Порядок прогнозування
Поверхнева активність в заданій точці на сліді (Аs), Кu/м2:
1. За допомогою табл. 2. визначити категорію стійкості атмосфери, відповідно погодним умовам і заданому часу доби;
2. За допомогою табл. 3. визначається середня швидкість вітру у шарі атмосфери розповсюдження радіоактивної хмари.;
3. На карті визначається положення аварійного ЯЕР і, відповідно з заданим напрямом вітру, наноситься вісь
( чорним кольором ) сліду, що прогнозується;
4.По карті вимірюються відстань по вісі сліду від ЯЕР до заданого об‘єкту (Х) ї її зміщення від осі (по координаті Y );
5.За допомогою табл. 7.5 – 7.6 для відповідного типу ЯЕР і відстані від нього до об‘єкту (Х) визначається потужність дози
випромінення на вісі сліду (D X.1) через 1 годину після аварії;
6. За допомогою табл.7.7 – 7.9 визначається коефіцієнт (Ку), враховуючий зміни потужності дози в поперечному розрізі сліду;
7. Розраховується приведене значення заданого часу (час, що пройшов після аварії – tз):
tз=Tз – Tав;
8. За допомогою табл. 7.10 визначається час початку формування сліду після аварії (t );
9. Зрівнюється заданий час і час формування:
якщо tз t , тобто задано час Тз до початку формування сліду, то Аs = 0;
якщо приведений заданий час tз t по табл. 7.11 – 7.12 визначається коефіцієнт (Кt), враховуючий спад потужності дози випромінення в часі;
10. Розраховується коефіцієнт (Кw), враховуючий електричну потужність ЯЕР (W) і частку РР, викинутих з ЯЕР при аварії ( ):
Kw=10 –4* n * W * ;
11.За допомогою табл. 7.13 для заданого часу визначається коефіцієнт (Кзагр) для отримання даних поверхневої активності на сліді хмари;
12.Визначається поверхнева активність РР (щільність забруднення) Аs, Кu/м 2.
As=Dx1 * Ky * Kt * Kw * Kзагр.
Хімічна обстановка – це умови, що утворилися при руйнуванні (аварії) об’єктів, що містять СДОР, які обумовлені хімічним зараженням військ, озброєння, військової техніки, місцевості і повітря.
Наслідки руйнування хімічно – небезпечних об’єктів характеризуються кількісними показниками: показники масштабів, ступеню і тривалості хімічного зараження.
Масштаби хімічного зараження характеризуються:
1.Радіусом Rа і площею Sа району аварії.
2.Глибиною Гм і площею Sм зараження місцевості з небезпечними щільностями.
3.Глибиною Г1 і площею S1 зони поширення первинної хмари СДЯВ.
4.Глибиною Г2 і площею S2 зони поширення вторинної хмари СДЯВ.
Під глибиною зараження розуміється максимальна |
||
протяжність відповідної площі зараження за межами району |
||
аварії, а під глибиною поширення - максимальна протяжність |
||
зони поширення первинної чи вторинної хмари СДЯВ. |
||
Під зоною поширення розуміється площа хімічного |
||
зараження хмар СДЯВ по напрямку вітру від підвітряної границі |
||
району аварії. |
|
2 |
|
|
|
|
|
1 |
Аміак-300т |
φ2 |
|
5.30 6.7 |
φ1 |
|
· |
|
|
|
|
|
RA |
|
1 |
|
|
2 |
|
|
Г2 |
|
|
Г1 |
Вихідні дані:
характеристика хімічно небезпечного об’єкту (координати, тип СДОР, кількість);
рівень навченості та умови знаходження особового складу (ступінь укритості, уміння застосовувати засоби захисту, психофізіологічна стійкість);
метеопараметри (напрямок і швидкість приземного вітру, температура повітря, стан погоди),
топографічна характеристика місцевості.
1. |
Визначити ступінь вертикальної стійкості приземного шару |
Табл.1.1 |
|
атмосфери |
|
2. |
Визначити табличну глибину розповсюдження первинної хмари Гт1 |
Табл.3.1 |
3. |
Визначити вплив температури повітря на глибину розповсюдження |
Табл.3.2 |
|
первинної хмари Кt1 |
|
4. |
Визначити вплив топоумов і місцевості на глибину розповсюдження |
Табл.3.5 |
|
первинної хмари Кк |
|
5. |
Вирахувати загальну глибину розповсюдження первинної хмари |
Гр1=Гт1*Кк*Кt1 |
6.. |
Визначити табличну глибину розповсюдження повторної хмари Гт2 |
Табл.3.3 |
7. |
Визначити вплив температури повітря на глибину розповсюдження |
Табл.3.4 |
|
вторинної хмари Кt1 |
|
8. |
Визначити вплив топоумов місцевості на глибину розповсюдження |
Табл.3.5 |
|
вторинної хмари Кк |
|
9. |
Вирахувати загальну глибину розповсюдження вторинної хмари Гр2 |
Гр2=Гт2*Kк*Кt2 |
10. |
Визначити кути y1, y2 відхилення зони розповсюдження хмари від |
Табл.3.7 |
|
осі сліду для Р=0,75 за час випарювання 12 год |
|
11. |
Визначити час підходу зараженої хмари до району розміщення |
Табл.3.8 |
|
військ |
|
12. |
Визначити тривалість хімічного зараження в районі розміщення |
Табл.3.6 |
|
військ |
|
3. Порядок нанесення РХБ обстановки на карту за даними розвідки та методом прогнозування.
Глибина розповсюдження аерозольної хмари аміаку (прогноз)
АМІАК – 12000 т
Загальна обстановка
108 зрп
Глибина розповсюдження аміаку
АМІАК – 12000 т
