Питання для самостійної роботи

Самостійно опрацювати зміст цих роз’яснень, знайти відмінності між ними та подумати, яке з них має бути орієнтиром „за аналогією” при кваліфікації незаконного позбавлення волі?

„Вчинення злочину з корисливих мотивів”. На рівні ЮСЗ, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК, зміст корисливого мотиву, очевидно, має тлумачитись так само, як і в п. 6 ч. 2 ст. 115 КК – див. за аналогією відповідні положення п. 10 ППВСУ № 2 від 7.11.2003.

„Вчинення злочину протягом тривалого часу” – дана ознака за своїм змістом є оціночною і питання про її зміст має вирішуватися в кожній конкретній кримінальній справі. При вирішенні питання чи є незаконне позбавленні волі людини або викрадення людини тривалим, слід враховувати не лише час тримання особи в умовах, коли обмежується її фізична свобода, а й її вік, стан здоров’я, умови тримання та інші обставини. Очевидно, безумовним „стандартом” при розумінні змісту цієї ознаки даної ознаки є утримування особи проти її волі у продовж декількох тижнів або місяців.

“Діяння, що спричинили тяжкі наслідки” – на рівні НПК традиційно зазначається, що об’єктивними проявами тяжких наслідків є смерть людини, спричинення її ТТУ, спричинення майнової шкоди у великому або особливо великому розмірі. З т.ч. суб’єктивної сторони - вживається традиційне формулювання “ставлення може бути як умисним, так і необережним”. З таким підходом в принципі можна погодитися за одним винятком – ознакою „тяжкі наслідки” охоплюється лише смерть людини, спричинена необережно. Аргументи на користь даного підходу, а також особливі правила кваліфікації злочинів, ЮСЗ яких побудовано на основі юридичної конструкції „діяння, що спричинило тяжкі наслідки” – див. Тему 2. Якщо відповідний тяжкий наслідок у поєднані з іншими обставинами відповідає ознакам ЮСЗ іншого виду, - кваліфікація традиційно здійснюється за правилом подолання конкуренції „частини” і „цілого” (норма ч. 3 ст. 146 КК є нормою-„цілим”).