4. Пенсійні виплати в солідарній системі пенсійного забезпечення:

• пенсії за віком

Цей вид пенсій є найбільш поширеним видом пенсійного забезпечення за солідарною пенсійною системою. Умовами призначення такої є:

1. досягнення особою загального пенсійного віку: чоловіками - 60 років, жінками - 55 років;

2. наявність загального пенсійного страхового стажу не менше п'яти років.

Законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено два варіанти обчислення розміру пенсії за віком, з яких особа може обирати найбільш вигідний для себе.

За першим варіантом розмір пенсії (П) обчислюється як добуток заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої нараховується пенсія (у гривнях) та коефіцієнту страхового стажу застрахованої особи (Кс). Тобто формула виглядає таким чином: П = Зп х Кс.

Другий варіант передбачає обчислення пенсії за двоскладовою формулою. У цьому випадку пенсія поділяється на дві частини. Одна частина пенсії, яка припадає на період стажу до 01.01.2004 року визначатиметься за нормами та правилами, встановленими Законом “Про пенсійне забезпечення”, та з обмеженням пенсії максимальним розміром, який діяв на момент набуття чинності зазначеним законом. Друга частина пенсії, яка припадає на період страхового стажу після набуття чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та обчислюється за формулою, що застосовується варіантом першим, без обмеження максимального розміру пенсії.

Частина пенсії, обчислена за період страхового стажу до 01.01.2004 р., передбачає індексацію відповідно до визначеного порядку індексації розмірів пенсій та етапів такої індексації за період до моменту фактичного виходу на пенсію та підсумована з другою частиною пенсії, обчисленою за період страхового стажу після 1 січня 2004 р. Обидві частини пенсії за віком виплачуватимуться застрахованій особі однією сумою.

Необхідно відзначити, що відсутність обмежень максимального розміру пенсії за солідарною системою пенсійного забезпечення є дещо умовною. Адже національне законодавство використовує метод так званого непрямого обмеження максимально можливого розміру пенсії в рамках державної пенсійної програми. Зокрема, передбачено, що розмір пенсії в системі державного обов’язкового пенсійного страхування обчислюється в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої фактично були обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду.

Обмеження максимального розміру пенсії існують майже у всіх розвинених зарубіжних державах. Так, скажімо, в Німеччині законодавчо визначений максимум заробітку, з якого стягуються страхові внески на пенсійне забезпечення; у Франції внески стягуються з усієї зарплати, але в розрахунок величини пенсії потрапляє лише певна її частина.

Законом “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено також мінімальний розмір пенсій.

Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється в межах 20 відсотків середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за попередній рік. Така величина зарплати визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

За наявності страхового стажу меншої тривалості, пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімальної пенсії за віком.

Особі, яка набула права на пенсію за віком, але після досягнення загального пенсійного віку, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього терміну, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, за кожний повний рік страхового стажу після досягнення загального пенсійного віку. Так, за один рік, відпрацьований після досягнення пенсійного віку пенсія збільшується на 3%; за два – 6,71%; за три – 11,83 %; за чотири - 18,54 %; за п’ять - 27,07 %; за шість - 36,46 %; за сім - 46,85 %; за вісім - 58,43 %; за дев’ять - 71,19 %; за десять - 85,32 % . При цьому підвищення розміру пенсії за неповний рік пенсійного страхового стажу не здійснюється.

• пенсії по інвалідності

На підставі Закону Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування призначається та виплачується лише пенсія в разі інвалідності внаслідок загального захворювання. Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається у відповідності з Законом Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності та виплачується за рахунок Фонду загальнообов’язкового соціального страхування від нещасного випадку на виробництві.

Існує дві основні умови для призначення пенсії в разі інвалідності. Це:

• засвідчений у встановленому порядку факт інвалідності особи. Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи (МСЕК) згідно із законодавством;

• наявність пенсійного страхового стажу. Особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію в разі інвалідності за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності: до досягнення особою 23 років - 2 роки; від 24 років до досягнення особою 26 років - 3 роки; від 27 років до досягнення особою 31 року - 4 роки; для осіб 32 років і старших - 5 років. Якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу.

Пенсія в разі інвалідності призначається у відсотках до пенсії за віком та її розмір залежить від групи інвалідності. Зокрема, інвалідам I групи пенсія нараховується у розмірі 100 відсотків пенсії за віком, інвалідам II групи - 90 відсотків пенсії за віком, а інвалідам III групи - 50 відсотків пенсії за віком.

Пенсія в разі інвалідності призначається на весь термін встановлення інвалідності. Інвалідам, які досягли пенсійного віку за солідарною системою (чоловіки - 60 років; жінки - 55 років) такі пенсії призначаються довічно. Повторний огляд цих інвалідів, і, відповідно нове призначення пенсії може відбуватися тільки за їх заявою.

