зниження на 50% від найвищого значення протягом трьох днів |
Метаболічна дисфункція |
рН ≤ 7,3. Дефіцит основ ≥5,0 мЕк/л. Лактат плазми у 1,5 рази вище норми. |
ЦНС |
Сума балів за шкалою Глазго менше 15 |
Шкала SOFA (Sepsis (sequential) organ failure assessment) дозволяє визначити у кількісному вираженні важкість органно-системних порушень. Нульове значення за цією шкалою вказує на відсутність органної дисфункції. SOFA має на сьогодні найбільш повноцінне клінічне підтвердження інформаційної значимості при мінімумі складових параметрів, що дозволяє її використовувати у більшості вітчизняних лікувальних закладах.
При об’єктивних труднощах діагностики та неможливості швидкого визначення джерела інфекції доцільно опиратися на розширені клініко-лібораторні критерії сепсису:
Таблиця 1.3.2