У разі зміни групи інвалідності пенсія у новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності. Якщо особа визнана інвалідом нижчої групи, пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, у якому змінено групу інвалідності. У разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд, здоровою пенсія виплачується до кінця місяця, на який встановлено інвалідність.

Якщо особа не з'явилася в органи медико-соціальної експертизи на повторний огляд у визначений для цього термін, виплата пенсії в разі інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому вона мала з'явитися на повторний огляд. Виплата такої пенсії відновлюється з того дня, з якого припинено виплату, якщо: 1) термін повторного огляду медико-соціальної експертизи інвалідом пропущено з поважних причин; 2) особа визнана інвалідом повторно; 3) орган медико-соціальної експертизи визнає особу інвалідом і за пропущений період; 4) до дня повторного огляду особи пройшло не більш як за три роки. При цьому якщо під час повторного огляду інваліда переведено на іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.

Виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня встановлення інвалідності за умови, якщо: 1) виплату пенсії було припинено у зв'язку з відновленням здоров'я інваліда; 2) інвалід не отримував пенсії внаслідок нез'явлення на повторний огляд без поважних причин; 3) особу знову визнали інвалідом; 4) після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. Якщо ж з моменту припинення виплати пенсії минуло більше п'яти років, вона призначається знову на загальних підставах.

• пенсії у зв’язку з втратою годувальника

На підставі Закону Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування призначається та виплачується лише пенсія в разі втрати годувальника, який помер внаслідок загального захворювання. Пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності та виплачуються за рахунок Фонду загальнообов’язкового соціального страхування від нещасного випадку на виробництві.

Умовами призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника є: 1) належно підтверджена смерть годувальника, визнання його у встановленому законом порядку безвісно відсутнім або оголошення померлим; 2) наявність у годувальника на день смерті законодавчо визначеного пенсійного страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії в разі інвалідності. У випадку смерті пенсіонера або осіб, які отримали інвалідність чи померли в період проходження строкової служби, - пенсія призначається незалежно від тривалості страхового стажу.

Пенсія в разі втрати годувальника призначається:

1) Чоловікові (дружині), батькові, матері померлого годувальника, якщо вони є інвалідами чи досягли загального пенсійного віку. Цим особам пенсія призначається, якщо вони: були на повному утриманні померлого; одержували від нього допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Якщо вони не були на утриманні померлого, але у зв’язку з його смертю втратили джерело засобів до існування, що встановлюється у судовому порядку, то їм теж може бути призначено пенсію.

2) Дітям померлого годувальника (у тому числі тим, які народились не пізніше 10 місяців з дня його смерті), якщо їм не виповнилось 18 років або незалежно від віку, якщо вони стали інвалідами до 18 років.

Пенсію призначають незалежно від того, чи були діти на утриманні померлого годувальника. Право на пенсію зберігається і у випадку усиновлення дітей померлого годувальника. Усиновлені діти мають право на пенсію ні рівні з рідними. Пасинок (падчерка) мають право на пенсію нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків.

3) Дітям померлого, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах до закінчення ними навчальних закладів та досягнення ними 23 років. Пенсію призначають незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого.

4) Дітям-сиротам (у яких померли обоє з батьків) до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні. Пенсію призначають не зважаючи на те, були вони на утриманні обох чи лише одного з померлих батьків.

5) Чоловікові (дружині), а в разі їх відсутності - одному з батьків, брату чи сестрі, дідусеві чи бабусі померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років. Пенсія призначається, якщо зазначені особи були на повному утриманні померлого годувальника або одержували від нього допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Пенсія у зв'язку з втратою годувальника обчислюється у відсотках до розміру пенсії за віком померлого годувальника. При цьому на одного непрацездатного члена сім'ї пенсія становить 50 %; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї – 100 % пенсії за віком. Дітям-сиротам така пенсія призначається у встановлених розмірах, з врахуванням розміру пенсії за віком кожного з батьків.

Для обчислення розміру пенсії у зв’язку з втратою годувальника до страхового стажу враховується період від дня його смерті до дня, коли годувальник досягнув би загального пенсійного віку. Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, - довічно.

Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім'ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.

Пенсія у зв'язку з втратою годувальника може призначатись як одна спільна пенсія на всіх членів сім'ї, які мають таке право, або ж як окремі частки, виділені із загальної суми пенсії на вимогу всіх чи одного члена сім'ї. Виділення частки пенсії провадиться з першого числа місяця, що настає за тим, у якому надійшла заява про виділення частки пенсії.